Рішення № 11573657, 21.09.2010, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Cправа № 2 1063/10

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2010 року Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі : головуючого судді Верьовочнікова В.М.

при секретарі Росовській О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом Жмеринського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі територіального відокремленого безбалансового відділення до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Прокурор 26.07.2010 року звернувся з цим позовом до суду і вказав, що між ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1. було укладено кредитний договір №3357, за умовами якого останій отримав кредит на споживчі потреби в сумі 5000 грн. зі сплатою 20% річних строком на 12 місяців, тобто до 18.06.2008 року. Відповідач порушив умови кредитного договору, позивач просив розірвати кредитний договір №4045 від 14.03.2008 року укладений між сторонами та стягнути на користь ВАТ «Ощадбанк» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення №10001/0112 з ОСОБА_1 заборгованость по кредиту в сумі 8443,92 грн.

Прокурор та представник позивача, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявились, надавши до суду письмову заяви про розгляд справи у їх відсутність, заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 вдруге не зявився в судове засідання, будучи належним чином повідомлений судом, причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення справи чи заперечень проти позову суду не представив.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку про можливість постановлення рішення в порядку заочного розгляду справи, так як відповідно до вимог ч.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) .

Вивчивши матеріали позовної заяви, дослідивши представлені докази, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобовязаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу; якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно ч.1,2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання; боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В судовому засіданні із змісту позовної заяви установлено, що сторони уклали кредитний договір №3357 від 19.06.2007 року, що підтверджується копією останнього (а.с.4-5), за умовами розділу 1 якого позивачем надано відповідачу споживчий кредит в розмірі 5000 грн. строком на 12 місяців, із строком остаточного повернення кредиту не пізніше 18.06.2010 року із процентною ставкою 20% річних.

Згідно п.1.5. вказаного Договору відповідач зобовязався сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку, розмірах та строках визначених договором.

У відповідності з п.2.2 Кредитодавець має право достроково вимагати з позичальника дострокового повернення суми кредиту в цілому, або у визначеній Банком частині, сплати процентів за його користування та інших платежів, що належить до сплати за цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких зобовязань за цим договором.

Відповідно п.3.2.2 Договору при виникненні простроченої заборгованості за кредитом та процентами чи комісійними винагородами, банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту.

Згідно п.4.1 за порушення зобовязань по своєчасному повернення основної суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом позичальник зобовязується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,05% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

З представленої позивачем довідки-розрахунку (а.с.7) вбачається, що станом на 19.07.2010 року за відповідачем не у повній мірі здійснювались платежі щодо погашення отриманого кредиту і за ним рахується прострочена заборгованість за кредитним договором, яка складається відповідно з суми заборгованості по кредиту 4180,61 грн., суми заборгованості за відсотками 2416,17 грн; пені в сумі 1846,60 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості за кредитними зобовязаннями відповідача перед позивачем становить 8443,92 грн.

Відповідно довідки СГІРФО Жмеринського РВ ГУМВС від 15.06.2010 року (а.с.19) відповідач ОСОБА_1 з 12.10.2004 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що визначає належність даного цивільного спору до територіальної підвідомчості Жмеринського міськрайонного суду.

Суд приймає до уваги вказані докази, так як вони зібрані та представлені із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та ніким не оскаржуються.

Відповідачем відсутність своєї вини у простроченні виконання власних грошових зобовязань перед позивачем за договором кредиту суду не доведено, інших відомостей щодо виконання власних зобовязань не представлено; факт виконання позивачем зобовязань щодо видачі йому кредитних коштів не заперечено.

З урахуванням викладеного вимоги позивача є справедливими, так як заявлені до стягнення суми узгоджуються з представленим розрахунком станом на 19.06.2007 року та планом погашення кредиту (а.с.6), не суперечать вимогам закону та відповідають положенням кредитного договору і тому заявлені суми коштів підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Обставини прострочення відповідачем виконання кредитних зобовязань становлять визначені кредитним договором підстави його розірвання, а тому в цій частині позов також підлягає до задоволення.

Судові витрати, з урахуванням задоволення позовних вимог слід стягнути з відповідача на користь держави.

Враховуючи викладене, керуючись ст.5, 8, 10, 60, 169, 209, 210, 212-214, 224-226 ЦПК України, ст.610-612, 614, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Розірвати кредитний договір №3357 від 19.06.2007 року, укладений між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, мешканця АДРЕСА_1) на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі територіального відокремленого безбалансового відділення №10001/0112 (м.Жмеринка, вул. Радянська, 19/2, р/р 3739090800005, МФО 302076, код 09302607) заборгованість за договором кредиту №3357 від 19.06.2007 року станом на 19.07.2010 року у виді боргу по кредиту в розмірі 8443 гривні 92 копійки, а також на користь держави (р/р 31418537700006 в Банку ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 34701261) 84 гривні 43 копійки судового збору.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи віднести на рахунок держави.

Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії відсутніми в судовому засідання сторонами, апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

С У Д Д Я