Ухвала суду № 115651159, 12.12.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Київ

12.12.2023Справа № 910/18645/23

Господарський суд міста Київ у складі судді Коткова О.В., розглянувши заяву б/н від 05.12.2023 року "Про забезпечення позову до подачі позовної заяви" Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром"

особи, які можуть отримати статус учасника справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хладопром"

відповідач-1: Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій"

відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія "Крок Айс"

Від осіб, які можуть отримати статус учасника справи:

від позивача (заявника) Лузан О.С.;

від відповідача-1 не з`явилися;

від відповідача-2 не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

05.12.2023 року до Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" надійшла заява б/н від 05.12.2023 року "Про забезпечення позову до подачі позовної заяви" Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром", в якій заявник просить суд заборонити Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" до набрання рішенням суду у даній справі законної сили вносити до державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг будь-які зміни, що стосуються правового статусу знаку для товарів і послуг за Свідоцтвом на знаки для товарів і послуг № 251375 від 10.12.2018 року, в тому числі, але не обмежуючись, щодо передання прав на знак для товарів та послуг за вказаним свідоцтвом повністю або частково та здійснювати пов`язані з цим публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Подана заява обґрунтована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Хладопром" має намір звернутися до суду з позовом про (1) визнання недійсним знаку для товарів і послуг за свідоцтвом № 251375 від 10.12.2018 року "КАШТАН ПОЛТАВСЬКИЙ" та (2) зобов`язання Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" внести відомості про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг "КАШТАН ПОЛТАВСЬКИЙ" № 251375 від 10.12.2018 року до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та повідомити про це у офіційному бюлетені "Промислова власність".

У поданій заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Хладопром" посилається на те, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/12099/17 за позовом ТОВ "ФМ Хладопром" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та до АТ "Полтавахолод" про визнання недійним повністю свідоцтва на знак для товарів та послуг "КАШТАН ПОЛТАВСЬКИЙ" № 38396 від 15.03.2004 року. Під час розгляду справи № 910/12099/17 АТ "Полтавахолод" передало право власності на Свідоцтво на знак для товарів та послуг "КАШТАН ПОЛТАВСЬКИЙ" № 38396 від 15.03.2004 року фізичній особі - ОСОБА_1 (засновник та бенефіціар (прямий вирішальний вплив) АТ "Полтавахолод"). Крім того, під час розгляду справи № 910/12099/17 ОСОБА_1 здійснив дії щодо подання заявки на реєстрацію позначення "КАШТАН Полтавський" та отримав Свідоцтво на знак для товарів і послуг № 251375 від 10.12.2018 року.

З 24.07.2020 року в провадженні Печерського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа № 757/12885/20-ц за позовом ТОВ "Хладопром" та ТОВ "ФМ Хладопром" до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, ОСОБА_1 , Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю "Крок Техно-Сервіс" про визнання недійсними Свідоцтв на знаки для товарів і послуг "КАШТАН ПОЛТАВСЬКИЙ" № 38396 від 15.03.2004 року та № 251375 від 10.12.2018 року. Під час розгляду цивільної справи № 757/12885/20-ц ОСОБА_1 (бенефіціарний власник АТ "Полтавахолод") здійснив дії щодо передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія "Крок Айс" прав на знак для товарів і послуг "КАШТАН ПОЛТАВСЬКИЙ" за свідоцтвом № 251375 від 10.12.2018 року.

На твердження заявника, передача Товариству з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія "Крок Айс" прав на знак для товарів і послуг "КАШТАН ПОЛТАВСЬКИЙ" за свідоцтвом № 251375 від 10.12.2018 року спрямована на штучну зміну підсудності.

Як стверджує заявник, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія "Крок Айс", як власник прав на знак для товарів і послуг "КАШТАН ПОЛТАВСЬКИЙ" за свідоцтвом України № 251375, може в будь-який момент повністю або частково передати будь-якій особі права на знак для товарів і послуг "КАШТАН ПОЛТАВСЬКИЙ" за свідоцтвом № 251375 від 10.12.2018 року, тому з метою недопущення штучно змінити власника свідоцтва № 251375 від 10.12.2018 року заявник просить вжити заходи забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2023 року розгляд заяви б/н від 05.12.2023 року "Про забезпечення позову до подачі позовної заяви" Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" у справі № 910/18645/23 призначено на 12.12.2023 року.

Розглянувши в судовому засіданні 12.12.2023 року заяву б/н від 05.12.2023 року "Про забезпечення позову до подачі позовної заяви" Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром", суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

В силу ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

забороною відповідачу вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання про накладення арешту, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 року у справі № 916/2786/17.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Слід вказати, що з огляду на положення ст. 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз змісту наведеного вище свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.

Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення.

Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Так, заявник має намір звернутися до суду з позовом про:

- визнання недійсним знаку для товарів і послуг за свідоцтвом № 251375 від 10.12.2018 року "КАШТАН ПОЛТАВСЬКИЙ";

- зобов`язання Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" внести відомості про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг "КАШТАН ПОЛТАВСЬКИЙ" № 251375 від 10.12.2018 року до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та повідомити про це у офіційному бюлетені "Промислова власність".

У заяві про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Хладопром" посилається на те, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/12099/17 за позовом ТОВ "ФМ Хладопром" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та до АТ "Полтавахолод" про визнання недійним повністю свідоцтва на знак для товарів та послуг "КАШТАН ПОЛТАВСЬКИЙ" № 38396 від 15.03.2004 року. Під час розгляду справи № 910/12099/17 АТ "Полтавахолод" передало право власності на Свідоцтво на знак для товарів та послуг "КАШТАН ПОЛТАВСЬКИЙ" № 38396 від 15.03.2004 року фізичній особі - ОСОБА_1 (засновник та бенефіціар (прямий вирішальний вплив) АТ "Полтавахолод"). Крім того, під час розгляду справи № 910/12099/17 ОСОБА_1 здійснив дії щодо подання заявки на реєстрацію позначення "КАШТАН Полтавський" та отримав Свідоцтво на знак для товарів і послуг № 251375 від 10.12.2018 року.

З 24.07.2020 року в провадженні Печерського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа № 757/12885/20-ц за позовом ТОВ "Хладопром" та ТОВ "ФМ Хладопром" до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, ОСОБА_1 , Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю "Крок Техно-Сервіс" про визнання недійсними Свідоцтв на знаки для товарів і послуг "КАШТАН ПОЛТАВСЬКИЙ" № 38396 від 15.03.2004 року та № 251375 від 10.12.2018 року.

Під час розгляду цивільної справи № 757/12885/20-ц ОСОБА_1 (бенефіціарний власник АТ "Полтавахолод") здійснив дії щодо передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія "Крок Айс" прав на знак для товарів і послуг "КАШТАН ПОЛТАВСЬКИЙ" за свідоцтвом № 251375 від 10.12.2018 року. Передача Товариству з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія "Крок Айс" прав на знак для товарів і послуг "КАШТАН ПОЛТАВСЬКИЙ" за свідоцтвом № 251375 від 10.12.2018 року спрямована на штучну зміну підсудності.

На твердження заявника, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія "Крок Айс", як власник прав на знак для товарів і послуг "КАШТАН ПОЛТАВСЬКИЙ" за свідоцтвом України № 251375, може в будь-який момент повністю або частково передати будь-якій особі права на знак для товарів і послуг "КАШТАН ПОЛТАВСЬКИЙ" за свідоцтвом № 251375 від 10.12.2018 року з метою штучної зміни власника свідоцтва № 251375 від 10.12.2018 року.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд приймає до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже, існують великі ризики того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія "Крок Айс" може повністю або частково передати будь-якій особі (особам) права на знак для товарів і послуг "КАШТАН ПОЛТАВСЬКИЙ" за свідоцтвом № 251375 від 10.12.2018 року, що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених/опорюваних прав або інтересів заявника, який має намір звернутися до суду як позивач.

Згідно ч. 2 ст. 1114 Цивільного кодексу України, факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації.

Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що власник свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до НОІВ. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в Бюлетені.

Статтею 22 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію торговельної марки протягом двох років після припинення дії свідоцтва згідно з пунктами 1 і 2 статті 18 цього Закону, крім випадків, коли власник свідоцтва, дію якого припинено, надасть згоду на реєстрацію заявленої торговельної марки.

Підпунктом першим пункту 2 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності" внесено зміни, зокрема, до Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", а саме визначено наступне: у статті 1 абзаци другий і дванадцятий викласти в такій редакції: "Національний орган інтелектуальної власності (далі - НОІВ) - державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визначена на національному рівні Кабінетом Міністрів України як така, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом, іншими законами у сфері інтелектуальної власності, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та статутом, і має право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях".

Доповнено Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" статтею 2-1, частини 1 та 2 якої викладені наступним чином: функції НОІВ виконує юридична особа публічного права (державна організація), утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та визначена Кабінетом Міністрів України.

