Постанова № 11570425, 08.09.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2010 року Справа № 2а-2652/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Кармазиної Т.М.

при секретарі Сириці І.О.,

за участю:

представника позивача Панасенко І.Б.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 податковий борг по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4815грн., за рахунок активів платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем, в порушення вимог Закону України „Про систему оподаткування ”, не сплачено податок з доходів фізичних осіб, у звязку з чим, за фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 рахується заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4815грн..

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Відповідач в судовому засіданні, заперечуючи проти позовних вимог, посилався на те, що підприємницькою діяльністю він не займається. Крім того, зазначив, що декларацію про доходи, одержані за І та ІІ квартали 2008 року ним подано до податкового органу з метою отримання кредиту в банку, який останнім надано не було.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.4 Закону України „Про систему оподаткування” №1251-XII від 25.06.1991р. платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).

Порядок обчислення та сплати доходів громадян від зайняття підприємницькою діяльністю регулюються Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. №13-92 „Про прибутковий податок з громадян” (далі за текстом Декрет №13-92).

Відповідно до п.22.10 ст.22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. №889-IV (далі за текстом Закон №889-IV) Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. №13-92 „Про прибутковий податок з громадян” визнано таким, що втратив чинність, крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Оскільки спеціального Закону щодо оподаткування доходів фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю не прийнято, Декрет №13-92 в зазначеній частині продовжує свою дію та регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 13 розділу IV Декрету №13-92 оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Згідно ч.4 ст.14 Декрету №13-92 громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181 (далі за текстом Закон №2181 ) встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 01 квітня року, наступного за звітним.

На виконання наведених норм, відповідачем подано до податкового органу декларацію про доходи, одержані ним за І та ІІ квартали 2008 року за вх.№18602 від 26.08.2008р., відповідно до якої фізична особа підприємець ОСОБА_2 визначив суму чистого доходу, отриманого від зайняття підприємницькою діяльністю у розмірі 32100 грн. та суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4815грн. (а.с.4-5).

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” №889-IV від 22.05.2003р. (далі за текстом Закон №889-IV) дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Пунктом 7.1 статті 7 Закону №889-IV встановлено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.

Виходячи з нормативу ставки податку від об'єкта оподаткування, встановленого п.7.1 ст.7 Закону №889-IV, що становить 15 відсотків, а також враховуючи, що сума доходу, одержаного відповідачем за І та ІІ квартали 2008 року дорівнює 32100 грн., розмір податку з доходів фізичних осіб, який підлягає сплаті відповідачем становить 4815грн. (32100 грн. х 15%) = 4815грн..

Згідно пп.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону №2181 III платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Крім того, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Статтею 9 Закону України „Про систему оподаткування” від 26.06.1991р. №1251-XII встановлено, що платники податків і зборів у встановлені законом терміни зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів.

У звязку з несплатою відповідачем суми податку з доходів фізичних осіб, Кіровоградською обєднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення рішення №0019571720/0 від 26.08.2008р., яким відповідачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок з доходів фізичних осіб у розмірі 4815грн., яке вручено відповідачу 26.08.2008р., що підтверджується корінцем податкового повідомлення рішення (а.с.31).

Згідно виписки з облікової картки платника податку з доходів фізичних осіб - фізичної особи підприємця ОСОБА_2 податковий борг по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4815грн. станом на 08.07.2010р., відповідачем не погашено (а.с.11-13)

Доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він не займається підприємницькою діяльністю з наступних підстав.

Пунктом 1 статті 59 Господарського кодексу України встановлено, що припинення діяльності субєкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб засновників субєкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках передбачених цим Кодексом за рішенням суду.

Згідно ст.46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” від 15.05.2003р. №755-IV (далі за текстом Закон №755-IV) державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі: прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності; смерті фізичної особи - підприємця; постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою; постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності; постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Доказів того, що підприємницьку діяльность фізичної особи підприємця ОСОБА_2 було припинено у встановленому законом порядку суду не надано.

Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону №2181II встановлено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №2181активи платника податків, до яких вказаний Закон відносить кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (п.1.7 ст.1 Закону), можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.15 ст.4 Декрету КМУ „Про державне мито” від 21.03.1991р. №7-93 Кіровоградська обєднана державна податкова інспекція звільняється від сплати державного мита.

Згідно з ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, судові витрати підлягають компенсації за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України, в особі Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції (код ЄДРПОУ: 24145329, р/р 33211801700002, одержувач: УДК у м.Кіровограді, Міськфінуправління, МФО 823016, код платежу: 11010200) податковий борг по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4815(чотири тисячі вісімсот пятнадцять) грн., за рахунок активів платника податків.

Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.09.2010р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Т.М. Кармазина