Рішення № 115677667, 14.12.2023, Дарницький районний суд міста Києва

справа № 753/14386/23

провадження № 2/753/6857/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Лузовій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про про стягнення страхового відшкодування, суд -

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «ПРОСТО-страхування»у серпні 2023 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення трахового відшкодування.

Позов мотивований тим, що 10.02.2022 року о 12 год. 55 хв. на вул.Наддніпрянське шосе в м.Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Фіат», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , відповідальність якої була застрахована в ПрАТ «СК «Універсальна» відповідно до полісу ЕР204665342, яка не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Порше», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що призвело до пошкодження транспортного засобу, та завдало матеріальних збитків вказаному автомобілю, цивільно-правова відповідальність власника якого була застрахована в ПрАТ «ПРОСТО-страхування»за договором страхування наземного транспорту від 24.01.2022 року № 2200016, чинним на час дорожньо-транспортної пригоди.

Постановою Печерського районного суду м.Києва від 26.08.2022 року, яка набула чинності, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу.

В наслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоди застрахованому позивачем автомобілю «Порше», д.н.з. НОМЕР_2 .

З метою визначення розміру збитку, завданого застрахованому транспортному засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачем проведено авто - товарознавче дослідження й відповідно до Звіту № 43-Д/11/87 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Порше», д.н.з. НОМЕР_2 , склала 144 392 грн. 27 коп., а відповідно до Рахунку-фактури № АС-00000564 від 14.02.2022 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Порше», д.н.з. НОМЕР_2 , визначено в сумі 126 743 грн. 93 коп., й вказана ДТП була визнана страховим випадком і відповідно до страхового акту № 159079 від 26.04.2022 року страхове відшкодування визначено в сумі 107 194 грн. 54 коп., яке виплачено позивачем платіжним дорученням № 5309 від 29.04.2022 року в сумі 70 819 грн. 54 коп. й згідно страхового акту № 159079 від 26.04.2022 року в сумі 36 375 грн. 00 коп., тобто позивач виплатив страхувальнику кошти в загальній сумі 107 194 грн. 54 коп.

З метою врегулювання в досудовому порядку вимоги про відшкодування виплаченого страхового відшкодування ПрАТ «ПРОСТО-страхування» подано до ПрАТ «СК «Універсальна», який здійснив виплату 56 514 грн. 92 коп.

Не погодившись із виплаченим страховм відшкодуванням, ПрАТ «ПРОСТО-страхування» звернулось до Господарського суду м.Києва із позовом до ПрАТ «СК «Універсальна», й відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 року з ПрАТ «СК «Універсальна» було стягнуто страхове відшкодування в сумі 4 932 грн. 95 коп., які 01.06.2023 року перераховані позивачу. Тобто, всього ПрАТ «СК «Універсальна» виплачено 61 447 грн. 87 коп.

Відтак, решта виплаченого позивачем страхового відшкодування залишається невідшкодованим - 45767 грн. 67 коп. (107 194 грн. 54 коп. - 61 447 грн. 87 коп. = 45767 грн. 67 коп.).

Вважає, що відповідач у порядку статті 1194 ЦК України має відшкодувати різницю між понесеними збитками (виплаченим страховим відшкодуванням) - 107 194 грн. 54 коп. й виплаченими (покритим) ПрАТ «СК «Універсальна» 61 447 грн. 87коп. - страхового відшкодування, що складає 45767 грн. 67 коп. (107 194 грн. 54 коп. - 61 447 грн. 87 коп. = 45767 грн. 67 коп.).

В судове засідання позивач не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення, що підтверджується зворотнім повідомленням рекомендованого листа, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності з підтриманням позовних вимог з тих же підстав, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явивився, про час та місце розгляду справи повідомлений згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судої влади (суду), смс-повідомленням, яке доставлено особисто 03.11.2023р. о 16.03.47.

Відзив відповідачем поданий 24.11.2023 року, у якому не погоджується із вимогами позову з підстав необґрунтованості та недоведеності вимог, невірно проведеної оцінки пошкодженого майна.

Непогоджуючись із проведеною позивачем оцінкою пошкодженого майна, із клопотанням про призначення судової автотоварознавчої експертизи, відповідач до суду не звертався.

Також у межах наданого відзиву на позов, відповідач звернувся до суду із клопотанням про зменшення витрат на правову допомогу за наслідком вирішення спору, у якому просить уцілому відмовити у відшкодуванні понесених позивачем витрат.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Наведені обставини свідчать, що сторони завчасно повідомлені про розгляд справи судом.

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, вид судочинства - спрощеного провадження, вжиті судом заходи щодо направлення сторонам повідомлення про час та місце розгляду справи, копії позовної заяви з додатками до відповідача, із роз`ясненим правом надання відзиву на позов, суд визнав можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Розгляд справи відбувся у порядку спрощеного позовного провадження.

Так, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст. 279 ЦПК України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст. 279 ЦПК України).

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Судом встановлено, що 10.02.2022 року о 12 год. 55 хв. на вул.Наддніпрянське шосе (ЛЕП № 92) в бік мосту Патона в м.Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Фіат», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , відповідальність якої була застрахована в ПрАТ «СК «Універсальна» відповідно до полісу ЕР204665342, яка не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Порше», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що призвело до пошкодження транспортного засобу, та завдало матеріальних збитків вказаному автомобілю, цивільно-правова відповідальність власника якого була застрахована в ПрАТ «ПРОСТО-страхування»за договором страхування наземного транспорту від 24.01.2022 року № 2200016, чинним на час дорожньо-транспортної пригоди (а.с.5, 6 - 7, 8, 9-12, 13).

Постановою Печерського районного суду м.Києва від 26.08.2022 року, яка набула чинності, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу (а.с.13).

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В наслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоди застрахованому позивачем автомобілю «Порше», д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 5, 6 - 7, 8, 9-12, 13).

З метою визначення розміру збитку, завданому застрахованому транспортному засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачем проведено авто - товарознавче дослідження й відповідно до Звіту № 43-Д/11/87 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Порше», д.н.з. НОМЕР_2 , склала 144 392 грн. 27 коп. (а.с.14-42), а відповідно до Рахунку-фактури № АС-00000564 від 14.02.2022 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Порше», д.н.з. НОМЕР_2 , визначено в сумі 126 743 грн. 93 коп., й оскільки вказана ДТП була визнана страховим випадком, відповідно до страхового акту № 159079 від 26.04.2022 року страхове відшкодування визначено в сумі 107 194 грн. 54 коп., яке виплачено позивачем платіжним дорученням № 5309 від 29.04.2022 року в сумі 70 819 грн. 54 коп. й згідно страхового акту № 159079 від 26.04.2022 року в сумі 36 375 грн. 00 коп., тобто позивач виплатив страхувальнику кошти в загальній сумі 107 194 грн. 54 коп. (а.с.43, 44, 46)

З метою врегулювання в досудовому порядку вимоги про відшкодування виплаченого страхового відшкодування ПрАТ «ПРОСТО-страхування» подано до ПрАТ «СК «Універсальна», який здійснив виплату 56 514 грн. 92 коп.

Не погодившись із виплаченим страховм відшкодуванням, ПрАТ «ПРОСТО-страхування» звернулось до Господарського суду м.Києва із позовом до ПрАТ «СК «Універсальна», й відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 року з ПрАТ «СК «Універсальна» було стягнуто страхове відшкодування в сумі 4 932 грн. 95 коп., які 01.06.2023 року перераховані позивачу. Тобто, всього ПрАТ «СК «Універсальна» виплачено 61 447 грн. 87 коп. (а.с.47-54, 55-64).

Відтак, решта виплаченого позивачем страхового відшкодування залишаються невідшкодованим - 45767 грн. 67 коп. (107 194 грн. 54 коп. - 61 447 грн. 87 коп. = 45767 грн. 67 коп.).

Суд вважає, що відповідач у порядку статті 1194 ЦК України має відшкодувати різницю між понесеними збитками (виплаченим страховим відшкодуванням) - 107 194 грн. 54 коп. й виплаченими (покритим) ПрАТ «СК «Універсальна» 61 447 грн. 87коп. - страхового відшкодування, що складає 45767 грн. 67 коп. (107 194 грн. 54 коп. - 61 447 грн. 87 коп. = 45767 грн. 67 коп.).

Відповідно до ст. 8 Закону № 85/96-ВР страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (ст.1194 ЦК України).

Відповідно, на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» вважає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно, у зв`язку з проведеною позивачем регламентною виплатою страхувальнику, у позивача виникло право зворотної (регресної) вимоги до винної у ДТП особи - відповідача.

Так, до страховика, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Судом надана правова оцінка заперечень відповідача проти позову, та вважає, що останні не заслуговують на увагу та розцінюються судом як такі, що спрямовані на уникнення від виконання зобов"язання по відшкодуванню матеріальних збитків, тому такі заперечення не можуть бути прийняті судом та покладені в основу рішення як такі, що спростовуються доказами, наданими позивачем по справі.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доспупності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Інші доводи позивача, які наведені у позові, відзиві на позов, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, обгрутованими та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги судом не встановлені.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 141 ЦПК України.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір - 2 684 грн. 00 коп., а також понесені витрати на правову допомогу в сумі 6 000 грн., які підтверджені Договором про надання правової допомоги, платіжною квитанцією від 04.07.2023 року, Актом виконаних робіт на зазначену суму (а.с.71-77), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача; підстав для зменшення їх розміру за заявою відповідача немає, суд вважає, що такі витрати є обґрунтованими, доведеними й співмірними із складністю прави.

Так, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України).

За результатами розгляду справи, відповідно до п. 2 ч.2 ст. 137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат, серед іншого - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підставі вищевикладеного, ст.1191 ЦК України, ст. ст. 98, 27 Закону України «Про страхування», Закону України «Про судовий збір», керуючись п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 280, 273, 352 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про про стягнення страхового відшкодування, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_3 , на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», код ЄДРПОУ - 24745673, 45 746 грн. 67 коп. - витрат, пов"язаних із виплатою страхового відшкодування, 6 000 грн. 00 коп. - понесених витрат на правову допомогу, 2 684 грн. 00 коп. - судового збору, а всього - 54 430 (п`ятдесят чотири тисячі чотириста тридцять) грн. 67 (шістдесят сім) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

СУДДЯ: