Рішення № 115715549, 18.12.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 рокуСправа №160/26510/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

12.10.2023 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі-відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі-відповідач-2), в якій просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 047150023115 від 01.08.2023 року щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 періоди: з 10.02.2015 року по 01.04.2015 року, з 13.05.2015 року по 13.06.2015 року, з 14.07.2015 року по 15.08.2015 року, з 10.12.2015 року по 15.01.2016 року, з 27.02.2016 року по 11.04.2016 року, з 25.05.2016 року по 31.07.2016 року, з 05.10.2016 року по 06.12.2016 року, з 31.01.2017 року по 31.03.2017 року, з 31.05.2017 року по 31.07.2017 року, з 30.09.2017 року по 30.11.2017 року, з 25.01.2018 року по 29.03.2018 року участі в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей; з 30.05.2018 року по 01.08.2018 року, з 29.09.2018 року по 09.01.2019 року, з 13.03.2019 року по 13.05.2019 року, з 08.08.2019 року по 08.10.2019 року, з 09.12.2019 року по 09.02.2020 року, з 19.05.2020 року по 20.07.2020 року, з 20.09.2020 року по 04.12.2020 року, з 04.03.2021 року по 13.05.2021 року, з 14.07.2021 року по 14.09.2021 року, з 16.11.2021 року по 14.01.2022 року участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях; з 06.03.2022 року по 29.03.2023 року військової служби в складі комендатури сил оборони міста Кривий Ріг у складі оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до страхового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії відповідно до статті ч. 4 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058- IV на умовах - один місяць служби за три місяці;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до заяви від 24.07.2023 року, з урахуванням вказаних періодів з розрахунку один місяць служби за три місяці;

- зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 24.07.2023 року вона звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 4 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 01.08.2023 року № 047150023115, ухваленим за принципом екстериторіальністю, позивачу відмовлено у призначенні пенсії з зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Позивачу не зараховано періоди: з 10.02.2015 року по 01.04.2015 року, з 13.05.2015 року по 13.06.2015 року, з 14.07.2015 року по 15.08.2015 року, з 10.12.2015 року по 15.01.2016 року, з 27.02.2016 року по 11.04.2016 року, з 25.05.2016 року по 31.07.2016 року, з 05.10.2016 року по 06.12.2016 року, з 31.01.2017 року по 31.03.2017 року, з 31.05.2017 року по 31.07.2017 року, з 30.09.2017 року по 30.11.2017 року, з 25.01.2018 року по 29.03.2018 року участі в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей; з 30.05.2018 року по 01.08.2018 року, з 29.09.2018 року по 09.01.2019 року, з 13.03.2019 року по 13.05.2019 року, з 08.08.2019 року по 08.10.2019 року, з 09.12.2019 року по 09.02.2020 року, з 19.05.2020 року по 20.07.2020 року, з 20.09.2020 року по 04.12.2020 року, з 04.03.2021 року по 13.05.2021 року, з 14.07.2021 року по 14.09.2021 року, з 16.11.2021 року по 14.01.2022 року участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях; з 06.03.2022 року по 29.03.2023 року військової служби в складі комендатури сил оборони міста Кривий Ріг у складі оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до страхового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії відповідно до статті ч. 4 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058- IV на умовах - один місяць служби за три місяці. Вбачаючи протиправність у рішенні щодо відмови у призначенні пенсії, позивач звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами з 31.10.2023 року. Також, відповідачам запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

01.11.2023 року до суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Полтавській області, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування, представник відповідача посилався, що за матеріалами електронної пенсійної справи, позивач має статус учасника бойових дій та має прав на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни учасників бойових дій згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». На час звернення за призначенням пенсії позивач досягла 60 років та має підтверджений у встановленому законодавством порядку страховий стаж 16 років 04 місяці 21 день. Матеріалами пенсійної справи не підтверджено право позивача на призначення пенсії відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України № 1058-IV. Крім того, представник відповідача зазначив, що довідка про безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 02.05.2023 року, що видана позивачу не є одним із альтернативних документів, передбачених підпунктом 6 пункту 2.1 Порядку 22-1. Щодо пільгового стажу, представник відповідача зазначила, що позивач звернулася із заявою про призначення пенсії відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тоді як пільгове обчислення вислуги років передбачене лише у разі призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Позивач звільнена зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», яким не передбачено зарахування у кратному розмірі військової служби. Представник відповідача зазначила, що лише органи ПФУ мають повноваження призначення пенсії і суд не може підміняти собою органи ПФУ, а також підкреслила, що позивачем не надано жодних доказів необхідності застосування судового контролю.

05.12.2023 року до суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якому представник відповідача посилався на те, що Рішенням від 01.08.2023 року за №0471550023115, винесеного за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Полтавській області повідомило позивачку про відмову в призначенні дострокової пенсії відповідно до ч.4 ст. 115 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутність необхідного страхового стажу 25 років, в той час як страховий стаж позивача дорівнює 16 років 04 місяці 21 день. Рішення про відсутність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах було прийнято відповідно до норм чинного законодавства. До загального страхового стажу позивачки не зараховано періоди роботи: з 30.06.1992 року по 30.08.1994 року, оскільки відсутня назва установи при прийнятті на роботу; з 01.09.1994 року, оскільки відсутній запис про звільнення; з 08.04.1998 року по 02.09.2001 року, оскільки виправлення в даті прийняття на роботу та наказі про прийняття на роботу не завірені належним чином, та відсутня назва підприємства; з 12.09.2001 року по 29.01.2002 року, оскільки виправлення в даті звільнення з роботи та наказі про звільнення з роботи не завірені належним чином. Також, відсутні дані в індивідуальних відомостях про застраховану особу, а тому рішення про відсутність у позивачки права на призначення пенсії відповідно до частини 4 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є правомірним, у зв`язку з відсутністю необхідних страхового стажу 25 років.

Також, представник відповідача зазначив, що на підставі норм чинного законодавства, період участі особи в антитерористичній операції підлягає зарахуванню до вислуги років у розрахунку - один місяць служби за три місяці, і не передбачено зарахування у такій же пропорції періоду участі особи в антитерористичній операції до страхового та пільгового стажу. А тому, для зарахування періоду проходження служби, протягом якого позивач брала участь в антитерористичній операції на пільгових умовах (один місяць за три) згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 та Наказу Міноборони України №530 від 14.08.2014, для призначення (перерахунку) пенсії за віком не має законних підстав. Також, у відзиві представник відповідача посилався що виключно органи ПФУ наділені дискреційними повноваженнями щодо розрахунку та призначення пенсії.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 24.07.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 4 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (зі зниженням віку).

Рішенням від 01.08.2023 року за № 0471550023115, винесеним за принципом екстериторіальності Головним управління Пенсійного фонду України в Полтавській області позивачу відмовлено в призначенні пенсії відповідно до ч. 4 ст. 115 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років.

Позивач досягла 60 років, її страховий стаж 16 років 04 місяці 21 день.

До загального страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи: з 30.06.1992 року по 30.08.1994 року, оскільки відсутня назва установи при прийнятті на роботу; з 01.09.1994 року, оскільки відсутній запис про звільнення; з 08.04.1998 року по 02.09.2001 року, оскільки виправлення в даті прийняття на роботу та наказі про прийняття на роботу не завірені належним чином, та відсутня назва підприємства; з 12.09.2001 року по 29.01.2002 року, оскільки виправлення в даті звільнення з роботи та наказі про звільнення з роботи не завірені належним чином. За вищезазначений період відсутні дані в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Зі змісту позовної заяви та відзивів ГУ ПФУ в Дніпропетровській та в Полтавській областях, вбачається, що позивачу також не зараховані періоди: з 10.02.2015 року по 01.04.2015 року, з 13.05.2015 року по 13.06.2015 року, з 14.07.2015 року по 15.08.2015 року, з 10.12.2015 року по 15.01.2016 року, з 27.02.2016 року по 11.04.2016 року, з 25.05.2016 року по 31.07.2016 року, з 05.10.2016 року по 06.12.2016 року, з 31.01.2017 року по 31.03.2017 року, з 31.05.2017 року по 31.07.2017 року, з 30.09.2017 року по 30.11.2017 року, з 25.01.2018 року по 29.03.2018 року участі в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей; з 30.05.2018 року по 01.08.2018 року, з 29.09.2018 року по 09.01.2019 року, з 13.03.2019 року по 13.05.2019 року, з 08.08.2019 року по 08.10.2019 року, з 09.12.2019 року по 09.02.2020 року, з 19.05.2020 року по 20.07.2020 року, з 20.09.2020 року по 04.12.2020 року, з 04.03.2021 року по 13.05.2021 року, з 14.07.2021 року по 14.09.2021 року, з 16.11.2021 року по 14.01.2022 року участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях; з 06.03.2022 року по 29.03.2023 року військової служби в складі комендатури сил оборони міста Кривий Ріг у складі оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до страхового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії відповідно до статті ч. 4 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058- IV на умовах - один місяць служби за три місяці.

