Ухвала суду № 115625703, 12.12.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

12 грудня 2023 р. № 520/34629/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил Збройних сил України Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Харківського національного Університету Повітряних Сил Збройних Сил України Міністерства оборони України, які виразились у встановленні невірного базового місяця нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, з врахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- зобов`язати Харківський національний Університет Повітряних Сил Збройних Сил України Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року індексацію грошового забезпечення з врахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Ухвалою судді від 04.12.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску та доказів поважності таких причин.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху доставлена представнику позивача до електронного кабінету у системі "Електронний суд" 06.12.2023 о 06:44, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Від представника позивача 08.12.2023 до Харківського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла заява про поновлення позивачу строку звернення до суду.

У заяві позивач зазначив обґрунтування причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду, вказавши, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 по справі № 520/4850/22 на розрахунковий рахунок позивача була нарахована сума індексації грошового забезпечення у розмірі 4 798,51 грн згідно платіжного доручення від 05.04.2023 № 673. Однак, як вказує представник позивача, позивач дізнався про порушення свого права лише після отримання листа відповідача від 18.07.2023. Просить поновити строк звернення до суду.

Дослідивши вказану заяву, суд зазначає наступне.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Однак, приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин у даній справі є виплата позивачу за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року.

Відтак, предметом спірних правовідносин є оплата праці позивача під час проходження військової служби.

Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.

Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України від 01.07.2022 № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю. Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.

Так, вищезазначеним Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX частину першу та другу статті 233 Кодексу законів про працю України було викладено у наступній редакції: "Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)."

Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.

Отже, зважаючи на зміст спірних правовідносин, позивачу, в даному випадку, встановлено тримісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

У позовній позивач вказує, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 по справі № 520/4850/22 на розрахунковий рахунок позивача була нарахована сума індексації грошового забезпечення у розмірі 4 798,51 грн, однак така сума індексації, на думку позивача, була розрахована із застосуванням невірного базового місяця, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що виплата суми нарахованої індексації в розмірі 4 798,51 грн була виплачена позивачу згідно платіжного доручення від 05.04.2023 № 673.

Тобто, позивач дізнався про порушення свого права в квітні 2023 року при виплаті йому суми нарахованої індексації в розмірі 4 798,51 грн.

Разом з тим, до суду з даним позовом за захистом свого права на виплату індексації грошового забезпечення в належному розмірі позивач звернувся лише 30.11.2023.

Вказане свідчить про пропуск позивачем тримісячного процесуального строку на звернення до суду, передбаченого ч. 233 КЗпП України.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо того, що про порушення свого права він дізнався лише після отримання відповіді на адвокатський запит його представника 18.07.2023, оскільки, як вже було вказано, суми нарахованої індексації в розмірі 4 798,51 грн були виплачені позивачу згідно платіжного доручення від 05.04.2023 № 673, що вбачається з листа Харківського національного університету Повітряних Сил Збройних сил України Міністерства оборони України, що міститься в матеріалах справи.

Також суд звертає увагу на те, що отримання особою інформації (архівних відомостей) про нараховане та виплачене грошове забезпечення у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, як і не перериває такий строк.

Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку. Таку ж позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 грудня 2022 у справі №990/102/22.

Разом з тим, навіть обраховуючи строк звернення до суду з моменту отримання представником позивача відповіді на адвокатський запит 18.07.2023 як вказує позивач, то в будь-якому випадку тримісячний строк на звернення до суду з даним позовом позивачем пропущений.

Також, суд зазначає, що індексація за 2018 рік, яка заявлена позивачем в даній позовній заяві, взагалі не була предметом розгляду у справі № 520/4850/22, у зв`язку з чим доводи позивача щодо поновлення строку є взагалі безпідставними в даній частині.

Також, слід вказати, що заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду, подана на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, по суті повторює зміст позовної заяви щодо строків звернення позивача до суду. Наведені у заяві причини пропуску строку вже були досліджені судом під час вирішення питання про залишення позовної заяви без руху. Інших причин пропуску строку, які раніше не були досліджені судом, позивачем не наведено.

Відтак, викладені позивачем доводи не доводять підстав поважності пропуску строку звернення до суду.

Таким чином, позивач так і не навів достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення позивача до суду, які б завадили йому звернутися з цим позовом протягом встановленого законом строку, а тому наведені позивачем обставини суд визнає недостатніми для висновку про те, що позивач своєчасно звернувся до суду.

З огляду на викладене, суд робить висновок про відсутність підстав для поновлення строку звернення позивача до суду.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил Збройних сил України Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.А. Волошин