Рішення № 115631826, 13.12.2023, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4939/23

Провадження № 2/346/1639/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі : судді Васильковського В.В.,

за участю секретаря Максим`юк М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Коломийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та матері до досягнення дитиною трирічного віку,-

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позицій сторін.

05.09. 2023 року представник позивач ОСОБА_1 адвокат Атаманюк В.М., звернувшись до суду із даним позовом, посилається на те, що ОСОБА_1 познайомилася у 2018 році з ОСОБА_2 . У ОСОБА_3 та ОСОБА_4 склалися теплі стосунки, вони покохали одне одного, зустрічались як хлопець та дівчина та підтримували відносини продовж 3 років, а також планували спільне життя. В січні 2021 року позивачка завагітніла і сповістила про це відповідачу. Реакція відповідача на її вагітність була позитивна та згодом після п`яти місяців вагітності Ірини різко змінив своє відношення через втручання інших осіб, а тому вони розійшлися . З того часу відносини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не підтримують. Від їхніх стосунків народилася дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 до народження дитини та після народження дитини не надавав жодної допомоги ОСОБА_3 та не підтримував її. Тим не менше , після народження дочки деякий час визнавав своє батьківство, однак належним чином зареєструвати його відмовився. Нещодавно позивачка знову звернулася до відповідача , щоб вирішити питання щодо батьківства дочки ОСОБА_6 , але відповідач не бажає вирішити дане питання та постійно затягує час, а також ігнорує телефонні дзвінки від ОСОБА_3 . Відповідач відмовляється в добровільному порядку подати в органи РАЦС заяву про реєстрацію батьківства і не надає матеріальної допомоги на утримання дитини. На даний час позивачка виховує та забезпечує доньку сама. Щомісяця ОСОБА_1 несе значні витрати на її забезпечення, що полягають у придбанні продуктів харчування, одягу, товарів першої необхідності, ліків, товарів для розвитку дитини. Загальновідомим, тобто таким, що не підлягає доказуванню, є факт зростання цін у державі на продукти харчування, побутові речі, одяг, взуття. Позивачка не може працювати, оскільки доглядає за дитиною до досягнення трирічного віку. Її доходи становлять лише допомогу на дитину. Інших джерел доходу чи заощаджень в неї немає. Стан здоров`я дитини та позивачки задовільний. Також хоче зазначити, що через скрутне матеріальне становище, і байдужість відповідача, щоб мати можливість нормально утримувати дочку, ОСОБА_1 вимушена звертатись за матеріальною допомогою до своїх батьків. ОСОБА_2 фізично здоровий чоловік, інвалідності немає. Наскільки позивачці відомо відповідач ОСОБА_2 займається ремонтом автомобілів у приватному порядку, має постійний та пристойний дохід, інших утриманців у нього немає. Тим паче, що відповідач має таку можливість, але коштів на належне забезпечення дитини він не надає, натомість витрачає їх суто на власні потреби та на власний розсуд. Отже, чоловік має спроможність сплачувати аліменти на утримання своєї дочки ОСОБА_6 , а також на утримання позивачки до досягнення дитиною трирічного віку. Тому, позивачка змушена звернутися до суду із даним позовом, оскільки в позасудовому і порядку вирішити дане питання неможливо. Посилаючись на викладені обставини, прошу визнати ОСОБА_2 батьком ОСОБА_5 . Окрім того, стягувати з відповідача аліменти на користь позивачки для утримання малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в 1/3 частці від всіх видів доходів щомісячно і до досягнення дочкою повноліття, а також стягнути аліменти на утримання позивачки ОСОБА_1 , в розмірі 1/5 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи із дня подачі позовної заяви і до досягнення трирічного віку дочкою. Тому просить суд ухвалити рішення, згідно якого визнати ОСОБА_2 , батьком малолітньої дитини (дочки) - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягувати на її утримання аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, та аліменти на утримання позивачки в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку щомісячно.

10.10.2023 року від представника відповідача ОСОБА_7 адвоката Оліградського М.В. поступив відзив на позовну заяву відповідно до якого вказує, що ОСОБА_2 визнає частково позов ОСОБА_1 . Щодо визнання батьківства, то відповідач ОСОБА_2 визнає, що він є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Щодо стягнення аліментів на утримання дитини. Дитині, ОСОБА_5 , 11 жовтня виповнилося 2 роки. Щодо стану здоров`я та матеріального становища дитини, то звертаю увагу суду, що дитина є здоровою та матеріально забезпеченою. Доказів про протилежне позивачем не надано. Щодо матеріального становища відповідача, то звертаю увагу суду, що ОСОБА_2 , офіційно ніде не працює, оскільки є студентом денної форми навчання Коршівського професійного аграрного ліцею ІІ рівня акредитації і знаходиться на неповному державному забезпеченні, що підтверджується договором № Т-12/23/3 та довідкою від 20.09.2023 № 247. Жодних доходів не має. Доводи позивача про те, що ОСОБА_2 займається ремонтом автомобілів у приватному порядку, має постійний та пристойний дохід, інших утриманців у нього не має, є надуманими та нічим не підтверджені. Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував та доводив ті обставини на які вона посилається у своєму позові. Відповідач ОСОБА_2 одружений, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Батько відповідача помер, його мати ІНФОРМАЦІЯ_2 була звільнена з роботи у зв`язку із скороченням, а в неї на утриманні знаходиться неповнолітній син - брат відповідача, яким він змушений допомагати по господарству та підтримувати. Наведене підтверджується свідоцтвом про смерть, свідоцтвом про народження, трудовою книжкою. У відповідача ОСОБА_2 не має на праві власності, володіння та/або користування майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключні права на результати інтелектуальної діяльності, корпоративні права. Таким чином, приймаючи до уваги, положення ст. 180 Сімейного Кодексу України, а саме, що батьки мають рівні обов`язки щодо утримання своєї дитини та положення ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України, яким визначено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, вважає за можливе стягнення аліментів в користь позивача на утримання дитини ОСОБА_5 , 1/5 частки від всіх видів заробітку. Згідно інформації з сайту Державної служби статистики України середня номінальна заробітна плата в Івано-Франківській області станом на січень 2022 року становить 11 827,00 грн. З початку війни відомості, щодо середньої номінальної заробітної плата не оновлювалися. Відповідно 1/5 частка від 11 827,00грн. буде становити 2 364,80грн., що в розумінні ч. 2 ст. 182 СК України буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та відповідатиме прожитковому мінімуму для дитини відповідного віку. визначеному ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2023 рік". Щодо стягнення аліментів на утримання позивачки. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Із наведених вище обставин, ОСОБА_2 не може надавати матеріальну допомогу (аліменти) на утримання позивачки до досягнення дитиною трирічного віку, оскільки відповідач є студентом, не має місця роботи та не отримує жодного доходу. Тому просить суд позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання батьківства, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та матері до досягнення дитиною трирічного віку, задовільнити частково; Встановити, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та внести зміни до актового запису; Стягнути з ОСОБА_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частки від всіх доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. В решті позовних вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП- НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Коломийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції поступило клопотання відповідно до якого проти визнання батьківства, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та матері до досягнення дитиною трирічного віку не заперечують, покладаються на погляд суду.

13.12.2023 року від представника відповідача ОСОБА_7 адвоката Оліградського М.В. поступила заява про залишення позову без розгляду відповідно до якого вказує, що із позовної заяви вбачається, що вона підписана та подана представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Антонюком Володимиром Михайловичем. Згідно ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Адвокатом Антонюком В. М. на підтвердження своїх повноважень додано до позовної заяви ордер серія АТ № 1045158 на надання правничої (правової) допомоги від 23.08.2023р. виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 08.08.2023р. При тому адвокатом Антонюком В.М. до позовної заяви додано Договір доручення на ведення справ в державних органах, органах місцевого самоврядування та судових органах від 20.09.2023р. Із змісту вказаного договору, вбачається що сторонами договору є Виконавець: адвокат Антонюк В. М. та Замовник: ОСОБА_1 . Також положеннями Договору доручення на ведення справ в державних органах, органах місцевого самоврядування та судових органах від 08.08.2023р. не визначено право адвоката Антонюка В. М. підписувати позовну заяву. Виходячи із вищенаведеного, вважає, що позовну заяву у справі N 346/4939/23 від

імені позивача ОСОБА_1 , підписано та подано особою - адвокатом Антонюком Володимиром Михайловичем, який не має повноважень щодо підписання та подачі даногопозову відімені тав інтересах ОСОБА_1 , а також не має повноважень на ведення справив суді, так як ордер на надання правничої допомоги серії АТ № 1045158 від 23.08.2023р.виданий в порушення ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а саме без укладення між адвокатом та клієнтом договору про надання професійної правничої допомоги у відповідності до ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та ст. 14 Правил адвокатської етики, а Договір доручення на ведення справ в державних органах, органах місцевого самоврядування та судових органах від 08.08.2023р., який наданий адвокатом Антонюком В. М., не є Договором про надання професійної правничої допомоги у розумінні ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та ст. 14 Правил адвокатської етики. Тому просить суд позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання батьківства, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та матері до досягнення дитиною трирічного віку - залишити без розгляду.

13.12.2023 року від представника відповідача ОСОБА_7 адвоката Оліградського М.В. поступила заява про розгляд справи у відсутність особи, яка бере участь у справі відповідно до якої вказує, що вважає за можливе стягнення аліментів в користь позивача на утримання дитини ОСОБА_5 , 1/6 частки від всіх видів заробітку. Відповідно 1/6 частка від 15 000,00грн. буде становити 2 500,00грн., що в розумінні ч.

2 ст. 182 СК України, буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного

розвитку дитини та відповідатиме прожитковому мінімуму для дитини відповідного

віку. визначеному ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2023 рік". ОСОБА_2 , погоджується на аліменти на утримання дитини

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 (а не 1/5, як вказано у

відзиві) частки від всіх доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму

для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 08 вересня 2023 року відкрито загальне позовне провадження по даній справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що в сторін народилася дочка: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , наведене стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 27 жовтня 2021 року. В графі батьки зазначено: батько: ОСОБА_8 , мати: ОСОБА_1 (а. с. 5) та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статтей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00038054955 (а.с. 6).

Згідно довідки від 20.09.2023 року ОСОБА_2 навчається в Коршівському професійному аграрному ліцеї, термін навчання по 28.02.2025 року (а.с.44).

ІV. Норми права, якими регулюються правовідносини сторін.

Відповідно до статті 51 Конституції України, ч. 2 та 3 ст. 5 СК України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно з ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

Відповідно до ст.121 Сімейного кодексу України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст.122 Сімейного кодексу України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Частиною 2 ст. 125 цього Кодексу передбачено, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 зазначеного Кодексу походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Статтею 128 Сімейного кодексу передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

У п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Згідно зі ст. 129 СК зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ч.2 ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.8, підпункту 2.13.1. п. 2.13. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, заява про визнання батьківства, яка є підставою для внесення змін, може бути подана до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про народження (крім випадків, коли актовий запис про народження складено дипломатичним представництвом або консульською установою України) або за місцем постановлення рішення суду про визнання батьківства. Якщо в актовому записі про народження дитини батьком указаний чоловік заявниці або інша особа (за винятком випадків, передбачених статтею 135 Сімейного кодексу України), то в унесенні змін стосовно визнання батьківства має бути відмовлено до вирішення судом питання щодо виключення з актового запису про народження відомостей про батька. Підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Сімейного кодексу України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно з положеннями ст.13 ЦПК України, яка передбачає принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частини перша третя статті 181 Сімейного кодексчу України).

Відповідно до частин першої, другої статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною першою статті 183 Сімейного кодексу України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

В силу частини першої статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно статті 75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом.

У відповідності до статті 84 Сімейного кодексу України право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Положеннями частини шостої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

V.Оцінка суду

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, доходить висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Що стосується позовної вимоги про визнання батьківства, суд приймає заяву відповідача про визнання позову в цій частині та доходить висновку, що позов слід задовольнити та слід визнати відповідача, ОСОБА_2 батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також слід внести до актового запису № 686.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини суд доходить таких висновків.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд вважає доведеною ту обставину, що відповідач є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір`ю.

Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_5 .

Відповідно підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення на його утримання аліментів.

Що стосується розміру аліментів, то при його визначенні суд доходить таких висновків.

Враховуючи стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, суд доходить висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти в розмірі розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) , з усіх видів доходів громадян, щомісячно.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача на утримання позивачки, суд доходить таких висновків.

Сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, суд вважає, що позивачка повинна довести ту обставину, що відповідач може надавати їй допомогу на утримання.

Однак, жодних доказів стосовно цього позивачкою не надано.

Судом встановлено, що відповідач не працює, навчається в Коршівському професійному аграрному ліцеї

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що в задоволенні позову в цій частині слід відмовити за недоведеністю.

Що стосується клопотання представника позивача про залишення позову без розгляду з підстав відсутності в представника позивача повноважень на підписання позову, суд в задоволенні такого клопотання відмовляє з огляду на таке.

Згідно ч.4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю;

2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Судом встановлено, що до матеріалів позову адвокатом Атаманюком В.М. долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги (а.с.11).

Надання такого ордеру на думку суду є достатнім підтвердженням повноважень відповідно до п.2 ч.4 ст. 62 ЦПК України і не вимагає додаткового надання договору, в якому було б передбачено право підпису позову.

На підставі вищевикладеного та, ст.ст. 75-77, 79, 80, 84, 121, 128, 134, 180-183 Сімейного кодексу України, керуючись ст..ст. 2,4,5,10,12,13,19,76-91,133,141,200, 206, 258-259, 263-265, 268, 273,354-355, 355, 430ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Встановити, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни до актового запису № 868 народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), зазначивши в графі батько « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України».

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 05.09.2023 року і досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесять три) гривні шістдесять копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесять три) гривні шістдесять копійок.

В задоволенні решти позову- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до суду Івано-Франківського Апеляційного суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;РНОКПП: НОМЕР_2 .

Третя особа : Коломийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місце знаходження: 78203, вул. Адама Міцкевича, 2, м.Коломия, Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 43182151.

Суддя Васильковський В. В.