Рішення № 115648135, 14.12.2023, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2-а/447/43/23 Справа №447/3848/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

14.12.2023 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, старшого лейтинанта поліції УПП у Львівській області 2 батальйону 3 роти Кота Василя Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Процесуальні дії у справі.

27.11.2023 адресу суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, старшого лейтинанта поліції УПП у Львівській області 2 батальйону 3 роти Кота Василя Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування позову наведено наступне. 17.11.2023 старшим лейтинантом поліції УПП у Львівській області 2 батальйону 3 роти Котом Василем Володимировичем винесено постанову серіїЕАТ № 8158545 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, згідно якої ОСОБА_1 17.11.2023 о 14:18 керував транспортним засобом в с. Доряни в якого не працювала права фара у режимі ближнього світла, та не працював задній габаритний ліхтар та задні стоп сигнали, чим порушено п. 31.4.3 ПДР України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Позивач просить скасувати вищевказану постанову, оскільки така є незаконною, винесеною без повного об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, з порушенням його прав. Позивач зазначає, що дана ст. ПДР вказує на інші правопорушення, а не ті що вказані в оскаржувані постанові, йому не було надано доказів вчинення ним правопорушення, не було залучено адвоката, не було надано можливості усунути несправності, не розяснено його прав та обов`язків під час розгляду справи, у зв`язку з чим просить таку скасувати.

27.11.2023 постановлено ухвалу щодо прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, призначено судове засідання.

На виконання вимог ст. 269 КАС України суд скерував відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі, згідно з якою визначив строк подачі відзиву на позовну заяву, та копію позовної заяви з доданими до неї документами.

У визначений судом строк відповідач відзиву не подав та не надали матеріалів, на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення, хоча ст. 77 КАС України покладає на відповідача такий обов`язок.

04.12.2023 ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив такий задоволити.

Належним чином повідомлений відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Суд встановив:

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 8158545 від 17.11.2023 встановлено, що 17.11.2023 о 14:18 год. ОСОБА_1 в с. Дроговиж, а/д Київ-Чоп М06 610 км. керував транспортним засобом марки "Mercedes-Benz" н.з. НОМЕР_1 в якого не працювала права фара в режимі ближнього світла та не працював задній габаритний ліхтар та задній стоп сигнал, чим порушив п. 31.4.3 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 121 КУпАП .

Позивач зазначає, що працівниками поліції доказів вчинення ним правопорушення надано не було.

Доказів протилежного відповідачі не надали.

Відповідно до ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Статтею 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оцінка суду.

Відповідно до п. 31.4.3 Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортних засобів за наявності технічних несправностей зовнішніх світлових приладів: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; порушено регулювання фар; не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі й лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У постанові серії ЕАТ № 8158545 від 17.11.2023 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не зазначені будь які докази, на яких грунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що є порушення вимоги ст. 283 КУпАП.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Таким чином, відповідачем не представлено суду жодних доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови.

При цьому необхідно врахувати і практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin V. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «...суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

Обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Притягнувши позивача до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, відповідачем не надано доказів того, що позивачем було вчинено інкриміноване йому порушення.

Таким чином, позов у цій частині є підставним та підлягає до задоволення.

Водночас, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, поліцейські відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку Національної поліції.

Отже, відповідні поліцейські не можуть виступати самостійними відповідачами у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, передбачені КУпАП.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

Таким чином, суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

З огляду на наведене, оскільки адміністративний позов заявлено також до старшого лейтинанта поліції УПП у Львівській області 2 батальйону 3 роти Кота Василя Володимировича, який є неналежним відповідачем, то суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до цього відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, беручи до уваги положення ст. 139 КАС України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено, враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є інвалідом І групи згідно посвідчення серії НОМЕР_2 , судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. 245, 251, 286 КУпАП, ст. 134, 139, 159, 162, 229, 246, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 17.11.2023 серії ЕАТ № 8158545, винесену інспектором УПП у Львівській області 2 батальйону 3 роти Кота Василя Володимировича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень 00 копійок, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідачі:

Управління патрульної поліції у Львівській області, місцезнаходження: вул. Перфецького 19, м. Львів, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108646.

старший лейтинант поліції УПП у Львівській області 2 батальйону 3 роти Кіт Василь Володимирович, місцезнаходження: вул. Перфецького, 19, м. Львів, 79053.

Повний тест рішення складено 14.12.2023.

Суддя Головатий А. П.