Отже, спір між сторонами виник з підстав протиправності рішення щодо відмови у зарахуванні певного сажу та як наслідок відмови у призначенні пенсії.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ч. 1ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною шостою ст. 2 Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Відповідно до п. 2 Порядку № 413, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року, статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Пунктом 4 Порядку № 413 визначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Перелік цих документів міститься також в пункті 4.

Згідно статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII, до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії у період бойових дій, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Відповідно до абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Положення про те, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, також передбачені п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».

Отже, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом в постанові від 05.06.2018 року у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 року у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 року у справі № 185/4140/17, 16.06.2020 року у справі № 185/7049/16-а.

Також, статтею 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення дострокової пенсії мають зокрема, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

З поданих позивачем доказів вбачається, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджено наданою копією посвідчення серія НОМЕР_1 , виданого 03.11.2015 року.

В період з 10.02.2015 року по 01.04.2015 року, з 13.05.2015 року по 13.06.2015 року, з 14.07.2015 року по 15.08.2015 року, з 10.12.2015 року по 15.01.2016 року, з 27.02.2016 року по 11.04.2016 року, з 25.05.2016 року по 31.07.2016 року, з 05.10.2016 року по 06.12.2016 року, з 31.01.2017 року по 31.03.2017 року, з 31.05.2017 року по 31.07.2017 року, з 30.09.2017 року по 30.11.2017 року, з 25.01.2018 року по 29.03.2018 року позивач перебувала у складі сил, які залучалися та брали безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, з метою виконання службових ( бойових) завдань, що підтверджується довідкою № 20/17-С-410 від 02.05.2023 року, виданою Управлінням кадрового забезпечення Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області та рішенням комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій працівників внутрішніх справ України від 11.09.2015 року № 17/IV/113

В період з 30.05.2018 року по 01.08.2018 року, з 29.09.2018 року по 09.01.2019 року, з 13.03.2019 року по 13.05.2019 року, з 08.08.2019 року по 08.10.2019 року, з 09.12.2019 року по 09.02.2020 року, з 19.05.2020 року по 20.07.2020 року, з 20.09.2020 року по 04.12.2020 року, з 04.03.2021 року по 13.05.2021 року, з 14.07.2021 року по 14.09.2021 року, з 16.11.2021 року по 14.01.2022 року позивач брала безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях з метою виконання службових (бойових) завдань, що підтверджується довідкою № 20/17-С-410 від 02.05.2023 року, виданою Управлінням кадрового забезпечення Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області.

В період з 06.03.2022 року по 29.03.2023 року позивач виконувала бойові (спеціальні завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями), в складі комендатури сил оборони міста Кривий Ріг у складі оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України.

Отже, позивач має право на зарахування наведених нижче періодів з розрахунку один місяць служби за три місяці з: 10.02.2015 року по 01.04.2015 року, з 13.05.2015 року по 13.06.2015 року, з 14.07.2015 року по 15.08.2015 року, з 10.12.2015 року по 15.01.2016 року, з 27.02.2016 року по 11.04.2016 року, з 25.05.2016 року по 31.07.2016 року, з 05.10.2016 року по 06.12.2016 року, з 31.01.2017 року по 31.03.2017 року, з 31.05.2017 року по 31.07.2017 року, з 30.09.2017 року по 30.11.2017 року, з 25.01.2018 року по 29.03.2018 року - участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей; з 30.05.2018 року по 01.08.2018 року, з 29.09.2018 року по 09.01.2019 року, з 13.03.2019 року по 13.05.2019 року, з 08.08.2019 року по 08.10.2019 року, з 09.12.2019 року по 09.02.2020 року, з 19.05.2020 року по 20.07.2020 року, з 20.09.2020 року по 04.12.2020 року, з 04.03.2021 року по 13.05.2021 року, з 14.07.2021 року по 14.09.2021 року, з 16.11.2021 року по 14.01.2022 року - участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях; з 06.03.2022 року по 29.03.2023 року - військова служба в складі комендатури сил оборони міста Кривий Ріг у складі оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Суд звертає увагу на те, що право позивача на пільги по обчисленню стажу за час безпосередньої участі в антитерористичній операції виникло з початку такої участі в антитерористичній операції та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях та не може бути пов`язане лише з моментом призначення пенсії за вислугу років.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в частині визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 047150023115 від 01.08.2023 року щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 періоди: з 10.02.2015 року по 01.04.2015 року, з 13.05.2015 року по 13.06.2015 року, з 14.07.2015 року по 15.08.2015 року, з 10.12.2015 року по 15.01.2016 року, з 27.02.2016 року по 11.04.2016 року, з 25.05.2016 року по 31.07.2016 року, з 05.10.2016 року по 06.12.2016 року, з 31.01.2017 року по 31.03.2017 року, з 31.05.2017 року по 31.07.2017 року, з 30.09.2017 року по 30.11.2017 року, з 25.01.2018 року по 29.03.2018 року участі в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей; з 30.05.2018 року по 01.08.2018 року, з 29.09.2018 року по 09.01.2019 року, з 13.03.2019 року по 13.05.2019 року, з 08.08.2019 року по 08.10.2019 року, з 09.12.2019 року по 09.02.2020 року, з 19.05.2020 року по 20.07.2020 року, з 20.09.2020 року по 04.12.2020 року, з 04.03.2021 року по 13.05.2021 року, з 14.07.2021 року по 14.09.2021 року, з 16.11.2021 року по 14.01.2022 року участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях; з 06.03.2022 року по 29.03.2023 року військової служби в складі комендатури сил оборони міста Кривий Ріг у складі оперативного угрупування військ« ІНФОРМАЦІЯ_1 » до страхового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії відповідно до статті ч. 4 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058- IV на умовах - один місяць служби за три місяці.

