Ухвала суду № 115699217, 13.12.2023, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/36526/23

Провадження № 1-кс/127/14494/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

13 грудня 2023 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на транспортний засіб марки «Шкода Суперб», р/н НОМЕР_1 , належний ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження № 12023020000000195 внесеного до ЄРДР 28.02.2023, за фіксації судового розгляду технічними засобами, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло вищевказане клопотання прокурора ОСОБА_4 про накладення арешту на майно.

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020000000195, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 204, ч. 3 ст. 229 КК України, у зв`язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.

Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що група осіб, серед яких громадяни Республіки Молдова, діючи за попередньою змовою, в орендованих ними приміщеннях на територіях господарств, що розташовані на території м. Могилів-Подільський, Могилів-Подільського та інших районів Вінницької області обладнали підпільні цехи з виготовлення та збереження з метою подальшого збуту підакцизних товарів, а саме контрафактної алкогольної продукції в упаковках типу «тетрапак» та «bag in box», використовуючи при цьому знаки для товарів і послуг торгівельної марки «HENNESSY» та інших відомих міжнародних торгівельних марок, та налагодили канали збуту зазначеної продукції.

Відповідно до матеріалів № 461д/55/101/02-2023 доручення прокурора оперативним підрозділом УСР Національної поліції України в ході супроводження вказаного кримінального провадження, а також відомостей, отриманих в ході проведення комплексу НСРД здобуто інформацію про те, що фігуранти провадження для вчинення злочинної діяльності, а саме виготовлення, фасування та збереження контрафактної алкогольної продукції використовують нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , приймає безпосередню участь у незаконному виготовленні, зберіганні, збуті та транспортуванні з метою збуту фальсифікованої алкогольної продукції на території Вінницької області.

Знаряддя вчинення кримінального правопорушення, виготовлена контрафактна продукція, інші предмети та речі, які підтверджують злочинну діяльність ОСОБА_6 та інших співучасників, можуть зберігатися в автомобілі SKODA SUPERB державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , яким користується громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та який на праві власності зареєстрований за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Особи, які входять до складу групи, діючи за попередньо розробленим планом, маючи на меті незаконне збагачення шляхом, незаконного виготовлення, придбання з метою збуту, зберігання з цією метою, а також збуту чи транспортування з метою збуту контрафактної підакцизної продукції (алкогольних напоїв з ознаками підробки без марок акцизного збору або з підробленими марками акцизного податку), кожний виконуючи свою роль та функцію в діяльності групи, вчиняють кримінальні правопорушення, передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 204, ч. 3 ст. 229 КК України.

В ході проведення обшуку зазначена інформація підтвердилась.

22.11.2023 на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду від 17.11.2023 прокурором відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_4 проведено обшук автомобілі SKODA SUPERB державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , яким користується громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та який на праві власності зареєстрований за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказаним автомобілем ОСОБА_6 здійснював транспортування незаконно виготовленої алкогольної продукції.

22.11.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадках, передбачених пунктом 1 частина другої цієї статті (арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь - якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Арешт вказаних речей, необхідний для попередження зміни чи знищення їх властивостей в результаті використання третіми особами, що може призвести до втрати ними значення речового доказу та перешкодить встановленню істини у провадженні.

З огляду на викладене, керуючись ст. 40, 93, 100, 132, 159, 168, 170, 171, 237, 110, 234, 236 КПК України, прокурор просила слідчого суддю клопотання задовольнити.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав за обставин викладених у ньому, просив слідчого суддю клопотання задовольнити пославшись на п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки транспортний засіб підлягає спецконфіскації.

Слідчий суддя вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за відсутності фіксації судового процесу технічними засобами.

Так,згідно ч.1ст.170КПК Україниарештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу. Арештна комп`ютернісистеми чиїх частининакладається лишеу випадках,якщо вониотримані внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення абоє засобомчи знаряддямйого вчинення,або збереглина собісліди кримінальногоправопорушення,або увипадках,передбачених пунктами2,3,4частини другоюцієї статті,або якщоїх наданняразом зінформацією,що наних міститься,є необхідноюумовою проведенняекспертного дослідження,а такожякщо доступдо комп`ютернихсистем чиїх частинобмежується їхвласником,володільцем абоутримувачем чипов`язаний зподоланням системилогічного захисту. Арештможе бутинакладений іна майно,на якераніше накладеноарешт відповіднодо іншихактів законодавства.У такомуразі виконаннюпідлягає ухваласлідчого судді,суду пронакладення арештуна майновідповідно доправил цьогоКодексу. Забороняється накладати арешт на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеномустаттею 35-1Податкового кодексу України, на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 15-1Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 19-1Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно достатті 26-1Закону України "Про теплопостачання" істатті 18-1Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно доЗакону України"Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки".

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В силу ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Проаналізувавши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку.

В судовому засіданні та з матеріалів клопотання було встановлено, що прокурор в поданому клопотанні просить суд накласти арешт на рухоме майно, яке, як вказано прокурором, є речовим доказом по кримінальному провадженні.

Разом із тим, з досліджених матеріалів клопотання вбачається, що транспортний засіб марки «Шкода Суперб», р/н НОМЕР_1 , належить ОСОБА_5 , при цьому остання не має будь якого процесуального статусу по кримінальному провадженню, тому дане майно не може виступати предметом вчинення кримінального правопорушення та речовим доказом у вищезазначеному кримінальному провадженні, що відповідно виключає можливість застосування арешту майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Посилання прокурора в судовому засіданні на п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, щодо того, що транспортний засіб підлягає спецконфіскації, а тому на нього необхідно накласти арешт, також є необгрунтованим, оскільки в судовому засіданні прокурором не доведено з посиланням на належні та обгрунтовані докази того, що наявні достатні підстави вважати, що транспортний засіб підлягатиме спеціальній конфіскації, а також того, що ОСОБА_5 набула даний транспортний засіб безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь якій з ознак спеціальної конфіскації, передбаченоїКримінальним кодексом України.

Крім того, з матеріалів клопотання судом встановлено, що органом досудового розслідування 22.11.2023 на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду було проведено обшук транспортного засобу марки «Шкода Суперб», р/н НОМЕР_1 , належний ОСОБА_5 .. При цьому, під час обшуку в транспортному засобі нічого не вилучалося, так само і не вилучався сам транспортний засіб, тобто, на час проведення обшуку в слідства були відсутні підстави вважати, що транспортний засіб є речовим доказом та підлягає спецконфіскації.

Згідно з частиною першою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В судовому засіданні, з матеріалів доданих до клопотання не вбачається наявності жодного доказу на предмет наявності підстав, а також обгрунтування того, що потереби досудового розслідування, виправдовують необхідність накладення арешту на майно третьої особи, яка не має жодного відношення до кримінального провадження.

Накладення заборони користування майном є порушенням гарантованого Конституцією України права власності, що включає в себе володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477- IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна віднесено до заходів забезпечення кримінального провадження, тому, для накладання арешту на майно, як захід забезпечення кримінального провадження, обов`язково повинна бути наявна досить обґрунтована підозра.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження та потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручаюся у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором не доведено необхідності такого арешту з посиланням на належні, допустимі докази, тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 172, 174, 175 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на транспортний засіб марки «Шкода Суперб», р/н НОМЕР_1 , належний ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження № 12023020000000195 внесеного до ЄРДР 28.02.2023 залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Вінницького міського суду

Вінницької області ОСОБА_7