Рішення № 115662384, 13.12.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6788/23

13 грудня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області (далі Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області), в якій просить: визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області №027620 від 03.10.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн. до ФОП ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, станом на дату проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 10.08.2023 №001775, транспортний засіб марки IVECO, номерний знак НОМЕР_1 , вибув з користування позивача. Перевезення вантажу здійснювалось на підставі товарно-транспортної накладної (далі ТТН) від 10.08.2023 № 2034/01, згідно відомостей якої замовником (платником), вантажовідправником і вантажоодержувачем вказаний СПД/ФОП ОСОБА_2 . Між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (орендар) був укладений договір оренди транспортного засобу від 03.05.2023, згідно якого транспортний засіб марки IVECO, номерний знак НОМЕР_2 , передається ОСОБА_2 (орендарю) в строкове платне користування для використання в господарській діяльності. Однак під час проведення перевірки посадовими особами відповідача не було з`ясовано та не встановлено належними доказами особу автомобільного перевізника, не взято до уваги відомості ТТН, яка є основним документом на перевезення вантажів та інші документи щодо перевезення вантажу.

За таких обставин, позивач не виступав перевізником в розумінні норм Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 25.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, відповідачем 10.11.2023 подано до суду відзив. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що 10.08.2023 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб IVECO номерний знак НОМЕР_2 свідоцтво реєстрації транспортного засобу НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 , посвідчення водія НОМЕР_4 . Відповідно до інформації з свідоцтва реєстрації транспортного засобу власником є ОСОБА_1 . Також, водієм надано ТТН №2034/01 від 10.08.2023, у якій відсутні відомості щодо автомобільного перевізника. Інших документів, зокрема, договорів оренди чи тимчасових реєстраційних талонів, які б підтверджували використання даного транспортного засобу, зокрема, ФОП ОСОБА_2 , на момент проведення перевірки пред`явлено не було, так само як і не було надано жодних пояснень з даного приводу.

Зважаючи на виявлені порушення було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №001775 від 10.08.2023, в якому зафіксовано порушення вимог абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст.48 цього Закону та порушення вимог абз.8 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме порушення режиму роботи та відпочинку водія. Виявлення факту порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та встановлення наявності підстав для притягнення особи до відповідальності за виявлене порушення відбувається саме на момент проведення рейдової перевірки на основі пред`явлених водієм документів. З огляду на зміст документів, які були надані під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу, зокрема, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, представники Укртрансбезпеки не мали сумнівів щодо перебування такого транспортного засобу у власності позивача, а не в користуванні інших осіб.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 04.08.2023 №53658/22/27-23 та направлення на рейдову перевірку №НР000068 від 04.08.2023 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) на а.д. Р-14 Волинська область.

10.08.2023 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки IVECO номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , посвідчення водія НОМЕР_4 . Також, водієм надано ТТН №2034/01 від 10.08.2023, у якій відсутні відомості щодо автомобільного перевізника.

Під час перевірки виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: в ТТН №2034/01 від 10.08.2023 не вказано перевізника, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", та порушення режимів роботи та відпочинку водієм ОСОБА_3 , відповідальність за яке передбачена абз.8 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Результати перевірки оформлені актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №001775 від 10.08.2023.

Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту №001775 від 10.08.2023 було призначено на 03.10.2023, про що ФОП ОСОБА_1 повідомлено листом. За трекером даного поштового відправлення 4602703097418 повідомлення про розгляд справи отримано позивачем 30.08.2023.

Відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області 03.10.2023 прийнято постанову №027620, якою за порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачено абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до п.3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3..

Відповідно до абз.1 п.25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення..

Згідно абз.2 п.27 Порядку №1567 за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт".

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт" у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:

автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

У відповідності до ч.1 ст.34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Абзацом 3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Зокрема, документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі Правила № 363). Приписами пункту 1 Правил визначено: вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення; перевізник - фізична або юридична особа суб`єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами; товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.

Відповідно до пункту 11.3 Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

У відповідності до п.11.4. Правил № 363 після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

Згідно п.11.5. Правил № 363 у разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Згідно з ч.2 ст.49 Закону України "Про автомобільний транспорт" водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

З матеріалів справи видно, що позивач є власником транспортного засобу марки IVECO, номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №001775 від 10.08.2023 зафіксовано, що в ТТН №2034/01 від 10.08.2023 не вказано перевізника.

В ході судового розгляду досліджено, представлену під час перевірки, ТТН №2034/01 від 10.08.2023 та з`ясовано відсутність у такій обов`язкових реквізитів щодо автомобільного перевізника, передбачені Законом України "Про автомобільний транспорт" та Правилами №363.

Встановлені судом обставини свідчать про вчинення 10.08.2023 правопорушення перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", за що абз.3 ч.1 ст.60 цього Закону передбачена відповідальність автомобільного перевізника у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

Позивач жодним чином не спростовує виявленого перевіркою порушення, визначеного ст.48 Закону "Про автомобільний транспорт".

Як на підставу протиправності оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №027620 від 03.10.2023 позивач зазначає, що станом на дату проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 10.08.2023 №001775, транспортний засіб марки IVECO, номерний знак НОМЕР_5 , вибув з його користування, а тому він не являється перевізником у спірних правовідносинах. Перевезення вантажу здійснювалось на підставі ТТН від 10.08.2023 № 2034/01, згідно відомостей якої замовником (платником), вантажовідправником і вантажоодержувачем вказаний СПД/ФОП ОСОБА_2 . Між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (орендар) був укладений договір оренди транспортного засобу від 03.05.2023, згідно якого транспортний засіб марки IVECO, номерний знак НОМЕР_2 , передається ОСОБА_2 (орендарю) в строкове платне користування для використання в господарській діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 №1197 затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідно до п.3 якого підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є: визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування; визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем; оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом; користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички); користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу; оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона.

Відповідно до п. 6.2 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 11.08.2010 № 379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2011 за № 123/18861 (далі Інструкція) за письмовою заявою власника ТЗ - фізичної особи, зразок якої наведено в додатку 14 до цієї Інструкції, про надання права керування цим ТЗ іншій фізичній особі (за умови пред`явлення документів, що посвідчують особу власника та цю особу) працівниками Центру оформляється та видається тимчасовий реєстраційний талон на термін, зазначений у заяві.

Також, згідно з п.6.3 Інструкції якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою, поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Вказаним підзаконним нормативно-правовим актом на виконання вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" чітко визначено, що для транспортних засобів, що перебувають, зокрема у користуванні у фізичних чи юридичних осіб реєстраційним документом, наявність яких є обов`язковою згідно з вимогами ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" є тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб.

Правовий висновок щодо оформлення тимчасового реєстраційного талону зробив Верховний Суд у постанові від 20.12.2018 у справі № 804/8740/16, вказавши, що попри те, що наведені положення п.6.3 Інструкції передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, тобто не містять імперативної вказівки на отримання такого документа, все ж його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом України "Про автомобільний транспорт".

Разом з тим, сам по собі договір лише засвідчує намір сторін, що його уклали, щодо використання транспортного засобу. Докази того, що такий договір був дійсно спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, позивач не надав. Позивач не надав документів, які б підтверджували виконання умов договору (наданих рахунків, доказів орендної плати тощо).

Суд зазначає, що в даному випадку носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки - відповідно до зазначених вище правил і процедур, передбачених вищезгаданими профільними нормативно-правовими актами.

У даному випадку, на місці події (зупинки) за наданими водієм транспортного засобу матеріалами та відомостями складено акт, який є носієм доказової інформації (доказової бази), та встановлено, що перевізником у даному випадку є позивач.

Надані до позову матеріали щодо оренди транспортного засобу іншою особою не є юридично значимими документами для цілей визначення перевізника, оскільки були відсутні на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в акті, які саме, як вже зазначалося, і є первинним носієм доказової інформації. Надання матеріалів щодо оренди згодом, навіть не у зв`язку з розглядом справи Укртрансбезпекою, жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки, не створює наслідків юридично дефектного документу та не нівелює зафіксованих в акті обставин.

Суд наголошує, що водієм було надано посадовим особам відповідача ТТН №2034/01 від 10.08.2023, у якій не зазначено автомобільного перевізника, та не вважає достатнім доказом договір оренди транспортного засобу від 03.05.2023, оскільки вказаний договір не було надано водієм працівникам контролюючого органу на момент проведення перевірки.

З урахуванням зазначених обставин, суд приходить до переконання, що саме позивач у спірних правовідносинах мав статус автомобільного перевізника та є суб`єктом відповідальності передбаченої абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Серед іншого, розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту №001775 від 10.08.2023 було призначено на 03.10.2023, про що ФОП ОСОБА_1 повідомлено листом. За трекером даного поштового відправлення 4602703097418 повідомлення про розгляд справи отримано позивачем 30.08.2023. Вказане свідчить, що відповідачем дотримано вимоги законодавства в частині належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи.

Виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування постанови №027620 від 03.10.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачено абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", що відповідає вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ч.2 ст.2 КАС України, а доводи позивача та представлені ним докази наразі не спростовують вказаних висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатніх доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, про що описано вище.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 13 грудня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 );

відповідач:

- Державна служба України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул.Антоновича, 51, м.Київ, 01135, код ЄДРПОУ: 39816845).

- Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул.Тролейбусна, 12, м.Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46027, ).

Головуючий суддяМандзій О.П.