Рішення № 115625364, 13.12.2023, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2023 року Справа № 480/7376/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання неправомірними рішення, дії та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України, у якій просить:

- визнати неправомірним рішення, дії, бездіяльність відповідача про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із загибеллю сина - молодшого сержанта ЗСУ ОСОБА_2 при захисті Батьківщини під час безпосередньої участі в АТО та її забезпеченні, оформлене протоколом № 15/с від 19 червня 2023 року та скасувати його;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути у визначений законом термін заяву позивача та призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю при захисті Батьківщини її сина, молодшого сержанта ОСОБА_2 , в порядку і розмірі, передбаченому законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася, через Сумський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до Міністерства оборони України із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина та надала всі необхідні документи, проте, відповідач протиправно відмовив у призначенні відповідної виплати. На переконання позивача, її право на призначення спірної виплати підтверджується відповідними доказами, та жодним чином не спростовуються у належний спосіб відповідачем. У зв`язку з викладеним, позивач вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Ухвалою суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Також вказаною ухвалою судом витребувано у відповідача усі наявні документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Міністерством оборони України подано до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечує у повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні. Зазначає, що згідно з актом службового розслідування нещасного випадку, складеного військовою частиною НОМЕР_1 від 15.03.2015, молодший сержант ОСОБА_2 разом з іншим військовослужбовцем самовільно залишили межі взводного опорного пункту та вирушили у с. Новозванівка, де вони вживали спиртні напої разом з господарями, до яких вони завітали. Також відповідач посилається на обвинувальний акт прокуратури Луганської області (Лисичанська міська прокуратура) від 09.06.2015 де зазначено, що під час вживання спиртних напоїв виник конфлікт між молодшим сержантом ОСОБА_2 та господарем, до якого він завітав з іншим військовослужбовцем. Під час сварки було застосовано вогнепальну зброю та поранено ОСОБА_2 , що стало причиною його смерті. За вказаних обставин вбачаються активні дії сержанта ОСОБА_2 , які полягають у самовільному залишенні взводного опорного пункту, вживанні алкогольних напоїв під час виконання обов`язків військової служби, а також участі його у сварці в стані алкогольного сп`яніння.

У зв`язку з викладеним, відповідач вважає оскаржуване рішення правомірним, а позовні вимоги необґрунтованими.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що син позивачки, військовослужбовець Збройних сил України молодший сержант ОСОБА_2 , був мобілізований на військову службу та зарахований до особового складу в/ч польова пошта НОМЕР_1 на посаду головного сержанта 2-ї роти охорони військової частини.

Згідно наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України №23 від 23.01.2015 молодший сержанта ОСОБА_2 прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній організації на території Донецькій та Луганській областей, забезпеченні її проведення з метою виконання службових (бойових) завдань.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Новозванівка, Луганської області, молодший сержант ОСОБА_2 загинув від вогнепального поранення, заподіяного місцевим мешканцем ОСОБА_3 , у зв`язку з чим останній обвинувачується у скоєні золоченні за ст.263 ч. 1, ст.115 ч. 1 КК України у кримінальному провадженні, справа №415/651/15, яка знаходиться на розгляді Лисичанського міського суду Луганської області. Вирок по справі на даний час не винесено (як зазначає позивач).

19.03.2015 позивачка у встановленому порядку, через ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулась до відповідача із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина.

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 позивач ОСОБА_1 є матір`ю загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 .

Після звернення представника позивача до Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, заява позивача про призначення одноразової грошової допомоги та подані до неї документи 01.03.2021 направлені до Міністерства оборони України.

Згідно листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України документи позивача надіслані до Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на доопрацювання.

Позивач вважала протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги в місячний строк, у зв`язку з чим звернулася до суду із позовом (справа №480/4881/21).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 у справі №480/4881/21 позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання рішення, дії та бездіяльності неправомірними, зобов`язання вчинити дії був задоволений частково, а саме:

визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, що полягає у нерозгляді заяви ОСОБА_1 від 19.05.2015 про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю при захисті Батьківщини її сина, молодшого сержанта ОСОБА_2 ;

зобов`язано Сумський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повторно направити до Міністерства оборони України заяву ОСОБА_1 та подані до неї документи про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю при захисті Батьківщини її сина, молодшого сержанта ОСОБА_2 ;

зобов`язано Міністерство оборони України у місячний строк розглянути заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю при захисті Батьківщини її сина, молодшого сержанта ОСОБА_2 в порядку і розмірі, передбаченому законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями;

у задоволенні інших вимог було відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023 у справі №480/4881/21 вище вказане рішення суду було залишено без змін.

19.06.2023 відповідачем, відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, №15/с, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 у справі № 480/4881/21 було розглянуто документи для призначення одноразової грошової допомоги матері померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, молодшого сержанта ОСОБА_2 (Сумський ОТЦКСП). Відповідно до витягу з вказаного протоколу, відповідач зазначив, що за поданими документами встановлено, що згідно з актом службового розслідування нещасного випадку, складеного військовою частиною НОМЕР_1 від 15.03.2015, молодший сержант ОСОБА_2 разом з іншим військовослужбовцем самовільно залишили межі взводного опорного пункту та вирушили у с. Новозванівка, де вони вживали спиртні напої разом з господарями, до яких вони завітали. Під час застілля виникла сварка.

У обґрунтовування свого рішення відповідач у ньому зазначив, що у обвинувальному акті прокуратури Луганської області (Лисичанська міська прокуратура) від 09.06.2015 зазначено, що під час вживання спиртних напоїв виник конфлікт між молодшим сержантом ОСОБА_2 та господарем, до якого він завітав з іншим військовослужбовцем. Під час сварки було застосовано вогнепальну зброю та поранено ОСОБА_2 , що стало причиною його смерті. За вказаних обставин вбачаються активні дії сержанта ОСОБА_2 , які полягають у самовільному залишенні взводного опорного пункту, вживанні алкогольних напоїв під час виконання обов`язків військової служби, а також участі його у сварці в стані алкогольного сп`яніння. Для більш детального розгляду обставин, за яких сталося кримінальне правопорушення громадянці ОСОБА_1 - матері померлого ОСОБА_2 пропонувалося подати вирок суду, проте цього не було здійснено. Відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об`єктів або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням. Згідно зі статтею 16-4 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), військовослужбовця, є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп`яніння. Ураховуючи всі обставини, які призвели до смерті військовослужбовця, відповідач вважав, що підстав для призначення одноразової грошової допомоги немає.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернулася до суду з позовом у даній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ (в редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги від 23.12.2016, далі - Закон 2011-ХІІ), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Відповідно до пп. "а" ч. 1 ст. 16-2 Закону 2011-ХІІ, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затверджено постановою КМУ від 25.12.2013 № 975.

Пунктом 10 даного Порядку визначено, що члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

Згідно із п. п. 12, 13 Порядку № 975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Відповідно до п.б ч.1 ст.16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.

Відповідач, обґрунтовуючи правомірність прийнятого рішення, як у оскаржуваному рішенні так, і у відзиві на позовну заяву, вказує на факт перебування сина позивача у стані алкогольного сп`яніння.

А саме, відповідач зазначає, що відповідно до ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком, зокрема, вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння. Аналогічна норма міститься в п. 19 Порядку №975, де зазначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком, зокрема, вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння.

Так, як зазначає відповідач ОСОБА_2 на час смерті перебував у стані алкогольного сп`яніння та перебував у самовільному залишенні взводного опорного пункту, про що зазначено в оскаржуваному протоколі засідання комісії Міноборони від 19.06.2023 №15/с.

Таким чином, на переконання відповідача, відсутні підстави для призначення і виплати одноразової грошової допомоги позивачу, оскільки, смерть ОСОБА_2 , є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння.

Ухвалою суду від 30.11.2023 витребувано у Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки належним чином засвідчені копії матеріалів, які направлялись до Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації, для призначення одноразової грошової допомоги матері - ОСОБА_1 , у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_1 її сина - молодшого сержанта ОСОБА_2 , внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини (за наслідками розгляду вказаних документів Комісією було прийнято рішення від 19.06.2023).

На виконання вказаної ухвали, Сумським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки були надані вказані матеріали.

Дослідивши вказані матеріали, суд зазначає наступне.

Посилання відповідача на обвинувальний акт прокуратури Луганської області від 09.06.2015 суд вважає безпідставним, оскільки обвинувальний акт- це кримінальний процесуальний акт, в якому відображається рішення слідчого, затверджене прокурором, чи самого прокурора про закінчення досудового розслідування і переведення обвинувачення до суду, тобто даний процесуальний документ не може бути доказом перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, тим більше, що на час розгляду даної справи інформація щодо розгляду кримінальної справи відсутня.

Щодо посилання відповідача на акт службового розслідування №1, суд вважає за необхідне зазначити, що зміст вказаного акта має посилання виключно на письмові пояснення військовослужбовців, які, як зазначено у акті,стверджували, що ОСОБА_2 вживав спиртні напої. Разом з тим, вказаний акт не містить беззаперечних доказів перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння, а тому вказаний акт повинен враховуватись у сукупності з іншими доказами. Тим більш вказані пояснення не надані суду.

Разом з тим, з наданих матеріалів судом встановлено, що відповідно до листа Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 07.07.2017 №1702, який був адресований військовому комісару ІНФОРМАЦІЯ_3 , 19.05.2016 була проведена судово-токсикологічна експертиза крові трупа ОСОБА_2 з метою виявлення алкоголю. Висновок експертизи з супровідними документами був направлений до Лисичанського міського суду 24.05.2016.

Суд зазначає, що відповідно до наданих матеріалів ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також Сумський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки вживали заходи щодо отримання вказаної інформації.

Так, відповідно у листі судді Лисичанського районного суду Луганської області А.Г. Березіна, від 09.06.2018, адресованого військовому комісару ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначено, що дійсно в матеріалах кримінального провадження №1/кп/415/29/18, 415/561/15-к, є висновок Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи №4-Т/пп/16 від 19.05.2016, однак вказаний висновок не може бути наданий військовому комісару ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки він не є стороною кримінального провадження.

Відповідно до даних Єдиного державногореєструсудових рішень, який був досліджений судом, вирок у вище вказаному кримінальному провадженні на час розгляду даної справи відсутній.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Підсумовуючи, суд зазначає, що, як вище встановлено судом, беззаперечні докази, що підтверджували б чи спростовували факт перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння на момент смерті існують в матеріалах кримінального провадження №1/кп/415/29/18, 415/561/15-к, однак з об`єктивних причин не були враховані відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення.

Враховуючи вище викладен, суд зазначає до оскаржуване рішення не відповідає п.3 ч.2 ст.2 КАС України, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги зобов`язати відповідача повторно розглянути, у визначений законом термін, заяву позивача та призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю при захисті Батьківщини її сина, молодшого сержанта ОСОБА_2 , в порядку і розмірі, передбаченому законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями, суд зазначає наступне.

Зобов`язання судом відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу позивачеві у зв`язку із загибеллю при захисті Батьківщини її сина може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність інших підстав для відмови у призначенні та виплаті такої допомоги, які передбачені законом.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки, а прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу, без перевірки наявності чи відсутності усіх підстав для відмови у її виплаті, може бути необґрунтованим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даній частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву позивача та додані до неї документи про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю при захисті Батьківщини її сина, молодшого сержанта ОСОБА_2 в порядку і розмірі, передбаченомузаконом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»із змінами та доповненнями, з урахуванням висновків суду.

Разом з тим, суд вважає за потрібне роз`яснити позивачу, що без дослідження відповідачем вище вказаних матеріалів (висновку експертизи №4-Т/пп/16 від 19.05.2016 або вироку у кримінальному провадженні №1/кп/415/29/18, 415/561/15-к) неможливо призначити позивачу спірну одноразову грошову допомогу. Однак, якщо позивач має бажання пришвидшити вирішення вказаного питання та встановити об`єктивні обставини у справі, вона, як особа, яка визнана потерпілою у кримінальному провадженні, має можливість, з урахуванням вимог КПК України, отримати (ознайомитись) вище вказані матеріали самостійно або за участю адвоката та надати їх відповідачу. Доказів вчинення вказаних дій позивачем у ході розгляду даної справи не встановлено.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки судовий збір не сплачувався позивачем, відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання неправомірними рішення, дії та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оформлене протоколом № 15/с від 19 червня 2023 року.

Зобов`язати Міністерство оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код 00034022) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та додані до неї документи про призначення та виплату її одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю при захисті Батьківщини її сина, молодшого сержанта ОСОБА_2 в порядку і розмірі, передбаченомузаконом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням висновків суду.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Глазько