Рішення № 115705241, 18.12.2023, Великописарівський районний суд Сумської області

Справа № 583/3976/23

Провадження № 2/575/136/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 р. смт. Велика Писарівка

Великописарівський районний суд Сумської області в складі :

головуючої судді Семенової О.С.,

за участю секретаря

судового засідання Пасюги Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Писарівка справу за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Кредитсервіс» через свого представника, адвоката Мартиненка В.В., 15 серпня 2023 року звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 210723-001 від 23 липня 2021 року за період 23 липня 2021 року до 08 червня 2023 року у розмірі 81750,00 грн /вісімдесят одну тисячу сімсот п`ятдесят гривень 00 копійок/. Свої вимоги мотивує тим, що 23 липня 2021 року між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 відповідно доЗакону України «Про електронну комерцію»було укладено вказаний кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, за умовами якого відповідач отримав кошти в сумі 30000 грн, зі сплатою щомісячних процентів за користування кредитом, одноразової комісії в розмірі 2250,00 грн (7,5% від початкової суми кредиту), строком повернення до 23 липня 2022 року. Відповідач свої зобов`язання за цим договором належним чином не виконав, станом на 08 червня 2023 року утворилась заборгованість в розмірі 81750,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 30000,00 грн, прострочена заборгованість за комісією - 0,00 грн, прострочена заборгованість за процентами - 49500,00 грн, строкова заборгованість за сумою кредиту - 0,00 грн, строкова заборгованість за комісією - 0,00 грн, строкова заборгованість за процентами - 2250,00 грн, строкова заборгованість за штрафами та пенею - 0,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

У судове засідання представник позивача не прибув, подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечує /а.с. 5/.

Відповідач в судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав /а.с. 96-98, 103/.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, в порядку заочного розгляду справи на підставі зібраних у справі доказів, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 280 ЦПК України, та ухвалити заочне рішення, що відповідає положеннямст. 282 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2ст.247ЦПКУкраїни не здійснювалось.

Згідно із ч. 1ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Дослідивши наявні у справі докази, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що на підставі внутрішніх Правил надання фінансових послуг надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Кредитсервіс», затверджених протоколом загальних зборів Учасників ТОВ «Кредитсервіс» № 09/08/18 від 09 серпня 2018 року, Паспорту кредитного продукту «12 місяців» та умов кредитного договору № 210723-001, укладеного 23 липня 2021 року між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 , ТОВ «Кредитсервіс» зобов`язувалося надати відповідачу на споживчі цілі на платіжну карту кредит в сумі 30000,00 грн строком до 23 липня 2022 року, зі сплатою за користування кредитом процентів в розмірі 7,5% від початкової суми кредиту (реальна річна процентна ставка - 97,5%, одноразової комісії за видачу кредиту 7,5% від початкової суми кредиту (2250 грн, утримується при перерахуванні суми кредиту), а відповідач повинен був до 23 числа відповідного місяця вносити щомісячний платіж (12 платежів) в сумі 4750,00 грн, в т.ч.: на погашення тіла кредиту - 2500 грн, сплати процентів - 2250 грн /а.с. 7-19/.

ТОВ «Кредитсервіс» згідно правоустановлюючих документів зареєстроване й належить до фінансових установ з правом надання фінансових послуг.

Зміст укладеного між сторонами кредитного договору зафіксований в кількох документах, вчинений в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (G90743), з огляду на їх неоспорювання відповідачем, письмова форма даного правочину дотримана, що відповідає вимогамЗакону України «Про електронну комерцію»,Закону України «Про споживче кредитування»та не суперечить приписам ст.6,205,207,627-628,634,639,642 ЦК України. При цьому, на виконання вимог ч.1ст.638 ЦК Українисторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він в силу положеньст.629 ЦК Україниє обов`язковим для виконання сторонами.

Наведений висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 16.12.2020р. по справі №561/77/19 за схожих обставин і практика судів касаційної інстанції у цій категорії справ є незмінною.

Як свідчать матеріали справи, договір укладено сторонами в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із п.6 ч.1 ст.3Закону України«Про електроннукомерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12Закону України«Про електроннукомерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається із платіжного доручення № 1541 від 23 липня 2021 року ТОВ «Кредитсервіс» свої договірні зобов`язання виконало належним чином, перерахувавши 23 липня 2021 року на банківську картку ОСОБА_1 позикові кошти в сумі 27750 грн /а.с. 29/.

Натомість, ОСОБА_1 свої договірні зобов`язання не виконав належним чином, кредит та проценти за його користуванням у відповідності до умов договору та графіку платежів не сплатив жодного разу, що підтверджується наданим розрахунком заборгованість по кредитному договору № 210723-001 від 27 липня 2021 року станом на 08 червня 2023 року, в сумі 81750,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 30000,00 грн, прострочена заборгованість за комісією - 0,00 грн, прострочена заборгованість за процентами - 49500,00 грн, строкова заборгованість за сумою кредиту - 0,00 грн, строкова заборгованість за комісією - 0,00 грн, строкова заборгованість за процентами - 2250,00 грн, строкова заборгованість за штрафами та пенею - 0,00 грн /а.с. 30/.

Відповідно до ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Цей висновок підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.

Направлена ТОВ «Кредитсервіс» на адресу ОСОБА_1 досудова вимога від 21 червня 2023 року, вих. 2023/374 про погашення кредитної заборгованості залишена відповідачем без реагування.

ОСОБА_1 усупереч положенням ст.12,81 ЦПК Українине було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання ним своїх кредитних зобов`язань та спростування позовних вимог.

Таким чином, враховуючи вказані обставини справи, даний позов ТОВ «Кредитсервіс» є обгрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.526,530,610,611,625,1049,1050,1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; зобов`язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 7000 грн, суд враховує таке.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, зокрема у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Так, до позовної заяви додано договір № 25-01/2023 про надання правової допомоги, укладений між ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» та Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ ДІАЛОГ» від 25 січня 2023 року; акти приймання-передачі наданої правової допомоги за Договором про надання правової допомоги № 25-01/2023 від 25 січня 2023 року /а.с. 36-38/; платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 4581 від 15 червня 2023 року на суму 7000,00 грн, за підготовку і направлення позовної заяви відп.акту №32 від 09 червня 2023 року до договору №25-01/2023 від 25 січня 2023 року без ПДВ /а.с. 31/.

Із документів вбачається, що загальна вартість наданих Адвокатським об`єднанням послуг з примусового стягнення заборгованості із ОСОБА_1 становить 7000 грн.

Відповідно до ч. 4 ст.137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами /ч. 5 ст. 137 ЦПК України/.

Згідно із п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, суд вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Проаналізувавши детальний опис робіт виконаних робіт, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, враховуючи обсяг складених адвокатом в рамках даної справи документів, час, витрачений адвокатом на надання таких послуг, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесений ним документально підтверджений судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст.6, 526-527,530, 626-628, 638-639,1048-1050,1054,1055 ЦК України, ст.ст.2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 274, 280-282, 284, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» /юридична адреса: вул. Коновальця Євгена, буд. 36-Д, приміщення 65-з, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41125531/ заборгованість за кредитним договором № 210723-001 від 23 липня 2021 року за період із 23 липня 2021 року по 08 червня 2023 року в сумі 81750,00 /вісімдесят одну тисячу сімсот п`ятдесят гривень 00 копійок/.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» /юридична адреса: вул. Коновальця Євгена, буд. 36-Д, приміщення 65-з, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41125531/ судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 /дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок/.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 / накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Кредитсервіс»/юридичнаадреса:вул.Коновальця Євгена,буд.36-Д,приміщення 65-з,м.Київ,01133,код ЄДРПОУ41125531/судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі7000,00 /сім тисяч гривень 00 копійок/.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно комунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана учасниками справи через Великописарівський районний суд Сумської області.

Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Великописарівського

районного суду Сумської області О.С. Семенова