Рішення № 115686330, 15.12.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4617/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В. за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача адвоката Лук`янової А.О., представника відповідача Левенця А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 15.11.2019, просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеський області № 1403 від 19.06.2019 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеський області № 829 о/с від 08.07.2019 про звільнення;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеський області № 1410 о/с від 23.10.2019 в частині внесення змін до наказу Головного управління Національної поліції в Одеський області № 829 о/с від 08.07.2019 про звільнення ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого-криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Одеський області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеський області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10.07.2019 і до моменту фактичного поновлення на посаді.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

14.03.2019 через канцелярію ГУНП в Одеській області позивач подала рапорт, в якому зазначала, що станом на 14.03.2019 продовжує знаходитись на лікарняному, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я та надала копії висновку ЛКК № 117 КНП «ЦПМСД № 10» від 04.02.2019 і довідку з поліклінічного відділення КУ «МКЛ №11» від 12.03.2019. 26.04.2019;

26.04.2019 заступник начальника ГУНП начальник слідчого управління підполковник поліції Шайхет С.О. подає доповідну записку, в якій зазначає, що станом на 25.04.2019 капітан поліції ОСОБА_1 не надала документи, які підтверджують її перебування на лікарняному з 13.03.2019 та відповідно підтверджують поважність відсутності на робочому місці.

06.05.2019 через канцелярію СУ ГУНП в Одеській області позивач подала рапорт, в якому зазначала, що станом на 06.05.2019 вона продовжує знаходитися на лікарняному і надала копії довідок: № 1492 (з 13.03.2019 по 18.03.2019), № 1660 (з 23.03.2019 по 28.03.2019), № 1809 (з 02.04.2019 по 12.04.2019), № 2158 (з 20.04.2019 по 27.04.2019).

07.05.2019 видано наказ ГУ НП № 985 про призначення службового розслідування, підставою якого є те, що станом на 25.04.2019 капітан поліції ОСОБА_1 документи, які підтверджують її перебування на лікарняному з 13.03.2019, не надала.

Водночас, як вказує позивач, у висновках службового розслідування від 07.06.2019, поряд з іншим було встановлено, що відповідно до наданих до СУ ГУНП в Одеській області довідок період знаходження на лікуванні підтверджується довідками з лікувальних закладів в період з 11.01.2019 по 02.05.2019.

Позивач вважає, що дії заступника начальника управління Власової І.А. щодо подачі рапорту є протиправними, та інформація, яка викладена в ньому, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки, 14.03.2019 через канцелярію СУ ГУНП в Одеський області подано рапорт за підписом позивача, в якому зазначено, що станом на 14.03.2019 ОСОБА_1 продовжувала знаходитися на лікарняному та надала довідки та висновок ЛКК. Тобто, на переконання позивача, на момент звернення із рапортом заступника начальника управління-начальника розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , остання була обізнана про те, що капітан поліції ОСОБА_1 знаходилась на лікуванні.

Позивач зазначає, що дисциплінарною комісією за підсумком службового розслідування ані рапорт ОСОБА_1 від 14.03.2019, ані рапорт від 06.06.2019 до уваги не були прийняті.

З урахуванням цих обставин, позивач вважає, що факт несвоєчасного повідомлення керівництва про причини відсутності на службі капітана поліції ОСОБА_1 відсутній. Тобто, на переконання позивача, встановивши, що відсутні підстави притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за довготривале перебування на лікарняному та відсутність на робочому місці, дисциплінарна комісія повинна була закрити службове розслідування за даним фактом у зв`язку з відсутністю складу проступку. Натомість, дисциплінарна комісія встановлювала обставини, які не були підставою для створення дисциплінарної комісії та проведення службового розслідування.

Позивач вважає, що вказані порушення порядку проведення службового розслідування безумовно тягнуть за собою скасування усіх подальших дій.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року, у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 01.08.2023 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі №420/4617/19 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Одеського окружного адміністративного суду.

11.08.2023 року дана адміністративна справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та після проведення автоматичного розподілу справу призначено до розгляду судді Андрухіву В.В.

Ухвалою від 16.08.2023 року прийнято до провадження вказану справу. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 21.09.2023 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 13.12.2023 року на 10:00 год., з`явилися представник позивача та представник відповідача.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав їх необґрунтованими, просив у їх задоволенні відмовити, зазначивши таке.

Відповідач зазначив, що в період з 11.01.2019 по 02.05.2019 позивачкою не було надано жодного оригіналу медичних довідок щодо перебування її на лікарняному, а в ході службового розслідування було встановлено систематичну відсутність на службі без поважних причин капітана поліції ОСОБА_1 , що підтверджується актами про невихід на службу №№ 3/1-7144 від 04.06.2019, 4/1-7145 від 04.06.2019, 4/1-7193 від 05.06.2019, 4/1-7245 від 06.06.2019.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 26.04.2019 року заступником начальника ГУНП в Одеській області - начальником слідчого управління підполковником поліції Шайхетом С.О. на ім`я начальника ГУНП в Одеській області було надано доповідну записку про те, що в штаті відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого управління ГУНП в Одеській області на посаді старшого слідчого-криміналіста за рахунок декретної відпустки основного працівника капітана поліції ОСОБА_3 перебуває капітан поліції ОСОБА_1 (наказ ГУНП в Одеській області від 25.04.2018 № 597 о/с), яка з 11.01.2019 до 25.04.2019 знаходиться на безперервному лікарняному в різних медичних закладах м. Одеси.

Наказом ГУНП в Одеській області від 07.05.2019 №985, розпочато службове розслідування за фактом довготривалого перебування на лікарняному з 11.01.2019 по теперішній час старшого слідчого-криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 .

У ході проведення службового розслідування встановлено, що відповідно до наданих до СУ ГУНП в Одеській області копій висновку ЛКК № 117 від 04.02.2019, виданого КНП «ЦПМСД №10», довідки від 12.03.2019, виданої КУ «МКЛ №11», довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України від 13.03.2019 № 1491, виданої ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області», довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України від 22.03.2019 № 1660, виданої ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області», довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України від 02.04.2019 № 1809, виданої ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області», довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України від 19.04.2019 № 2158, виданої ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області», загальна кількість безперервного знаходження на лікуванні капітана поліції ОСОБА_1 , що підтверджується довідками медичних закладів з 11.01.2019 по 02.05.2019, становить 112 днів.

Підтвердження про своє перебування на лікуванні з 02.05.2019 до СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 не надала.

Листом (фіскальний чек № 6501407715730) на адресу місця проживання ОСОБА_1 було надіслано виклик від 10.05.2019 № 4/1-5126 для прибуття останньої 15.05.2019 о 10:00 год. до слідчого управління ГУНП в Одеській області каб. № 9, для надання пояснення по суті.

Капітан поліції ОСОБА_1 за викликом від 10.05.2019 № 4/1-5126 15.05.2019 на 10:00 год. для надання пояснення не прибула та про причину неявки дисциплінарну комісію не повідомила.

У рамках проведення службового розслідування з метою встановлення можливого перебування на лікарняному капітана поліції ОСОБА_1 в період з 02.05.2019 по час проведення службового розслідування було надано запити в лікувальні заклади, а саме: ДКЦ МКЛ № 1 м. Одеси від 10.05.2019 № 4/1-5127, КНП ЦПМСД» № 10 Одеської міської ради від 10.05.2019 № 4/1-5128, ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» від 07.02.2019 № 4/1-5628.

29.05.2019 за вх. №№ 5452, 5453, 5451/1 до канцелярії СУ ГУНП в Одеській області надійшли відповіді на запити з ДКЦ МКЛ № 1 м. Одеси, КНП «ЦПМСД» № 10 Одеської міської ради, ДУ «ТМО МВС України по Одеській області», в ході чого встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 в період з 03.05.2019 по час проведення службового розслідування на лікуванні у вказаних лікувальних закладах не знаходиться.

