Постанова № 11570174, 02.09.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2010 р. справа № 2а-28/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Наумової К.Г.

при секретаріМельниковій І.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Державного підприємства «Добропіллявугілля» (м.Добропілля)

до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області (м. Донецьк)

Третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна

без самостійних України в Донецькій області (м. Донецьк)

вимог на предмет

спору

про визнання частково недійсною вимоги про усунення

порушень № 05-05-2-10-14/5823 від 06.07.2009 року

за участю представників сторін:

представника позивача Лукашкова І.О. за дов. від 17.10. 2008 р.

представників відповідача Жирова В.В. за дов. від 27.04.2010 року № 05-13-11-17/4116, Духницька К.Е. за дов. від 31.03.2010 року № 05-13-11-17/2935, Трониц М.І. за дов. від 29.03.2010 року № 05-13-11-17/2867, Лапін А.С. за дов. від 01.06.2010 року № 05-011-17/561

представників третьої особи Вороніна Є.О. за довіреністю від 22.09.2009 року № 86, Сорокіна В.В. за довіреністю від 26.0.2010 року № 9

Державне підприємство «Добропіллявугілля» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного контрольно-ревізійного управління в Донецькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору регіональне відділення Фонду державного майна України в Донецькій області про визнання частково недійсною вимоги відповідача про усунення порушень № 05-05-2-10-14/5823 від 06.07.2009 року в частині безпідставного відчуження майна на користь ТДВ «Шахта «Білозерська» на суму 368619,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на необґрунтованість та незаконність вимог відповідача та вважає, що передача в оренду цілісного майнового комплексу ВП «Шахта «Білозерська» ДП «Добропіллявугілля», визначення вартості оборотних матеріальних засобів та їх викуп здійснювалось у повній відповідності з вимогами Закону України «Про оренду державного та комунального майна», постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629, якою затверджено методику оцінки обєкта оренди, порядок викупу оборотних матеріальних засобів та використання грошових коштів, наданих орендареві на умовах кредиту та постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, якою затверджено методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна.

Позивач під час судового розгляду справи змінив підстави позову та зазначив, що зростання з серпня по листопад 2008 року вартості оборотних активів цілісного майнового комплексу, який передається в оренду, не можна розцінювати як проведену реалізацію активів, так як збільшення вартості оборотних активів не завжди приводить до необхідності коригування розміру орендної плати, так як таке коригування можливе при збільшенні вартості майнового комплексу в цілому, а не окремих його статей балансу. При передачі в оренду цілісного майнового комплексу ВП «Шахта «Білозерська» ДП «Добропіллявугілля» в період між датою оцінки і датою укладення договору оренди також мали місце зміни. Ці зміни повязані з тим, що частина незавершеного будівництва , відображеного в передавальному балансі на дату оцінки, була введена в експлуатацію і набула статусу основних засобів. Окрім того, на балансі підприємства зявились виробничі запаси повторного використання, які під час оцінки були оцінені у складі інших активів, відбулись зміни у складі дебіторської і кредиторської заборгованості.

У судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, надав пояснення аналогічно викладеним у ньому та просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на встановлене порушення ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», пп. 4,5,6,7 «Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю», затвердженого наказом Фонду державного мана України від 30.07.1999 № 1477 в частині безоплатної передачі на користь товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» виробничих запасів на загальну суму 368 619,34 гривен, які, на думку відповідача, були передані в період з 01.09.2008 року по 12.11.2008 року та не увійшли до переліку переданого майна, згідно договору оренди від 13.11.2008 року № 5/2008, а також не оцінені для подальшого продажу орендарю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача надав суду пояснення, в яких зазначає, що як орендодавець державного майна ВП «Шахта»Білозерська» ДП «Добропіллявугілля», на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 року № 158 своїм наказом від 29.08.2008 року № 763 створив комісію з оцінки державного майна цілісного майнового комплексу ВП «Шахта»Білозерська» ДП «Добропіллявугілля». Інвентаризація зазначеного майна була проведена станом на 31.08.2008 року, результати якої узагальнені зведеним актом інвентаризації, який було затверджено директором ДП «Добропіллявугілля» та погоджено 08.10.2008 року Міністерством вугільної промисловості України. В поясненнях третя особа посилається на п. 1.5 наказу Міністерства фінансів України від 16.12.1993 року № 109 Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку операцій, повязаних з приватизацією та орендних підприємств, згідно якої з моменту складання роздільного балансу до моменту передачі об'єкта новому власнику облік поточної діяльності структурного підрозділу, що приватизується, і основного підприємства ведеться окремо. Після передачі виділеного структурного підрозділу новому власнику до облікових даних основного підприємства вносяться зміни, пов'язані з зменшенням його активів і пасивів. Відповідно до даних уточнюючого передавального балансу станом на 12.11.2008 року, в якому відображені зміни, що відбулись в період між датою оцінки (31.08.2008р) до дати набуття чинності договором оренди (13.11.2008р) первісна вартість основних засобів збільшилась на суму 9 939,0 тис. грн., а вартість незавершеного будівництва зменшилась на суму 8 964,0 тис. грн. Зазначені зміни повязані з тим, що частина незавершеного будівництва була введена в експлуатацію і набула статусу основних фондів в період між датою оцінки і датою набуття чинності договором оренди, тобто мали місце зміни складу і вартості цілісного майнового комплексу. Внаслідок такої зміни між третьою особою та ТВД «Шахта «Білозерська» було укладено договір № 1 про внесення змін до договору оренди від 13.11.2008 року, яким донараховано орендної плати на суму 298 878,02 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та надані матеріали, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач державне підприємство «Добропіллявугілля» створене на підставі наказу Міністерства вугільної промисловості України від 25.06.2008р № 278, є юридичною особою відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серія А01 № 352408, ідентифікаційний код юридичної особи відповідно до довідки з ЄДРПОУ 32186934, статут зареєстрований 15.07.2008, зі змінами 19.06.2009.

За результатами планової ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Добропіллявугілля» за період з 01.01.2008 по 31.03.2009 року контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області складено акт від 29.05.2009 року № 054-17/10.

Згідно акту, під час перевірки встановлено порушення позивачем ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», пп. 4,5,6,7 «Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю», затвердженого наказом Фонду державного мана України від 30.07.1999 № 1477 в частині безоплатної передачі на користь товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» виробничих запасів на загальну суму 368 619,34 гривен, які, на думку відповідача, були придбані в період з 01.09.2008 року по 12.11.2008 року та не увійшли до переліку переданого майна,згідно договору оренди від 13.11.2008 року № 5/2008, а також не оцінені для подальшого продажу орендарю.

На підставі акту перевірки від 29.05.2009 року відповідачем прийнято та направлено на адресу позивача вимогу про усунення порушень від 06.07.2009 року № 05-05-2-10-14/5823, яка оскаржується позивачем в даній адміністративній справі в частині порушення чинного законодавства, що призвели до втрат у розмірі 368 062 гривень за відчуження майна на користь товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» без проведення реалізації на конкурентних засадах (через біржу, на аукціоні, за конкурсом), без експертної оцінки і погодження Фонду державного майна України та при відсутності дозволу органу управління майном.

Правовою підставою встановлення втрат коштів спірною вимогою визначені норми статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», пп. 4,5,6,7 «Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю», затвердженого наказом Фонду державного мана України від 30.07.1999 № 1477.

Згідно з п. 4.1 Статуту державного підприємства «Добропіллявугілля», майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Відповідно до п. 1 статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об'єктами оренди за цим Законом є, зокрема, цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.

