Рішення № 115624582, 12.12.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/22989/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Управління соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 04 вересня 2023 року надійшов позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення територіального структурного підрозділу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, а саме: Управління соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, оформлене за №5002203190 від 12.10.2022 року про скасування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн. НОМЕР_1 , дії Довідки №5105-5002203190 від 04.10.2022 року та відмови у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за заявою від 04.10.2022 року;

2. Зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн. НОМЕР_1 ) допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, визначену Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №332.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він інвалідом ІІІ групи з дитинства та є мешканцем м. Херсон та зареєстрований за місцем проживання в місті Херсоні. 04.10.2022 позивач звернувся до Управління соціального захисту населення в Приморському районі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради із заявою про взяття його на облік як внутрішньо переміщену особу, у зв`язку зі зміною фактичного місця проживання/перебування. Відповідно до Порядку оформлення і видачі Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» позивача було включено до Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб, видано Довідку №5105-5002203190 від 04.10.2022 та призначено виплату допомоги на проживання як внутрішньо переміщеної особи, яка здійснювалася з 04.10.2022 по 07.04.2023. В травні 2023 року позивачу було припинено виплату допомоги на проживання як внутрішньо переміщеної особи. 30.06.2023 на електронну адресу позивача надійшла відповідь відповідача про те, що, за результатами перевірки було встановлено, що гр. ОСОБА_1 згідно з даними автоматизованої інформаційної системи призначення і виплати допомог і пенсій з 08.10.2020 перебуває на обліку та отримує державну допомогу особам з інвалідністю в управлінні соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради. Документи, інші докази, що підтверджують факт переміщення з м. Херсон на момент виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, заявником не надано. Відповідачем було прийнято рішення № 5002203190 від 12.10.2022 про скасування дії Довідки Позивача, як такому, що не має права на її отримання, у зв`язку з відсутністю обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, а також відмовлено у надані допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за заявою від 04.10.2022. Також, Позивач 15.08.2023 отримав відповідь від Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації №7341/05/03-28/2-23/С- 1743-1.4 в якій зазначено, що рішенням від 12.10.2022 Управлінням в Приморському районі м. Одеси було скасовано дію Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.10.2022 № 5105-5002203190, у зв`язку з відсутністю обставин, що спричинили внутрішнє переміщення на час виникнення обставин, що визначені згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та відмовлено в призначені допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі. Позивач, оскаржуване рішення відповідача, не отримував, про його існування дізнався лише з відповіді відповідача від 30.06.2023, тому строк на його оскарження позивачем не пропущений. Позивач, вважаємо, що рішення відповідача про скасування дії Довідки та відмови у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи є протиправним та порушує його права.

Ухвалою судді від 11.09.2023 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

27.10.2023 суд ухвалив залучити до участі у справі № 420/22989/23 в якості другого відповідача Управління соціального захисту населення в Приморському районі міста Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради; розпочати спочатку розгляд справи № 420/22989/23; витребувати від Управління соціального захисту населення в Приморському районі міста Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради інформацію та її документальне підтвердження щодо звернення ОСОБА_1 із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

29.09.2023 до суду (вх.№33052/23) від Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та вказує, що ОСОБА_1 з жовтня 2020 року по теперішній час перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, як отримувач державної соціальної допомоги особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_1 на підставі його заяви. Крім того, позивач є студентом денної форми навчання Національного університету «Одеська юридична академія» з терміном навчання з 21.09.2020 по 30.06.2024. ОСОБА_1 04.10.2020 звернувся до управління із заявою про взяття його на облік, як внутрішньо переміщену особу та надав тимчасове посвідчення № НОМЕР_2 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка тимчасово проживає на території, видане Івано-Франківською територіальною громадою 03.04.2022, в якому зазначено місце проживання згідно реєстрації (звідки прибув): АДРЕСА_2 . Позивачу управлінням видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.10.2022, проте, допомога на проживання призначена не була, оскільки з`ясовано, що на момент виникнення обставин, а саме 24.02.2022, позивач отримував державну соціальну допомогу особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю за фактичним місцем проживання у м.Одеса. Зазначає, що 12.10.2022 управлінням, у відповідності до положень п.8 Порядку №509, було прийняте рішення про скасування дії довідки позивачу від 04.10.2022, як такому, що не має права на її отримання, в зв`язку із відсутністю обставин, що спричинили внутрішнє переміщення та про відмову у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за заявою від 04.10.2022, оскільки м.Одеса не входить до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Документи, інші докази, що підтверджують факт переміщення з м.Херсон на момент виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, позивач не надав.

