Вирок № 115677609, 12.12.2023, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21997/23

провадження № 1-кп/753/2117/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вінницької області, громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово судимого, востаннє 12 березня 2020 року Святошинським районним судом міста Києві за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України (з урахуванням вироку Київського апеляційного суду від 18 травня 2021 року) до покарання у виді 2 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 , діючи в умовах воєнного стану, 8 листопада 2023 року приблизно о 12 год. 20 хв., знаходячись в приміщенні магазину «Сільпо», що в м. Києві по вул. Дніпровська Набережна,12, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно та таємно, шляхом вільного доступу викрав належне ТОВ «Сільпо-Фуд» майно на загальну суму 559 грн. 31 коп., а саме, горілка, вартістю 249 грн. 17 коп., ваніш, вартістю 27 грн. 24 коп., ласощі для котів, вартістю 90 грн. 83 коп., сирок глазурований, вартістю 72 грн. 08 коп., корм для котів, вартістю 90 грн. 83 коп., мило, вартістю 29 грн. 16 коп.

Після цього ОСОБА_2 , сховавши вказаний товар до своєї куртки, пройшов повз каси не розрахувавшись, проте кримінальне правопорушення не зміг довести до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що в листопаді 2023 року приблизно о 13 год. зайшов до магазину Сільпо, де намагався викрасти горілку, котячий корм та інший товар, однак не зміг довести злочин до кінця, оскільки був затриманий працівниками охорони.

Вартість, кількість, перелік викраденого, так як воно зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_2 не оспорює, розумів, що вчиняє крадіжку, однак на той момент в нього не було грошей.

У вчиненому щиро розкаявся, жалкує про скоєне, просив надати можливість звернутися до військкомату.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та захисник не оспорюють фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно та в умовах воєнного стану.

При призначенні ОСОБА_2 покарання, суд, ураховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до тяжкого, обставини вчинення правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний корисливий злочин, за даними облікової документації не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, не працює, відсутність обставин, що обтяжують покарання, щире каяття у вчиненому, що судом визнається як обставина, яка пом`якшує покарання, уважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі. Саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України, як про це просить захисник, суд не вбачає, оскільки його виправлення, ураховуючи викладене, а також те, що останній раніше вже звільнявся від відбування покарання з випробуванням, однак це не призвело до позитивних змін в його особистості і не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки він знову продовжив вчиняв кримінальні правопорушення, що свідчить про те, що він вперто не бажає стати на шлях виправлення, можливо лише за умови його ізоляції від суспільства.

Також, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, вчинив новий злочин, що свідчить про наявність ризику продовжити вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, призначення покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки останнього та виконання ним процесуальних обов`язків суд уважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно останнього залишити без змін.

Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 вираховувати з дня його фактичного затримання, а саме, з 8 листопада 2023 року.

Зарахувати в строк відбуття покарання термін попереднього ув`язнення з 8 листопада 2023 року до набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

Речові докази по справі: DVD - диск - залишити зберігати при матеріалах справи; горілку, ваніш, ласощі для котів, сирок глазурований, корм для котів, мило - залишити у власності ТОВ «Сільпо-Фуд».

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського Апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1