Ухвала суду № 11574120, 22.09.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2010 року м. КиївК-49551/09

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Островича С.Е.

Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Насташка»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2009

у справі №А20/072-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Насташка»

до Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Київської області від 28.07.2008 позов ТОВ «Агропромисловий комплекс «Насташка»задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 21.03.2008 №0000611601/0, від 21.03.2008 №0000601601/0, від 28.05.2008 №0000611601/1, від 28.05.2008 №0000601601/1.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2009 постанову Господарського суду Київської області від 28.07.2008 скасовано та постановлено нову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ «Агропромисловий комплекс «Насташка»відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Відповідач правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку щодо достовірності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №9/153-32792184 від 19.03.2008.За висновками акта перевірки позивачем завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок в сумі 64983,00 грн. та занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 967,00 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення №0000611601/0 та №0000601601/0 від 21.03.2008.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, прийняті податкові повідомлення-рішення з відповідними індексами, яким доведено нові граничні строки сплати визначених зобовязань.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Агропромисловий комплекс «Насташка» є сільськогосподарським товаровиробником, у звязку з придбанням у грудні 2007 року кормів для годування худоби, ним сформовано податковий кредит в сумі 65950 грн., який віднесено до складу загальної податкової декларації з ПДВ за січень 2008 року.

Відповідно до пункту 11.21 статті 11 «Прикінцеві положення»Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та мясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування і використання зазначених коштів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 11.29 тієї самої статті (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) зупинено до 1 січня 2008 року дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету ПДВ за операціями з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1.2 розділу 1 «Загальні положення»Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за № 250/2054 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), платники податку, в яких згідно із чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість) суми ПДВ повністю залишаються в розпорядженні для цільового використання, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених зазначеними пунктами.

Відповідно до п.12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805(у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 № 596) сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за поставлені ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Сільськогосподарські підприємства ведуть бухгалтерський облік розрахунків з податку на додану вартість на окремому аналітичному рахунку. На підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Разом з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням з Мінагрополітики. Залишок податкових зобов'язань відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість з поставленої зазначеної продукції, тобто різниця між податком на додану вартість, що надходить від покупців, та податком на додану вартість, сплаченим постачальникам, перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок. Залишок податкового кредиту покривається податковими зобов'язаннями наступних податкових періодів. Кошти, перераховані сільськогосподарськими підприємствами на окремий рахунок, використовуються ними для підтримки власного виробництва продукції тваринництва та птахівництва. У разі нецільового використання зазначені кошти стягуються до державного бюджету відповідно до законодавства.

Із наведеного випливає, що при визначенні обєкта оподаткування платник ПДВ, який підпадає під дію пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», і податкове зобовязання, і податковий кредит декларує за спеціальною (скороченою) податковою декларацією.

Оскільки позивач, реалізовуючи продукцію, на підставі зазначеної норми не сплачує цей податок до бюджету, а декларує податкові зобовязанні за, спеціальною податковою декларацією, використовуючи кошти відповідно до Порядку нарахування, виплат і використання коштів, то й податковий кредит із ПДВ, сформований за операціями із придбання основних засобів і послуг, має включатися до тієї самої декларації та відповідно зменшувати суму, що залишається в його розпорядженні.

З огляду на викладене правильними є висновки суду апеляційної інстанції про відсутність у позивача підстав для включення ПДВ з вартості придбаних основних засобів і послуг до загальної декларації із податку на додану вартість.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для його скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Насташка»відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2009 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

С.Е.Острович

Н.Г.Пилипчук

М.О.Федоров

Суддя Л.В. Ланченко