Рішення № 115699143, 18.12.2023, Чернівецький районний суд Вінницької області

"18" грудня 2023 р.

Справа №150/546/23

Провадження №2/150/226/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 року с.Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Кушнір Б.Б., за участю секретаря судового засідання Франюк Т.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Чернівецького районного суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. про визнання виконавчого напису №3578, вчиненого приватним нотаріусом Гуревічовим О.М. 23 січня 2020 року щодо звернення стягнення на предмет грошових коштів в сумі 18072,80гривень таким, що не підлягає виконанню. Позовні вимоги обґрунтовує тим, щона час вчинення виконавчого напису у розпорядженні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. не було необхідних документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, а також нотаріусом не було дотримані вимоги законодавства, яке регулює порядок вчинення виконавчих написів на документах, які свідчать про безспірність заборгованості, внаслідок чого було порушено його право.

Ухвалою Чернівецького районного суду від 08 листопада 2023 року прийнято до розгляду тавідкрито провадженняу даній справі,розгляд справивирішено проводити впорядку спрощеногопозовного провадженняз викликомсторін.

Ухвалою суду від 30 листопада 2023 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 та витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.В. матеріали виконавчого провадження №68532886, а саме перелік документів на підставі яких було винесено виконавчий напис №3578 щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 18072,80 гривень. Розгляд справи відкладено.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, натомість, представником позивача ОСОБА_2 подано заяву (3196/23-Вх. від 18.12.2023) про розгляд справи у відсутність позивача та його представника. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задоволити.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, натомість представником відповідача директором ТОВ «Фінансова компанія управління активами» Провотар О.А. подано заяву (ЕП-828/2023-Вх. від 18.12.2023) про визнання позовних вимог.

Окрім того, 18 грудня 2023 року від представника відповідача - директора ТОВ «Фінансова компанія управління активами» Провотар О.А. надійшло клопотання (ЕП-828/2023-Вх.), підписане електронним цифровим підписом, про врегулювання спору за участю судді.

18 грудня 2023 року від представника позивача Поліщука О.В. надійшло клопотання (3202/2023-Вх.) про відмову щодо врегулювання спору за участю судді у зв`язку з тим, що позивач ОСОБА_1 заперечує щодо врегулювання спору за участю судді.

Ухвалою суду від 18.12.2023 в задоволенні вказаного клопотання відмовлено на підставі ч.1 ст.201 ЦПК України у зв`язку з відсутністю згоди позивача на врегулювання спору за участю судді.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М., пояснень по суті справи не надав, вимоги ухвали суду від 30 листопада 2023 року не виконав, в судові засідання не з`являвся, поштова кореспонденція, адресована судом за місцем його знаходження, зазначеним в позовній заяві АДРЕСА_1 , повернута відділом поштового зв`язку з відміткою «вручено особисто».

У відповідності до ч.2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цьогокодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутностіосіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Матеріалами справи встановлено, що згідно кредитного договору №401393772, укладеного 13 лютого 2013 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк», ПАТ «Альфа-Банк» надало позивачу кредитні кошти в розмірі 7099,85гривень зі сплатою 0,1% річних за користування кредитними коштами, дата остаточного повернення кредиту 15 лютого 2016 року. Договір підписано обома сторонами.

23 січня 2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №3578, про стягнення з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами» заборгованості за кредитним договором №401393772 від 13 лютого 2013 року в розмірі 18072,80 (вісімнадцять тисяч сімдесят дві) гривні 80 копійок, що складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6468 (шість тисяч чотириста шістдесят вісім) гривень 02 копійки; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами та комісією в розмірі 2554 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 78 копійок; заборгованості за нарахованою та несплаченою пенею в розмірі 8900 (вісім тисяч дев`ятсот) гривень; 150 (сто п`ятдесят) гривень плати за вчинення виконавчого напису. За вищевказаним кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами» відступило право вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», якому в свою чергу відступило право вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Дата Майнінг Груп», якому в свою чергу відступило право вимоги Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк».

07 лютого 2022 року постановою начальника Чернівецького відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Квочуром В.М. відкрито виконавче провадження серії ВП №68532886 про примусове виконання виконавчого напису. Зокрема начальником Чернівецького відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Квочуром В.М. винесено постанову від 31 серпня 2023 року про звернення стягнення на заробітну плату із послідуючим відрахуванням 20% щомісячних доходів.

Позивач зазначив, що нотаріусом не було перевірено безспірності кредитної заборгованості, оскільки виконавчий напис не містить переліку документів, на підставі яких його вчинено. При цьому заборгованість не є безспірною, оскільки сума заборгованості не підтверджена, розрахунку сплати коштів нотаріусу надано не було. Жодного поштового повідомлення від відповідача він не отримував. Окрім того, зазначив, що виконавчий напис вчинено поза межами трьохрічного строку його вчинення з моменту виникнення права вимоги, а також звернув увагу на ту обставину, що приватному нотаріусу на момент вчинення виконавчого напису було анульовано доступ до державних реєстрів , що, на думку позивача, позбавляло його права вчиняти відповідну нотаріальну дію.

Суд вивчивши матеріали справи,надані сторонами докази,дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи приходить до наступного висновку.

Відповідно дост. 11 ЦПК України,суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 12 ЦПК Українипередбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 76ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1ст. 95 ЦПК України).

Відповідно дост. 79 ЦПК Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зст. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно дост.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до п. 6постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності з наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

У відповідності до вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно договору про надання споживчого кредиту №401393772, укладеного 13 лютого 2013 року ПАТ «Альфа-Банк»надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 7099,85гривень,зі сплатою 0,01 % річних до 15 лютого 2016 року.

Як вбачається з виконавчого написуприватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М.від 23 січня 2020 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» за період з 08.10.2016 року по 21.01.2020 року: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6468 (шість тисяч чотириста шістдесят вісім) гривень 02 копійки; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами та комісією в розмірі 2554 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 78 копійок; заборгованості за нарахованою та несплаченою пенею в розмірі 8900 (вісім тисяч дев`ятсот) гривень; 150 (сто п`ятдесят) гривень плати за вчинення виконавчого напису.

З постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №68532886 від 07.02.2022 року вбачається, що начальником Чернівецького відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Квочуром В.М. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 3578 від 23 січня 2020 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованість в сумі 18072,80гривень.

Відповідно достатті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюєтьсяглавою 14 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року, постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5.

Згідно з ч. 1ст. 1 Закону України «Про нотаріат»,нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до п.19ст.34, ст.39 Закону України «Про нотаріат»,вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом «Про нотаріат»та іншими актами законодавства України. Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Відповідно дост. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннямист. 88 Закону України «Про нотаріат»передбачено, що нотаріус вчиняєвиконавчінаписи,якщоподанідокументи підтверджуютьбезспірністьзаборгованостіабо іншоївідповідальностіборжникаперед стягувачемтазаумови,щоздня виникненняправавимогиминуло небільшетрьохроків.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1 даної Глави для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2 перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до пп. 2.3 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Отже, аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи необхідно встановити, чи надано відповідачем нотаріусу всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі №6-158цс15 від 20 травня 2015 року.

Відповідно дост. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У п. 10 "Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" від 07 лютого 2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Як вбачається з матеріалів справи нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом.

Зокрема, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості на підтвердження того, які документи були надані нотаріусу для вчинення виконавчого напису, а також що повідомлення про відступлення прав вимоги та вимога про погашення заборгованості за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «Фінансова компанія управління активами» ОСОБА_1 отримував, у зв`язку з чим останній був позбавлений можливості вчасно бути проінформованим про наявність/відсутність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ «Фінансова компанія управління активами», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено отримання такої вимоги позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або надання письмової згоди.

При цьомуст. 50 Закону «Про нотаріат»передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, права та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, зокрема, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Разом з тим,нотаріусом не з`ясовано, чи не пропущено відповідачем строк звернення за виконавчим написом тане встановлено строки виникнення права вимоги.

Відповідно дост. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіку погашення) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

Як вбачається з оспорюваного виконавчого напису стягнення здійснюється за період з 08 жовтня 2016 по 21 січня 2020 року при тому що за кредитним договором за який виникла заборгованість, встановлено строк договору до 15 лютого 2016 року. В свою чергу строки кредитного договору не продовжувались.

Кредитний договір не містить визначення строку позовної давності, відтак, підлягає застосуванню трьох річний строк вчинення виконавчого напису, визначений ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат», відповідно суд зазначає, що виконавчий напис вчинено 23 січня 2020 року, тобто, поза межами трьохрічного строку з моменту виникнення права вимоги за кредитним договором.

Також Як встановлено судом, підставою вчинення приватним нотаріусом Гуревічовим О.М. виконавчого напису, як вбачається із змісту виконавчого напису, є, зокрема, пункт 2 Переліку документів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів нотаріусам подаються нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

В дану постанову постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 р. були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову КМУ № 662 від 26.11.2014 в цій частині. Вказану постанову залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Тобто, на даний час, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно доЗакону України «Про нотаріат»виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив нормиЗакону України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів та не встановив дотримання стягувачемвимог законущодо трирічного строку поданнявиконавчого напису з часу настання у банку права на звернення з такою вимогою.

Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач визнав позовні вимоги та не заперечує проти задоволення позову, суд дійшов висновку, що оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючисьст.ст.2,4,5,10,11,12,13,76,79,80,81,89,76-81,141,247,263-265,273 ЦПК України,суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовичавід 23 січня 2020 року №3578 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» 18072,80гривень, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 частину судового збору за подання позовної заяви у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору за подання позовної заяви у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок, сплаченого згідно квитанції №3 від 06 листопада 2023 року,

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його прийняття до Вінницькогоапеляційного суду, а особами, які не були присутніми під час проголошення рішення протягом 30 днів з моменту його отримання.

Рішеннянабирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарженняпісля розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами», код ЄДРПОУ 35017877, місце розташування вул.Стельмаха 9-А, оф. 203, м.Ірпінь, Київської області, 08200.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, вул.Мала Житомирська, 6/5, м.Київ, 01001.

Суддя Б.Б. Кушнір