Рішення № 115651360, 14.12.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

14.12.2023Справа № 910/14389/23Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу №910/14389/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до фізичної особи-підприємця Пантелюк Ольги Миколаївни про стягнення 512 520, 45 грн без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.09.2023 товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Пантелюк Ольги Миколаївни (відповідач) про стягнення 512 520, 45 грн, з яких 96 364, 36 грн заборгованості за кредитом та 416 156, 09 грн заборгованості за процентами.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №067239-КВ2-012 від 10.01.2022 про надання кредиту. Також позивач вказував, що відповідачем в порушення умов договору та законодавства не сплачено у повному обсязі кошти за користування кредитом (проценти), внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у сумі 96 364, 36 грн за тілом кредиту та за відсотками у сумі 416 156, 09 грн перед ТОВ "Бізнес Позика".

Крім того, у прохальній частині позовної заяви позивач заявив клопотання про витребування від АТ КБ «Приват Банк» доказів щодо факту випуску банком банківської карти відповідача та про рух коштів по банківській картці відповідача.

Розглянувши клопотання про витребування доказів суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки при зверненні позивача з клопотанням про витребування до суду, останнім не дотримано вимог, встановлених частиною 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України (вимоги до клопотання про витребування доказів). Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи наявні докази, які дозволяють суду встановити факт обґрунтованості/необґрунтованості заявлених позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 позовну ТОВ "Бізнес Позика" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/14389/23 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Водночас, ухвалою встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено ФОП Пантелюк О.М. за адресою: АДРЕСА_1 яка вказана у позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» - 26.09.2023.

Згідно з приписів частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У пункті 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №920/256/22.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 04.03.2021 у справі №910/6835/20, від 26.05.2021 у справі № 916/1176/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 25.11.2021 у справі №873/41/21, від 23.06.2022 у справі №914/2265/20, від 27.07.2022 у справі №908/3468/13.

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.

Отже, керуючись приписами пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі №910/14389/23 від 14.09.2023 є дата відмітки поштового штемпеля на конверті - 23.09.2023.

Частиною 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 09.10.2023 (включно).

Крім того, суд враховує, що відповідач не був позбавлений права ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 в Єдиному реєстрі судових рішень, який є загальнодоступним.

Відзив від відповідача до суду не надходив. Водночас, 28.11.2023 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог.

01.12.2023 до суду від позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 (із подальшими змінами, внесеними Указами Президента України, які затверджені відповідними Законами України), затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжено з 16.11.2023 на 90 діб, до 14.02.2024.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Господарському суді міста Києва встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

ВСТАНОВИВ:

10.01.2022 між ТОВ "Бізнес Позика", як кредитодавцем, та ФОП Пантелюк О.М., як позичальником, був укладений договір №067239-КВ2-012 про надання кредиту (далі - «договір»), за умовами пункту 1.1. якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити плату за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.

Розмір та порядок нарахування плати за користування (сума коштів, яка виражена в процентах, за користування кредитом), термін дії договору визначається в пункті 1 договору.

Так, строк кредиту: 24 тижні; процентна ставка: в день: 0,86587263, фіксована; комісія за надання кредиту: 14 000,00 грн; загальний розмір наданого кредиту: 100 000,00 грн; термін дії договору: до 27.06.2022; Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 219 960, 00 грн.

Пунктом 2 договору сторони передбачили, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахування дня видачі кредиту та дня повернення його згідно графіку (графік погашення кредиту визначений сторонами в пункті 3 договору).

25.07.2022 між сторонами була підписана додаткова угода № 1 до договору, якою сторони погодили, що заборгованість по договору про надання кредиту саном на 25.07.2022 становить 194 714, 33 грн., що включає в себе: суму кредиту - 96 364, 36 грн; проценти за користування кредитом - 98 349, 97 грн.

Також у додатковій угоді № 1 сторони визначили графік повернення кредиту та внесення плати за користування кредитом, де останнім днем повернення кредиту визначили 21.08.2023.

На виконання умов кредитного договору, позивач надав ФОП Пантелюк О.М. грошові кошти у загальній сумі 100 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 33325 від 10.01.2022, наявним в матеріалах справи.

Обставини невиконання відповідачем умов кредитного договору в частині неповернення отриманого кредиту у розмірі 100 000, 00 грн стали підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення 512 520, 45 грн, з яких 96 364, 36 грн заборгованості за кредитом та 416 156, 09 грн заборгованості за процентами.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 цього Кодексу).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання (стаття 610 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 цього Кодексу).

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 2 статті 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Також, приписами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що й отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Як вбачається з матеріалів справи кредитний договір № 067239-КВ2-012 містить відмітку про підписання його одноразовим ідентифікатором «Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-9249 10.01.2022 13:41:20».

Додаткова угода № 1 до кредитного договору № 067239-КВ2-012 містить відмітку про підписання її одноразовим ідентифікатором «Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-9671 25.07.2022 11:08:05».

Таким чином, між позивачем та відповідачем укладено електронний договір № 067239-КВ2-012, підписаний у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».

На виконання умов кредитного договору, позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 100 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №33325 від 10.01.2022 з призначенням платежу: 5363542011952224 ІПН 2337911920 перерахування коштів Пантелюк О.М. ІПН НОМЕР_1 згідно з кредитним договором №067239-КВ2-012 від 10.01.2022.

Отже матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов`язання за договором, надавши ФОП Пантелюк О.М. кредитні кошти в розмірі 100 000,00 гривень.

Із матеріалів справи вбачається, що до подання позивачем позовної заяви до суду, відповідач здійснив дев`ять платежів за кредитним договором в рахунок погашення заборгованості, що підтверджується копіями довідок технологічного оператора платіжних послуг, виданими за кожним платежем, а саме: (1) № 461/08 від 30.08.2023 на суму 18 330, 00 грн (2) № 462/08 від 30.08.2023 на суму 18 330, 00 грн (3) № 463/08 від 30.08.2023 на суму 18 330, 00 гривень (4) №464/08 від 30.08.2023 на суму 4 582, 00 грн (5) №465/08 від 30.08.2023 на суму 1 000, 00 грн (6) №466/08 від 30.08.2023 на суму 4 582, 00 грн (7) №467/08 від 30.08.2023 на суму 700, 00 грн (8) №468/08 від 30.08.2023 на суму 3 882, 50 грн та витягом №511557087 із програми «ТАС Pay» на суму 2 000, 00 грн.

З урахуванням часткового погашення тіла кредиту, сума неповернутого кредиту становить 24 627, 36 грн (96 364, 36 - 71 737).

Отже, враховуючи що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт отримання ФОП Пантелюк О.М. кредитних коштів у загальному розмірі 100 000,00 грн, однак, доказів повернення позичальником 100 000, 00 грн матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про наявність у відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 24 627, 36 грн.

За наведених обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача тіла кредиту підлягають частковому задоволенню.

Крім того, не заслуговують на увагу посилання відповідача на відсутність у матеріалах справи первинних документів, які б підтверджували факт надання кредиту у розмірі 100 000, 00 грн, оскільки в матеріалах справи наявне платіжне доручення, яке є первинним документом та підтверджує факт перерахування коштів. Разом із тим, відповідач не заперечує факт отримання від ТОВ «Бізнес Позика» кредитних коштів та проведення нею часткових оплат за кредитним договором.

Окрім суми кредиту, позивачем також були нараховані проценти за користування кредитом.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, за заявлений позивачем період (з 10.01.2022 по 21.08.2023, з урахуванням укладення додаткової угоди та часткових оплат, здійснених відповідачем поза межами визначеного позивачем розрахунку процентів) заборгованість відповідача по процентах становить 416 156, 09 грн. Доводи відповідача, викладені у письмових поясненнях, як підстава для відмови в позові, є необґрунтованими. Контррозрахунок суду відповідач не надала.

Документів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували б сплату відповідачем заборгованості та процентах, відповідач суду не надав, тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості процентам у сумі 416 156, 09 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За наведених обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Пантелюк Ольги Миколаївни (код НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (код 41084239 адреса: 01133, місто Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) 24 627 (двадцять чотири тисячі шістсот двадцять сім гривень) 36 копійок - заборгованості за тілом кредиту, 416 156 (чотириста шістнадцять тисяч сто п`ятдесят шість гривень) 09 копійок - заборгованості за процентами та 6 611 (шість тисяч шістсот одинадцять гривень) 75 копійок - судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14.12.2023.

Суддя Ігор Курдельчук