Рішення № 115695706, 14.11.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 761/8232/22-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Сестро-Животовській А.В.,

за участю:

позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

третьої особи-1: не з`явився,

третьої особи-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та визнання кредитного договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - відповідач, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича (далі - третя особа-1, Приватний виконавець Лисенко Ю.О.), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича (далі - третя особа-2, Приватний нотаріус Бригіда В.О.), в якому просить визнати виконавчий напис, вчинений 01.06.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., що зареєстрований в реєстрі за № 3085, таким, що не підлягає виконанню; визнати недійсним з дня укладення кредитний договір від 13.04.2019 року № 0155-8581, укладений між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та особою від імені ОСОБА_1 ; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 1 984,80 грн.; комісії банку у розмірі 19,85 грн.; витрат на направлення поштової кореспонденції у розмірі 40,01 грн. та витрат на правову допомогу.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що 05.10.2021 року позивач дізнався про відкриття Приватним виконавцем Лисенком Ю.О. виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 01.06.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., що зареєстрований в реєстрі за № 3085, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором від 13.04.2019 року № 0155-8581 за період часу з 27.04.2019 року по 12.05.2021 року у розмірі 17 800,00 грн., яка складається з: 10 800,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 7 800,00 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 350,00 грн. - витрати, пов`язані з вчиненням виконавчого напису. Загальна сума, що підлягає стягненню - 18 150,00 грн. Позивач вважає, що виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з порушенням процедури, передбаченої Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, нотаріус не пересвідчився у направленні боржнику та одержанні останнім письмової вимоги про усунення порушень; нотаріусу не було надано виписки з рахунку боржника та нотаріус не пересвідчився у наявності безспірної заборгованості. За таких обставин, позивач вважає, що виконавчий напис нотаріуса підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню. Крім того, вказує, що кредитний договір від 13.04.2019 року № 0155-8581, укладений між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та особою від імені ОСОБА_1 , позивач не підписував, жодної позики від відповідача не отримував. Вказаний договір є недійсним, оскільки відповідачем не повідомлено позивачу всю необхідну інформацію щодо умов оспорюваного договору, що, в свою чергу, відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є підставою для визнання кредитного договору недійсним.

Також представником позивача разом з позовною заявою подано клопотання про витребування доказів, в якому останній просить витребувати у ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» належним чином засвідчені документи, що передбачають або підтверджують спосіб, строк та порядок укладення кредитного договору № 0155-8581 від 13.04.2019 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 ; належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 3085 від 01.06.2021 року, відеозаписи, фотозображення особи, яка представилась як ОСОБА_1 , приймала участь у поданні документів та отриманні коштів.

Крім того, представником позивача разом з позовною заявою подано питання учасникам справи відповідно до ст. 93 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2022 року справу було передано судді Шевченківського районного суду м. Києва Фроловій І.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.05.2022 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та визнання кредитного договору недійсним, передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2022 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.08.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

19.12.2022 року позивач усунув недоліки позовної заяви. Крім того, у заяві про усунення недоліків позивач просив розглядати справу в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.12.2022 року прийнято до провадження та в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та визнання кредитного договору недійсним, та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 20.04.2023 року; клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено частково; витребувано у ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» належним чином засвідчені документи, що передбачають або підтверджують спосіб, строк та порядок укладення кредитного договору № 0155-8581 від 13.04.2019 року, укладеного між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 та належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 3085 від 01.06.2021 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.12.2022 року у задоволенні клопотання позивача про проведення судових засідань у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та визнання кредитного договору недійсним, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відмовлено.

26.12.2022 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від третьої особи-1 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

03.01.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в якій представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу до 2 500,00 грн., виходячи з принципів співмірності, реальності та розумності, оскільки вартість послуг адвоката у розмірі 12 000,00 грн. є необґрунтовано завищеною та неспівмірною із часом, витраченим на виконання робіт, обсягом виконаної роботи.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.04.2023 року, у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, згідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 14.08.2023 року.

01.05.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від третьої особи-1 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

03.07.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшли пояснення на позовну заяву.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.07.2023 року пояснення представника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та визнання кредитного договору недійсним повернуто відповідачу.

03.07.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності до позовних вимог щодо визнання кредитного договору недійсним.

03.07.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому останній просить витребувати у Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» інформацію про відкриті рахунки ОСОБА_1 станом на 13.04.2019 року (на дату укладення кредитного договору) та виписку по рахунку (рух грошових коштів) за квітень 2019 року по рахунку ОСОБА_1 , відкритому в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПРИВАТБАНК».

03.07.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача на виконання вимог ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19.12.2022 року про витребування доказів повідомлено, що документи на підтвердження укладення кредитного договору № 0155-8581 від 13.04.2019 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 були долучені представником відповідача до письмових пояснень. Крім того, представником відповідача повідомлено про те, що документи на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 3085 від 01.06.2021 року знаходяться у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О.

