Рішення № 11573653, 01.10.2010, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Cправа № 2 1032/10/0205

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

1 жовтня 2010 року Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі : головуючого судді Верьовочнікова В.М.

при секретарі Росовській О.Ю.

з участю: - позивача ОСОБА_1

- представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам та пені та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, з участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача відділу ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції, про звільнення від сплати заборгованості по аліментам,

У С Т А Н О В И В:

22.07.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 12818,60 грн. загального боргу по аліментах та 39184 грн. пенчі, обгрутовуючи позовні вимоги тим, що рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 26.06.2007 року з відповідача та її користь стягнуті аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, однак відповідачем це рішення суду не виконується, що стверджується довідкою відділу ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області, відповідно до якої відповідач має заборгованість по аліментах, яка станом на 01.07.2009 року складала 9920,60 грн., а станом на 01.07.2010 року 12818,60 грн..

08.09.2010 року ОСОБА_3 подав до суду зустрічний позовом про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, так як з часу винесення рішення Жмеринського міськрайонного суду від 26.06.2007 року про стягнення з нього аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття, він ОСОБА_3 проживав однією сімєю з ОСОБА_1 та їх дітьми, вів з ними спільне господарство, приймав у часть у вихованні та утриманні дітей, а остання в свою чергу не зверталась до відділу ДВС з приводу примусового стягнення аліментів, про що свідчить той факт, що виконавчий лист про стягнення з нього ОСОБА_3 аліментів був виписаний лише 22.04.2010 року і був наданий ОСОБА_1 до відділу ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області 12.05.2010 року. Отже, до 12.05.2010 року у нього ОСОБА_3 заборгованості по аліментах перед ОСОБА_1 не було, але за її заявою державним виконавцем був зроблений перерахунок по аліментам за період з 13.06.2007 року по 01.07.2010 року. Так як він ОСОБА_3 працював у ВЧ-2, то перерахунок по аліментам за період з 13.06.2007 року по 30.06.2009 року проводився виходячи з розміру заробітної плати, а з 01.07.2009 року по 01.07.2010 року виходячи з прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до зробленого перерахунку загальний борг по аліментах склав 12818,60 грн., а також була нарахована пеня в розмірі 39184 грн. Разом з тим, він ОСОБА_3 має хворобливий стан здоровя, визнаний інвалідом ІІ групи безстроково. У звязку з цим знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м.Жмеринці Вінницької області, де отримує пенсію. Інших доходів немає, так як ніде не працює. Через хворобу постійно потребує регулярного лікування, що значно погіршує його матеріальне становище.

Позивачка по первісному позову ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги та просила їх задоволити. Не заперечує проти того, що після винесення рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на свою користь продовжувала вести з ним спільне господарство, виховувати та утримувати дійтей на утримання яких відповідач ОСОБА_3 був зобовязаний сплачувати аліменти. Виконавчий лист отримала 22.04.2010 року, так як раніше в цьому не було необхідності. Після того як отримала виконавчий лист подала його для примусового виконання разом з заявою про нарахування заборгованості по аліментах до відділу ДВС. Пояснила, що вона не мала ніяких поважних причин, з яких не предявляла раніше виконавчий лист до стягнення. Як відповідачка по зустрічному позову ОСОБА_1 пояснила, що вважає зустрічний позов безпідставним і просить відмовити в його задоволенні.

Відповідач по первісному позову, а позивач по зустрічному ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, але попередньо подав до суду свої письмові заперечення проти позову в яких вказав, що він ОСОБА_3 після винесення рішення про стягнення з нього аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей продовжував проживати однією сімєю з ОСОБА_1 та їх спільними дітьми, вів з ними спільне господарство, приймав у часть у вихованні та утриманні дітей, а ОСОБА_1, у свою чергу, не зверталась до відділу ДВС з приводу примусового стягнення аліментів. Виконавчий лист про стягнення з нього ОСОБА_3 аліментів був виписаний лише 22.04.2010 року і лише 12.05.2010 року був поданий до відділу ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області. Вважає, що ОСОБА_1 без поважної причини не предявляла виконавчий лист до виконання, внаслідок чого виникла заборгованість по аліментах та нараховано пеню при виникненні заборгованості, з цих підстав просить задоволити його зустріний позов задоволити, а також ставлячи такі позовні вимоги, аргументує їх тим, що у нього хворобливий стан здоровя, він є інвалідом ІІ групи загального захворювання безстроково, ніде не працює, пенсії, яку отримує по інвалідності йому не вистачає для номального проживання, оскільки значну її частину витрачає на придбання ліків, через що знаходиться у важкому матеріальному становищі. В задоволенні первісного позову просив відмовити.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача відділу ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області ОСОБА_2 суду пояснила, що 12.05.2010 року ОСОБА_1 звернулася до відділу ДВС з заявою про нарахування заборгованості по аліментах подавши при цьому для примусового виконання виконавчий лист, виданий Жмеринським міськрайонним судом 22.04.2010 року. Відділом ДВС було проведено перерахунок по аліментам з 13.06.2007 року по 30.06.2009 року з урахуванням того, що боржник ОСОБА_3 працював у ВЧ-2, а з 01.07.2009 року по 01.07.2010 року борг нараховувався згідно прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в результаті чого ОСОБА_3 була нарахорвана заборгованість по аліментам в розмірі 12818,60 грн. та 39184 грн. пені за кожен день прострочення. Зауважила, що заборгованість по аліментам після звільнення відповідача за період з 01.07.2009 року по 01.07.2010 року розраховувалась з розміру прожиткового мінімуму для титини віком від 6 до 18 років у звязку із повноліттям старшої дитини.

Заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, свідка, дослідивши інші докази, суд вважає, що первісний позов пілягає частковому задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості по аліментам на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, за період з 12 травня по 1 липня 2010 року; у решті позовних вимог первісний позов задоволенню не підлягає, а зустрічний позов підлягає чатсковому задоволенню в частині звільнення ОСОБА_3 від сплати заборгованості по аліментам на утримання дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, на користь ОСОБА_1 за період з 13.06.2007 року по 11.05.2010 року, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.194 СК України, аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували предявленню виконавчого листа до виконання.

Згідно ч.3 ст.195 СК України, якщо платник аліментів не працював на час винекнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для даної місцевості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору судом.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобовязана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Згідно ч.3 ст.197 СК України, суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непредявлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.

В судовому засіданні установлено, що позивачка по первісному позову ОСОБА_1, будучи особою, на користь якої рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 26.06.2007 року з ОСОБА_3 повинні стягуватися аліменти на утримання дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 13.06.2007 року до досягнення дітьми повноліття, без поважних причин не предявила виконавчий лист до примусового виконання у відділ ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області до 12.05.2010 року. Це стверджується сукупністю доказів, а саме:

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона є рідною сестрою ОСОБА_3 Знає про те, що після винесення Жмеринським міськрайонним судом 26.06.2007 року рішення про стягнення з ОСОБА_3 аліментів, він ОСОБА_3 по березень 2010 року продовжував проживати з ОСОБА_7 однією сімєю, вів з нею спільне господарство, виховував та утримував дітей.

З ксерокопії рішення Жмеринського міськрайонного суду від 26.06.2007 року (а.с. 2) вбачається, що ОСОБА_3 зобовязано до сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання двох дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_5,, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 13.06.2007 року до досягнення дітьми повноліття.

З ксерокопії відповіді відділу ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області № 7/585 від 12.07.2010 року (а.с. 4) вбачається, що виконавчий лист, виданий Жмеринським міськрайонним судом 22.04.2010 року, щодо примусового виконання рішення Жмеринського міськрацонного суду від 26.06.2007 року, знаходиться на виконанні з 12.05.2010 року, коли ОСОБА_1 подала його разом з своєю заявою про перерахунок аліментів за останні три роки, тобто з 13.06.2007 року. Згідно заяви ОСОБА_1 державним виконавцем зроблено перерахунок по аліментам за період з 13.06.2007 року по 30.06.2009 року, згідно довідок ВЧ-2 про доходи ОСОБА_3, та за період з 01.07.2009 року по 01.07.2010 року, згідно прожиткового мінімуму для дити відповідного віку на одну дитину, у звязку з повноліттям дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Загальний борг ОСОБА_3 за аліментними зобовязаннями, станом на 01.07.2010 року, визначений в розмірі 12818,60 грн.

З ксерокопій індивідуальної програми реабілітації інваліда № 1115 від 21.05.2010 року, довідки Жмеринської міжрай МСЕК від 21.05.2010 року та пенсійного посвідчення НОМЕР_1 (а.с.16-17,19) вбачається, що ОСОБА_3 є пенсіонером по інвалідності ІІ групи загального захворювання; інвалідність встановлена безстроково.

З ксерокопії трудової книжки ОСОБА_3 (а.с.18) вбачається, що останній 09.06.2009 року звільнений з вагонної дільниці ст. Жмеринка за власним бажанням у звязку з виходом на пенсію по інвалідності.

З довідки квартального комітету «Калинка» м.Жмеринка від 18.08.2010 року (а.с.27) вбачається, що ОСОБА_3 був дійсно прописаний та проживав разом з своєю сімєю в м.Жмеринка по пров. Перекопському, 5 до червня 2007 року. З 01.06.2007 року по 01.08.2007 року тимчасово з сімєю не проживав, але з 01.08.2007 року по 01.04.2009 року знову проживав разом з сімєю, вів спільне господарство з ОСОБА_1, приймав участь у вихованні дітей.

Згідно довідки Жмеринського РВ ГУМВС України у Вінницькій області № 10657 від 18.08.2010 року (а.с. 39) за наявними даними розшукова справа на ОСОБА_3 за період з 13.07.2007 року по теперішній час не заводилася.

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані та представлені із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та ніким не оскаржуються.

Суд не приймає до уваги посилання позивачки ОСОБА_1 на те, що відповідач повинен сплатити їй заборгованість по аліментам за перод з 13.06.2007 року по 12.05.2010 року, оскільки вони не базуються на законі, так як вона протягом даного часу без поважної прични не предявляла виконавчий лист, виданий Жмеринським міськрайонним судом 22.04.2010 року, до примусового виконання, а надала його відділу ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області лише 12.05.2010 року, а тому, розрахунок заборгованості по аліментах ОСОБА_3 повинен проводитися саме з 12.05.2010 року до кінцевого терміну розрахованої заборгованості по аліментам, тобто по 01.07.2010 року.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову на те, що він просить звільнити його від сплати заборгованості по аліментах з тих підстав, що він має хворобливий стан здоровя, є інвалідом ІІ групи загального захворювання безстроково, а розмір його пенсії не є достатнім, для його нормального проживання, з урахуванням необхідності у ліках, оскільки вони не знайшли відбораження в судовому засіданні.

З урахуванням наведеного первісний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, в межах стягнення ОСОБА_3 заборгованості по аліментам, яка утворилась з часу предявлення виконавчого листа до виконання, тобто з 12.05.2010 року по час проведення розрахунку заборгованості, тобто по 01.07.2010 року, яка відповідно до ст.1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року, складає 550,20 грн., з розрахунку прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 року, який з 01.04.2010 року по 01.07.2010 року складав 917 грн., відповідно 30 відсотків його, що підлягають стягненню на утримання однієї дитини складають 275,10 грн. за місяць (917,00 х 30% = 275,10 грн.), та 550,20 грн. за два місяці, у розмірі якого підлягають задоволенню вимоги первісного позову щодо стягнення заборгованості по аліментам.

Вимоги первісного позову про стягнення пені задоволенню не підлягають, оскільки в судовому засіданні встановлено відсутність вини відповідача у нарахованій за минулий час заборгованості по аліментам.

Відповідно до вищенаведених обгрунтувань підлягає частковому задоволенню зустрічний позов щодо звільнення відповідача від нарахованої заборгованості по сплаті ним аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей за період з 13.06.2007 року по 11.05.2010 року в сумі 12268 гривень 40 копійок, яку становить різниця загального нарахованого боргу та визначеного розміру заборгованості з часу предявлення виконавчого листа до стягнення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.5, 8, 10, 60, 61, 209, 210, 212-214 ЦПК України, ст.194, 195, 196, 197 СК України, ст.1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року № 1646-УІ, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам та пені задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця м.Жмеринка Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1), на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, мешканки АДРЕСА_2) заборгованість по аліментам на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, за період з 12 травня по 1 липня 2010 року в розмірі 550 гривень 20 копійок, а також на користь держави 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (р/р 31213259700006 в Банку ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 34701261).

У задоволенні решти позовних вимог первісного позову відмовити.

Витрати із сплати судового збору віднести на рахунок держави.

2. Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, з участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача відділу ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції про звільнення від сплати заборгованості по аліментам задоволити частково.

Звільнити ОСОБА_3 від сплати заборгованості по аліментам на утримання дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, на користь ОСОБА_1 за період з 13.06.2007 року по 11.05.2010 року в сумі 12268 гривень 40 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог зустрічного позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, мешканки АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, мешканця АДРЕСА_1) 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також на користь держави 122 гривні 68 копійок судового збору (р/р 31418537700006 в Банку ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 34701261).

Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а відсутньою в судовому засіданні стороною в той же строк з часу отримання копії рішення, апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд .

С У Д Д Я