Постанова № 115694561, 15.12.2023, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/4417/23

Номер провадження 3/559/2376/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2023 року місто Дубно Рівненська область

Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Ралець Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 173-2 та ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , непрацюючого, до адміністративної відповідальності раніше притягався: за ст.. 51, ст.. 175-1, ч. 4 ст. 185 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Опис обставин, установлених під час розгляду справи

03.12.2023 о 21 год. 30 хв. АДРЕСА_1 , гр.. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме, висловлювався нецензурною лексикою, залякував, ображав, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана чи була завдана шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілої.

06.12.2023 о 13 год. 03 хв. АДРЕСА_1 , гр.. ОСОБА_1 не виконав вимоги термінового заборонного припису від 03.12.2023, про зобов`язання в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою матірэю ОСОБА_2 терміном на 10 діб.

Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано згідно протоколів за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно ч.1 ст. 173-2 КУпАП, відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Ставлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності до вчинення інкримінованого йому правопорушення

Під час складання протоколу ОСОБА_1 роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, та зміст ст. 63 Конституції України, зауважень до протоколу про адміністративне правопорушення він не надавав, дії працівників поліції не оскаржував.

Згідно до ст. 36 ч. 2 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи положення ст. 36 КУпАП, матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягають об`єднанню в одне провадження.

Розгляд справи, у відповідності до ч.2 ст.277 КУпАП, проведено в день надходження адміністративних матеріалів.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав частково, підтвердив обставини викладені у протоколах.

Джерела права та застосоване судом законодавство

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 1КУпАП завданням Кодексу Українипро адміністративніправопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено частинами 1 та 2 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Положеннями статті 251КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

При цьому, у відповідності до статті 252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Стаття 280КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Одним із завданьКУпАПє охорона прав і свобод громадян.

Закон України«Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству» визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах Володіна проти РФ від 09.07.2019, Левчук проти України від 03.09.2020 зазначив, що домашнє насильство є порушенням статей 3, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Там, де особа достовірно стверджує про те, що вона зазнавала актів домашнього насильства, якими б незначними поодинокі випадки не були, національні органи влади повинні оцінити ситуацію у всіх аспектах, включно з ризиком повторення подібних інцидентів. Ця оцінка повинна належним чином брати до уваги особливу вразливість жертв, які часто емоційно, фінансово чи іншим чином залежать від своїх кривдників, а також психологічний вплив можливого повторного знущання, залякування та насильства на їхнє повсякденне життя.

Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів

Винність ОСОБА_1 у вчиненні 03.12.2023 близько 21 год. 30 хв. правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тобто домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , підтверджується:

-протоколом серії ВАВ №373048 від 03.12.2023 про адміністративне правопорушення, якими встановлено факт вчинення правопорушень(а.с.1);

-заявою ОСОБА_2 та її письмовими поясненнями від 03.12.2023(а.с.3,4);

-копією форми оцінки ризиків від 03.12.2023 (а.с.5);

-копією термінового заборонного припису від 03.12.2023 серії АА №313169 (а.с..6);

-відеозаписом (а.с.7).

Винність ОСОБА_1 у вчиненні 03.12.2023 близько 21 год. 30 хв. правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тобто домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , підтверджується:

-протоколом серії ВАВ №601530 від 06.12.2023 про адміністративне правопорушення, якими встановлено факт вчинення правопорушень(а.с.1);

-копією рапорту про реєстрацію події (а.с.3);

-копією термінового заборонного припису від 03.12.2023 серії АА №313169 (а.с.4);

-відеозаписом (а.с.5).

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Вказані докази зібрані у встановленому законом порядку, відповідають фактичним обставинам справи, тобто є належними та допустимими, і в своїй сукупності, взаємозв`язку, достатності підтверджують факт вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушень та його вину, тому суд бере їх за основу при постановленні судового рішення.

Підстав сумніватися в правдивості, достовірності вказаних доказів у суду немає.

Відомості, що містяться в безпосередньо досліджених судом доказах, узгоджуються між собою.

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до них, - суду не скеровував.

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність не встановлено.

Обставинами, що обтяжують відповідальність, суд визнає: вчинення правопорушення в під час дії особливого періоду в країні воєнного стану.

Накладення адміністративного стягнення

Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що відповідно до ст.23КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Внаслідок дій з боку ОСОБА_1 його мама ОСОБА_2 зазнає погіршення якості життя, а також психологічних страждань у вигляді словесних образ, погроз та залякування, що викликає у неї побоювання за свою безпеку, емоційну невпевненість та нездатність захистити себе.

Особі, яка вчинила адміністративні правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових порушень. Виходячи з цієї мети, а також принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, важливість проблеми домашнього насильства і дискримінаційного ефекту, який насильство справляє на потерпілих; особу ОСОБА_1 , який належних та допустимих доказів на спростування своєї вини у скоєному правопорушенні не надав; всі обставини справи в їх сукупності; той факт, що він ніде не працює (згідно матеріалів справи), згідно матеріалів справи ОСОБА_1 не є інвалідом та не військовослужбовець, що не позбавляє можливості застосувати до нього стягнення у виді адміністративного арешту, тривалість якого визначена в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП, що буде необхідним для його виправлення, достатнім для виконання завдань КУпАП та можливим недопущенням продовження насильства або настання більш тяжких наслідків.

Визначений вид покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП, не сплили.

Обмежень із застосування такого виду стягнення до порушника не встановлено.

Вирішення питання щодо судових витрат.

Згідно вимог ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, то вважаю за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн.

Керуючись ст. ст.36, 40-1, 173-2, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Керуючись ст. ст.36, 40-1, 173-2, 283, 284 КУпАП

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати справи про вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1

№559/4417/23 (провадження №3/559/2376/2023) за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

№559/4418/23 (провадження №3/559/2377/2023) за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

в одне провадження, присвоївши об`єднаній справі №559/4417/23.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,паспорт серії НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ч.1 ст. 173-2 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення, з урахуванням положень ч. 2 ст.36КУпАП у виді адміністративного арешту на строк 10 (десять) діб.

Строк адміністративного арешту слід рахувати з часу фактичного затримання.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , судовий збір в дохід держави в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Реквізити сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Постанова можебути оскарженапротягом 10днів доРівненського апеляційногосуду черезДубенський міськрайоннийсуд Рівненськоїобласті.

Суддя Р.В.Ралець