Постанова № 11569832, 26.07.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 липня 2010 р.Справа №2а-7246/10/8/0170 (17:29год.) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Гнатенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бутон"

про стягнення

за участю представників сторін:

від прокуратури: Курдюк Марина Анатоліївна, посвідчення № 09221;

від позивача: Ляхачов Артем Миколайович, довіреність № 41/1-8-616 від 15.12.09р.

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Кримський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АРКрим з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бутон" фінансових санкцій 1700грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було допущено порушення вимог ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині надання послуг за перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено у ст.48 вказаного Закону, а саме відсутній дозвіл на перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, за що позивачем було накладено штрафні санкції в сумі 1700грн.

Ухвалами суду від 04.06.2010р. було відкрито провадження в адміністративній справі та справу призначено до судового розгляду.

Відповідач явку свого представника у судове засідання 26.07.2010р. не забезпечили, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином - рекомендованою кореспонденцією.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні 26.07.2010р. підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи його клопотання про неможливість розгляду справи без його участі, керуючись ч.6 ст. 71 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивачів та прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 4 КАС правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Таким чином, спір за участю Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АРК, яке є суб'єктом владних повноважень, належить до компетенції адміністративних судів та повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Проаналізувавши матеріали справи, пояснення представника позивача та прокурора, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху. При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується.

Постановою Кабінету Міністрів України за № 1190 від 08 вересня 2004 року утворено Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті як урядовий орган державного управління у складі Міністерства транспорту та зв'язку та затверджено положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті.

Відповідно до п. 8 положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку за № 888 від 14 грудня 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1573/11853 28 грудня 2005 року, затверджено положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.

З Положення вбачається, що основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні є: здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за дотриманням правил безпечного функціонування автомобільного транспорту загального користування; здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування; забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування в автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні територіальні управління, крім іншого, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотримання вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки перевезень суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.

Із аналізу положень Закону України «Про автомобільний транспорт», Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, суд приходить до висновку про наявність повноважень у начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим щодо застосування стягнень у вигляді штрафів до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які передбачені ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власні кошти перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 3 цього Закону встановлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Згідно зі ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, які здійснюються на договірних умовах чи для власних потреб, обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами.

Відповідно до ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Територіальним управлінням Головної державної інспекції була здійснена перевірка відповідача додержання ним щодо вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Так, 04.03.2010р. на 212км +100 а/ш Р-06 було проведено перевірку транспортного засобу марки ДАФ 95.380 р/н НОМЕР_1. Перевіркою було встановлено, що відповідачем було допущено порушення вимог ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" в частині надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначено у ст.48 цього Закону, а саме: відсутній дозвіл на перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень.

За результатами перевірки складений Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.03.2010р. №173140 (а.с.8).

Вказаний акт перевірки був підписаний та отриманий водієм відповідача ОСОБА_4, про що свідчить його підпис на вищенаведеному бланку акту. Водій ОСОБА_4 з висновками акту ознайомився, про що зробив підпис власноруч на бланку акту №173140 від 04.03.2010р., заперечень у акті не зазначив.

Таким чином, відповідачем, на підставі встановленого позивачем факту відсутності дозволу на перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, допущено порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

На підставі цього акту, Територіальним управлінням головної державної інспекції в АР Крим прийнято постанову №089331 від 06.04.2010р. про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн., копія якої була отримана відповідачем 06.04.10р. (а.с.7).

Відповідачем у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надані докази сплати заборгованості або оскарження постанови про застосування фінансових санкцій.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

В судовому засіданні 26.07.2010р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Постанову у повному обсязі складено 02.08.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бутон" (95010, АДРЕСА_1) до Державного бюджету України фінансові санкції, накладені територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим в сумі 1700,00 грн. (р/р 31112106700002 в УДК у м. Сімферополі ГУ ДКУ в АРКрим, МФО824026, ЄДРПОУ34740405, код бюджетної класифікації доходів 21081100 «Адміністративні штрафи і інші санкції»).

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя підпис Кушнова А.О.

26.07.10р.