Рішення № 115631136, 29.11.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.11.2023 Справа №607/18360/23

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Вийванка О. М.

за участю секретаря судового засідання Медвідь О. А.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Тернопільської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до відповідача Тернопільської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина за законом на квартиру АДРЕСА_1 . Позивачі звернулися до нотаріуса із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом, однак, нотаріус відмовила їм у видачі свідоцтв, у зв`язку із відсутністю державної реєстрації та правовстановлюючого документа на дану квартиру.

У зв`язку із не досягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивачі просять позов задовольнити та визнати за ними право власності по 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судовому засіданні представник позивачів зміст позовних вимог підтримала з підстав та обґрунтувань, викладених у позові, та просила його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи без її участі, при вирішенні даної справи покладається на думку суду.

При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви, клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії.

Ухвалою суду відстрочено позивачу ОСОБА_5 сплату судового збору.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду витребувано докази.

Ухвалою суду позов в частині позовних вимог ОСОБА_5 залишено без розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивачів, перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов до наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.

Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Суд, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 05 грудня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України, актовий запис № 1652.

Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є дочками ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчать свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 08.01.1979 та серії НОМЕР_3 від 10.03.1980, в яких в графі батько зазначено ОСОБА_4 .

До складу спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 входить квартира АДРЕСА_1 , яка належала йому як члену житлово-будівельного кооперативу, у зв`язку із внесенням у повному обсязі пайового внеску за квартиру, про що свідчать ордер № 118 серія МК від 15.04.1986, виданий на підставі рішення виконкому Тернопільської міської Ради народних депутатів від 11.04.1986 № 221 та довідка ДП «Люкс-1» ПП «Люкс» № 31 від 12.09.2023.

Крім того, згідно з довідкою ДП «Люкс-1» ПП «Люкс» № 436 від 19.07.2023 вбачається, що власником особового рахунку житлової площі 39,6 кв. м квартири АДРЕСА_1 , є ОСОБА_4 , який з 07.07.1986 був зареєстрований за даної адресою та знятий з реєстрації, у зв`язку зі смертю з 24.12.2002. Його дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровані та проживають за даною адресою з 07.07.1986.

На замовлення позивача ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_6 станом на 02 серпня 2023 року було виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , загальна площа якої становить 78,3 кв. м, житлова 41,1 кв. м.

24 липня 2023 року призваним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Фіголь Н.Б. заведена спадкова справа № 49/2023 до майна ОСОБА_4 , який постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 , та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з матеріалами спадкової справи, спадкоємцями за законом є: дружина померлого - ОСОБА_5 та дочки померлого: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .

24 липня 2023 року позивачі звернулися до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Фіголь Н.Б. із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_4 , котрі повідомили, що документи, які посвідчували право власності померлого на вищезазначене нерухоме майно у них відсутні, і тому надати їх нотаріусу для видачі свідоцтв про право на спадщину за законом неможливо.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25 липня 2023 року за № 454/02-31, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Фіголь Н.Б. відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свідоцтв про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із тим, що державна реєстрація права власності на дану квартиру у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивачі як на підставі заявлених вимог посилається на те, що вони є спадкоємцями за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 їх батька ОСОБА_4 та прийняли спадщину, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, оскільки відсутня державна реєстрація права власності на дану квартиру, а тому, просять визнати за ними право власності по 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд погоджується з такими аргументами позивачів, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.

У відповідності до норм Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України), спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК України). Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України). При цьому, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Згідно з ч. 2-3 ст. 384 ЦК України, член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність», що діяв на час виникнення правовідносин, у члена ЖБК виникає право на надану йому квартиру при повному внесенні внеску за неї.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 5-1 постанови № 9 від 18.09.1987 року (із доповненням від 25.12.92 та 25.05.1998) «Про практику застосування судами законодавства про житлово - будівельні кооперативи», судам слід мати на увазі, що згідно зі ст.15 Закону України «Про власність» член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатися нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на жиле приміщення у будинку державного або громадянського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом.

Судом з`ясовано, що померлий ОСОБА_4 , перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 та будучи членом будівельного кооперативу, до своєї смерті повністю сплатив пайовий внесок за кооперативну квартиру.

Отже, кооперативна квартира АДРЕСА_1 була набута подружжям (в рівних частинах) у спільну сумісну власність. ОСОБА_5 має право на 1/2 частку квартири.

Відповідно до роз`яснень, наданих в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

З огляду на вищезазначені нормативні положення, норми ЦК України застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але була прийнята спадкоємцями після 1 січня 2004 року, а якщо спадщина була прийнята до 1 січня 2004 року - застосовуються норми ЦК УРСР 1963р.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР 1963 року спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого (ч.1 ст.529 ЦК УРСР ).

Статтею 548 ЦК УРСР 1963 року встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, яким згідно ст. 525 цього Кодексу є день смерті спадкодавця.

За змістом частин першої та другої статті 549 ЦК УРСР 1963 року спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, як у разі подання ним у шестимісячний строк відповідної заяви до державної нотаріальної контори, так і в разі фактичного його вступу в управління або володіння спадковим майном, що означає можливість спадкоємця мати майно у своєму віданні, вчинення ним відповідних дій стосовно зазначеного майна до закінчення шестимісячного строку з часу відкриття спадщини.

У судовому засіданні встановлено, що позивачі прийняли спадщину в належний спосіб, вступивши в управління спадковим майном (1/2 квартири АДРЕСА_1 ), оскільки з моменту смерті ОСОБА_4 і по теперішній час постійно проживати в зазначеній квартирі. Частки кожного із позивачів на спадкове майно є рівними.

Отже, кожен із позивачів в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , набув право власності на 1/6 часку зазначеної квартири (1/2 / 3).

Нормами статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, так як в даному випадку мають місце порушення прав позивачів, які підлягають захисту, шляхом визнання за ними по 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 328, 1216, 1217, 1223, 1268, 1276 Цивільного кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Тернопільської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

позивачі ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання АДРЕСА_2 ;

відповідач Тернопільська міська рада, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 34334305, місцезнаходження вул. Листопадова, буд. 5, м. Тернопіль.

Повний текст рішення суду складено та підписано 11 грудня 2023 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко