Рішення № 115717022, 18.12.2023, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2023 р. № 400/13689/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, вул. Одеська, 17, м.Вознесенськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 56501,

про:визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідач) про:

визнання протиправною відмову відповідача від 24.10.2023 № 6979 у наданні позивачу відстрочки від призову за мобілізацією на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

зобов`язання відповідача надати позивачу відстрочку від призову за мобілізацією на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як чоловіку, на утриманні якого перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, та видати довідку за встановленою формою про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Позовні вимоги позивач аргументував тим, що він, як батько трьох неповнолітніх дітей, відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Однак, відповідач за результатами розгляду його відповідного звернення відмовив йому в наданні відстрочки від призову.

У відзиві на позовну заяву від 23.11.2023 № 7917 відповідач заперечив проти позову і просив відмовити в його задоволенні у повному обсязі. Відзив умотивовано тим, що наявність у складі сім`ї позивача трьох неповнолітніх дітей, які проживають разом із ним однією сім`єю, не підтверджує факту утримання ним цих трьох неповнолітніх дітей. З поданих позивачем до відповідача документів неможливо встановити безумовний факт утримання ним трьох дітей, а тому йому відмовлено в наданні відстрочки.

У встановлений судом строк позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

09.11.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

З 24.07.2015 позивач перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 24.07.2015.

Відповідно до свідоцтв про народження серія НОМЕР_2 від 20.11.2015, серія НОМЕР_3 від 23.05.2017, серія НОМЕР_4 від 02.09.2023 дітьми позивача є відповідно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .

Згідно з даних Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану від 05.09.2023 № 00041253867 відомості про позивача як про батька ОСОБА_5 відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України здійснено на підставі заяви про визнання батьківства від 01.09.2023 № 224/23.19-41, поданої до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

17.10.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації як батьку трьох неповнолітніх дітей. До заяви він додав довідку Департаменту праці та соціального захисту населення від 12.10.2023 № 2852, довідку про склад сім`ї від 10.10.2023 № 55, копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного запису № 00041253867, копії своїх паспорта та картки платника податків, копію посвідчення НОМЕР_5 , копії свідоцтв про народження ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , що підтвердив відповідач у відзиві на позовну заяву від 23.11.2023 № 7917.

Листом від 24.10.2023 № 6979 відповідач повідомив позивача, що йому відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу четвертого частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки ним не надано жодних документів на підтвердження обставин, що його три неповнолітні дочки перебувають на його утриманні.

Вважаючи таку відмову у надані йому відстрочки протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232-ХІІ) військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п`ята статті 1 Закону № 2232-ХІІ).

Частиною першою статті 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 2 Закону № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом (частина перша статті 4 Закону № 2232-ХІІ).

Відповідно до абзацу третього частини шостої статті 2 Закону № 2232-ХІІ до видів військової служби належить військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Абзацом четвертим статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон № 3543-ХІІ) встановлено, що мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Основного Закону України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації (частини п`ята і шоста статті 4 Закону № 3543-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ (далі Указ № 65/2022, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Статтею 3 Указу № 65/2022 встановлено, що мобілізація проводиться протягом 90 днів із дня набрання чинності цим Указом. Строк проведення загальної мобілізації продовжено згідно з Указом Президента України від 17.05.2022 № 342/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2264-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 № 574/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2501-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 № 758/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2739-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 № 59/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2916-ІХ, Указом Президента України від 01.05.2023 № 255/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3058-ІХ, Указом Президента України від 26.07.2023 № 452/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 № 3276-ІХ, та Указом Президента України від 06.11.2023 № 735/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 № 3430-ІХ, відповідно з 25.05.2022 на 90 діб, з 23.08.2022 на діб, з 21.11.2022 на 90 діб, з 19.02.2023 на 90 діб, з 20.05.2023 на 90 діб, з 18.08.2023 на 90 діб і з 16.11.2023 на 90 діб.

Згідно зі статтею 4 Указу № 65/2022 постановлено призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 22 Закону № 3543-ХІІ громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Згідно з абзацом першим частини п`ятої статті 22 Закону № 3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Абзацом четвертим частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ встановлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, а саме: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Таким чином, у період проведення загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», не підлягають призову на військову службу військовозобов`язані, у тому числі, на утриманні яких перебуває троє і більше дітей віком до 18 років. Водночас діти вважаються такими, які перебувають на утриманні рідних батьків, за виключенням випадку позбавлення їх батьківських прав.

Суд встановив, що позивач перебуває у шлюбі з ОСОБА_6 , і вони мають трьох спільних неповнолітніх дочок: п`ятнадцятирічну ОСОБА_5 , восьмирічну ОСОБА_3 та шестирічну ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 24.07.2015, свідоцтвами про народження серія НОМЕР_2 від 20.11.2015, серія НОМЕР_3 від 23.05.2017, серія НОМЕР_4 від 02.09.2023, довідкою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДОБРОБУТ» про склад сім`ї від 10.10.2023 № 55.

У матеріалах справи відсутні документи, які свідчили б про позбавлення позивача батьківських прав.

З наведеного слідує, що на утриманні позивача перебуває троє неповнолітніх дітей, а отже він має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу четвертого статті 23 Закону № 3543-ХІІ.

Відповідно до підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі Порядок № 1487), призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

17.10.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації як батьку трьох неповнолітніх дітей. До заяви він додав довідку Департаменту праці та соціального захисту населення від 12.10.2023 № 2852, довідку про склад сім`ї від 10.10.2023 № 55, копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного запису № 00041253867, копії своїх паспорта та картки платника податків, копію посвідчення НОМЕР_5 , копії свідоцтв про народження ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , що підтвердив відповідач у відзиві на позовну заяву від 23.11.2023 № 7917.

Таким чином, позивач подав відповідачу документи, які, як вище встановив суд, підтверджують факт перебування на його утриманні трьох неповнолітніх дітей, а отже і його право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Однак, листом від 24.10.2023 № 6979 відповідач відмовив позивачу в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки позивач, на його переконання, не надав жодних документів на підтвердження обставин, що його три неповнолітні дочки перебувають на його утриманні.

Поряд з цим, які документи можуть підтвердити факт утримання батьком свої рідних неповнолітніх дітей відповідач не зазначив, що поставило позивача у стан правової невизначеності.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у надані відстрочки від призову за мобілізацією на підставі статті 23 Закону № 3543-ХІІ, оскільки позивач надав належні документи, які підтверджують наявність у нього відповідного права.

Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню

У позовній заяві позивач також просить суд зобов`язати відповідача видати довідку за встановленою формою про надання відстрочки від призову за мобілізацією.

З цього приводу суд зазначає, що чинне законодавство, зокрема і не виключно, Закон № 3543-ХІІ, Закон 2232-ХІІ і Порядок № 1487, не передбачає видання особам, які не підлягають мобілізації, будь-яких довідок про відстрочку.

Згідно з абзацами першим і другим пункту 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Військово-обліковими документами є:

для призовників посвідчення про приписку до призовної дільниці;

для військовозобов`язаних військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного;

для резервістів військовий квиток.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Тобто законодавством передбачено не видання довідок про надання відстрочки від призову, а встановлено порядок внесення змін до військово-облікових документів військовозобов`язаних, які повинні містити відповідні дані.

Таким чином, після реєстрації в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану відомостей про третю неповнолітню дитину, а також отримання позивачем свідоцтва про її народження, він зобов`язаний був прибути у семиденний строк після цього з відповідними документами до відповідача для внесення змін до його облікових даних, у тому числі, до його військово-облікового документа.

Тому позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача видати довідку за встановленою формою про надання відстрочки від призову за мобілізацією є необґрутованими.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанцією від 02.11.2022 підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 1073,60 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову, а тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_6 ) до Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Одеська, 17, м. Вознесенськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 56501; код ЄДРПОУ: 09611290) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання ОСОБА_1 відстрочки від призову за мобілізацією на підставі абзацу четвертого частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

3. Зобов`язати Вознесенський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: 09611290) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_6 ) відстрочку від призову за мобілізацією на підставі абзацу четвертого частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як чоловіку, на утриманні якого перебуває троє і більше дітей віком до 18 років.

4. Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_6 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Одеська, 17, м. Вознесенськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 56501; код ЄДРПОУ: 09611290) судовий збір у розмірі 1073 (Одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 18 грудня 2023 року