16.10.2023 до суду (вх.№35355/23) від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив у якій позивач зазначає, що отримання пенсії по інвалідності в м.Одеса ніяким чином не впливає на взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та здійснення відповідних виплат. Щодо навчання вказує, що відповідно до розпорядження від 24.02.2022 у навчальному закладі запроваджено дистанційну форму навчання.

Розглянувши подані докази на обґрунтування заявлених вимог, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено таке.

Місце проживання ОСОБА_1 , відповідно до довідки Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради про реєстрацію місця проживання від 19.06.2018 №16-14-4795 (а.с.12, 90), зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до витягу з реєстру Херсонської територіальної громади від 14.08.2023 (а.с.13), адреса місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 . Дата декларування/реєстрації: 19.06.2018.

Матеріали справи містять договір про надання освітніх послуг від 2020 року (а.с.16-20), укладений між Національним університетом «Одеська юридична академія» та ОСОБА_1 , предметом якого є надання одержувачу освітньої послуги, а саме із здобуття освітнього ступеня бакалавра за денною формою навчання з І курсу.

Також, відповідно до довідки Національного університету «Одеська юридична академія» від 24.09.2020 №ВІ-5 (а.с.46), ОСОБА_1 є студентом І курсу денної форми навчання, терміном навчання з 21.09.2020 по 30.06.2024.

Згідно розпорядження Національного університету «Одеська юридична академія» від 24.02.2022 №6-3 (а.с.63-64), з 24.02.2022 у навчальному закладі запроваджено дистанційну форму навчання.

ОСОБА_1 11.09.2020 звернувся до Управління соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсації та пільг (а.с.48-49) у якій просив призначити державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства ІІІ групи. У заяві ОСОБА_1 вказав, що він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до виписки з актів огляду медико-соціальною експертною комісією від 30.09.2020 (а.с.54) та від 23.11.2022 (а.с.55), ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи з дитинства по слуху. У виписках зазначено місце проживання інваліда: АДРЕСА_3 (у випистці від 30.09.2020) та АДРЕСА_1 (у випистці від 23.11.2022).

Матеріали справи містять тимчасове посвідчення № НОМЕР_2 від 03.04.2022 (а.с.47, 89) видане Івано-Франківською територіальною громадою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що тимчасово проживає на території ОСОБА_1 .

04.10.2022 ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.52-53, 91-92), у якій, окрім іншого, вказав, що останнє задеклароване/зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи з місця переміщення є: АДРЕСА_4 ; адреса місця, куди перемістилася особа: АДРЕСА_1 та проживає там з 15.09.2022.

Матеріали справи містять довідку від 04.10.2022 №5105-5002203190 (а.с.21) про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , видана управлінням соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі Довідка).

У Довідці зазначено зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_6 .

Також, ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради із заявою від 04.10.2022 №6429 (а.с.88) про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у якій зазначив, задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа: АДРЕСА_3 ; адреса місця, куди перемістилася особа: АДРЕСА_1 .

Управління соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради прийняло рішення від 12.10.2022 №5002203190 (а.с.24-25, 86-87) (далі Рішення) у якому зазначено, що у своїй заяві від 04.10.2022 про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу, ОСОБА_1 зазначив, що його останнє зареєстроване місце проживання/перебування на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» - АДРЕСА_3 ; до м.Одеси він перемістився 15.09.2022.

За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_1 згідно із даними автоматизованої інформаційної системи призначення і виплат допомог і пенсій з 08.10.2020 перебуває на обліку та отримує державну допомогу особам з інвалідністю в управлінні соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради.

Документи, інші докази, що підтверджують факт переміщення з м.Херсон на момент виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, заявником не надано.

Відповідно до п.2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509 на отримання довідки, зокрема, мають право особи, які після введення Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії, та яка визначена у переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках програми «єПідтримка».

Враховуючи зазначене вище та керуючись ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», п.п.1 п.8 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509, вирішено скасувати дію довідки ОСОБА_1 , як такому, що не має права на її отримання, у зв`язку з відсутністю обставин, що спричинили внутрішнє переміщення; повідомити ОСОБА_1 про прийняте рішення у встановленому Законом порядку; відмовити у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за заявою від 04.10.2022.

Про прийняте Рішення ОСОБА_1 було повідомлено листом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 15.08.2023 №7341/05/03-28/2-23/С-1743-1.4 (а.с.26-27) на його запит щодо неотримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Вважаючи спірне рішення протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Статтею 5 указаного Закону визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).

Згідно з ч.ч. 2 -3 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

З метою обліку осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, якою затверджений Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік переміщених осіб (далі - Порядок № 509).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 509 довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції.

Кабінетом Міністрів України 01.10.2014 прийнято постанову за № 505, якою затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок № 505).

Пунктом 1 цього Порядку визначено механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога).

Відповідно до п.2 Порядку № 505 Грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Порядок ведення обліку осіб, які переміщуються, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 04.10.2022 ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.52-53), у якій, окрім іншого, вказав, що останнє задеклароване/зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи з місця переміщення є: АДРЕСА_4 ; адреса місця, куди перемістилася особа: АДРЕСА_1 та проживає там з 15.09.2022.

Управлінням соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради заявнику видано довідку від 04.10.2022 №5105-5002203190 (а.с.21) про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 .

В той же час, як встановлено під час розгляду справи, управлінням соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради прийняло рішення від 12.10.2022 №5002203190 (а.с.24-25) у якому зазначено, що за результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_1 згідно із даними автоматизованої інформаційної системи призначення і виплат допомог і пенсій з 08.10.2020 перебуває на обліку та отримує державну допомогу особам з інвалідністю в управлінні соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради. Документи, інші докази, що підтверджують факт переміщення з м.Херсон на момент виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, заявником не надано.

Із посиланням на ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», п.п.1 п.8 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509, вирішено скасувати дію довідки ОСОБА_1 , як такому, що не має права на її отримання, у зв`язку з відсутністю обставин, що спричинили внутрішнє переміщення та відмовити у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за заявою від 04.10.2022.

В свою чергу, частиною 1 статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено підстави для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб.

Так, підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Суд, керуючись приписами ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у постанові від 25.09.2018 у справі №229/1664/16-а зазначив, що частина перша статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлює вичерпний перелік підстав для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб, який розширеному тлумаченню не підлягає.

Водночас, досліджуючи оскаржуване рішення судом встановлено, що в ньому взагалі відсутні посилання на виключений перелік підстав для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначений ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

У відзиві на позовну заяву також не наведено, передбачених ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», підстав для скасування дії довідок про взяття позивача на облік внутрішньо переміщених осіб.

Як в оскаржуваному рішенні, так і у відзиві на позовну заяву зазначено, що позивач не мав права на отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, оскільки місце реєстрації позивача не було зареєстровано на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Надаючи оцінку наведеним доводам відзиву на позовну заяву, суд наголошує, що ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» не містить визначеної Управлінням підстави для скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Суд звертає увагу на те, що у п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа, зокрема, подала завідомо недостовірні відомості.

Однак, в оскаржуваному рішенні відсутні посилання на те, що позивач для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи подав недостовірні дані.

Відповідач в ході розгляду справи так само не посилається на обставини щодо подання позивачем недостовірних даних.

При цьому, згідно п. 4 ч. 10 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, якщо у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті.

Суд зазначає, що позивач до звернення із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи саме у відповідача перебував на обліку як особа, що отримує державну допомогу як особа з інвалідністю, а відтак, відповідач не був позбавлений можливості проведення перевірки відомостей про особу позивача станом на час звернення останнього із заявою про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень має перевірити, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також, за установленою практикою Європейського Суду з прав людини насамперед Суд повинен розглянути, чи втручання було здійснене «відповідно до закону». Цей вираз найперше вимагає, щоб відповідний захід мав певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, зможе передбачити його наслідки для себе. До того ж це законодавство має відповідати принципу верховенства права (рішення у справі «Полторацький проти України» (Poltoratskiy v. Ukraine) № 38812/97, ЄСПЛ 2003-V, рішення від 10 грудня 2009 року у справі «Михайлюк та Петров проти України» (Mikhaylyuk and Petrov v. Ukraine, заява № 11932/02), рішення у справах «Круслен проти Франції» (Kruslin v. France) та «Ювіґ проти Франції» (Huvig v. France) від 24 квітня 1990 року).

Проте, оскаржуване рішення, прийняте відповідачем з порушенням вимог ст. 2 КАС України, а саме: за відсутності визначення законодавчих підстав для прийняття оскаржуваного рішення, тобто, рішення прийнято не на підставі Закону; оскаржуване рішення є необґрунтованим, тобто, прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; без урахування принципу пропорційності, тобто, при прийнятті рішення мало місце відсутність досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямоване рішення та дії, та інтересами позивача, а відтак позовні вимоги у цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

В частині вимог позивача про визнання протиправними дій щодо відмови у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за заявою від 04.10.2022 та зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, визначену Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332, суд зазначає таке.

