Ухвала суду № 115695737, 09.10.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 381/4033/23-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 року Суддя Печерського районного суду м. Києва Хайнацький Є.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, Приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Манікіна Дмитра Сергійовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі - відповідач, ТОВ «Бізнес позика»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича (далі - третя особа-1, Приватний нотаріус Бригіда В.О.), Приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Манікіна Дмитра Сергійовича (далі - Приватний виконавець Манікін Д.С.), у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 14.01.2022 року Приватним нотаріусом Бригідою В.О., зареєстрований в реєстрі за № 3247, про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором від 01.07.2021 року № 345583-КС-001 в розмірі 29 523,95 грн. та 600,00 грн. за вчинення виконавчого напису нотаріусом, а всього - 30 123,95 грн.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08.09.2023 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Бізнес позика», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Бригіди В.О., Приватного виконавця Манікіна Д.С., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Згідно зі ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною

Перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 , суд встановив наступне.

Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Проте, в порушення вимог п.п. 6-8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить: відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Також, у позовній заяві позивач заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 22 «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

У ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги, встановленому статтею 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати, що споживачі не мають пільги щодо сплати судового збору, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

За основу приймається те, що ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову.

Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судовий збір» у ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» слова «державного мита» замінені словами «судового збору».

Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.

Порушені права можуть захищатися як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу (при поданні апеляційної та касаційної скарг). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 2 ЦПК України).

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі № 761/24881/16-ц.

Згідно зі ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог ст. 87 цього Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі - Перелік).

Згідно з п. 2 вказаного Переліку для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до ст. 90 Закону України «Про нотаріат» стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов`язань боржника.

Оскільки вчинення виконавчого напису нотаріусом є одним з видів позасудового захисту прав кредитора, а безпосередньо виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», кредитор після вчинення нотаріусом виконавчого напису має право звернутися до органів державної виконавчої служби або до приватного виконавця з метою примусового стягнення заборгованості за кредитом.

При цьому нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов`язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями. Це суперечить правовому статусу нотаріуса, визначеному у статтях 1, 9 Закону України «Про нотаріат».

При стягненні за виконавчим написом нотаріуса боржник не позбавлений права на захист своїх прав. Стягнення провадиться в рамках виконавчого провадження, яке дозволяє боржнику користуватися правом захисту, в тому числі судового. Предметом позову в таких справах є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.

Таким чином, позов про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин. У випадку пред`явлення такого позову споживачем фінансових послуг підлягає застосуванню положення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26.02.2020 року у справі № 643/2870/18.

З огляду на зазначене, та враховуючи, що позивачем заявлено позовні вимоги про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, вчиненого 14.01.2022 року Приватним нотаріусом Бригідою В.О., зареєстрованого в реєстрі за № 3247, про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором від 01.07.2021 року № 345583-КС-001 в розмірі 29 523,95 грн. та 600,00 грн. за вчинення виконавчого напису нотаріусом, а всього - 30 123,95 грн., суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Аналізуючи викладене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.

У разі усунення недоліків, позовну заяву в новій редакції необхідно подати разом із копіями заяв та доданими до неї документами відповідно до кількості учасників процесу.

Роз`яснити позивачу, що згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 1-19, 174, 177, 184, 185, 260, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, Приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Манікіна Дмитра Сергійовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, Приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Манікіна Дмитра Сергійовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання позовної заяви з додержанням вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя Є.С. Хайнацький