Рішення № 115733868, 19.12.2023, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Дата ухвалення
19.12.2023
Номер справи
212/7070/23
Номер документу
115733868
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 212/7070/23

2/212/2765/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2023 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі: головуючого - судді Борис О.Н., за участю секретаря судового засідання Годунової В.Г., в порядку ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

У вересні 2023 року до суду надійшла позовна заява акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк», Банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтовано тим, що на підставі Заяви №б/н від 08.12.2015 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який він своєчасно не погашав, через що у нього станом на 17.07.2023 року утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 56328,52 грн, яка складається з: 46270,52 грн заборгованість за кредитом; 10058,00 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом, які позивач просив суд стягнути з відповідача. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2684,00 грн.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 06 листопада 2023 року розгляд справи було відкладено на підставі клопотання відповідача.

Представник позивача у судове засідання не прибув, був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. В позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи у відсутність представника позивача та ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Відзив на позов до суду не подав.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 08.12.2015 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанк, якою надав згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом ОСОБА_1 у заяві. (а.с. 18)

Із наданих АТ КБ «ПриватБанк» довідок вбачається, що на підставі вищевказаного Кредитного договору Банком було надано ОСОБА_1 кредитні картки, а саме: № НОМЕР_1 з терміном дії до 11/21; НОМЕР_2 з терміном дії до 12/25, а також відкрито картковий рахунок та встановлено кредитний ліміт, розмір якого періодично змінювався. (а.с. 16, 17)

Відповідно до Виписки по рахунку ОСОБА_1 за договором №б/н за період 10.11.2017-20.07.2023, останній користувався послугами АТ КБ «Приватбанк», а саме, здійснювалися операції за карткою, зокрема, зняття готівкових коштів, придбання товарів, поповнення карткового рахунку. Усього витрат за вказаний період: 278433,84 грн, усього надходжень: 222105,32 грн. (а.с. 98-104)

За наданим Банком розрахунком за вказаним вище Кредитним договором, станом на17.07.2023року ОСОБА_1 було погашено:155150,70грн - заборгованостіза тіломкредиту;2799,60грн заборгованості запростроченим тіломкредиту;1702,37грн заборгованості понарахованим відсоткам;1250 заборгованостіпо простроченимвідсоткам.Також увідповідача наявназаборгованість узагальному розмірі56328,52грн,яка складаєтьсяз:46270,52грн заборгованість затілом кредиту,в т.ч.простроченим тіломкредиту;10058,00грн заборгованість запростроченими відсотками. (а.с. 8-15)

З огляду на зміст заяви про надання банківських послуг і наявних у справі доказів, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно доч.ч.1,2ст.207ЦК України(вредакції,що діялана моментвиникнення спірнихправовідносин),правочин вважаєтьсятаким,що вчиненийу письмовійформі,якщо йогозміст зафіксованийв одномуабо кількохдокументах (утому числіелектронних),у листах,телеграмах,якими обмінялисясторони. Правочинвважається таким,що вчиненийу письмовійформі,якщо волясторін вираженаза допомогоютелетайпного,електронного абоіншого технічногозасобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістомст.ст.626,628ЦК Українидоговором єдомовленість двохабо більшесторін,спрямована навстановлення,зміну абоприпинення цивільнихправ таобов`язків.Зміст договорустановлять умови(пункти),визначені нарозсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Звертаючись до суду із позовом, АТ КБ «ПриватБанк» посилалося на наявність за відповідачем заборгованості за тілом кредиту у розмірі 46270,52 грн.

Так, відповідно до вимог ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку, відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 30 грудня 1998 року № 566, зі змінами та доповненнями, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Пунктом 5.1 глави 5 вищезазначеного Положенням визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Згідно з п.5.4. цього Положенням, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

При цьому, п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 18 червня 2003 року № 254 визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Обґрунтовуючи підстави стягнення заборгованості за тілом кредиту, банком, окрім розрахунку, надано виписку по картковому рахунку, в якій міститься повна інформація про рух коштів, відображено всі операції за кредитним договором, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей (а.с. 98-107).

Суд встановив, що позичальник активно користувався кредитними коштами, всього витративши коштів за отриманою карткою на загальну суму 278433,84 грн, також ним внесено на погашення заборгованості 222105,32 грн.

Також, щодо заявлених Банком вимог про стягнення процентів слід зазначити наступне.

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги пропогашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за процентами у розмірі 10058,00 грн.

У Анкеті-заяві позичальника від08.12.2015 року процентна ставка не зазначена. (а.с. 18)

Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором№б/н від08.12.2015 року, банк посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Паспорт споживчого кредиту, як невід`ємні частини Кредитного договору, а також на Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 29.07.2021 року. (а.с. 18 зворот - 29, 30-34, 35, 36-87).

Витягом з Тарифівобслуговування кредитних карт «Універсальна»та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, позовну давність щодо вимог банку та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил розумів ОСОБА_1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання позичальником кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача про Умови та Тарифи не може бути належним доказом узгодження між сторонами розміру процентів, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому згідно з шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачемУмови та Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил,чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямоївказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняттяпозичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Також суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 08.12.2015 року шляхом підписання Анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Підписання Паспорта споживчого кредиту споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, адже у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін та його змісту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20). Паспорт споживчого кредиту не є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 22.11.2023 року у справі 619/1384/21.

Окрім того, надана позивачем копія Паспорту споживчого кредиту від 29.11.2021 року датована значно пізніше договору від 08.12.2015 року, на який посилається позивач, та не може вважатись складовою Кредитного договору. У вказаному вище Паспорті споживчого кредиту зазначено, зокрема, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, також ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 14.12.2021 року. (а.с. 33 зворот)

Також суд зазначає, що Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 29.07.2021 року, на яку також посилається позивач, не містить підпису ОСОБА_1 .

Отже, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 10058,00 грн.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду України в Постанові від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17 зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 позивач АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що надані АТ КБ «ПриватБанк» по справі докази отримання відповідачем кредитних грошових коштів є належними та допустимими, у розумінні ст. ст. 58-59 ЦПК України, та у своїй сукупності підтверджують те, що відповідач ОСОБА_1 відповідно до наданого позивачем виписки за договором №б/н за період 10.11.2017-20.07.2023 (а.с. 98-107) активно користувався кредитними коштами, наданими йому АТ КБ «ПриватБанк» за Кредитним договором у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Вказаний висновок узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду України від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17.

Так, Банк не довів належними доказами узгодження між сторонами сплату, розмір та порядок нарахування процентів, що свідчить про безпідставне направлення банком сплачених позичальником коштів на погашення процентів.

Як вбачається з наданого розрахунку, позивачем протягом всього часу кредитування відсотки за кредитом погашались за рахунок кредиту та вказані відсотки додавались до основної суми витрат позивача, що суперечить вимогам чинного законодавства. Так, позивачем по справі з 02.04.2018 року по 17.07.2023 року було погашено відсотки за рахунок кредиту на суму 20978,36 грн, що відображенов відповіднійграфі розрахункузаборгованості.

Зазначаючи про наявність заборгованості за тілом кредиту, позивач самовільно включив в неї нараховані відсотки, які фактично погашені позичальником, внаслідок чого банком збільшено заборгованість за тілом кредиту на вищезазначену суму. Вказані грошові кошти не є коштами, фактично використаними відповідачем. Тому суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованості, підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.

Аналогічна позиція з цього приводу висловлена Верховним Судом в постанові від 18 травня 2022 року у справі № 697/302/20. Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17).

Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 02.04.2018 року по 17.07.2023 року було безпідставно погашено заборгованість по нарахованим відсоткам на суму 1702,37 грн та за простроченими відсотками у розмірі 1250,00 грн, які враховані у загальну суму заборгованості відповідача перед позивачем та, з огляду на викладене, не підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 08.12.2015 року у сумі 22339,79 грн (46270,52 грн. (20978,36 грн + 1702,37 грн + 1250 грн)), що становить заборгованість за тілом кредиту.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений останнім судовий збір у розмірі 1064,47 грн з розрахунку (22339,79х2684/56328,52).

Керуючись ст. ст. 207, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 08.12.2015 року в сумі 22339,79 грн (двадцять дві тисячі триста тридцять дев`ять гривень 79 копійок) та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,47 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 47 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений та підписаний 19 грудня 2023 року.

Суддя: О. Н. Борис

Часті запитання

Який тип судового документу № 115733868 ?

Документ № 115733868 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 115733868 ?

Дата ухвалення - 19.12.2023

Яка форма судочинства по судовому документу № 115733868 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 115733868 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 115733868, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Судове рішення № 115733868, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 19.12.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 115733868 відноситься до справи № 212/7070/23

Це рішення відноситься до справи № 212/7070/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 115733867
Наступний документ : 115733871