20.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі Порядок №332).

Відповідно до п. 1 Порядку № 332, цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).

Як вбачається з матеріалів справи (спірного рішення від 12.10.2022 та листа Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 15.08.2023 №7341/05/03-28/2-23/С-1743-1.4 (а.с.26-27), підставою для відмови позивачу у виплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, вказано, що під час опрацювання заяви та доданих документів, встановлено, що заявник перебуває на обліку в управлінні Приморського району Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради з 08.10.2020 як отримувач державної соціальної допомоги. Документи, інші докази, що підтверджують факт переміщення з м.Херсон на момент виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, заявником не надано. На підставі вищезазначеного, рішенням від 12.10.2022 було скасовано дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.10.2022 №5105-5002203190, у зв`язку з відсутністю обставин, що спричинили внутрішнє переміщення на час виникнення обставин та відмовлено в призначенні допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі.

Так, пунктом 2 Порядку № 332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території рф території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204.

В редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» (у редакції на момент спірних правовідносин), на яке міститься посилання в п.2 Порядку №332, м.Херсон входить до відповідного переліку.

Згідно з п. 3 Порядку № 332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 року включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.

Слід зауважити на тому, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №352«Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №509» було внесено зміни до пункту 4 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, а саме: У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення (військовий квиток з відомостями щодо проходження військової служби; трудова книжка із записами про трудову діяльність; документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно; свідоцтво про базову загальну середню освіту; атестат про повну загальну середню освіту; документ про професійно-технічну освіту; документ про вищу освіту (науковий ступінь); довідка з місця навчання; рішення районної, районної у мм. Києві чи Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування; медичні документи; фотографії; відеозаписи тощо).

Отже, діюче законодавство визначає альтернативні способи підтвердження факту проживання на території окупованої адміністративно-територіальної одиниці - або відміткою про реєстрацію місця проживання у паспорті, або шляхом надання інших доказів.

В свою чергу, позивач звертаючись із заявою від 04.10.2022 надав докази його реєстрації місця проживання у м.Херсон, що відповідачем не заперечується.

Більш того, у контексті спірних правовідносин, суд вважає за необхідне врахувати висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 16.09.2021 у справі №826/11638/18 у якому Верховний Суд визначив, що згідно до положень статті 29 Цивільного Кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Верховний Суд зазначив, що законодавець не пов`язує виникнення статусу внутрішньо переміщеної особи зі строком проживання на певній території та не містить застережень щодо типу проживання на території: постійного, переважного або тимчасового.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про помилковість доводів відповідача про встановлений факт проживання позивача на території міста Одеси до початку тимчасової окупації міста Херсон, та відповідно, відсутність статусу внутрішньо переміщеної особи.

Отже, визначена відповідачем обставина, як підстава для відмови в призначенні допомоги на проживання позивачу, як внутрішньо переміщеній особі, визнана судом як неналежна, а відтак у цій частині позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо захисту прав позивача, суд зазначає, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що «ефективний засіб правового захисту» у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції. (Постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12).

Звідси, похідні позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов`язання Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради поновити в Єдиній інформаційній базі даних про ВПО запис відносно ОСОБА_1 з моменту взяття його на облік внутрішньо переміщеної особи 04.10.2022 та здійснити призначення, нарахування та виплату допомоги на проживання ОСОБА_1 відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 на підставі заяви від 04.10.2022.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог, суд, керуючись ст.139 КАС України, вважає за доцільне стягнути з Управління соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Управління соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 12.10.2022 №5002203190 про скасування ОСОБА_1 дії Довідки №5105-5002203190 від 04.10.2022 та відмови у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за заявою від 04.10.2022.

Зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради поновити в Єдиній інформаційній базі даних про ВПО запис відносно ОСОБА_1 з моменту взяття його на облік внутрішньо переміщеної особи 04.10.2022.

Зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради здійснити призначення, нарахування та виплату допомоги на проживання ОСОБА_1 відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 на підставі заяви від 04.10.2022.

Стягнути з Управління соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідачі:

- Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (65074, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д, код ЄДРПОУ 36290160);

- Управління соціального захисту населення в Приморському районі міста Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (65058, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 7).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА