Рішення № 115735816, 14.12.2023, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/2733/23

Провадження №2-а/726/56/23

Категорія 142

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2023 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Байцар Л. В., розглянувши при секретарі Осипчук Ю.М., позивача ОСОБА_1 , представника позивача: Шеремета І.С., адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 у листопаді 2023 року звернулась до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1206945 від 14.10.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 14.10.2023 року поліцейський 1 бат. 2 роти старший лейтенант поліції Корнєєв І.А. виніс постанову ЕГА №1206945 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та постановив притягнути її до адміністративної відповідальності і наклав на неї адміністративне стягнення в розмірі 200 грн. Вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивачки поліцейський не дотримав вимог КУПАП, який визначає порядок дослідження доказів, ним не взято до уваги доводи, які нею були надані, а від так постанова ЕГА № 1206945 від 14.10.2023 року є незаконною та підлягає скасуванню в зв?язку із викладеним нижче. Так, ОСОБА_1 , як позивачем у справі не оспорює факт того, що 14.10.2023 року, я о 17 годині 05 хвилин як пасажир тролейбусу маршруту №5 їхала від зупинки «Шкільна» до зупинки ПТУ №9, де нею не було придбано паперового квитка для проїзду в міському громадському транспорті та її було перевірено двома контролерами щодо наявності в мене квитка. Приблизно в жовтні 2023 року, вона звернулась до ЦНАП у в м. Чернівці для оформлення транспортної картки, яка надає право пільгового проїзду. Станом на 14.10.2023 року так я на день звернення до суду із позовною заявою, така картка не виготовлена та в неї її не має. ОСОБА_1 є пенсіонеркою за віком. Під час перевірки її контролерами, вона пред?явила пенсійне посвідчення Серії НОМЕР_1 , видане на її ім?я. Вважає, що здійснюючи свій проїзд в громадському транспорті 14.10.2023 року в тролейбусі маршруту №5 м. Чернівці, на неї поширювались вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня

1993 року № 354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті

загального користування» (пункт 1). Від так, вона, як особа, на яку поширювались пільги виконала вимоги щодо оформлення транспортної картки, однак її ще не отримала, будучи особою пенсійного віку, набула пільгове право щодо безкоштовного проїзду в громадському транспорті.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки у вказаній постанові зазначено про адміністративну відповідальність позивача за ч. 3 ст. 135 КУпАП, однак це не відповідає змісту цієї норми, яка містить частину 1 і відповідні абзаци. Також просить суд поновити строки на оскарження вищеописаної постанови.

Ухвалою судді Садгірського районного суду м. Чернівці від 14.11.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник Шеремета І.С. в судовому засіданні надали пояснення аналогічні позову та просили суд задовольнити позовні вимоги.

До суду 04.12.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач зазначив, що твердження позивача, викладені у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. На підставі чого, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Від позивача відповідь на відзив відповідача до суду не надходила.

Суд, вивчивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши всі наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, 14.10.2023 року поліцейський 1 бат. 2 роти старший лейтенант поліції Корнєєв І.А. виніс постанову ЕГА №1206945 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та постановив притягнути її до адміністративної відповідальності і наклав на неї адміністративне стягнення в розмірі 200 грн.

Згідно зі ст. 135 КУпАП безквитковий проїзд у громадському транспорті є адміністративним правопорушенням, а штраф за безквитковий проїзд - видом стягнення за таке адміністративне правопорушення.

У відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про міський електричний транспорт» оплата транспортних послуг проводиться безпосередньо пасажирами та замовником. Право на користування транспортними послугами надає придбаний разовий квиток, закомпостований абонементний талон, проїзний квиток тривалого користування, картка, посвідчення або довідка, що дає право на пільговий проїзд згідно із законодавством, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - зареєстрований електронний квиток.

Згідно з п. 28 Правил надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1735, пасажир безпосередньо здійснює оплату транспортних послуг за встановленим тарифом (вартістю).

У відзиві на позов відповідач вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, а саме безквиткового проїзду у тролейбусі є доведеним, а тому у задоволенні вимог позивача слід відмовити в повному обсязі.

Суд погоджується в цій частині з доводами відповідача, оскільки з наданих до суду доказів, вбачається, що факт несплати проїзду в тролейбусі, ОСОБА_1 підтверджується поясненнями наданими контролерами та самою ОСОБА_1 , які містяться на відеозапису з бодікамери поліцейського, долученого до матеріалів відзиву.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чого в даному випадку інспектором дотримано не було.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Ст. 135 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за безквитковий проїзд пасажира, в тому числі проїзд без реєстрації або компостування проїзного документа, а так само провезення без квитка дитини віком від семи до шістнадцяти років: у поїздах приміського, місцевого або дальнього сполучення - тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду; в міському транспорті - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості проїзду; в автобусі приміського або внутрірайонного сполучення - тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду; в автобусі міжміського і міжнародного сполучення та у міжміському електротранспорті - тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду; на суднах водного транспорту - тягне за собою накладення штрафу в п`ятикратному розмірі від вартості проїзду.

Тобто вказана норма закону містить одну частину та абзаци, які конкретизують її зміст.

Разом з тим дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковано за ч. 2 ст. 135 КУпАП, тобто за частиною статті 135 КУпАП, яка відсутня в її змісті, що виключає відповідальність ОСОБА_1 за дії, які кваліфіковані за неіснуючою нормою КУпАП.

За вказаних обставин, беручи до уваги, що обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача, який не спростував доводів позивача щодо неправомірності складення оскаржуваної постанови в частині кваліфікації дій ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

На підставі ст. 55 Конституції України, ст. 9, 22, 121, 251, 258, 289, 293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1206945 від 14.10.2023 р. відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 2 ст. 135 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів, з дня її проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Л. В. Байцар