Рішення № 115711579, 04.12.2023, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 619/4235/21

Провадження № 2/535/478/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

04 грудня 2023 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Мальцева С.О.,

секретар судового засідання Кашуба Ю.С.

за участі:

представника позивача - адвокат Колосов А.В.

розглянувши у судовому засіданні в смт. Котельва цивільну справу за позовом ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 , третя особа: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про звільнення майна з-під арешту.

У С Т А Н О В И В:

26 серпня 2021 року ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернулося до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просили звільнити з-під арешту житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту. У забезпечення наданого кредиту за кредитним договором був укладений договір іпотеки, об`єктом обтяження за яким є житловий будинок , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Між товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» та ПАТ «УкрСиббанк» були укладені Договір факторингу та Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, згідно якого право вимоги за вищевказаними кредитними договорами та договором іпотеки перейшлодо ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ». Зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту та відповідачем небуло виконане. З цих підстав, ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» набуло право власності на іпотечний будинок .В ході моніторингу інформаці їз Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ,позивачем було виявлено, що на нерухоме майно, яке є власністю позивача, накладений арешт: а саме: реєстраційний номер обтяження 12728555, підстава обтяження: постанова про арешт майна та заборону на його відчуження 31821959 від 02.04.2012 року ВДВС Дергачівського РУЮ ( виконавець Перепелиця Л.В.). Наявність наведеного обтяження порушує права позивача, як власника майна, тому змушені звернутися до суду.

26 серпня 2021 року ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернулося до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просили звільнити з-під арешту житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 22 вересня 2021 року було відкрито загальне позовне провадження у справі.

Розпорядженням Голови Верховного Суду №10/0/9-22 від 16.03.2022 року Котелевському районному суду Полтавської області визначено територіальну підсудність справ Дергачівського районного суду Харківської області.

Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідне рішення є підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області від 21.11.2022 року справа №619/4235/21 передана головуючому судді Мальцеву С.О.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 07.02.2023 року дану справу прийнято до свого провадження та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 22.06.2023 року дану справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача ТОВ «КЕЙ -КОЛЕКТ» - -адвокат Колосов А.В.,який діє на підставі довіреності № 905-А від 29.12.2022 року , у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином за зареєстрованим місцем проживання, в порядку статей 128, 130 ЦПК України. Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи у її відсутність до суду остання не подавала.

Враховуючи наявність в матеріалах справи доказів належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи судовою повісткою, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Згідно з положеннями ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи відсутність заперечень позивача на проведення заочного розгляду справи, відсутність відзиву на позовну заяву, заяв про відкладення розгляду справи, належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, неповідомлення відповідачу причин неявки на судове засідання, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення, що відповідає ч.1 ст. 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до висновку про задоволення позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту. У забезпечення наданого кредиту за кредитним договором був укладений договір іпотеки, серія ВКК номер: 716278 від 22.05.2008, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуєва О.Д. ., об`єктом обтяження за яким є житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ -КОЛЕКТ» та ПАТ «УкрСиббанк» було укладено Договір Факторингу та Договір про відступлення права вимоги. Таким чином, ТОВ «КЕЙ -КОЛЕКТ» набуло право Кредитора за кредитним договором, який був укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , а також право Іпотекодержателя за Договором іпотеки.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєструіпотек, № інформаційної довідки 7238170 від 13.12.2012 року:

- ТОВ «КЕЙ_КОЛЕКТ» значиться іпотекодержателем житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Боржник:(Іпотекодавець) ОСОБА_1 . Розмір основного зобов`язання - 67 900, 00 доларів США. Підстава для державної реєстрації: договір іпотеки, серія ВКК, номер: 716278, виданий 22.05.2008, видавник: нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чуєва О.Д. Підстава внесення запису про право власності: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 7238170 від 13.12.2012 року , приватний нотаріус Саєнко Е.В., Київська область м. Обухів, вул. Малишка, 9.

Відносно житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані наступні обтяження:

а саме - реєстраційний номер обтяження 12728555, підстава обтяження: постанова про арешт майна та заборону на його відчуження 31821959 від 02.04.2012 року ВДВС Дергачівського РУЮ ( виконавець Перепелиця Л.В.)

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції станом на день ухвалення рішення) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.11.2019 року по справі № 905/386/18 та постанові Верховного Суду України від 15 травня 2013 року по справі №6-26цс13, які враховуються судом, на підставі ч.4ст. 263 ЦПК України.

За змістом п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» при розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з`ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог, неухильно додержуючись при цьому як правових норм, що гарантують права осіб, які беруть участь у справі, так і положень про належність та допустимість доказів.

Згідно зі статтею 59 Закону №1404-VIII підчас вирішення такого спору з`ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно.

У судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що ТОВ « КЕЙ-КОЛЕКТ» як іпотекодержатель, на підставі договору іпотеки , що зареєстрований 13.12.2012 року являється іпотекодержателем житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.04.2021 № 255212848. Доказів іншого матеріали справи не містять.

За обставинами даної справи, мається оспорюване обтяження на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: реєстраційний номер обтяження 12728555, підстава обтяження: постанова про арешт майна та заборону на його відчуження 31821959 від 02.04.2012 року ВДВС Дергачівського РУЮ ( виконавець Перепелиця Л.В.).

З огляду на викладене, суд зазначає, що позивач ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» має право звернутись до суду з позовом як про визнання права власності на майно, на яке накладено арешт, і зняття з нього арешту, так і з позовом лише про зняття з такого майна арешту; стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» є спеціальною нормою, в якій закріплено порядок вирішення спорів, що виникають між органом державної виконавчої служби та особою, яка не є боржником у виконавчому провадженні, з приводу накладення арешту на майно особи й у разі виникнення спору належним способом захисту прав особи є саме звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно і зняття з нього арешту.

Таке правозастосування узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 29 березня 2023 року у справі № 462/8376/20, які враховуються судом, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України.

Стаття 41 Конституції Українинаголошує - кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності - є непорушним.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ч.1ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Застаттею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини першоїстатті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За таких обставин, існування обтяжень на будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить новому законному власнику ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» - підстава ІПОТЕКА, унеможливлює реалізацію позивачем своїх прав власника стосовного належного йому майна, гарантованихст.41 Конституції України, ст.ст.319,321 ЦК України.

З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» підлягають задоволенню у судовому порядку, а право власності судовому захисту.

Суд зазначає, що після набуття ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» права власності на законних на те підставах, на майно обтяжене арештами, відповідне втручання у право власності позивача, фактично набуває свавільного характеру, а позивач на законних підставах розраховує на його припинення. Адже, утвердження й забезпечення прав і свобод, та надання людині ефективного засобу юридичного захисту від їх порушень, з огляду на положенняст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції, є головним обов`язком держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Під час оцінки законності вимог позивача, судом на підставі ч.4ст. 263 ЦПК України, враховані правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2021 року по справі № 280/1318/17.

Також суд виходить із того, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей55,124 Конституції Українита статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положенняКонституції Українимають вищу юридичну силу (статті8,9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушене цивільне право чи інтерес підлягає судовому захисту у спосіб, який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

При цьому, суд звертає увагу, що в даному випадку немає підстав для оскарження дій державного виконавця і тому позивачем правильно обраний спосіб захисту, що відповідає положенням ст.15,16 ЦПК України та позиції Верховного Суду України, якій в своїй постанові від 12 грудня 2018 року по справі № 399/142/16-ц зазначив, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина другастатті 5 ЦПК Україниу редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду).

Вирішуючи позов таким чином, суд також застосовує положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику ЄСПЛ, що передбачено положеннямист.10 ЦПК України.

Суд також враховує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено право на ефективний засіб юридичного захисту та передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

В рішенні ЄСПЛ від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма (ст.13 Конвенції) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Крім того, суд вказує на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

В рішенні ЄСПЛ «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (№ 38722/02, п.75) зазначено, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею (ст.13 Конвенції) повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Враховуючи наявність накладених обтяжень на майні добросовісного набувача майна позивача по даній справі, відсутність підстав для продовження обтяження на наведеному майні, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог ТОВ « КЕЙ-КОЛЕКТ», та необхідність задоволення заявленого ним позову у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» судовий збір в сумі 2 270, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 128, 141, 263, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 , третя особа: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про звільнення майна з-під арешту, задовольнити повністю.

Звільнити з-під арешту житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: реєстраційний номер обтяження 12728555, підстава обтяження: постанова про арешт майна та заборону на його відчуження 31821959 від 02.04.2012 року ВДВС Дергачівського РУЮ ( виконавець Перепелиця Л.В.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» судовий збір в сумі 2 270, 00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Мальцев

У повному обсязі рішення складено 14.12.2023 року .