Ухвала суду № 115698243, 18.12.2023, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 623/509/22

№ провадження 1-кп/646/435/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2023 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Харкові матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021221070000841 від 29.11.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, -,

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні суду перебуває вканазане кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , в якому просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, посилаючись на те, що, ризики, передбаченіст. 177 КПК Українипродовжують існувати, а саме: переховування від суду, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів; не має міцних соціальних зв`язків, не має постійного місця реєстрації; незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, які ще мають бути допитані безпосередньо під час судового засідання з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань у кримінальному провадженні, вчинити нові кримінальні правопорушення, що в свою чергу, може призвести до тяжких наслідків, крім того, прокурор просив призначити експертизу та доручити її проведення у Львівської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» .

Обвинувачений та його захисник щодо клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою покладалися на розсуд суду, та не заперечували щодо проведення судово-психітричної експертизи.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, підстави продовження запобіжного заходу обвинуваченим обґрунтовуються можливістю настання ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та не зникли, існування яких підтверджено під час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченим.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Також, при вирішенні клопотання враховується, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які є особливо тяжкими, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред`явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання". (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).

При продовженні запобіжного заходу колегією суддів враховано також вік обвинуваченого, сімейний стан, стан здоров`я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя.

Колегією суддів не встановлено, а стороною захисту в судовому засіданні не доведено, що більш м`який запобіжний захід зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 .

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винними, з огляду на вірогідність переховування від суду, незаконного впливу на свідків, та можливості вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Колегія суддів вважає, що наведені прокурором у судовому засіданні підстави продовження строку відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є належним чином обґрунтованим та мотивованим, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу під час досудового розслідування на даний час не змінилися.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні умисних, особливих тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше 10 років, на час розгляду справи продовжують існувати ризики, передбачені п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, та з метою їх запобігання, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, яке йому інкримінується, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою у судовому засіданні не встановлено, тому колегія суддів вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 на строк 60 днів.

Щодо призначення та преведення ОСОБА_7 загальної судово-психітричної експертизи колегія суддів, зазначає наступне

Під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам ч. 1 ст. 332 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Частинами 1, 2 п. 2 ст. 332 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі,експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу. Після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.

Згідно ч. 2 ст. 509 КПК України у разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом стаття 7 Закону України «Про судову експертизу».

Організаційні засади проведення судово-психіатричної експертизи визначені Порядком проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.05.2018 року № 865.

Відповідно до п. 10 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи предметом СПЕ є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Строк проведення стаціонарної СПЕ становить до двох місяців, якщо коротший строк не встановлено ухвалою слідчого судді або суду п. 22 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи.

Статтею 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» встановлена презумпція психічного здоров`я, відповідно до якої кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» судово-психіатрична експертиза обов`язково призначається для визначення психічного стану обвинуваченого за наявності у справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності.

Європейським судом з прав людини в своїй усталеній практиці зазначено, що особа не може вважатися «психічно хворою» та бути позбавлена волі, якщо не дотримано трьох нижченаведених мінімальних умов: по-перше, об`єктивна медична експертиза повинна достовірно встановити, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути таким, що обумовлює примусове тримання особи у психіатричній лікарні; по-третє, необхідність продовжуваного тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості такого захворювання (рішення ЄСПЛ «Вінтерверп проти Нідерландів»).

Крім того, суд вважає, що жодне позбавлення свободи особи, яка вважається психічно хворою, не може розглядатися як таке, що відповідає підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції, якщо воно було призначене без висновку медичного експерта. Це правило є застосовним навіть якщо метою тримання заявника є саме отримання медичного висновку (рішення ЄСПЛ у справі «Варбанов проти Болгарії»). Конкретні форма і порядок можуть відрізнятися залежно від обставин. У термінових випадках або у випадках, коли особу затримано внаслідок агресивної поведінки, прийнятним може бути отримання такого висновку одразу після затримання. В усіх інших випадках необхідною є попередня консультація з лікарем. Коли такої можливості немає (наприклад, у зв`язку з відмовою зазначеної особи з`явитися для проведення огляду), потрібно принаймні призначити проведення медичної експертизи на підставі документів з матеріалів справи, і якщо цього зроблено не буде, не можна стверджувати, що наявність у особи психічної хвороби було достовірно доведено.

Також, в матеріалах справи є висновок судово-психіатричного експерта № 620 щодо наявності у ОСОБА_7 хронічного психічного захворювання у формі легкої розумої відсталості з поведінковими порушеннями, у з`язку з чим в ході розгляду справи виникла необхідність у проведенні стаціонарної судово-психіатричної експертизи, спрямованої на встановлення психічного стану обвинуваченого, в тому числі наявності у нього психічних розладів чи психічної хвороби, для встановлення стану осудності обвинуваченого.

А тому, у зв`язку з необхідністю встановлення істини по справі та перевірки обставин справи, які мають істотне значення для кримінального провадження, суд вважає за доцільне клопотання захисника обвинуваченого задовольнити та призначити у кримінальному провадженні стаціонарну судово-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану обвинуваченого ОСОБА_7 .

Керуючись, ст.177,178 КПК України, ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу», п. п. 10, 22 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.05.2018 року № 865, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», ст. ст.242, 332, 350 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 -задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 15 лютого 2024 р. включно.

Клопотання про призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи - задовольнити.

Призначити по кримінальному провадженню № 12021221070000841 від 29.11.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, стаціонарну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Львівської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України»(79021, Львівська область, м. Львів, вул. Кульпарківська, 95, код ЄДРПОУ 44638689).

На вирішення експерта (ів) поставити наступні питання:

- Чи страждав обвинувачений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в момент скоєння інкримінованих йому кримінальних правопорушень яким-небудь психічним захворюванням, якщо так, то яким саме, чи міг він давати раду своїм діям та керувати ними в момент вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень?

- Чи страждає обвинувачений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в даний час будь-яким психічним захворюванням, якщо так, то яким саме, чи може він давати раду своїм діям та керувати ними на теперішній час та приймати участь в судових засіданнях?

- Чи потребує обвинувачений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування до нього примусових заходів медичного характеру? Якщо так, то яких саме?

Направити експертній установі копію ухвали суду, матеріали судової справи в 2-х томах та матеріали кримінального провадження № 12021221070000841 від 29.11.2021 року.

Зобов`язати експертну установу Львівської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (79021, Львівська область, м. Львів, вул. Кульпарківська, 95, код ЄДРПОУ 44638689) у місячний термін з дня надходження відповідної ухвали провести експертизу та висновок експерта негайно направити на адресу Червонозаводського районного суду м.Харкова.

Провести (етапувати) обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ДУ "Харківський слідчий ізолятор" в ДУ Львівський слідчий ізолятор" для подальшої його доставки в Львівську філію судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (79021, Львівська область, м. Львів, вул. Кульпарківська, 95, код ЄДРПОУ 44638689) для проведення стаціонарної судової психіатричної експертизи.

Попередити експерта (ів) про кримінальну відповідальність за ст.385 КК України за відмову від виконання покладених на них обов`язків та за ст.384 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку.

Розгляд кримінального провадження продовжити після надходження висновку судово-психіатричної експертизи.

Ухвала в частині продоження запобіжного заходу може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді : ОСОБА_2

ОСОБА_3