Рішення № 115699024, 12.12.2023, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/810/23

Провадження №2/141/173/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року смт Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу № 141/810/23 за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства,

У С Т А Н О В И В:

06.11.2023 до суду надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Позивач свої вимоги обґрунтував тим, що 16.12.2020 на адресу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області надійшли матеріли від Оратівського ВП Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області щодо виявленого факту лісопорушення, а саме незаконної порубки одного дерева породи «ясен» у кварталі лісу, розташованого в с. Сабарівка Оратівського району на території ДП «Оратівський райагроліс».

З надісланих матеріалів стало відомо, що незаконну рубку дерева здійснено громадянином ОСОБА_1 , який 02 листопада 2020 року без дозвільних документів здійснив незаконну порубку одного дерева породи ясен діаметром пня 70 см у кварталі 58 виділі 6 ДП «Оратівський райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс» на території Сабарівської сільської ради Оратівського району Вінницької області.

За результатами виїзду державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища на місце події відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 012751 від 23.12.2020 за незаконну порубку дерева. При цьому, у відповідних графах адмінпротоколу правопорушником надано пояснення, якими він підтвердив свої неправомірні дії.

В подальшому постановою про накладення адміністративного стягнення № 06/316 від 28.12.2020 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн. Сума штрафу сплачена правопорушником у добровільному порядку.

Вказані дії (незаконна рубка дерева) є порушенням ст.ст. 67, 69 Лісового Кодексу України, де зазначається, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Відповідно до розрахунку розмірів лісопорушення та заподіяної шкоди у відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення № 012751 від 23.12.2020 державі нанесено збитки, заподіяні внаслідок незаконної порубки дерева, в розмірі 21452,15 грн, про що відповідачу було надіслано претензію з пропозицією добровільної сплати нарахованої суми шкоди, однак станом на день подачі позову до суду у добровільному порядку завдані збитки не відшкодовані, що й стало підставою для звернення до суду.

Отже, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, у розмірі 21452,15 грн та судові витрати в сумі 2684,00 грн.

Ухвалою суду від 09.11.2023 провадження у справі № 141/810/23 відкрито та з врахуванням вимог ст. 274ЦПК України розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами 12.12.2023.

Позивач Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, будучи належним чином повідомленим про дату та місце розгляду справи № 141/810/23, до початку розгляду справи жодних заяв чи клопотань суду не подала.

Відповідач ОСОБА_1 позовну заяву з додатками та ухвалу суду від 09.11.2023 отримав 21.11.2023 та, будучи належним чином повідомленим про дату та місце розгляду справи № 141/810/23, відзив на позовну заяву до суду не направив, а також жодних інших заяв чи клопотань до суду не подав.

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Також якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 279 ЦПК України).

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи надіслання судом сторонами у справі ухвали суду, в якій встановлено час на вчинення процесуальних дій, та у зв`язку з неподанням відповідачем у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до положень ст.ст. 178, 279 ЦПК України.

Згідно ч.2ст.247ЦПК України у разінеявки всудове засіданнявсіх учасниківсправи чив разіякщо відповіднодо положеньцього Кодексу розгляд справиздійснюється судомза відсутностіучасників справи,фіксування судовогопроцесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріалисправи №141/810/23,з`ясувавшифактичні обставини,на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Відповідно до пунктів г, ґ, й ст .20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належать: складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом; пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до пунктів 1 та 3 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 року № 275 (далі по тексту Положення) Державна екологічна інспекція України (далі по тексту Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно п.п. 1 та абзацу 4 п.п. 2 пункту 3 Положення основними завданнями Держекоінспекції є: реалізація державноїполітики ізздійснення державногонагляду (контролю)у сферіохорони навколишньогоприродного середовища,раціонального використання,відтворення іохорони природнихресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо охорони, захисту, використання і відтворення лісів.

Пунктом 7 Положення визначено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 року №230 затверджено Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції (далі по тексту Положення).

Відповідно до абзацу1та 2п.1розділу ІПоложення Державнаекологічна інспекціявідповідної області(далі-Інспекція)є територіальниморганом Держекоінспекціїта їйпідпорядковується. Державна екологічна інспекція відповідного округу (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Згідно п.п. 5 п. 2 розділу ІІ Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, у тому числі про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо:

- пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених під відновлення лісу, законності вирубування;

- повноти та законності здійснених заходів щодо відтворення лісів, зокрема цінними та рідкісними породами дерев, породами, притаманними відповідному регіону, та повноти заходів з догляду за лісовими культурами на землях, призначених під відновлення лісу;

- раціонального та невиснажливого використання лісових ресурсів;

- добування продуктів лісу та використання лісових ресурсів;

- здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, застосування пестицидів і агрохімікатів у лісовому господарстві та лісах;

- використання полезахисних лісосмуг, водоохоронних і захисних лісових насаджень;

- заготівлі деревини в порядку рубок головного користування та здійснення лісогосподарських заходів;

-експлуатації новихі реконструйованихпідприємств,цехів,агрегатів,транспортних шляхів,магістральних трубопроводів,комунальних таінших об`єктів,не забезпеченихобладнанням,що запобігаєшкідливому впливуна стані відтвореннялісів;

- збереження корисної для лісу фауни;

Також відповідно до п. 9-11 розділу ІІ Положення Інспекція складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом. Пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами. Вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Таким чином, саме Державна екологічна інспекція є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно ч. 2 ст.16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Як убачається із заяви ОСОБА_2 від 03.11.2020, лісника ДП «Оратівський райагроліс», 02.11.2020 ОСОБА_1 у кварталі 58 виділі 6 без будь-якого дозволу забрав одне дерево породи ясен загальною довжиною 10,4 м, діаметром 52 см, який в подальшому розрізав на дві половини розміром 5,15 м та 5,35 м.

Згідно письмового пояснення ОСОБА_1 , відібраного 03.11.2020, він 02.11.2020, перебуваючи неподалік від власного будинку побачив, що впало дерево породи «ясен». В подальшому він взяв бензопилу та розрізав дерево на частини, які за допомогою трактора перевіз до власного домогосподарства з метою їх подальшого використання для власних потреб. 03.11.2020 він повідомив лісника ОСОБА_2 про те, що він забрав з лісу повалене дерево.

Як убачається з акту обстеження від 03.11.2020, складеного лісничим смт Оратів ОСОБА_3 , майстром лісу ділянки № 2 ОСОБА_4 та лісником обходу № 11 ОСОБА_2 , в ході проведення обстеження ділянки кварталу 58 виділу 6 ними було виявлено самовільну порубку дерева ясена в кількості 1 шт діаметром 70 см.

Відповідно до розрахунку завданого збитку пошкодженням дерев до ступеня припинення росту по ДП «Оратівський райагроліс», згідно постанови КМ України від 23.07.2008 № 665 в кварталі 58 виділу 6, розмір шкоди за одне сироростуче дерево породи «ясен» діаметром пня 70 см становить 5209,00 грн. Водночас, з урахуванням листа Державного комітету статистики України від 03.02.2009 № 11/1-9/52, яким встановлено індекс споживчих цін (індекс інфляції), стягненню підлягає 21452,19 грн (5209х1.123х1.223х1.091х1.046х 1.005х1.249х1.137х1,098х1,041).

Згідно протоколу № 012751 про адміністративне правопорушення від 23.12.2020, складеного головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) ПЗФ лісів та рослинного світу Мантюк А.С., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 65-1 КУпАП та ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України, зокрема 02.11.2020 здійснив знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень, а саме: в захисних насадженнях ДП «Оратівський райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс» у кварталі 58 виділі 6 на території Сабарівської сільської ради Оратівського району здійснив незаконну порубку дерева породи ясен діаметром пня 70 см, що є порушенням ст.ст. 67, 69 Лісового кодексу України.

Водночас, у протоколі № 012751 про адміністративне правопорушення від 23.12.2020 ОСОБА_1 у графі «пояснення порушника та його зауваження до змісту протоколу чи мотиви від його підписання» вказав, що відрізав від пенька дерево породи ясен та забрав додому на опалення, після чого лісова охорона у нього його забрала. Також у протоколі № 012751 від 23.12.2020 ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год 00 хв 28.12.2020 в приміщенні Державної екологічної інспекції у Вінницькій області за адресою вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця.

Постановою головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Мантюка А.С. про накладення адміністративного стягнення № 06/316 від 28.12.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. Копію постанови надіслано рекомендованим листом з повідомленням 28.12.2020 за № 1227/06.

При цьому, постановою про накладення адміністративного стягнення № 06/316 від 28.12.2020 установлено, шо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02.11.2020 здійснив знищення захисних лісових насаджень, а саме: в захисних насадженнях ДП «Оратівський райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс» у кварталі 58 виділі 6, який розташований на території Сабарівської сільської ради Оратівського району Вінницької області здійснив незаконну порубку дерева породи ясен діаметром пня 70 см, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України.

Як убачається з розрахунку розмірів лісопорушення та заподіяної ним шкоди у відповідності з протоколом про адміністративне правопорушення № 012751 від 23.12.2020, загальний розмір шкоди за незаконну порубку дерев живоростучих у кількості 1 шт, діаметром у корі біля шийки кореня 70 см у кварталі 58 виділі 6 на території Сабарівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, з урахуванням індексації становить 21452,15 грн.

26.03.2021 за № 1007/6/21 Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області було надіслано ОСОБА_1 претензію на добровільне відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, у розмірі 21524,15 грн.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку шкода, завдана державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства не відшкодована, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до ст.13Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.Кожний громадянинмає правокористуватися природнимиоб`єктамиправа власностінароду відповіднодо закону.Власність зобов`язує.Власність неповинна використовуватисяна шкодулюдині ісуспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Зазначені положення також містяться в ст. 324 ЦК України,в якійзазначено,що земля,її надра,атмосферне повітря,водні таінші природніресурси,які знаходятьсяв межахтериторії України,природні ресурсиїї континентальногошельфу,виключної (морської)економічної зониє об`єктамиправа власностіУкраїнського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України. Кожен громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності Українського народу відповідно до закону.