Також службовим розслідуванням встановлено, що в період з 11.01.2019 по 02.05.2019 капітан поліції ОСОБА_1 до СУ ГУНП в Одеській області не надала жодного оригіналу медичних довідок про перебування на лікуванні, у зв`язку з чим копії медичних довідок про перебування на лікуванні не можуть підтверджувати її законну відсутність на службі.

23.05.2019 членами дисциплінарної комісії було здійснено виїзд до місця мешкання ОСОБА_1 з метою вручення останній направлення від 23.05.2019 р. №4/1-5712 до ВЛК ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» для проходження медичного огляду для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи та отримати пояснення, щодо причини довготривалого лікування, на що ОСОБА_1 спілкуватись відмовилась та повернулась до свого помешкання, у зв`язку з чим було складено акт про відмову надати пояснення в рамках службового розслідування.

28.05.2019 керуючись п.1 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ п.п. 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.6 розділу III Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 № 285, з метою вирішення питання щодо подальшого проходження ОСОБА_1 служби в органах поліції на посаді старший слідчий-криміналіст на адресу місця проживання: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом (Укрпошта фіскальний чек № 6501407782063) надіслано направлення на ВЛК від 23.05.2019 № 4/1-5712 з вимогою в найкоротший термін після отримання направлення звернутись до ВЛК ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» для проходження медичного огляду для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи.

Також в ході службового розслідування було встановлено систематичну відсутність на службі без поважних причин капітана поліції ОСОБА_1 , що підтверджується актами про невихід на службу №№ 4/1-7144 від 04.06.2019, 4/1- 7145 від 04.06.2019, 4/1-7193 від 05.06.2019, 4/1-7245 від 06.06.2019.

Під час службового розслідування 05.06.2019 надано запити до ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» від 05.06.2019 № 4/1-7172, з метою встановлення факту виконання ОСОБА_1 вимоги про звернення до ВЛК ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» для проходження медичного огляду для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи та запит від 05.06.2019 № 4/1-7173 для встановлення можливого перебування на лікарняному капітана поліції ОСОБА_1 в період з 03.05.2019 по 06.06.2019.

За вхід. №№ 5807, 5808 до канцелярії СУ ГУНП в Одеській області надійшли відповіді на запити ДУ «ТМО МВС України по Одеській області», з яких вбачається, що капітан поліції ОСОБА_1 в період з 03.05.2019 по 06.06.2019 військово-лікарську комісію ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» не проходила, та в період з 03.05.2019 по теперішній час в поліклініку ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» не зверталася.

Наказом ГУ НП в Одеській області від 19.06.2019 року №1403 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого-криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 », на підставі висновків службового розслідування, у зв`язку із порушенням вимог п.4 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, п.п. 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.6 розділу III Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 №285, п.3.2 розділу III, п.п. 4.1, 4.2, 4.3 розділу IV Правил внутрішнього службового розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 29.10.2018 №3705, що виразилось в ігноруванні вимоги про проходження медичного огляду для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК ДУ Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області», а також несвоєчасному повідомленні керівництва СУ ГУНП в Одеській області щодо перебування на лікарняному та відсутності на службі з 03.05.2019 по 07.06.2019 без поважних причин, старшого слідчого-криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 , відповідно до п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказано притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУ НП в Одеській області від 08.07.2019 року № 829 о/с було реалізовано дисциплінарний наказ від 19.06.2019 року №1403, та ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України Про Національну поліцію з 10.07.2019 року.

Наказом ГУ НП в Одеській області від 23.10.2019 року № 1410 о/с внесено зміни до пункту наказу ГУ НП в Одеській області від 08.07.2019 року №829 о/с в частині звільнення, а саме: капітана поліції ОСОБА_1 , старшого слідчого-криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Одеській області вважати звільненою з 22 липня 2019 року.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України передбачено, зокрема, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Законом України «Про Національну поліцію» (далі Закон) визначені правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

За приписами пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону визначено поняття основних обов`язків поліцейського, згідно яких поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно із частиною першою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина 2 статті 19 Закону).

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно - правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що на поліцейських можуть застосовуватися такі дисциплінарні стягнення: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.

У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов`язків поліцейський, серед іншого, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «;Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з пунктами 6, 10 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України №455 від 13 листопада 2001 року (далі - Інструкція № 455).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 455 тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Пункт 1.2. Інструкції № 455 визначає, що видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6.

Відповідно до пункту 1.9 Інструкції № 455 листок непрацездатності (довідка) в амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи. У разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу.

Згідно з пунктом 2.22 Інструкції № 455 тимчасова непрацездатність осіб рядового і начальницького складу засвідчується довідкою органу, у сфері управління якого перебувають заклади охорони здоров`я. У разі вибору особою рядового і начальницького складу лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи довідка видається відповідно до пункту 1.9 розділу 1 цієї Інструкції .

Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року №532/274/136-ос/1406 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за №1456/10055.

Згідно з пунктом 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

Виходячи із правової позиції, висловленої Верховним Судом у постановах від 16 квітня 2019 року у справі №805/1126/18-а, від 31 липня 2019 року у справі №815/810/18, від 25 червня 2019 року у справі №805/1816/17-а, а також від 21 грудня 2020 року у справі № 420/1499/19, згідно Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Стаття 3 Конституції України декларує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно преамбули Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» кожна людина має природне невід`ємне і непорушне право на охорону здоров`я.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який затверджений наказом МВС України від 07 листопад 2018 року № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» (далі - Порядок)

Відповідно до пунктів 1-2 розділу II Порядку, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:

внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;

повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;

надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції";

ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;

недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;

недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;

втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;

розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;

порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;

перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку.

Згідно з пунктом 4 розділу II Порядку, у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Суд звертає увагу, що пунктом 1 частини другої статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Як зазначалось вище, підстави для проведення службового розслідування визначені у пунктах 1-2 розділу II Порядку.

Аналізуючи зміст пунктів 1-2 розділу II Порядку, Верховний Суд у справі №560/1555/19 (постанова від 29 січня 2020 року) зауважував, що обов`язковими підставами для проведення службового розслідування є певний перелік дій, які повинні відповідати наступним ознакам: наявність заяви, скарги, повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення (пункт 1 розділу II Порядку) та інші підстави передбачені у пункту 2 розділу II Порядку; вказані повідомлення чи дані повинні мати ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку; наявність у суб`єкта призначення службового розслідування достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для призначення службового розслідування та видання відповідного наказу від 07.05.2019 №985 слугували рапорт заступника начальника управління-начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я ОСОБА_2 від 26.04.2019 та доповідна записка заступника начальника ГУНП в Одеській області - начальника слідчого управління підполковником поліції ОСОБА_4 на ім`я начальника ГУНП в Одеській області від 26.04.2019 про те, що в штаті відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого управління ГУНП в Одеській області на посаді старшого слідчого-криміналіста за рахунок декретної відпустки основного працівника капітана поліції ОСОБА_3 перебуває капітан поліції ОСОБА_1 (наказ ГУНП в Одеській області від 25.04.2018 № 597 о/с), яка з 11.01.2019 по 12.03.2019 перебувала на лікарняному, що підтверджується копіями довідок з КНП «ЦПМСД №10» від 04.02.2019 № 117 та КУ «МКЛ №11» від 12.03.2019, які надані ОСОБА_1 до канцелярії слідчого управління ГУНП в Одеській області; станом на 25.04.2019, капітан поліції ОСОБА_1 документи, які підтверджують її перебування на лікарняному з 13.03.2019 по теперішній час (26.04.2019) не надала та на робочому місці відсутня.

Враховуючи вищевикладене, підполковник поліції ОСОБА_2 та підполковник поліції ОСОБА_4 вважали за доцільне призначити службове розслідування та склад дисциплінарної комісії за фактом довготривалого перебування на лікарняному та відсутності на робочому місці без поважних причин з 13.03.2019 по теперішній час (26.04.2019) капітана поліції ОСОБА_1 .

Відтак, підставами для проведення службового розслідування стали факти довготривалого перебування на лікарняному, відсутність на робочому місці з 13.03.2019 до 26.04.2019, а також не належним чином повідомлення ОСОБА_1 про це відповідача.

Зі змісту наказу ГУНП в Одеській області від 07.05.2019 №985 про призначення службового розслідування, рапорту і доповідної записки від 26.04.2019, вбачається, що відповідач інформацію про перебування позивача на лікарняному фактично оцінив як невихід ОСОБА_1 на службу.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено дисциплінарною комісією, зокрема, 06.05.2019 через канцелярію СУ ГУНП в Одеській області позивач подала рапорт, в якому зазначала, що станом на 06.05.2019 вона продовжує знаходитися на лікарняному і надала копії довідок: № 1492 (з 13.03.2019 по 22.03.2019), № 1660 (з 23.03.2019 по 01.04.2019), № 1809 (з 02.04.2019 по 19.04.2019), № 2158 (з 20.04.2019 по 02.05.2019).

Як вбачається з матеріалів справи, вказані документи не є листками непрацездатності, проте є довідками про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України, форма яких затверджена Наказом МВС України від 23.03.2016 № 201 відповідно до частини 3 статті 69 Основ законодавства України про охорону здоров`я.

Згідно наведеної норми Основ законодавства України про охорону здоров`я під час проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності встановлюється факт необхідності надання листка непрацездатності чи іншого документа, що засвідчує тимчасову втрату працездатності у зв`язку з хворобою, травмою, вагітністю та пологами, доглядом за хворим членом сім`ї, хворою дитиною, карантином, встановленим санітарно-епідеміологічною службою, протезуванням, санаторно-курортним лікуванням, визначаються необхідність і строки тимчасового переведення працівника у зв`язку з хворобою на іншу роботу, приймається рішення про направлення на медико-соціальну експертну комісію для визначення наявності та ступеня стійкого розладу функцій організму, причини, часу настання і групи інвалідності.

Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2020 року у справі № 420/1499/19, надаючи оцінку посиланням позивачки на те, що Інструкцією №455 передбачена видача інших документів про тимчасову непрацездатність, у зв`язку з чим, вважала, що надані нею медичний висновок та довідка є належними доказами її тимчасової непрацездатності, дійшов висновку, що такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до наданих ОСОБА_1 медичного висновку КНП ЦПМСД №10 від 04 лютого 2019 року та довідки КУ "МКЛ №11" від 12 березня 2019 року, не вбачається відомостей про звільнення позивачки від роботи у зв`язку з непрацездатністю.

На переконання суду, те, що подані докази, а саме: довідки про перебування на лікарняному № 1492 (з 13.03.2019 по 22.03.2019), № 1660 (з 23.03.2019 по 01.04.2019), № 1809 (з 02.04.2019 по 19.04.2019), № 2158 (з 20.04.2019 по 02.05.2019), не є листками непрацездатності, а є довідками про тимчасову непрацездатність, не може слугувати підставою вважати, що ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці без поважних причин.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, у відповідь на запит від 25.04.2019 №4/1-4887 Державна установа «Територіальне управління МВС України по Одеській області» листом від 02.05.2019 №33/36-336 повідомила відповідача про перебування позивача на лікарняному в період: з 13.03.2019 по 22.03.2019, з 23.03.2019 по 01.04.2019, з 02.04.2019 по 19.04.2019, з 20.04.2019 по 02.05.2019.