11.08.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.08.2023 року приєднано до матеріалів справи заяву представника відповідача про застосування строку позовної давності; повідомлення про виконання вимог ухвали суду; відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів, оскільки інформація, яку просить витребувати представник відповідача не стосується предмету судового розгляду, та у зв`язку із задоволенням клопотання представника відповідача, згідно п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 14.11.2023 року.

01.09.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшли пояснення на позовну заяву.

05.09.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від третьої особи-1 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

20.10.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії кредитного договору № 0155-8581 від 13.04.2019 року; Правил надання грошових коштів у кредит ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»; витягу з реєстру банку щодо видачі кредиту за договором № 0155-8581 від 13.04.2019 року; копії паспорту, селфі з паспортом та ідентифікаційного коду ОСОБА_1

13.11.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

13.11.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.11.2023 року приєднано до матеріалів справи копію кредитного договору № 0155-8581 від 13.04.2019 року; Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»; витяг з реєстру банку щодо видачі кредиту за договором № 0155-8581 від 13.04.2019 року; копію паспорту, селфі з паспортом та ідентифікаційного коду ОСОБА_1 .

В судове засідання 14.11.2023 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Представник повивача у заяві від 13.11.2023 року просив розглядати справу за відсутності позивача та його представника; третя особа-1 у клопотанні від 05.09.2023 року просив розглядати справу за його відсутності.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, а представник повивача у заяві від 13.11.2023 року просив розглядати справу за відсутності позивача та його представника, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Суд встановив, що 13.04.2019 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) укладено кредитний договір № 0155-8581 (далі - Договір), відповідно до умов якого Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування кредитом (а. с. 192).

Відповідно до п. 2 Договору, строк кредиту - 14 днів.

Як визначено у п. 3 Договору, термін платежу - 26.04.2019 року. Сума кредиту - 10 000,00 грн. Нараховані проценти - 2 800,00 грн. Разом до сплати - 12 800,00 грн.

Згідно п. 5 Договору, сукупна вартість кредиту (вартість користування кредитом) складає 128,00% від суми кредиту (у відсотковому вираженні) або 12 800,00 грн. та включає в себе проценти за користування кредитом у розмірі 28,00% від суми кредиту у відсотковому вираженні) або 2 800,00 грн. (у грошовому вираженні).

Відповідно до п. 8 Договору, цей кредитний договір та Правила надання грошових коштів у кредит разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови надання Кредиту. Укладаючи цей кредитний договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє всі умови, зобов`язується та згоджується неухильно дотримуватись цього кредитного договору та Правил надання грошових коштів у кредит (які є невід`ємними частинами Договору та разом складають Договір), текст яких наразі розміщено на веб-сайті Кредитодавця https://creditkasa.com.ua ) та, відповідно, укладає Договір.

Договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» у сторін такого договору виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру.

Договір було укладено згідно ч. 2. ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до вищезазначеного порядку, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Договір підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв`язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 України «Про електронну комерцію», правочин не може бути визнано недійсним у зв`язку з його вчиненням в електронній формі. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму, а допустимість електронного документа, як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Як визначено у п. 5 ст. 11 України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Як встановлено ст. ст. 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Стаття 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Як визначено у ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Зі змісту оскаржуваного кредитного договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як встановлено ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Позивачем не надано суду доказів, що під час укладення спірного договору він не був ознайомлений з усіма його умовами, передбаченими законом, або діяв на умовах зазначених як вкрай невигідних для себе.

Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В порушення встановленого ст. 81 ЦПК України обов`язку позивач не надав суду належних, достатніх та допустимих доказів недійсності спірного договору.

Доводи представника позивача щодо неотримання позивачем грошових коштів у позику суд відхиляє, оскільки відповідно до витягу з реєстрів банку щодо видачі кредиту № 0155-8581 від 13.04.2019 року, наданого відповідачем, грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. були перераховані ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 13.04.2019 року на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 на виконання умов кредитного договору № 0155-8581 від 13.04.2019 року (а. с. 200).

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що кредитний договір № 0155-8581 від 13.04.2019 року був укладений у спосіб визначений чинним законодавством України, з дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», тому правові підстави для визнання вказаного кредитного договору недійсним відсутні.

При цьому, відповідач просить застосувати до спірних правовідносин позовну давність.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цс18) та у п. п. 138-140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).

Отже, відмова в задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності без встановлення порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача не відповідає вимогам закону.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про визнання кредитного договору недійним є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, то суд зазначає таке.

01.06.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 3085, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором від 13.04.2019 року № 0155-8581 за період часу з 27.04.2019 року по 12.05.2021 року у розмірі 17 800,00 грн., яка складається з: 10 800,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 7 800,00 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 350,00 грн. - витрати, пов`язані з вчиненням виконавчого напису. Загальна сума, що підлягає стягненню - 18 150,00 грн. (а. с. 47).

