Рішення № 115687675, 15.05.2023, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/433/23

Провадження № 2/366/196/23

РІШЕННЯ

Іменем України

15 травня 2023 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого-судді: Ткаченко Ю.В., при секретарі Морозової Я.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в смт. Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі Позивач) звернувся до суду із позовом до Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області (даліВідповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на майно, яке належало останньому.

За життя ОСОБА_2 мав житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельні ділянки, розміром 1,8658 га, кадастровий номер 3223584000:06:000:0025 та розміром 0,7682 га, кадастровий номер 3223584000:04:000:0130, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_2 10 травня 2006 року склав заповіт, який посвідчений секретарем виконавчого комітету Зеленополянської сільської ради Поліського району Київської області Ільченко С.М. та зареєстрований в реєстрі за № 5. Згідно заповіту, ОСОБА_2 , все своє майно, де б воно не було б і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день його смерті буде йому належати і на що він за законом матиме право заповів: ОСОБА_1 .

Позивач, як спадкоємець, виявив бажання та намір вступити у власність всім спадковим майном, що залишилося після смерті ОСОБА_2 . Інших будь-яких осіб, які б мали намір успадкувати майно ОСОБА_2 не має.

ОСОБА_1 , як спадкоємець, у встановлений законом шестимісячний строк не подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадкового майна, оскільки мав помилкове уявлення, що прийняття спадщини пов`язане з шестимісячним строком, але помилково вважав, що до нотаріуса необхідно звертатися не протягом шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця, а після спливу такого строку. Крім того, вважав себе єдиним спадкоємцем після смерті батька..

Позивач вважає, що пропустив строк прийняття спадщини з поважних причин, тому просить суд продовжити йому строк для прийняття спадщини.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 в своїх позовних вимогах просить суд розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач, Поліська селищнарада Вишгородськогорайону Київськоїобласті, звернулася до суду з листом про те, що заперечень проти позову не має, просить розглядати справу без участі представника селищної ради.

Враховуючи те, що відзиву відповідачем до суду подано не було, клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з викликом від жодної із сторони не надходило, сторони в поданій позовній заяві просили розглянути справу за їх відсутності, позивач позовні вимоги підтримує, відповідач позов визнав, тому суд приходить до переконання, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у відповідності до вимог ч. 5ст. 279 ЦПК Українипроводиться без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно положень до ст.ст.15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеномуЦПК Українипорядку (ст. 4 ЦПК України) і що також гарантованост.124 Конституції України.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогамист. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;як розподілити між сторонами судові витрати;чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Правиламист. 12 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 7/.

З свідоцтва про народження слідує, що спадкодавець являється батьком позивача /а.с. 8/.

10 травня 2006 року ОСОБА_2 склав заповіт, який посвідчений секретарем виконавчого комітету Зеленополянської сільської ради Поліського району Київської області Ільченко С.М. та зареєстрований в реєстрі за № 5. Згідно заповіту, ОСОБА_2 , все своє майно, де б воно не було б і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день його смерті буде йому належати і на що він за законом матиме право заповів: ОСОБА_1 /а.с. 9/.

Після смерті ОСОБА_1 відкрилася спадщина у вигляді нерухомого майна: житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельних ділянок, розміром 1,8658 га, кадастровий номер 3223584000:06:000:0025 та 0,7682 га, кадастровий номер 3223584000:04:000:0130, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /а.с. 12, 14-15/.

З постанови Іванківської районної державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вих. № 03/02-31 від 05.01.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено в заведенні спадкової справи після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини. За даними нотаріальної контори, після ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася /а.с. 10/.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ст. 15 ЦК України). Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Статтею 1216 ЦК Українивстановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідностатті 1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третястатті 46 цього Кодексу).

Відповідностатті 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Статтею 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За приписамистатті 1272 ЦК Україниякщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву по прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При розгляді цих справ судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленомустаттею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12). Отже, місцевий суд, з яким погодився касаційний суд, дійшов помилкового висновку про те, що незнання про смерть спадкодавця є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а відтак є підстави для визначення додаткового строку для подання позивачкою заяви про прийняття спадщини. Разом з тим слід погодитися з висновком суду апеляційної інстанції про те, що причина пропуску строку для прийняття спадщини не може бути визнана поважною, оскільки саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку».

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними». Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року N 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі N 766/14595/16 (провадження N 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі N 487/2375/18 (провадження N 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі N 450/1383/18 (провадження N 61?21447св19).

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" встановлено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд повинен дослідити поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на чинення цих дій.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип "пропорційності" тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип "пропорційності", натомість принцип "пропорційності" є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип "пропорційності" як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Такого висновку дійшовВерховний Суд у постанові від 17.10. 2018 року у справі N 681/203/17-ц.

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин, при відсутності будь-яких перешкод і труднощів для подання заяви, не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду N 61-49121св від 29.10.2019 р.

Судом встановлено, що шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 сплинув 27 серпня 2007 року, а до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини позивач звернувся 05 січня 2022 року.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив про те, що встановлений ч. 1 ст. 1270ЦК Українистрок для звернення із заявою про прийняття спадщини він пропустив з поважних причин юридичну необізнаність, а також був невірно проінформований про строки прийняття спадщини.

У ч. 3 ст.12та ч. 1 ст.81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Наведені позивачем причини не є об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які відповідно до положень ч. 3ст. 1272 ЦК Україниможуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Враховуючи, що позивач не довів наявність перешкод, які впливали на своєчасність подання заяви до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини за заповітом, тому правові підстави для надання йому додаткового строку відсутні.

З огляду на наведене, позовні вимоги про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини не підлягають задоволенню судом.

Судовий збір

Згідно до ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З наданого позивачем посвідчення серії НОМЕР_1 слідує, що ОСОБА_1 являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 2), що дає право на звільнення від сплати судового збору в усіх судових інстанціях відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові, судові витрати покладаються на позивача.

Так, як позивач, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 2), звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст. ст.258-259,263-265,268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок) компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Іванківський районний суд Київської області до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15травня 2023 року

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2

Відповідач: Поліська селищна рада Вишгородського району Київської області, код ЄДРПОУ 04361723, місце знаходження: 07053, Київська область Вишгородський район смт. Красятичі по вул. Воздвиженська,81.

Суддя : Юрій ТКАЧЕНКО