Рішення № 115676577, 07.12.2023, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13418/23

Провадження № 2/522/5457/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси:

у складі: головуючої - судді Ковтун Ю.І.,

за участі секретаря Лахматової С.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідачки ОСОБА_2 ,

представника відповідачки - адвоката Мазуренко Л.І.,

представника третьої особи Кіташевського А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, як орган опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Одеської міської ради про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, як Орган опіки та піклування, в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Одеської міської ради, в якій просить: відібрати малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без позбавлення батьківських прав; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь установи чи фізичної особи - опікуна (піклувальника), на утриманні кого буде знаходитися дитина у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позову і до досягнення малолітнім ОСОБА_3 повноліття або до повернення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; судові витрати покласти на відповідачку.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 27.06.2023 о 16:45 годині спеціалісту Служби у справах дітей Одеської міської ради в телефонному режимі надійшло повідомлення від інспектора Ювенальної превенції відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області. З повідомлення стало відомо про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться жінка у невідкладеному стані разом з малолітньою дитиною. Спеціалістами Служби у справах дітей Одеської міської ради спільно з інспекторами Ювенальної превенції відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, було здійснено негайний виїзд за адресою вказаною у телефонному повідомлені поліції для з`ясування обставин. За результатами комісійного виїзду за адресою: АДРЕСА_1 , була виявлена жінка у невідкладеному стані з наявними ознаками небезпечної поведінки (не контактна) від спілкування та надання будь-яких письмових пояснень відмовилася, спостерігалися напади агресії. В квартирі порушені санітарно-гігієнічні умови, безлад, кімнати захаращені брудними речами, квартира потребує косметичного ремонту, низький рівень гігієни дитини, присутній неприємний запах. Відповідно до п. п. 5, 9 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 року № 585, 27.06.2023 було проведено оцінку рівня безпеки малолітнього ОСОБА_3 та складено відповідний акт. Відповідно до акту було встановлено, що проживання дитини разом з матір`ю ОСОБА_2 , загрожує життю та здоров`ю малолітнього ОСОБА_3 . В акті проведення оцінки рівня безпеки дитини спеціалістами, медичним лікарем, зазначено, що мати ОСОБА_2 продуктивному контакту непридатна. Висновок щодо рівня безпеки - дуже небезпечно. Після чого, було негайно відібрано малолітнього від матері. З метою вжиття невідкладних заходів для забезпечення безпеки дитини, малолітнього ОСОБА_3 було доставлено до КНП «Міська дитяча лікарня № 2» Одеської міської ради. На підставі клопотання Служби у справах дітей Одеської міської ради від 28.06.2023 року № 07/6376, про невідкладене відібрання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради було видано Розпорядження від 28.06.2023 року № 223. Зазначили, що умови проживання дитини з відповідачкою дійсно є небезпечним для її життя та здоров`я, оскільки відповідачка не здійснює належного догляду за дитиною. У зв`язку з викладеним звернулися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, як орган опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Одеської міської ради про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2023 року закрито підготовче засідання по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник у судовому засіданні позов не визнали та просили у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Відповідачка, зокрема зазначила, що 26.06.2023 їй повідомили про смерть її цивільного чоловіка, у зв`язку з чим вона перебувала у шоковому стані та не маючі поряд рідних та близьких людей зініціювала виклик наряду поліції задля захисту його психічного здоров`я.

Представник третьої особи Служба у справах дітей Одеської міської ради в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані у справі докази, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір`ю малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 , яке видано Суворовським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 06 квітня 2018 року (а.с. 13).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження відомості про батька до актового запису про народження малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Спеціалістами Служби у справах дітей Одеської міської ради спільно з інспекторами Ювенальної превенції відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, 27.06.2023 було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з актом проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.06.2023 було встановлено, що на момент огляду дитина візуально практично здорова. Мати ОСОБА_2 продуктивному контакту непридатна, знаходиться у невідкладеному стані у зв`язку зі смертю чоловіка; спостерігаються напади агресії. Дитина одягнута в брудний одяг, низький рівень гігієни дитини. В квартирі безлад, квартира потребує прибирання та косметичного ремонту. Висновок щодо рівня безпеки дитини - дуже небезпечно (а.с. 17 - 25).

