Ухвала суду № 115639978, 08.12.2023, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №932/10860/23

Провадження №2/932/3077/23

УХВАЛА

про повернення позову

08 грудня 2023 року м.Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ Цитульський В.І., вирішуючи питання відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвартехінвест» про припинення зобов`язання,

В С Т А Н О В И В :

В позовній заяві ОСОБА_1 просить припинити грошове зобов`язання ОСОБА_1 перед АК КБ «Приватбанк» за договором іпотеки №32083931-ДІ-1/1 від 19.10.2021 в сумі 457210,03 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог ОСОБА_1 перед АК КБ «Приватбанк» на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2023 у справі №201/12097/21-ц.

У позові позивач вказає, що господарським судом розглядається справа №904/2688/23 за позовом АК КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №32083931-ДІ-1/1 від 19.10.2021. Позивальником у таких відносинах є ТОВ «Інвартехінвест».

Одночасно АК КБ «Приватбанк» є боржником перед ОСОБА_1 за судовим рішенням.

Останній надсилав АК КБ «Приватбанк» заяви про зарахування зустрічних грошових вимог проте банк їх ігнорує.

У відповідності до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.2 вказаної статті залежно відконкретних обставинсуд можевизнати зловживаннямпроцесуальними правамидії,що суперечатьзавданню цивільногосудочинства,зокрема: 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер ; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.

За приписами ч.3 цієї ж статті якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Згідно першого речення ч.4 вказаної статті суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на важливість дотримання принципу процесуальної економії (пункт 58 постанови від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б, провадження № 12-143гс19; пункт 63 постанови від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, провадження № 12-204гс19, пункт 82 постанови від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, провадження № 14-67цс20), відповідно до якого штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим.

Також за мотивами Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, провадження № 14-67цс20: пункт 59.Задоволення позову про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов`язку особи-боржника у відповідних правовідносинах є спрямованим на усунення правової невизначеності. Тобто, відповідне судове рішення має забезпечити, щоби обидві сторони правовідносин могли у майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх. А тому такий спосіб захисту є виключно превентивним; пункт 60.Якщо кредитор, який діяв в умовах правової невизначеності, у минулому порушив права особи, яку він вважає боржником, то для останнього ефективним способом захисту буде той, який спрямований на захист порушеного права, а не на превентивний захист інтересу. Тобто звернення з позовом для усунення правової невизначеності, яка існувала у минулому, в означеній ситуації не є ефективним способом захисту; пункт 61.Зокрема, якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника коштів, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема відсутність підстав для його нарахування, бо вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов`язання; пункт 62. Наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів незалежно від того, чи подав останній зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора, зокрема про визнання поруки припиненою. Тому для захисту права відповідача у ситуації, коли кредитор вже звернувся з вказаним позовом про стягнення коштів, не потрібно заявляти зустрічний позов, а останній не може бути задоволений; пункт 65.У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту.

Окрім того, за приписами ч.2 ст.601 ЦК України, зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За висновками Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 22.01.2021 у справі №910/11116/19, за дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України,незгода однієїсторони іззарахуванням зустрічниходнорідних вимог,проведеним зазаявою іншоїсторони зобов`язання,не єдостатньою підставоюдля визнанняодностороннього правочинуіз зарахуваннянедійсним. Наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов`язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника. Наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 05.07.2023 у справі №910/15792/20, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.

Аналізуючи обставини даної справи, наведені норми закону та висновки Верховного Суду приходжу до наступних висновків.

По-перше, припинення зобов`язань зарахуванням відбувається на підставі одностороннього правочину однієї із сторін, незалежно від волі іншої. Рішення суду не може бути підставою для такого припинення. Навпаки, односторонній правочин позивача про зарахування може бути предметом оскарження за позовом банку.

По-друге, доводи позивача про відсутність права вимоги не можуть бути самостійним предметом розгляду. Відповідні доводи позивача входять до предмету з`ясування у справі №904/2688/23 за позовом АК КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки. Звертаю увагу, що позов у даній справі подано значно пізніше за позов у справі №904/2688/23.

По-третє, позивачем визначено серед відповідачів ТОВ «Інвартехінвест», проте за рахунок такої особи не можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушений інтерес позивача. Тому така особа залучена штучно, для визначення підсудності у м. Дніпрі.

Відтак вбачається, що позов у даній справі має очевидно штучний характер. Крім того позивачем завідомо безпідставно залучено ТОВ «Інвартехінвест» як співвідповідача з метою зміни підсудності справи.

Поданий позов не є ефективним, судовий процес за таким позовом буде суперечити принципу процесуальної економії, буде штучним подвоєнням судових процесів та може перешкоджати вирішенню справи №904/2688/23.

За таких обставин позовна заява підлягає поверненню.

На підставі викладеного та керуючись статтею 44 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвартехінвест» про припинення зобов`язання - повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання через Бабушкінський районний суд Дніпропетровської області апеляційної скарги заявником протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем отримання її копії.

Суддя В.І. Цитульський