Отже, суд доходить висновку, що станом на момент винесення наказу ГУНП в Одеській області від 07.05.2019 №985, обставини, які слугували підставою для призначення службового розслідування, знайшли своє спростування, зокрема, у рапорті позивача від 06.05.2019, а керівництво відповідача було належним чином повідомлено про перебування ОСОБА_1 на лікарняному та відсутності на службі в період з 13.03.2019 по 02.05.2019 включно з поважних причин.

Крім того, як вбачається зі змісту наказу ГУ НП в Одеський області № 1403 від 19.06.2019, однією з підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції слугувало також встановлення в ході службового розслідування систематичної відсутності позивача на службі без поважних (що підтверджується актами про невихід на службу №№ 4/1-7144 від 04.06.2019, 4/1-7145 від 04.06.2019, 4/1-7193 від 05.06.2019, 4/1-7245 від 06.06.2019.

Однак, виходячи із зазначеного вище, підставами для проведення службового розслідування слугували саме факти довготривалого перебування на лікарняному, відсутність на робочому місці з 13.03.2019 до 26.04.2019, і не належним чином повідомлення ОСОБА_1 про це відповідача, а факти відсутності на робочому місці позивача в період інший, ніж про який йдеться в рапорті від 26.04.2019 та наказі від 07.05.2019 №985, такими підставами не були.

За таких обставин, суд бере до уваги доводи позивача про те, що дисциплінарна комісія встановлювала під час службового розслідування також обставини, які не були прямою безпосередньою підставою для створення дисциплінарної комісії та проведення службового розслідування згідно наказу ГУНП в Одеській області від 07.05.2019 №985, рапорту ОСОБА_2 та доповідної записки ОСОБА_4 , і фактично дисциплінарна комісія вийшла за межі службового розслідування.

З огляду на викладе, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача, за яким призначалося службове розслідування, складу дисциплінарного проступку, та оскаржуваним наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 19.06.2019 року № 1403 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за діяння, щодо яких службове розслідування не призначалося, а тому цей наказ в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби з поліції слід визнати протиправним та скасувати.

У свою чергу, вимога про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 08.07.2019 року № 829 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції - є похідною від основної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП від 19.06.2019 року № 1403 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а тому наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 08.07.2019 року № 829 о/с також підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

При цьому, суд бере до уваги, що до наказу від 08.07.2019 року № 829 о/с були внесені зміни наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 23.10.2019 року № 1410 о/с щодо дати звільнення позивача. Згідно останнього наказу датою звільнення ОСОБА_1 слід вважати 22.07.2019 року.

Підставою видання наказу від 23.10.2019 року № 1410 о/с стало те, що в період з 09.07.0219 до 19.07.2019 ОСОБА_1 проходила М(ВЛ)К у ДУ "ТМО МВС України по Одеській області", за результатами якої позивачу 22.07.2019 видана довідка № М(ВЛ)К № 223/2.

Отже, внесення змін до наказу від 08.07.2019 року № 829 о/с наказом від 23.10.2019 року № 1410 о/с суд вважає законним та обґрунтованим, а тому підстав для скасування окремо й наказу від 23.10.2019 року № 1410 о/с суд не вбачає, а тому вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Разом з тим, суд бере до уваги, що наказом ГУНП від 23.10.2019 року № 1410 о/с змінено дату звільнення позивача, зазначену в наказі ГУ НП від 08.07.2019 року № 829 о/с. Отже, слід визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області від 08.07.2019 року № 829 о/с з урахуванням змін, внесених наказом ГУНП в Одеській області від 23.10.2019 року № 1410 о/с, про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції з 22.07.2019 року.

За таких обставин, позивач підлягає поновленню на службі в поліції на посаді, з якої її було звільнено.

Стосовно часу, з якого позивач підлягає поновленню на службі, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.77 Закону №580-VIII днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

День звільнення вважається останнім днем служби.

Оскільки позивача звільнено з 22.07.2019 року, то цей день 22.07.2019 року вважається останнім днем служби позивача. Тому ОСОБА_1 підлягає поновленню на службі з 23.07.2019 року.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання) визначені Порядком виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом МВС України 06.04.2016 №260.

Відповідно до абзацу 1 п. 6 Розділу III Порядку №260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати.

Так, відповідно до п. 2 вказаного Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Цим же пунктом передбачено, що час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Беручи до уваги, що належних доказів поважності відсутності на службі у травні 2019 після 02.05.2019 (листів непрацездатності чи довідок про тимчасову непрацездатність) позивач ані до ГУНП, ані до суду не надала, а в період відсутності позивача на службі у червні з поважних причин за нею зберігалося та виплачувалося грошове забезпечення, суд не вбачає підстав для виключення з розрахункового періоду для обчислення середньоденного грошового забезпечення періодів травень-червень 2019 та застосування попередніх періодів служби.

Тому суд розраховує середньоденне грошове забезпечення позивача на підставі довідки УФЗБО ГУНП в Одеській області від 24.11.2023 № 1027.

Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 , наданої відповідачем, грошове забезпечення за останні два місяці служби, що передували звільненню - за травень і червень 2019 р. складало 6744,28 грн. (523,49 грн. (травень 2019 р.) + 6220,79 грн. (червень 2019 р.) = 6744,28 грн.) (а.с. 128, т. 3).

З урахуванням кількості фактично відпрацьованих робочих днів у травні та червні 2019 р. - 25 днів, середньоденний заробіток позивача становить 269,77 грн. (6744,28 грн. / 25 дн. = 269,77 грн.).

Зазначений середньоденний заробіток підтвердив і відповідач у довідці від 24.11.2023 № 1027.

Оскільки позивача було звільнено з 22.07.2019 року, і день звільнення (22.07.2019 року) є останнім робочим днем позивача, то вимушений прогул ОСОБА_1 розпочався з 23.07.2019 року та фактично триває до 13.12.2023 року дня ухвалення рішення у даній справі.

Тому виплаті позивачу підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.07.2019 року (а не з 10.07.2019 року, як просить позивач у позові) по 13.12.2023 року включно, що складає 1605 календарних днів.

Тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23.07.2019 року по 13.12.2023 року включно у розмірі 432980,85 грн. (269,77 грн. * 1605 календарних днів = 432980,85 грн.), з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 . При цьому, не підлягають задоволенню вимоги позивача про скасування окремо наказу ГУНП від 23.10.2019 року № 1410 о/с, про що зазначено вище, а також датою поновлення позивача на службі є 23.07.2019, а не 10.07.2019 як просив позивач у позові. Відповідно і середній заробіток за час вимушеного прогулу обчислюється, починаючи з 23.07.2019 року.

У відповідності з п. 2, 3 ч.1 ст.371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції з 23 липня 2019 року та стягнення середнього грошового забезпечення в межах суми стягнення за один місяць. Така сума середнього заробітку за один місяць складає 8093,10 грн. (269,77 грн. х 30 дн. = 8093,10 грн.), з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 293, п. 2, 3 ч.1 ст.371 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (адреса: вул. Академіка Філатова, 15А, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 19.06.2019 року № 1403 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 08.07.2019 року № 829 о/с з урахуванням змін, внесених наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 23.10.2019 року № 1410 о/с, про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого-криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області з 23 липня 2019 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 23 липня 2019 року по 13 грудня 2023 року включно у розмірі 432980,85 грн. (чотириста тридцять дві тисячі дев`ятсот вісімдесят гривень 85 копійок), з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

У задоволенні решти позову відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції з 23 липня 2019 року та стягнення середнього грошового забезпечення в межах суми стягнення за один місяць 8093,10 грн. (вісім тисяч дев`яносто три гривні 10 копійок), з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15 грудня 2023 року.

Суддя В.В. Андрухів