28.06.2023 Служба у справах дітей Одеської міської ради направила на адресу Приморської районної адміністрації Одеської міської ради клопотання № 07/6376 про невідкладне відібрання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10 - 12)

28.06.2023 Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради було прийнято розпорядження № 223, відповідно до якого вирішено: невідкладно відібрати малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без позбавлення батьківських прав (а.с. 8 - 9).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2019 року у справі №300/908/17 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням, або органу опіки та піклування.

За роз`ясненнями, які містяться в п.п. 15, 16, 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» відібрання дитини є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2009 року в справі «Савіни проти України», пропонується з`ясовувати, чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів; чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини; чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження та чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки; чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я; чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки); чи мали заінтересовані сторони, зокрема батьки, достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ і набула чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розумінні. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ст. 3). Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (ст. 9). Держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та моральної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своїми батьками.

Так судом установлено, що відповідно до довідки КНП «Міський психіатричний диспансер» Одеської міської ради № 325 25.09.2023 було проведено огляд ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , результати огляду: без проявів психічних розладів.

Відповідно до довідки КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради від 27.09.2023 № 290 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на психіатричному обліку не значиться.

Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 11.07.2023 ОСОБА_2 на «Д» обліку не значиться.

Відповідно до акту оцінки потреб сім`ї/особи № 455/2ос/1.13 ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , основні доходи сім`ї задовільні, борги відсутні, помешкання та його стан задовільні. Випадок класифіковано як середньої складності.

За місцем мешкання ОСОБА_2 характеризується позитивно, про що надано відповідну характеристику.

Також з матеріалів справи слідує, що відповідачка піклується про здоров`я та виховання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідними медичними документами, а саме:

- декларацією № 0001-7Е4Т-6Н00 від 30.11.2018 Пацієнт ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надавач ПМД КНП «Дитяча міська поліклініка № 6» Одеської міської ради, законний представник пацієнта ОСОБА_2 ;

- листом профілактичних щеплень ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- довідкою Одеського закладу дошкільної освіти «Ясла-Садок» № 211 за № 01-14/115, відповідно до якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідував заклад дошкільної освіти з 10.09.2021 по 24.02.2022.

- характеристикою Одеського закладу дошкільної освіти «Ясла-Садок» № 211, відповідно до якої ОСОБА_2 характеризується позитивно.

У відповідності до ч. 1 та 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи доводи позивача, якими обґрунтовуються позовні вимоги, щодо підстав відібрання дитини ОСОБА_3 від матері ОСОБА_2 в частині наявності загрози здоров`ю та життю малолітньої дитини у випадку залишення останнього з матір`ю, судом встановлено, що зазначені обставини, які описані в Акті станом на час розгляду справи відсутні.

З наданих учасниками справи та досліджених в судовому засіданні доказів суд встановив, що станом на день вирішення питання про відібрання малолітньої дитини ОСОБА_3 від матері, відсутні підстави для відібрання дитини.

При цьому, суд виходить з того, що найкращим для малолітньої дитини є її проживання в рідній сім`ї, більш того, відібрання дитини у матері при встановлених під час судового розгляду конкретних обставин, не буде відповідати інтересам дитини. Судом встановлено, що відповідачка після того, як її дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був доставлений до КНП «Міська дитяча лікарня № 2» Одеської міської ради регулярно навідувала дитину, піклується про її стан здоров`я, також відповідачкою створені всі необхідні умови для проживання, навчання та відпочинку дитини.

Зважаючи на те, що відібрання дитини без позбавлення батьківських прав можливе у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи слід відмовити в задоволенні позову про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.

Так само не підлягає задоволенню й вимога позивача про стягнення з відповідачки аліментів на утримання дитини, оскільки зазначена вимога є похідною від попередньої вимоги про відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківських прав, в задоволенні, якої позивачу було відмовлено.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 81,89, 263-265, 268, 273, 354,355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, як орган опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Одеської міської ради про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 15 грудня 2023 року.

Суддя Ю.І.Ковтун