До владних повноважень, делегованих НОІВ, належить, зокрема, опублікування офіційних відомостей про торговельні марки та подані заявки на торговельні марки у Бюлетені, ведення Реєстру та Бази даних заявок, внесення до Реєстру відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі.

Тобто, саме на Національний орган інтелектуальної власності покладено окремі владні повноваження з реалізації державної політики, зокрема, видача охоронних документів на об`єкти права інтелектуальної власності, внесення відомостей до державних реєстрів, опублікування офіційних відомостей.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р визначено, що державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" виконує функції Національного органу інтелектуальної власності.

За змістом пунктів 2.2, 2.3 Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 року № 10 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2002 року за № 64/6352, Реєстр містить такі відомості із зазначенням міжнародних цифрових кодів для ідентифікації бібліографічних даних (ІНІД) відповідно до стандарту Всесвітньої організації інтелектуальної власності, зокрема, ім`я або повне найменування та адресу власника (власників) свідоцтва. У процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості, зокрема, щодо зміни, пов`язаної зі зміною особи власника (власників) свідоцтва.

Отже, у разі передачі Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія "Крок Айс" прав на знак для товарів і послуг "КАШТАН ПОЛТАВСЬКИЙ" за свідоцтвом № 251375 від 10.12.2018 року з наступним поданням до Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" заяви про реєстрацію відповідних змін, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" з якими він має намір звернутися до суду.

У зв`язку з тим, що власник прав на знак для товарів і послуг "КАШТАН ПОЛТАВСЬКИЙ" за свідоцтвом № 251375 від 10.12.2018 року може у будь-який час відмовитись або передати іншій особі (особам) права на знак для товарів і послуг "КАШТАН ПОЛТАВСЬКИЙ" за свідоцтвом № 251375 від 10.12.2018 року, суд дійшов висновку, що заявник обґрунтовано припускає, що права на знак для товарів і послуг "КАШТАН ПОЛТАВСЬКИЙ" за свідоцтвом № 251375 від 10.12.2018 року можуть перейти до іншої (інших) особи (осіб).

Таким чином, заява про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви шляхом заборони Державній організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" вносити до державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг будь-які зміни, що стосуються правового статусу знаку для товарів і послуг за Свідоцтвом на знаки для товарів і послуг № 251375 від 10.12.2018 року, в тому числі, але не обмежуючись, щодо передання прав на знак для товарів та послуг за вказаним свідоцтвом повністю або частково та здійснювати пов`язані з цим публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність", є обґрунтованою.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд також враховує положення міжнародного договору, а саме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що передбачає право на справедливий суд. Під терміном "справедливий судовий розгляд" розуміється у тому числі забезпечення реального виконання рішення, на що Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу держав - членів Ради Європи. Обов`язок забезпечення механізмів реалізації права на справедливий суд покладено на держави-учасниці Конвенції. Одним з механізмів забезпечення реального виконання можливого рішення суду є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Також, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту", кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

За таких обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви підлягає задоволенню.

Приписами ст. 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Керуючись ст. 136, 137, 139, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву б/н від 05.12.2023 року "Про забезпечення позову до подачі позовної заяви" Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" у справі № 910/18645/23 - задовольнити.

2. Заборонити Державній організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (ідентифікаційний код 44673629, адреса: 01601, м. Київ, вул. Годзенка Дмитра, 1) до набрання рішенням суду у даній справі законної сили вносити до державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг будь-які зміни, що стосуються правового статусу знаку для товарів і послуг за Свідоцтвом на знаки для товарів і послуг № 251375 від 10.12.2018 року, в тому числі, але не обмежуючись, щодо передання прав на знак для товарів та послуг за вказаним свідоцтвом повністю або частково та здійснювати пов`язані з цим публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність".

3. Дана ухвала Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 року у справі № 910/18645/23 є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 12.12.2023 року.

4. Строк пред`явлення ухвали Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 року у справі № 910/18645/23 до виконання становить три роки, тобто до 12.12.2026 року.

5. Стягувачем у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 року у справі № 910/18645/23 є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хладопром" (ідентифікаційний код 01548734, адреса: 61099, м. Харків, вул. Хабарова, 1).

6. Боржником у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 року у справі № 910/18645/23 є: Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (ідентифікаційний код 44673629, адреса: 01601, м. Київ, вул. Годзенка Дмитра, 1).

Ухвала набирає законної сили 12 грудня 2023 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали 14 грудня 2023 року.

Суддя О.В. Котков