Рішення № 115630451, 05.12.2023, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

( заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023

м.Харків

Справа № 639/3291/23

провадження 2/639/1438/23

Жовтневий районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.

за участю секретаря-Семенюк А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , через систему «Електронний суд», звернулася до суду з позовом до Харківської міської ради і просила встановити їй два місяці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , 1951 року народження, встановити факт їх сумісного проживання однією сім`єю не менше як 5 років до часу відкриття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який був вітчимом ОСОБА_1 та з 1986 року проживав разом з нею та своєю дружиною, а після смерті матері позивача ОСОБА_4 у 2013 році, спільно проживав зі ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою про зареєстрованих осіб, актом свідчення проживання особи за місцем реєстрації, складений сусідами. Після початку повномасштабної війни позивач 05.03.2023 р. виїхала за кордон, тому не змогла взяти участь у похованні вітчима та про його смерть дізналася від його двоюрідної сестри ОСОБА_5 . Вказує, що емоційне навантаження, яке спричинила військова агресія та необхідність покинути країну призвели до того, що вона пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка складається з 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , а також автомобіля Dacia Logan Universal, депозитного рахунку у ПАТ КБ «ПриватБанк», рахунку пенсійних заощаджень, побутової техніки.

За таких обставин позивач просила суд встановити факт її постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 , 1951 року народження однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, встановити додатковий строк для подання заяви до нотаріальних органів про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

У позовній заяві містяться також одночасно клопотання про зобов`язання Департаменту реєстрації Харківської міської ради надати інформацію про тривалість та точний період державної реєстрації проживання всіх осіб, місце проживання яких було зареєстровано по АДРЕСА_1 , зобов`язання Валківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надати суду свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , зобов`язання Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції разом з П`ятою Харківською міською державною нотаріальною конторою надати витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі, витяг зі Спадкового реєстру про наявність (відсутність) заповіту і спадкового договору, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину.

Позивач у позові зазначив про можливість розгляду справи без участі позивача та виклику сторін, у спрощеному провадженні.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи згідно вимог ст. 128 ЦПК України відповідач-представник Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, в порушення ч.3ст.131ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

При одночасному існуванні умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 10.07.2023 р. позовна заява прийнята до розгляду та відкрито загальне позовне провадження відповідно до положень ч.4 ст. 274 ЦКПК України , витребувано з Відокремленого підрозділу Другої Харківської міської державної нотконтори копія спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також витребувано з Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформація про актовий запис про смерть ОСОБА_3 .

Частково задоволено клопотання представника позивача і ухвалою суду від 30.08.2023 витребувана у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Сосєдко В.Л. копія спадкової справи первинний № 51/2022, заведеної після смерті ОСОБА_3 .

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо, у їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до наступних висновків.

ОСОБА_3 на праві власності належала 1/3 частина житлового будинку АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину від 25.02.2014 р., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.05.2023 р. Інші 2/3 частини житлового будинку належать позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 25.02.2014 р. П`ятою Харківською державної нотаріальною конторою.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Актовий запис про смерть № 148 від 08.03.2022 складено Валківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Харків). Місцем реєстрації ОСОБА_3 за час його смерті за даними Реєстру територіальної громади м.Харкова значиться АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 зареєстрована за даною адресою з 26.04.1994 р. .З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 прибула 20.03.2022 р. до Франції, має тимчасовий захист і тимчасовий дозвіл на перебування.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог щодо проживання зі спадкодавцем надано акт, складений 22.06.2023 р. сусідами по будинку АДРЕСА_1 щодо проживання ОСОБА_1 і реєстрацію у будинку з 1986 р. з відчимом ОСОБА_3 , а також ведення з ним сумісного господарства за період з 2013 р. по березень 2022 р., тобто після смерті матері позивача ОСОБА_4 .

Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру ( заповіти/спадкові договори) від 02.08.2022 ОСОБА_3 заповіту або спадкового договору не залишив.

За даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_3 мав сина ОСОБА_7 , 1976 року народження.

Як вбачається з наданої суду копії спадкової справи № 02/2022, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулась тільки його сестра ОСОБА_8 02.08.2022 до приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Левчука С.В., який передав заведену у період дії воєнного стану спадкову справу приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Харківської області Сосєдко В.Л.

ОСОБА_9 зареєстрована та проживає у м.Валки Богодухівського району Харківської області.Спадкодавець ОСОБА_3 , який був на час смерті зареєстрований в м.Харкові, помер у м. Валки.

Частинами першою та другою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємець першої черги ОСОБА_7 спадщину не прийняв, дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в іншій шлюб спадкодавець не вступив, ні з ким з жінок однією сім`єю не проживав.Батьки ОСОБА_3 померли раніше. Крім ОСОБА_9 спадкодавець братів та сестер не мав.Зазначені обставини містяться у заяві ОСОБА_9 , яка долучена до матеріалів спадкової справи.

08.06.2023 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Сосєдко В.Л. видано ОСОБА_9 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на грошові вклади, що знаходиться в АТ КБ «ПриватБанк», 22.06.2023 р.- свідоцтво про право на спадщину за законом на автомобіль Dacia Logan реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Стаття 1258 ЦІК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За положеннями статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

За приписами частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Факт реєстрації ОСОБА_3 і ОСОБА_1 за однією адресою не є підтвердженням спільного проживання однією сім`єю. Акт- свідчення від 22.06.2023 р.про проживання у період з 2013 р. по березень 2022 р. позивача зі спадкоємцем та ведення ними спільного господарства, складений свідками, не містить конкретики. Свідки не допитувались в судовому засіданні, не підтвердили фактичні обставини та певні події, про які позивач також не зазначає у позові.

Також суд дійшов висновку, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про встановлення факту проживання однією сім`єю з померлим ОСОБА_3 , оскільки в межах заявленого позову даний факт не має юридичного значення і від нього не залежить виникнення права позивача на спадкування після смерті ОСОБА_3 з урахуванням наявності у померлого спадкоємця другої черги, який прийняв спадщину та оформив свої спадкові права на частину спадкового майна.

Суд також зазначає, що ОСОБА_1 не зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та не отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії

Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці,які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду: від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц ; від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц ; від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц ; від 03 червня2020 року по справі № 297/2591/14-ц ; від 20 грудня 2021 року по справі № 502/1603/18 ; від 10 лютого 2023 року по справі № 604/1379/20.

Крім того, у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7«Про судову практику у справах про спадкування» міститься правова позиція, відповідно до якої особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які б могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц зазначила, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Зазначений висновок підтримано і в постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 761/30025/16-ц, від 30 квітня 2020 року у справі №352/382/18.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи, ОСОБА_1 в особіпредставника ОСОБА_2 ,звернулася досуду зпозовом провстановлення фактуспільного проживанняоднією сім`єюзі спадкодавцемі наданнядодаткового строкудля прийняттяспадщини післясмерті ОСОБА_3 до Харківськоїміської ради,тобто доненалежного відповідачата клопотань про заміну первісного відповідача не заявив.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

З урахуванням встановлених обставин позов ОСОБА_1 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 259, 264, 265,280-282 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:Позивач- ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 );

Відповідач- Харківська міська рада ( ЄДРПОУ 04059243, м.Харків, майдан Конституції, 7).

Повне судове рішення складено 11.12.2023.

СУДДЯ -