Відповідно до п. 1 Тимчасового положення по Фонд державного майна України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 7 липня 1992 року N 2558-XII Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Відповідно до п. 1 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 412 (надалі - Положення), регіональне відділення Фонду державного майна України (далі - Відділення) є державним органом, який створюється Фондом державного майна (далі - Фонд) і йому підпорядковується. Відділення в межах повноважень, визначених Фондом, і повноважень, делегованих Верховною Радою Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською Радою народних депутатів, здійснює державну політику у сфері приватизації майна, що перебуває у загальнодержавній власності, у власності Республіки Крим, комунальній власності області, мм. Києва і Севастополя (далі - державна власність) і є орендодавцем цілісних майнових комплексів державної власності.

Відповідно до п. 3 Положення, основними завданнями відділення є, зокрема, здійснення повноважень орендодавця державного майна.

Відповідно до пп. 11 п. 4 Положення, відділення відповідно до покладених на нього завдань і в межах своїх повноважень виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів підприємств і організацій, їх структурних підрозділів, що перебувають у державній власності, окремого індивідуально визначеного майна державних підприємств, організацій.

Порядок передачі в оренду майна державних підприємств встановлений Законом України «Про оренду державного та комунального майна», який регулює організаційні відносини, повязані з передачею в оренду майна держаних підприємств.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендодавцями державного майна є, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів, що є державною власністю.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендарями згідно з цим Законом можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства.

Таким чином, правовідносини, повязані з передачею в оренду майна державних підприємств, виникають між орендодавцями державного майна та орендарями.

Стаття 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначає випадки проведення оцінки майна та надає вичерпний перелік обовязкових випадків здійснення оцінки майна.

Одночасно, законодавчо встановлений порядок передачі в оренду цілісних майнових комплексів передбачає одну дату оцінки і не вимагає проведення уточнення вартості майна на дату укладення договору оренди.

Відповідно до п. 4 Методики оцінки об'єктів оренди, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 р. N 629 Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів (далі- Методика) оцінка цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу проводиться комісією, що утворюється органом, визначеним в абзацах другому і третьому статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", на підставі складеного на дату проведення оцінки передавального балансу, в якому відображені результати незалежної оцінки основних засобів, довгострокових біологічних активів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та оборотних матеріальних засобів (запасів).

Згідно п. 10 Методики оцінка цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу здійснюється станом на останнє число місяця, на яке проводиться інвентаризація майна та складається передавальний баланс. До 15 числа місяця, що настає після дати інвентаризації комісії з інвентаризації подають протокол інвентаризації, передавальний баланс, затверджені керівником підприємства, та інші дані, необхідні для оцінки майна, до комісії (зазначений строк може бути продовжений за рішенням орендодавця, але не більш як на 15 днів).

Відповідно до п. 14 Методики вартість оборотних матеріальних засобів (запасів), що викуповуються орендарем, визначається за результатами незалежної оцінки. З вартості оборотних матеріальних засобів (запасів), що викуповуються орендарем, вираховується кредиторська заборгованість, яка виникла у зв'язку з придбанням підприємством оборотних матеріальних засобів (запасів), у тому числі робіт і послуг, які включені у собівартість готової продукції, та залишків незавершеного виробництва, і не врахована під час визначення суми кредиту, що надається орендареві.

П. 15 Методики встановлено, що оцінка цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу здійснюється у 45-денний строк з дня затвердження протоколу про результати інвентаризації та завершується складанням акта встановленого зразка. До акта оцінки додаються передавальний баланс, а також довідки про наявність на балансі підприємства майна, наведеного у розділі II акта оцінки із зазначенням назв, інвентарних номерів, балансової та залишкової вартості відповідних об'єктів.

Як встановлено судом, 13 листопада 2008 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Донецькій області та Товариством з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» було складено договір № 5/2008 оренди цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Шахта «Білозерська» Державного підприємства «Добропіллявігулля».

Відповідно до п. 1.1.1 зазначеного договору в оренду передаються необоротні активи (основні фонди) залишковою вартістю 292 833 995,00 гривень, нематеріальні активи залишковою вартістю 2 120 332,00 гривень , незавершене будівництво 14 720 311,59 гривень. Зазначене майно оцінено станом на 31.08.08.

Відповідно до п. 1.3 договору оборотні матеріальні засоби на суму 587 814,68 гривень орендар викуповує на підставі договору купівлі-продажу, що укладається одночасно з підписанням цього договору.

Також 13 листопада 2008 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Донецькій області та Товариством з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» укладений договір купівлі-продажу оборотних матеріальних засобів серія ВМА № 371545 на суму 705377,62 гривень, у тому числі вартість оборотних матеріальних засобів 587814,68м гривень, ПДВ 117562,94 гривень.)

Відповідно до п. 1.4 акту приймання передачі державного майна (арк. справи 62) вартість майна, що викуповується орендарем становить 587814,68 гривень, у тому числі: виробничі запаси 758534,00 грн., готова продукція, товари 36 157,00 грн., малоцінні та швидкозношувані предмети 41132,0 грн. вираховується сума кредиторської заборгованості, яка виникла у звязку з придбанням підприємством оборотних матеріальних засобів (запасів), включених в собівартість готової продукції і залишків незавершеного будівництва, і не врахована при визначенні суми кредиту, що надається орендареві - 248 008,32 грн. Ці дані цілком співпадають з даними акту оцінки цілісного майнового комплексу підприємства що передається в оренду, затвердженого начальником регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області 03 листопада 2008 року (додаток 3 до договору оренди державного майна від 13.11.2008 № 5/2008) (арк. справи 65-67).

Відповідач при проведенні ревізії Державного підприємства «Добропіллявугілля» встановив порушення з боку останнього вимог чинного законодавства, що призвело до втрат у розмірі 368,62 тис. грн. у звязку з відчуженням майна на користь ТДВ «Шахта «Білозерська» без проведення реалізації на конкурентних засадах (через біржу, на аукціоні, за конкурсом), без експертної оцінки і погодження Фонду Державного майна України та при відсутності дозволу органу управління майном. Зазначене порушення відповідач встановив на підставі даних передавального балансу станом на 12.11.2008 року, актів інвентаризації на 31.08.2008 року та 12.11.2008 року, які були складені на виконання наказу регіонального відділення Фонду державного майна України від 29 серпня 2008 року № 763 про створення комісії з оцінки державного майна цілісного майнового комплексу ВП «Шахта «Білозерська» ДП «Добропіллявугілля».

Як зазначалось, рішення про надання в оренду державного майна приймає орендодавець, на якого також покладено обовязок щодо здійснення дій по підготовці та укладанню договорів оренди та у встановлених випадках договору купівлі-продажу державного майна, яке викуповується орендарем. Позивач у даному випадку виступає як особа, яке передає державне майно, відносно якого уповноваженими органом прийнято рішення про передання в оренду та викуп, зі свого балансу на баланс підприємства орендаря, яке оформлюється передавальним балансом. Участі в укладанні та підписанні як договору оренди цілісного майнового комплексу, так і в укладанні договору купівлі-продажу оборотних матеріальних засобів Позивач не приймав.

За загальними правилами підтвердженням здійснення відчуження майна є правовстановлюючі документи. До таких документів зокрема, відносяться: договори купівлі-продажу, міни, документи про перехід права власності в результаті приватизації, судові рішення та інше. Від правовстановлювальних документів слід відрізняти бухгалтерські та облікові документи, якими оформлюються певні господарські операції. Саме до бухгалтерських документів відносяться передавальні баланси, досліджені відповідачем при здійсненні ревізії та які стали підставою для встановленого порушення. Передача майна за договорами оренди та купівлі-продажу оформлена актом приймання-передачі. Позивач не є учасником цих відносин, а отже, не набував прав та обовязків за цим договором.

Суд також зазначає, що в оренду надавався цілісний майновий комплекс структурного підрозділу, а не окремі його частини. В період з дати оцінки до моменту укладення договору оренди та купівлі-продажу відбувалися зміни у складі майна структурного підрозділу оскільки він продовжував діяльність. На виконання укладених договорів позивач був зобовязаний лише скласти передавальний баланс цілісного майнового комплексу структурного підрозділу, що передбачає включення в нього усього майна що перебувало на окремому балансі структурного підрозділу. Інших дій від позивача законодавство не вимагає.

П. 18 Методики встановлено, що лише у разі виявлення майна, яке не відображене в матеріалах інвентаризації, на вимогу однієї із сторін договору оренди або органу, уповноваженого управляти цим майном, повинна бути здійснена дооцінка об'єкта оренди і внесені відповідні зміни до акта оцінки і відповідних договорів, укладених з орендарем.

У даному випадку таких обставин під час ревізії КРУ та під час розгляду справи не встановлено.

Крім цього, в акті ревізії КРУ послалось на п. 18 Методики у редакції яка діяла до 18.06.2008 р. тобто до укладання договорів оренди та купівлі-продажу.

Посилання відповідача на порушення позивачем пп. 4,5,6,7 наказу Фонду державного майна України Про затвердження Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю від 30.07.1999 № 1477 безпідставно, оскільки він не діяв як на час прийняття спірної вимоги, так і на час здійснення господарської діяльності позивача в перевірємий період (втратило чинність на підставі наказу Фонду державного майна України від 24.11.2006 N 1758, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.12.2006 № 1285/13159 у звязку з набранням чинності Законом України "Про управління об'єктами державної власності").

Посилання КРУ на те, що у період з 01.09.2008 р. по 12.11.2008 р. були придбані запаси та не увійшли до переліку переданого майна згідно договору купівлі-продажу, також не приймаються судом до уваги оскільки ця обставина відповідачем не доведена. Згідно пояснень позивача зміни у складі бухгалтерського рахунку «201» - приріст запасів, що було покладено в основу розрахунку спірної суми, відбулися частково внаслідок до оцінки, частково внаслідок внутрішнього переміщення з одного підзвіту до іншого. Крім цього КРУ не враховано вибуття запасів за цей період та їх надходження з виробництва, як запасів повторного використання.

Суд також звертає увагу на те, що спірна частина вимоги не може бути виконана позивачем оскільки він, як зазначалось, не є учасником правовідносин щодо укладання договору оренди цілісного майнового комплексу та купівлі-продажу та не є особою яка уповноважена здійснювати будь-які дії від імені держави у спірних правовідносинах.

Відповідно до п. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідачем не доведено правомірність висновків щодо порушення позивачем статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», яке призвело до втрат у розмірі 368 619,34 гривен.

З огляду на зазначене, вимога про усунення порушень від 06.07.2009 року № 05-05-2-10-14/5823 в частині встановлення порушення чинного законодавства, що призвело до втрат в сумі 368 062 гривень в результаті відчуження майна на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білозерська» без проведення реалізації на конкурентних засадах (через біржу, на аукціоні, за конкурсом), без експертної оцінки і погодження Фонду державного майна України та при відсутності дозволу органу управління майном не може вважатися обґрунтованою й законною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна», Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Методикою оцінки об'єктів оренди, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 р. N 629 Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів,

ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати та скасувати вимогу Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про усунення порушень від 06.07.2009 року № 05-05-2-10-14/5823 в частині встановлення порушення чинного законодавства, що призвело до втрат в сумі 368 062 гривень в результаті відчуження майна на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білозерська» без проведення реалізації на конкурентних засадах (через біржу, на аукціоні, за конкурсом), без експертної оцінки і погодження Фонду державного майна України та при відсутності дозволу органу управління майном.

Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь державного підприємства «Добропіллявугілля» витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Скарга подається на імя Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 7 вересня 2010 р.

Суддя Наумова К.Г.