Згідно ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Частиною 2 ст.293ЦК України визначено,що діяльністьфізичної таюридичної особи,що призводитьдо нищення,псування,забруднення довкілля,є незаконною.Кожен маєправо вимагатиприпинення такоїдіяльності. Діяльність фізичної та юридичної особи, яка завдає шкоди довкіллю, може бути припинена за рішенням суду.

Положеннями п.п. «а», «б» ч. 1 ст.40Закону України«Про охоронунавколишнього природногосередовища» встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Частиною 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст. 67 Лісового кодексу України (далі по тексту ЛК України) у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: заготівля деревини; заготівлядругорядних лісовихматеріалів; побічнілісові користування; використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Законодавством Україниможуть передбачатисяй іншівиди спеціальноговикористання лісовихресурсів. Спеціальневикористання лісовихресурсів здійснюєтьсяв межахлісових ділянок,виділених дляцієї мети. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Як убачаєтьсязі змістуст.69ЛК України,спеціальне використаннялісових ресурсівна виділенійлісовій ділянціпроводиться заспеціальним дозволом-лісорубний квитокабо лісовийквиток,що видаєтьсябезоплатно. Спеціальнийдозвіл назаготівлю деревинив порядкурубок головногокористування видаєтьсяорганом виконавчоївлади зпитань лісовогогосподарства АвтономноїРеспубліки Крим,центральним органомвиконавчої влади,що реалізуєдержавну політикуу сферілісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства. Форми спеціальнихдозволів іпорядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України. Рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів приймається протягом одного місяця з дня подання документів власником лісу або лісокористувачем.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі спеціального дозволу є: прийняття вустановленому порядкурішення прозміну поділулісів накатегорії,в межахяких знаходятьсялісові ділянки,виділені дляспеціального використаннялісових ресурсів,або провиділення особливозахисних лісовихділянок; прийняття рішення про припинення діяльності лісокористувача; невстановлення лімітіввикористання лісовихресурсів абоїх перевищення; недотриманнявстановленого порядкувидачі спеціальногодозволу навикористання лісовихресурсів; результати оцінки впливу на довкілля (ч. 8 ст. 69 ЛК України).

Спеціальний дозвілна використаннялісових ресурсіванулюється вразі: припинення права користування лісами з підстав, передбачених статтею 22 цього Кодексу; припинення права використання лісових ресурсів з підстав, передбачених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, тому числі, незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників (п. 1 ч. 2 ст. 105 ЛК України).

Згідно ст. 109 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Шкода, заподіяна лісу, не наданому в користування, у разі невстановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, відшкодовується органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода.

Статтею 65-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень вздовж берегів річок, каналів, навколо водних об`єктів, гідротехнічних споруд, на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць та інших захисних лісових насаджень.

Також відповідно до ч. 1 ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Зокрема, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Як установлено судом та вбачається із матеріалів справи № 141/810/23, постановою Державної екологічної інспекції у Вінницькій області № 06/316 від 28.12.2020 відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого 65-1 КУпАП, а саме знищення захисних лісових насаджень (незаконної рубки дерева породи ясен) та накладено на адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. Вказана постанова набрала законної сили, оскільки відповідачем в судовому порядку не оскаржувалась.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Статтею 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, суд зауважує, що належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, а саме знищення захисних лісовихнасаджень (незаконноїрубки деревапороди ясен),а також доказів на спростування обставин, викладених у постанові Державної екологічної інспекції у Вінницькій області № 06/316 від 28.12.2020, відповідачем суду не було надано, як і не надано доказів сплати суми шкоди, завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Таким чином, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи № 141/810/23, предмет та підстави позовних вимог, відсутність доказів добровільного відшкодування відповідачем завданої шкоди за порушення природоохоронного законодавства, суд вважає позовні Державної екологічної інспекції у Вінницькій області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові -на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи повне задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 67, 69, 105, 107 ЛК України, ст.ст. 16, 324, 1166 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-82, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (ГУК у Вінницькій обл., смт Оратів, 24062100, код ЄДРПОУ 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок UA778999980333109331000002806, призначення платежу: за порушення вимог природоохоронного законодавства) шкоду, завдану державі, внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 21452,15 грн (двадцять одна тисяча чотириста п`ятдесят дві гривні 15 копійок).

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 37979894, отримувач коштів: Держекоінспекція у Вінницькій області, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок UA638201720343120003000081122) витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

4. Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч.5 ст.272 ЦПК України.

Рішення суду оформлено та виготовлено 18.12.2023.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Державна екологічна інспекція у Вінницькій області (вул. 600 річчя, буд. 19, м. Вінниця, 21021).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 )

Суддя С.В. Климчук