23.09.2021 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. із заявою від 21.07.2021 року за вих. № 21.07/21-470 про примусове виконання виконавчого напису, вчиненого 01.06.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., що зареєстрований в реєстрі за № 3085 (а. с. 42).

Постановою Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. від 23.09.2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 01.06.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., що зареєстрований в реєстрі за № 3085 (а. с. 28 - 29).

23.09.2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенком Ю.О. винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення з боржника основної винагороди у межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 (а. с. 30 - 31; 34 - 35).

Постановою Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. від 05.10.2021 року звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 (а. с. 32 - 33).

Згідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як визначено у ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.

Згідно пп. пп. 1.1, 1.2 п. 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 3.1 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Підпунктом 3.2 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, встановлено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Як визначено у пп. 3.4 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

В силу вимог пп. 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. Так, відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, у частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «КБ «ПриватБанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14.

В свою чергу, відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (в редакції на момент вчинення виконавчого напису), для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язань.

Так, серед документів, наданих відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору, за яким стягнення може провадитися у безспірному порядку.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком.

Верховним Судом у постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) зроблено правовий висновок про те, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом у виконавчому написі зроблено відповідачем одноособово без урахування та позиції позивача. Жодного повідомлення позивачу від нотаріуса не надсилалося.

Так, належними доказами є первинні облікові документи, оформлені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 року № 566. Розрахунок заборгованості є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.

Документами, які підтверджують безспірність заборгованості, не можуть бути розрахунок заборгованості чи довідка про існування заборгованості, складені банком. Останні є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.

Натомість, доказів надання приватному нотаріусу належним чином оформленої засвідченої виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості до матеріалів справи не долучено.

При цьому, відповідачем не спростовано належними, достатніми та допустимими доказами вказаних обставин.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази направлення боржнику вимоги стягувача про усунення порушень за кредитним договором № 0155-8581 від 13.04.2019 року та одержання її боржником, що є порушенням процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3 глави 16 Порядку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16, посилаючись на приписи статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» зазначила, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Відповідачем не надано будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису, вчиненого 01.06.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., що зареєстрований в реєстрі за № 3085, таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 984,80 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.2539683296.1 від 10.05.2022 року.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 992,40 грн.

При цьому, суд зазначає, що стягненню на користь позивача підлягають виключно судові витрати без врахування комісії, з огляду на наступне.

Так, банківська комісія - це грошові суми, що списуються з рахунків клієнтів як плата за обслуговування рахунку або за надання спеціальних послуг. Банківська комісія береться також за оплату чеків, розміщення депозитів, виконання постійних доручень, пряме дебатування.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у стягненні з відповідача на користь позивача комісії банку у розмірі 19,85 грн., оскільки банк було обрано позивачем самостійно та банківська комісія за своєю суттю не є частиною судового збору чи судовими витратами, який встановлюється державою відповідним нормативно-правовим актом та є обов`язковим до сплати. Комісію за обслуговування було стягнуто обраним позивачем банком за надання йому банківської послуги.

Наведене узгоджується з правової позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 25.01.2023 року у справі № 523/12032/18 (провадження 61-6898св22).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Крім того, позивач зазначає, що до судових витрат, які він поніс, відносяться витрати на направлення поштової кореспонденції у розмірі 40,01 грн., що пов`язані з направленням адвокатського запиту від 20.04.2022 року за вих. № 87-рвк/2022 до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».

Так, на підтвердження понесених витрат на відправку поштової кореспонденції представником позивача надано копію накладної № 4908201205855 від 20.04.2022 року про плату за пересилання відправлення у розмірі 40,01 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача підлягають витрати на направлення поштової кореспонденції у розмірі 20,00 грн.

Доказів на підтвердження понесення інших витрат позивачем не надано. Відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження понесення судових витрат не надано.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 18, 509, 525, 526, 530, 536, 1054, 1055Цивільного кодексу України, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 5-7 Закону України «Про електронній документи та електронний документообіг», ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», пп. пп. 1.1, 1.2 п. 1 глави 16 розділу ІІ, пп. пп. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274, 275, 278, 279, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та визнання кредитного договору недійсним, - задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис, вчинений 01.06.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, що зареєстрований в реєстрі за № 3085, таким, що не підлягає виконанню.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 20 (двадцять) грн. 00 коп. витрат з оплати за пересилання поштових відправлень.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Третя особа-1: Приватний виконавець Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, прим. 58, кімн. 414; прим. 69, кімн. 406.

Третя особа-2: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, адреса: 02068, м. Київ, просп. Григоренка, буд. 15, прим. 3.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 14.11.2023 року.

Суддя І.В. Григоренко