Постанова № 11569869, 30.09.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.09.10Справа №2а-10350/10/18/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді ЛавренчукО.В., при секретарі ДехтяренкоА.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Центрального району м.Сімферополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро стандарт»

про стягнення

за участю представників сторін:

від прокурора не зявився;

від позивача - Шилін В.С., довіреність №94/10 від16.04.2010р., посвідчення УКР№081608;

від відповідача не зявився.

Суть спору: Прокурор Центрального району м.Сімферополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро стандарт» про стягнення 26128,96грн. податкової заборгованості з податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплачує самостійно визначені в податкових деклараціях суми податку на додану вартість.

Ухвалами суду 09.08.2010р. було відкрито провадження у адміністративній справі та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 30.09.2010р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Прокурор явку свого представника у судове засідання 30.09.2010р. не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином під розписку.

Відповідач явку свого представника у судове засідання 30.09.2010р. не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином оголошенням в газеті «Все для всіх» №37 від16.09.-22.09.2010р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електро стандарт» (далі ТОВ«Електро стандарт») зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРКрим 29.06.2004р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №434028 (ідентифікаційний код33086561) (а.с.8).

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків ТОВ«Електро стандарт» взяте на облік 05.08.2004р. за №7461-Ц до ДПІ у м.Сімферополі (а.с.13).

ТОВ«Електро стандарт» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №00960302 серії НБ №165571 (а.с.12).

Відповідач є платником податків та зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування» та відповідно до ст.9 цього Закону зобовязаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від18.07.2005р. №276, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №843/11123 від02.08.2005р. зі змінами та доповненнями, з метою обліку нарахованих і сплачених платежів податковою інспекцією ведуться картки особових рахунків по кожному виду податку.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно обчислені суми податку на додану вартість в розмірі 31032,71грн., у тому числі за січень 2009року в розмірі 7631,00грн., що підтверджується поданою відповідачем декларацією з податку на додану вартість №9030 від16.02.2009р.; за лютий 2009року в розмірі 2941,00грн. основного боргу та 284грн. самостійно нарахованого штрафу, що підтверджується поданою відповідачем декларацією з податку на додану вартість №22205 від19.03.2009р.; за березень 2009року в розмірі 9113,00грн., що підтверджується поданою відповідачем декларацією з податку на додану вартість №54010 від17.04.2009р.; за квітень 2009року в розмірі 1894,00грн., що підтверджується поданою відповідачем декларацією з податку на додану вартість №88445 від15.05.2009р.; за травень 2009року в розмірі 1316,00грн., що підтверджується поданою відповідачем декларацією з податку на додану вартість №113717 від22.06.2009р.; за червень 2009року в розмірі 57,00грн. основного боргу та 732,00грн. самостійно нарахованого штрафу, що підтверджується поданою відповідачем декларацією з податку на додану вартість №9000434118 від17.07.2009р.; за липень 2009року в розмірі 99,00грн., що підтверджується поданою відповідачем декларацією з податку на додану вартість №9000788494 від17.08.2009р.; за серпень 2009року в розмірі 1055,00грн., що підтверджується поданою відповідачем декларацією з податку на додану вартість №9001087693 від17.09.2009р.; за жовтень 2009року в розмірі 1280,00грн., що підтверджується поданою відповідачем декларацією з податку на додану вартість №9001864888 від17.11.2009р. (а.с.14-31).

Судом встановлено, що ДПІ в м.Сімферополі 12.10.2009р. було проведено невиїзну документальну перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість ТОВ«Електро стандарт» за листопад грудень 2008року, січень 2009року, про що було складено акт №9861/15-2/33086561 від12.10.2009р. (а.с.33-34).

Перевіркою було встановлено п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від21.12.2000р. №2181-«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: несвоєчасна сплата ПДВ.

Вказаний акт перевірки був отриманий відповідачем 13.10.2009р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с.35).

За порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з ПДВ ДПІ в м.Сімферополі було прийняте податкове повідомлення рішення №00179315021/0 від19.10.2009р. про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу у розмірі 50%, що складає 4630,21грн. (а.с.32).

Вказане податкове повідомлення - рішення було отримано відповідачем 20.10.2009р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення (зворотній бік а.с.32).

Податкове повідомлення рішення №00179315021/0 від19.10.2009р. про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу у розмірі 50%, що складає 4630,21грн. не було оскаржене відповідачем у встановленому законом порядку.

Таким чином, за відповідачем склалася заборгованість зі сплати податку на додану вартість з урахуванням самостійно нарахованих відповідачем та нарахованих контролюючим податковим органом штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі 31032,71грн.

Відповідачем заборгованість була частково погашена в розмірі 4903,75грн., що підтверджується розрахунком позивача, доданим до матеріалів спарив (а.с.5).

Судом встановлено, що ДПІ в м.Сімферополі на адресу відповідача направлялися перша та друга податкові вимоги №1/49 від08.01.2009р. на суму 3097,12грн. (зворотній бік а.с.37) та №2/843 від05.03.2009р на суму 13163,35грн. (зворотній бік а.с.36).

Перша та друга податкові вимоги не були отримані відповідачем, про що були складені акти №336/24-1 від03.02.2009р. та № 8994/24-1 від11.03.2009р. відповідно про неможливість вручення податкової вимоги та у виконання вимог діючого законодавства, вказані перша та друга податкові вимоги були розміщені на дошці оголошень 03.02.2009р. та 11.03.2009р. відповідно (а.с.36-37).

Таким чином, з урахуванням часткового погашення заборгованості в розмірі 4903,75грн., за відповідачем залишилася непогашеною заборгованість в сумі 26128,96грн, у тому числі 21157,75грн. заборгованості по сплаті ПДВ, 4971,21грн. штрафних (фінансових) санкцій та 469,79грн пені.

На підставі викладеного ДПІ в м.Сімферополі було прийняте рішення №153/24-1 від13.04.2009р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу (а.с38).

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одним із завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Закон України «Про державну податкову службу в Україні» передбачає стягнення до бюджетів і державних цільових фондів сум недоїмок, пені у випадках, порядку і розмірах, передбачених законами України.

Законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від21.12.2000р. зі змінами та доповненнями (дал і- Закон №2181-III).

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону №2181-III податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.5.1 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.п5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з п.2.1. та п.2.2 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від0.04.1997р. (далі Закон №168) зі змінами та доповненнями платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

- будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Згідно з п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Відповідно до п.п. 6.2.3 п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одним із завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Суд також бере до уваги, що Закон України «Про державну податкову службу в Україні» передбачає стягнення до бюджетів і державних цільових фондів сум недоїмок, пені у випадках, порядку і розмірах, передбачених законами України.

Примусове стягнення податкової заборгованості передбачене законодавством України як процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження обєктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умовами попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Статтею 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги позивача підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

В судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова у повному обсязі буде виготовлена у строк, визначений ч.3 ст.160 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 100, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро стандарт» (95021, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, б.59, кв. 7; ідентифікаційний код33086561, банківські рахунки не відомі) 26128,96рн. (двадцять шість тисяч сто двадцять вісім гривень девяносто шість копійок) податку на додану вартість на р/р31114029700002 Держбюджет м.Сімферополя, ГУ ДКУв АРКрим, МФО824026, ЄДРПУ34740405.

3. Після набрання постановою законної сили, за заявою позивача видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Лавренчук О.В.