Ухвала суду № 115624674, 12.12.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/32553/23

У Х В А Л А

12 грудня 2023 рокум. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надіслана засобами поштового зв`язку 20.11.2023 року) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі відповідно до ст. 263 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні);

витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 які стосуються предмету спору.

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 01.07.2021 року ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14,07.2021 року за №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум;

стягнути із відповідача судовий збір у розмірі 1073,60грн. на його користь.Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 28.11.2023 року позовну заяву залишено без руху з підстав необхідності подання суду заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням причин поважності його пропуску та підтверджуючих доказів стосовно періоду з 01.07.2021 року по 19.05.2023 року невиплати спірної доплати; встановлено позивачу строк 10 днів з дня отримання копії ухвали на усунення недоліків позовної заяви.

07.12.2023 року засобами поштового зв`язку надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом.

В обґрунтування заяви з посиланням на правові позиції, висловлені Верховним судом у постановах, зокрема, від 29.10.2020 року у справі №816/197/18, від 06.12.2022 року у справі №711/8648/17, від 20.10.2020 року у справі №640/14865/16-А, від 25.02.2021 року у справі №822/1928/18, 460/100/21 зазначено, що після проведення йому перерахунку з 02.11.2022 по суті позивач не знав чи виплачується йому доплата в розмірі 2000 грн, тому як по факту розмір пенсії збільшився, але на початку вересня 2023 року від знайомого він дізнався, що пенсійний фонд самовільно і без попередження відмінив йому вказану виплату у розмірі 2000 грн,, тому в той же день позивач відкривши через інтернет з`єднання свій електронний кабінет Пенсійного фонду України ознайомився з інформацією з чого саме складається його пенсійне забезпечення, де я і побачив, що в розрахунку відсутня доплата в розмірі 2000 грн. З цього приводу позивач звернувся з заявою до відповідача з проханням установити та виплатити йому з 01.07.2021 щомісячну доплату у розмірі 2 000,00 грн. На цю заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 03.11.2023 відмовило у виплаті у розмірі 2 000,00 грн. до призначеної пенсії, повідомивши що на підставі рішення суду № 420/8485/22 з 02.11.2022 йому проведено перерахунок пенсії. Оскільки до перерахунку основний розмір пенсії складав 3052,25 грн, а після перерахунку - 6981,51 грн., тому щомісячна доплата згідно з Постановою № 713 з 01.06.2022 нібито відсутня, але перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Після отримання пенсії у перерахованому за рішенням суду розмірі позивач не знав чи входить до цієї суми доплата у розмірі 2000 грн чи ні, оскільки розмір пенсії збільшився, а на скільки саме пенсійний орган не повідомляв. В самому рішенні суду (420/8485/22) про перерахунок пенсії не зазначено яка саме сума пенсії повинна бути сплачена позивачу, а тільки зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії. Про виконання рішення 420/8485/22 ГУ ПФУ в Одеській області мене не повідомляв, і звісно не повідомляв про той факт, що при перерахунку пенсії за вказаним рішенням самовільно без мого відома відмінив доплату у 2000 грн. Таким чином позивач, отримавши збільшену пенсію розумів що так і повинно бути і не міг навіть припустити, що пенсійний фонд знову вчинив протиправні дії під час перерахунку, якби не знайомий, позивач би і до цього дня не здогадувався про порушення з боку пенсійного фонду.

Розглянувши заяву позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з цим, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі Рисовський проти України підкреслено особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.

Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об`єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.

Зазначена позиція суду також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").

У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Така позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 травня 2019 року у справі № 826/26174/15, від 21 грудня 2019 року у справі №826/12776/15 та від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст.123 КАС України, відповідно до ч.2 якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка має об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Верховний Суд у постанові від 02.03.2021р. у справі № 758/7700/17 зазначив, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, з моменту отримання грошових виплат, при отриманні від органу Пенсійного фонду України повідомлення про призначення пенсії, відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 р. у справі №340/1019/19).

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021р. у справі №240/12017/19 наголосила на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Позивачем не наведено об`єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду вчасно протягом часу з грудня 2022 року до вересня 2023 року (заява позивача від 12.09.2023 року надійшла до відповідача 20.09.2023 року), тобто убачається тривала пасивна поведінка щодо реалізації свого права поцікавитися та отримати інформацію щодо розміру складових своєї пенсії.

Суд зазначає, щоправові позиції щодо застосування норм КАС України стосовно підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом не підлягають застосуванню автоматично, не мають універсального характеру, без урахування обставин конкретної справи, що розглядається судом, на що звернула увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 року у справі №154/3029/14-ц.

Така оцінка судом фактичних обставин справи та доказів не може свідчити про надмірний формалізм у підходах до вирішення питання поновлення строку, навпаки, на думку суду, сприяє юридичній визначеності у спірних правовідносинах та стимулює учасників процесу до добросовісного ставлення до реалізації своїх процесуальних прав.

Відповідач у листі від 03.11.2023 року, зазначає що перерахунок пенсії на виконання рішення суду у справі №420/8485/22 був проведений 02.11.2022 року, щомісячна доплата до пенсії згідно Постанови №713 відсутня, що позивач визнає.

Позов у даній справі поданий 20.11.2023 року, тобто з пропуском шестимісячного строку з дня отримання позивачем пенсії за листопад 2022 року без спірної доплати.

Суд зазначає, що позивач повинен був дізнатися (та мав таку можливість) про порушення своїх прав, починаючи з 02.12.2022 року, коли отримав пенсію за листопад 2022 року без доплати 2000грн., передбаченої Постановою №713, тобто перебіг строку звернення з позовом про нарахування та виплату йому доплати розпочався з 02.12.2022 року.

Суд залишається на цій позиції щодо обчислення строку з 02.12.2022 року та відхиляє аргументи позивача в цій частині з урахуванням викладеного вище, зокрема, щодо випадкового усвідомлення ймовірного порушення його прав зі слів знайомого у вересні 2023 року, після чого він почав вчиняти дії для з`ясування дійсного стану речей. Із заяви позивача від 12.09.2023 року вбачається, що станом на цю дату він вже достеменно був обізнаний про припинення виплати йому спірної доплати після перерахунку за рішенням суду.

ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 01.07.2021 року по 19.05.2023 року, поважних причин не наводить, тому його заява про поновлення строку задоволенню не підлягає.

Причини пропуску строку, наведені у заяві, суд оцінює як загальні, не пов`язані з конкретними обставинами, що стосуються саме позивача та свідчать про непереборний характер таких обставин в контексті можливості подати позовну заяву у встановлений законом строк, та про поважність причин пропуску строку.

Виходячи із встановлених обставин та враховуючи вищенаведені правові позиції, суд вважає, що належних та допустимих доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали звернення і не залежали б від волі позивача, із змісту заяви про поновлення пропущеного процесуального строку, поданої позивачем на виконання ухвали суду від 07.11.2023 року, не вбачається, позивачем не зазначено, а судом не встановлено.

Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративну позовну заяву слід повернути позивачу відповідно до приписів ч. 2 ст. 123 КАС України в частині вимог, що стосуються періоду з 01.07.2021 року по 19.05.2023 року.

Суд звертає увагу, що така позиція підтримана П`ятим апеляційним адміністративним судом у постановах від 17.10.2023 року у справі №420/20417/23 та від 24.10.2023 року у справі №420/19268/23, який погодився із судом першої інстанції стосовно висновку про пропуск строку звернення до суду з позовом в подібних правовідносинах за період вимог, що передує 6-ти місяцям від дати звернення до суду з позовом.

В решті вимог позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі (ст.262 КАС України) в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.

Керуючись ст.ст. 121, 122, 169, 171, 243, 248, 256, 262, 294, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачеві в частині вимог, що стосуються періоду з 01.07.2021 року по 19.05.2023 року виплати спірної доплати, визнавши причини пропуску строку звернення до суду з позовом в цій частині неповажними.

Відкрити провадження у справі за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) про визнання про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії (в іншій частині вимог).

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у строк, визначений для надання відзиву на позовну заяву.

Витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Витребувані докази надати до суду у строк, встановлений для подання відзиву на позовну заяву.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву п`ять днів з дня отримання відзиву.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив п`ять днів з отримання відповіді на відзив.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/gromadyanam/cases/.

Копію ухвали направити учасникам справи, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов`язки (не пізніше наступного дня після постановлення ухвали (ч.6 ст.169 КАС України).

Справа розглядатиметься суддею одноособово.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення у повному обсязі до суду апеляційної інстанції (П`ятого апеляційного адміністративного суду).

Суддя М.М. Аракелян