Ухвала суду № 115678493, 14.12.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7554/23

Провадження № 1-кс/461/7017/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2023 року. м. Львів.

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Львові погоджене з прокурором клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12022140000000559 від 23.11.2022 пропродовження строку тримання під вартою підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

12.12.2023 року до суду надійшло погоджене з прокурором клопотання клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12022140000000559 від 23.11.2022 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_4 .

Слідчий клопотання обґрунтовує наступним. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , всупереч вимогам ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 із наступними змінами і доповненнями, ст.1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 із наступними змінами та доповненнями, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше березня 2023 року, маючи авторитет серед осіб, які схильні до вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, а також лідерські якості, вирішив організувати незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, з метою протиправного особистого збагачення, шляхом вчинення незаконного придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів.

З цією метою ОСОБА_7 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, перебуваючи в місцях позбавлення волі, а саме в ДУ «Личаківська виправна колонія №30», що за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 156, з метою протиправного особистого збагачення, вирішив створити організовану стійку групу для систематичного незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичних засобів, у тому числі у місця позбавлення волі.

Таким чином, ОСОБА_7 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше березня 2023 року залучив до створеної ним організованої групи осіб, що перебувають в ДУ «Личаківська виправна колонія №30», де відбувають покарання, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інших, невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб.

Так, вищевказані особи умисно і добровільно, переслідуючи корисливі мотиви, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність пропозиції ОСОБА_7 , а також розуміючи його авторитет серед ув`язнених та кримінальні зв`язки у злочинному світі, вступили з ним у злочинну змову на спільну реалізацію протиправних намірів та, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, зорганізувалися в стійке об`єднання для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, вчинених у складі організованої групи, склавши при цьому єдиний план злочинних дій, відомий всім учасникам групи, з розподілом функцій кожного учасника групи, спрямованих на реалізацію цього плану, підкорюючись під час злочинної діяльності ОСОБА_7 як керівнику організованої ним групи та свідомо виконуючи його вказівки.

Крім цього, усвідомлюючи, що реалізація спільного злочинного умислу спрямованого на збут наркотичних засобів в місця позбавлення волі неможлива без залучення осіб, які не перебувають в місцях позбавлення волі та розуміючи таку необхідність, ОСОБА_7 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (час, спосіб, місце), однак не пізніше березня 2023 року залучив до такої протиправної діяльності ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , які не перебували в місцях позбавлення волі, та не пізніше квітня 2023 року залучив до такої протиправної діяльності ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які не перебували в місцях позбавлення волі, а також ОСОБА_13 , який утримується в ДУ «Личаківська виправна колонія №30». Вказані особи не були в складі організованої ОСОБА_7 групи та діяли з ним за попередньою змовою групою осіб. ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 згідно вказівок ОСОБА_7 відповідали за отримання (придбання) наркотичного засобу, його перевезення, зберігання з метою збуту, підготовку до збуту та безпосереднього збуту наркотичного засобу в обумовлений ОСОБА_7 час та місці шляхом перекиду через охоронювану територію ДУ «Личаківська виправна колонія №30», що по вул. Шевченка, 156 в м. Львові з метою їх подальшого збуту.

18.03.2023, засуджений ОСОБА_14 , перебуваючи в ДУ «Личаківська виправна колонія №30», у першій половині дня (точний час органом досудового розслідування не встановлено), під час телефонної розмови із ОСОБА_8 , замовив наркотичний засіб - бупренорфін у кількості 0, 00315 грам, після чого о 09:48 год. на абонентський номер НОМЕР_1 , за вказівкою ОСОБА_8 , було переведено грошові кошти у сумі 272 грн. 60 коп. як повну передоплату за наркотичний засіб - бупренорфін.

В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 18.03.2023, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , не будучи в складі організованої ним групи, діючи за вказівками останнього, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (час, спосіб, місце), у невстановленої досудовим розслідуванням особи придбали бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. В подальшому, на виконання спільного злочинного умислу спрямованого на збут наркотичних засобів в місця позбавлення волі, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 зберігали придбаний наркотичний засіб.

Після цього, приблизно о 19:18 год. 18.03.2023, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , на виконання спільного злочинного умислу, діючи за вказівками ОСОБА_7 , зберігаючи при собі попередньо придбаний в невстановленої досудовим розслідуванням особи наркотичний засіб - бупренорфін, обіг якого обмежено, на транспортному засобі марки «Volkswagen Touran», р.н. НОМЕР_2 перевезли вказаний наркотичний засіб до вул. Шевченка у м. Львові, де ОСОБА_4 , будучи спільно з ОСОБА_10 переніс вказаний наркотичний засіб до прилеглої території ДУ «Личаківська ВК №30», та близько о 19:48 год. здійснив перекид наркотичного засобу - бупренорфін через охоронюваний периметр ДУ «Личаківська виправна колонія № 30». ОСОБА_10 в цей час в цілях безпеки та дотримання конспірації спостерігав за навколишньою обстановкою з метою попередження ОСОБА_4 у випадку появи сторонніх осіб чи працівників виправної колонії.

В цей же час, 18.03.2023 близько 19:48 год., невстановлена досудовим розслідуванням особа, перебуваючи на території ДУ «Личаківська виправна колонія № 30», діючи у складі організованої групи з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи за вказівками ОСОБА_9 , який в свою чергу діяв за вказівками ОСОБА_7 , виконуючи відведену йому роль, з метою досягнення єдиної злочинної мети, підняла попередньо перекинутий ОСОБА_4 наркотичний засіб - бупренорфін, обіг якого обмежено та передала його ОСОБА_9 , а той через ОСОБА_8 передав ОСОБА_7 для організації подальшого збуту.

Далі, 19.03.2023 в ранковий період часу, ОСОБА_8 , відбуваючи покарання в ДУ «Личаківська виправна колонія № 30», що за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 156, діючи у складі організованої ОСОБА_7 групи до якої крім них увійшов ОСОБА_9 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, з метою досягнення єдиної злочинної мети, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, попередньо отримавши від ОСОБА_7 , наркотичний засіб - бупренорфін, обіг якого обмежено, збув засудженому ОСОБА_14 , який відбував покарання у вказаній виправній колонії, наркотичний засіб - бупренорфін, обіг якого обмежено, масою 0,00315 грам, за попередньо перераховані грошові кошти в сумі 272 грн. 60 коп. на абонентський номер НОМЕР_1 .

19.10.2023 ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19.10.2023 щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в сумі 107 360 грн., яка на даний час підозрюваним не внесена.

12.12.2023 до Галицького районного суду м. Львова подано клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022140000000559 від 23.11.2022 до чотирьох місяців, тобто до 19.02.2024.

Слідчий у клопотанні зазначає, що строк тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується 16.12.2023, однак завершити досудове розслідування у зазначений строк немає можливості, оскільки на даний час не завершено проведення призначеної криміналістичної експертизи відео - звукозапису, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України та не долучено висновку вказаної експертизи до матеріалів кримінального провадження; не завершено процедуру розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема постанов та ухвал про надання дозволу на проведення НСРД, не проведено додаткових слідчих (розшукових) дій з врахуванням їх вмісту.

Разом з тим, з огляду на тривалий час підготовки виконавцями запитуваної інформації, на даний час не проведено аналізу тимчасових доступів до документів - інформації отриманої від операторів мобільного звязку про зєднання підозрюваних та осіб, які можуть бути причетними до скоєння вказаних кримінальних правопорушень.

Після призначення та завершення проведення вказаних судових експертиз, отримання відповідних висновків експертів, а також за результатами проведення додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій будуть отримані додаткові докази, які можуть бути використані під час судового розгляду кримінального провадження для встановлення усіх обставин вчинення кримінальних правопорушень та осіб, що їх вчинили, що може об`єктивно відобразитись на кількості додаткових епізодів злочинної діяльності підозрюваних, кількості підозрюваних та остаточної кваліфікації їх протиправних дій.

Вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії не проведено у двомісячний строк у зв`язку зі значною тривалістю проведення вказаних судових експертиз, тривалістю проведення процедури розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також значною кількістю слідчих (розшукових) та процесуальних дій, без яких неможливо завершити досудове розслідування.

Підставою для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою стали обґрунтована підозра останнього у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти раніше розпочате (у тому числі щодо незаконного придбання, зберігання з метою збуту та збуту наркотичних засобів), знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (у тому числі речі та предмети, пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів), незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання чи залякування і схиляння їх до зміни даних ними показань чи до дачі неправдивих показань, які б його виправдовували, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім цього слід врахувати той факт, що ОСОБА_4 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності з приводу чого відбував покарання в місцях позбавлення волі, що свідчить про відсутність в останнього в достатній мірі соціально - стримуючих факторів його належної поведінки, а також той факт, що остання судимість в ОСОБА_4 відповідно до ст. 89 КК України не погашена.

Зважаючи на викладене, вважаю, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та запобігти описаним ризикам без продовження строку тримання під вартою, неможливо. Беручи до уваги те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не змінились, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу, немає, просить клопотання задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити подане клопотання. Надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні.

Захисник проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що ризики, визначені ст. 177 КПК України, є недоведеними. Підозрюваний має місце проживання.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Заслухавши думку прокурора щодо поданого клопотання, пояснення підозрюваного, позицію захисника, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відповідає вимогам ст. 199 КПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в т.ч. до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

19.10.2023 ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 307 КК України.

При цьому, поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які на даний час в ході судового розгляду судом не досліджено, зокрема:

протоколами допитів свідків; протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 263, 269 КПК України; протоколами огляду грошових коштів та огляду покупця; протоколами огляду місця подій/добровільної видачі; висновками експертів; протоколами тимчасових доступів до речей і документів; речовими доказами.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими. Вищеперелічені докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 . Питання щодо наявності чи відсутності в діях підозрюваного складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19.10.2023 щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в сумі 107 360 грн., яка на даний час підозрюваним не внесена.

Строк тримання під вартою ОСОБА_15 закінчується 25 листопада 2023 року, однак по Строк тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується 16.12.2023, однак завершити досудове розслідування у зазначений строк немає можливості, оскільки на даний час не завершено проведення призначеної криміналістичної експертизи відео - звукозапису, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України та не долучено висновку вказаної експертизи до матеріалів кримінального провадження; не завершено процедуру розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема постанов та ухвал про надання дозволу на проведення НСРД, не проведено додаткових слідчих (розшукових) дій з врахуванням їх вмісту.

Після призначення та завершення проведення вказаних судових експертиз, отримання відповідних висновків експертів, а також за результатами проведення додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій будуть отримані додаткові докази, які можуть бути використані під час судового розгляду кримінального провадження для встановлення усіх обставин вчинення кримінальних правопорушень та осіб, що їх вчинили, що може об`єктивно відобразитись на кількості додаткових епізодів злочинної діяльності підозрюваних, кількості підозрюваних та остаточної кваліфікації їх протиправних дій.

В результаті проведення вказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, будуть отримані додаткові докази, які можуть бути використані під час судового розгляду кримінального провадження для встановлення об`єктивної істини у справі.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 14.12.2023 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022140000000559 від 23.11.2022 до чотирьох місяців, тобто до 19 лютого 2024 року.

Враховуючи, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 завершується, існує необхідність у продовженні вищевказаного строку, оскільки громадянин ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 307 КК України, а також продовжують існувати ризики, що стали підставою застосування до нього такого запобіжного заходу.

При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновків, що:

- наявні докази, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину, є вагомими, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку;

- підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжке кримінальне правопорушення (злочин), за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, тож тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якого він підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На даний час ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час досудового розслідування, продовжують існувати.

Слідчим доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів.

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»).

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), підтверджується тим, що у разі визнання винуватим, ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинені ним діяння, може спонукати останнього перебуваючи на волі ухилитися (змінити місце проживання, у т.ч. шляхом виїзду за кордон, тощо) від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення покарання.

Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваної до втечі.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні), виражається у тому, що ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності, у випадку доведення його вини судом може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання чи залякування і схилити їх до зміни даних ними показань чи до дачі неправдивих показань, які б виправдовували ОСОБА_4 .

Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином), обґрунтовується тим, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 , зокрема з урахуванням об`єктивної причетності останнього до ряду злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, може негативно впливати на хід досудового розслідування, перешкоджати проведенню слідчих дій, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується), підтверджується тим, що що ОСОБА_4 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності з приводу чого відбував покарання в місцях позбавлення волі, що свідчить про відсутність в останнього в достатній мірі соціально - стримуючих факторів його належної поведінки, а також той факт, що остання судимість в ОСОБА_4 відповідно до ст. 89 КК України не погашена.

Суд вважає, що існують обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, про достатність підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні. Тому, приходжу до висновку про необхідність продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного щодо виконання ним процесуальних рішень не в силі та не унеможливлять спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу.

Беручи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який не підпадає під вищезазначений перелік суд вважає за можливе призначити заставу.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, та не може бути завідомо непомірним для нього.

Визначаючи розмір застави суд враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. Тому з врахуванням його матеріального стану, враховуючи вимоги законодавства про те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання покладених на підозрюваного обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 107360 грн.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент у розмірі, визначеному в цій ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При цьому підозрюваному роз`яснюється, що при застосуванні відносно нього запобіжного заходу у виді застави на нього на визначений нижче строк покладаються нижчеперелічені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

Також підозрюваному і заставодавцю роз`яснюється, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до органу досудового розслідування та/або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі внесення застави щодо підозрюваного, стосовно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ці роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA598201720355219002000000757.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, та підозрюваному слід продовжити строк тримання під вартою до 12.02.2024 року, з заставою в сумі 107360 грн.

Керуючись ст.ст. 369, 376 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12022140000000559 від 23.11.2022 пропродовження строку тримання під вартою підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити до 12.02.2024 року підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраний йому ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 19.10.2023 року строк тримання під вартою, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» з визначенням розміру застави в сумі 107360 грн.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742; Банк отримувача ДКСУ, м.Киї ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA598201720355219002000000757.

У разі застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави - на строк до 12.02.2024 року покласти на нього наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1