В частині позовних вимог щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до заяви від 24.07.2023 року, з урахуванням вказаних періодів з розрахунку один місяць служби за три місяці, суд вважає необхідним відмовити, з огляду на наступне.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

Оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями проводити розрахунок страхового (пільгового) стажу позивача і це відноситься до дискреційних повноважень органів ПФУ, лише після встановлення наявності у позивача страхового (пільгового) стажу, необхідного для призначення пенсії, ГУ ПФУ України в Полтавській області має вирішити питання щодо призначення їй пенсії за віком.

Отже, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає необхідним зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.07.2023 року про призначення пенсії відповідно до ч. 4 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Приймаючи до уваги, що жодних позовних вимог до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області позивачем не заявлено, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову до цього відповідача.

Вирішуючи питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення шляхом зобов`язання відповідача подати з моменту набрання рішення законної сили звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а саме: суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Судове рішення, яке набрало законної сили згідно ст. 370 КАС України, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Даною нормою встановлено, що законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що встановлені рішенням суду права підлягають беззаперечному відновленню на вимогу уповноважених осіб.

Встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України), про що також просить позивач, є правом суду, а не обов`язком, яке не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення.

Таким чином, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень, і в цій частині вимог позивача слід відмовити.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позивач, відповідно до п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36014, м. Полтава, вул. Соборності, 66, ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 047150023115 від 01.08.2023 року щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 періоди: з 10.02.2015 року по 01.04.2015 року, з 13.05.2015 року по 13.06.2015 року, з 14.07.2015 року по 15.08.2015 року, з 10.12.2015 року по 15.01.2016 року, з 27.02.2016 року по 11.04.2016 року, з 25.05.2016 року по 31.07.2016 року, з 05.10.2016 року по 06.12.2016 року, з 31.01.2017 року по 31.03.2017 року, з 31.05.2017 року по 31.07.2017 року, з 30.09.2017 року по 30.11.2017 року, з 25.01.2018 року по 29.03.2018 року участі в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей; з 30.05.2018 року по 01.08.2018 року, з 29.09.2018 року по 09.01.2019 року, з 13.03.2019 року по 13.05.2019 року, з 08.08.2019 року по 08.10.2019 року, з 09.12.2019 року по 09.02.2020 року, з 19.05.2020 року по 20.07.2020 року, з 20.09.2020 року по 04.12.2020 року, з 04.03.2021 року по 13.05.2021 року, з 14.07.2021 року по 14.09.2021 року, з 16.11.2021 року по 14.01.2022 року участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях; з 06.03.2022 року по 29.03.2023 року військової служби в складі комендатури сил оборони міста Кривий Ріг у складі оперативного угрупування військ« ІНФОРМАЦІЯ_1 » до страхового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії відповідно до статті ч. 4 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058- IV на умовах - один місяць служби за три місяці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.07.2023 року про призначення пенсії відповідно до ч. 4 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та в задоволенні іншої частини позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець