Постанова № 11571322, 30.09.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-4660/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          30 вересня 2010 р.                                                                                м. Чернігів

          Чернігівський окружний адміністративний суд у складі :

Головуючої судді                               Баргаміної Н.М.

при секретарі                                         Хоботні Є. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції до приватного транспортного малого підприємства «П.Г. Внєштранс» про стягнення податкового боргу за рахунок активів, -

В С Т А Н О В И В :

02.09.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного транспортного малого підприємства «П. Г. Внєштранс», в якому просив суд стягнути з відповідача за рахунок активів податковий борг в сумі 140062,27 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів), але останній має заборгованість, яка всупереч вимогам чинного законодавства України в сфері оподаткування, на сьогоднішній день є непогашеною у встановлені законодавством терміни.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи сповіщався завчасно та належним чином, через канцелярію суду надав клопотання № 7026/10-015 від 21.09.2010 року про розгляд справи за відсутності представника податкового органу та вказував, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, заперечень на позов не надав, надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке не підлягає задоволенню , оскільки суд не визнає поважними причини такого неприбуття представника відповідача, враховуючи, що відповідач не позбавлений права направити в судове засідання іншого представника, крім директора, з належним чином оформленими повноваженнями, та вважає , що такі дії відповідача свідчать про зловживання ним своїми правами та обов’язками та призводять до умисного затягування з його боку розгляду даної справи? що може потягнути за собою порушення строків її розгляду. Крім того, суд враховує , що відповідно до ст.128 Кодексу адміністративного судочинства, у разі неприбуття відповідача-суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень.

За таких обставин, суд вирішив за можливе розглянути справу без участі представника відповідача , оскільки судом вжито всіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Фіксування судового засідання відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

          Судом встановлено, що приватне транспортне мале підприємство «П. Г. Внєштранс» зареєстроване Прилуцькою районною державною адміністрацією Чернігівської області та перебуває на податковому обліку в Прилуцькій об’єднаній державній податковій інспекції як платник податків .

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Крім того, згідно ст. 11 вищезазначеного Закону відповідач несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та додержання законів про оподаткування. Але, приватне транспортне мале підприємство «П. Г. Внєштранс» несвоєчасно і не в повному обсязі вносить податки до бюджету. Так, згідно облікових карток станом на 02.08.2010 року відповідач має податковий борг з орендної плати в розмірі 140062,27 грн. Даний податковий борг виник на підставі поданих відповідачем податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 02.02.2009 року та від 01.02.2010 року.

У відповідності до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 цьогоЗакону, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 вказаного Закону податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Так, відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення , а саме : № 0002951500/0/2163 від 21.12.2009 року, яким визначено податкове зобов’язання по орендній платі з юридичних осіб в сумі 4,25 грн; №0002941500/0/2162 від 21.12.2009 року, яким визначено податкове зобов’язання по орендній платі з юридичних осіб в сумі 536.12 грн; № 0000391500/0/560 від 11.03.2010 року, яким визначено податкове зобов’язання по орендній платі з юридичних осіб в сумі 1123,26 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем та не оскаржені у встановленому законом порядку.

З матеріалів справи вбачається, що між Прилуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією та приватним транспортним малим підприємством «П.Г.Внєштранс» було укладено договори про розстрочення податкових зобов’язань , а саме : №20 від 01.06.2009 року; №25 від 30.06.2009 року; №36 від 30.07.2009 року; №42 від 31.08.2009 року; №45 від 30.09.2009 року; №49 від 30.10.2009 року, копії яких містяться в матеріалах справи (а/с 17-28) та по яких було прийнято рішення про їх скасування відповідно до ст.14 Закону України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки відповідач у визначені терміни сплати погашення зобов’язань не здійснював.

Згідно статті 3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 року N 266 податкові вимоги формуються виключно за узгодженими сумами податкових зобов'язань несплачених платником податків в установлені строки. Податкові вимоги формуються за несплаченими платником податків в установлені строки сумами податкових зобов'язань, узгоджених: а) податковим органом; б) іншими контролюючими органами. Податкові вимоги формуються також у випадках, коли платник податків самостійно подав декларацію, але не погасив суму податкових зобов'язань у встановлені строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року податкова вимога направляється платнику податків у випадках, якщо він не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки.

На виконання вимог вищевказаної норми Закону, на адресу відповідача були направлені перші податкові вимоги №1/36 та № 1/85 від 27.11.2009 року, які були отримані головним бухгалтером 01.12.2009 року, про що свідчить його підпис. У зв’язку з непогашенням податкового боргу відповідачу було направлено другі податкові вимоги №№ 2/1 від 13.01.2010 року, які отримано головним бухгалтером 19.01.2010 року.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобов’язань платники податків несуть у відповідності із законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу передбачено законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Податковим органом стосовно відповідача було винесено рішення №2/24-011 від 18.02.2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року, активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання. Згідно п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 цього Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу.

Згідно з положеннями пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

Відповідно до зазначених норм та користуючись правом, передбаченим п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з активів відповідача заборгованості перед бюджетом.

Наявними у справі доказами підтверджується те, що позивачем було дотримано вимоги чинного законодавства щодо визначення податкового боргу та надсилання відповідачу податкових вимог.

Як вбачається з вищенаведеного, податкове зобов'язання відповідачем не було сплачене в установлені строки, а відтак таке зобов'язання визнається судом податковим боргом. З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу та беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року .

Позиція позивача відповідачем не спростована, а судом не встановлено будь-яких порушень норм податкового законодавства України при нарахуванні податкового боргу.

Таким чином, враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчать про обґрунтованість позовних вимог Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути за рахунок активів з приватного транспортного малого підприємства «П.Г. Внєштранс» (вул. Кільцева, 17, с. Голубівка, Прилуцький район, код ЄДРПОУ 14228965, р/р 26002169259 «Райффайзенбанк Аваль» у м. Києві, МФО 380805) до Місцевого бюджету м. Прилук на р/р 33213812700006, код одержувача: 22822145, код бюджетної класифікації 11021000, банк: УДК в Чернігівській області, МФО: 353627, податковий борг по орендній платі за землю в сумі 133172,16 грн. та до місцевого бюджету Валківської сільської ради на р/р 33211812700387, код одержувача 22822145, код бюджетної класифікації 11021000, банк УДК в Чернігівській області, МФО 353627 податковий борг по орендній платі за землю в сумі 6890,11 грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                           Баргаміна Н.М.