Ухвала суду № 115622286, 12.12.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/45499/23

Провадження № 1-кс/761/29485/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної Безпеки України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уроженця Республіки Молдова, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 січня 2023 року за №72023000310000007, -

ВСТАНОВИВ:

08.12.2023 р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної Безпеки України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 січня 2023 року за №72023000310000007.

Клопотання обґрунтовується тим, що детективами Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000310000007 від 31.01.2023 за підозрою колишнього директора ТОВ «КРАНШИП» ОСОБА_4 в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що директором ТОВ «КРАНШИП» ОСОБА_4 , з метою умисного ухилення від сплати податків, а саме мита та податку на додану вартість, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, до Одеської митниці Держмитслужби надано недостовірні дані щодо мети ввезення, цільового призначення ввезеного зазначеного судна, у зв`язку з чим безпідставно під час митного оформлення до цього судна застосовано митний режим тимчасового ввезення, що як наслідок призвело до того, що ОСОБА_4 , як директором ТОВ «КРАНШИП», не сплачено до бюджету податків на загальну суму 8 664 878,06 грн, тобто в особливо великому розмірі.

24.10.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, а саме: ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 212 КК України, що відноситься, згідно ст.12 КК України, до категорії тяжких злочинів, ОСОБА_4 як особисто, так за допомогою довірених осіб може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ОСОБА_4 може перешкоджати іншим чином встановленню істини по даному кримінальному провадженню, в тому числі застосовуючи штучні, умисно вигадані підстави для ухилення від участі у проведенні необхідних слідчих та процесуальних діях.

Приймаючи до уваги тяжкість вчиненого злочину, обставини вчинення кримінального правопорушення, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, особу підозрюваного та його статус службової особи підприємства, який діяв в інтересах засновників, мету та спосіб його вчинення - умисне ухилення від сплати обов`язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, на загальну суму 8 664 878,06 грн, сторона обвинувачення вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у сумі 8 664 878,06 грн, що становить 3 228 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та також покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: 1) прибувати до визначеної детективів групи детективів Бюро економічної безпеки України із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; 5) не відвідувати місця проживання свідків; 6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вказане стало підставою для звернення до суду з клопотанням.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання, вважають підозру необґрунтованою, докази, які на думку органу досудового розслідування підтверджують підозру, недопустимі, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведені. Крім цього, вважають розмір застави необґрунтовано завищений.

Заслухавши думки учасників судового процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Перевіряючи матеріали клопотання слідчим суддею встановлено, що детективами Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000310000007 від 31.01.2023 за підозрою колишнього директора ТОВ «КРАНШИП» ОСОБА_4 в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

24.10.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно ст. 182 ч.1 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд сторонами кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 з урахуванням вищенаведеного слідчий суддя вважає, що обставини, викладені у ч.1 ст. 194 КПК України, на даний час є частково доведені, існують достатні підстави вважати, що існує вказаний у клопотанні ризик, передбачений ст.177 КПК України, переховуватися від органів досудового розслідування, а доказів зворотного в судовому засіданні сторонами не надано. Беззаперечних даних, які б виключали вказаний ризик, слідчим суддею на даний час не встановлено.

Судом враховано, що за вчинення злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України, встановлено відповідальність у вигляді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

У той же час, не залишається поза увагою слідчого судді, що Указом Президента України №64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також, згідно з роз`ясненнями, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.

При вирішенні питання обґрунтованості підозри суд приймає до уваги практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», за яким обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу. На досудовому розслідуванні визнання доказів недопустимими можливе лише у разі очевидної і явної їх недопустимості, а висновок про очевидну і явну недопустимість певних доказів має бути категоричним, тобто він не може бути спростований матеріалами, які зібрані або можуть бути зібрані в процесі досудового розслідування.

Достатніх підстав вважати, що підозра ОСОБА_4 є необгрунтованою, суд не вбачає і стороною захисту такої необґрунтованості не доведено.

Щодо застосування більш м`яких запобіжних заходів, то ОСОБА_4 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України .

Згідно з ч. 8 ст. 194 КПК до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.

У п. 62 у справі «Боротюк проти України» (Borotyuk v. Ukraine) Європейський Суд з прав людини вказав, що «У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів».

Оскільки санкцією ч.3 ст.212 КК України передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, до ОСОБА_4 не може бути застосовано інший запобіжний захід, аніж застава чи тримання під вартою, в силу прямої заборони на це, передбаченої в ч. 8 ст. 194 КПК України.

При визначені розміру застави, суд враховує наступне.

Згідно ст. 182 ч.4,5 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Використання законодавцем терміну «у виключних випадках», по суті, є оціночним критерієм щодо здатності або нездатності забезпечити виконання обов`язків підозрюваним. В такому випадку для суду, як і для слідчого судді, орієнтирами для визначення розміру застави може бути майновий стан підозрюваного, розмір майнової шкоди або доходу, в отриманні якого він підозрюється, сума неправомірної вигоди. Сума застави повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза втрати внесеної суми утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави.

Отже, так як законодавцем не визначено чітких критеріїв обрання розміру застави у виключних випадках, визначення її грошового еквіваленту відбувається відповідно до внутрішнього переконання суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні "Istomina v. Ukraine" від 13.01.2022 (заява № 23312/15), «гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати особисту поруку, іншими словами, на ступінь впевненості щодо можливої перспективи того, що втрата застави або позов проти гарантів у разі неявки підсудного в судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб запобігти бажанню втекти з його або її боку… Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні надзвичайно обережно встановити відповідний розмір застави, і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави» (§25 рішення).

При визначенні розміру застави до уваги може братися розмір шкоди, що спричинив підозрюваний (справа «Мангурас проти Іспанії», рішення від 28 вересня 2010 року).

Враховуючи майновий стан підозрюваного, обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого тяжкого злочину, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, беручи до уваги розмір завданої шкоди (збитків), який за версією обвинувачення становить 8664878,06 гривень, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про наявність виключного випадку, визначеного ч.5 ст.182 КПК України та існування підстав для призначення суми застави більшої ніж передбачає максимальна межа п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Такий виключний випадок у даному провадженні обґрунтовується наявними доказами вчинення правопорушення, пов`язаного із спричиненням збитків державі протягом тривалого часу. Судом враховано, що визначена сума застави може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною чи юридичною особою за неї.

З урахуванням характеру та обставин кримінального правопорушення, майнового стану та зв`язків підозрюваного, слідчий суддя вважає, що достатнім для гарантування виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків буде розмір застави- 500 (п`ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі - 1 614 000 (один мільйон шістсот чотирнадцять тисяч) гривень 00 коп.,.

Такий розмір застави, хоча не відповідає розміру збитків, проте є помірним і достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_4 , тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого підозрюється останній, ймовірність настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , слід застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави - 500 (п`ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі - 1 614 000 (один мільйон шістсот чотирнадцять тисяч) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО 820172, банк-одержувач - Державна казначейська служба України м.Київ, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.П.) згідно ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від (дата) по справі №.., внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу). На підставі ч. 5 ст.194 КПК України потрібно покласти на підозрюваного ОСОБА_4 на строк - до 24.12.2023, такі обов`язки: прибувати за першою вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик; не відлучатися з м.Одеси без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати уповноваженому органу у сфері паспортного контролю на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.

Разом з тим, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання, зважаючи на те, що в клопотанні не доведено існування ризику впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а відтак покладення обов`язку утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , не відвідувати місця проживання свідків, на теперішній час не є доцільним.

Порушень процесуального законодавства, які б зумовили прийняття рішення про відмову у задоволенні клопотання, слідчим суддею не встановлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 132, 154-156, 182, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_4 , - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави - 500 (п`ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі - 1 614 000 (один мільйон шістсот чотирнадцять тисяч) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО 820172, банк-одержувач - Державна казначейська служба України м.Київ, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.П.) згідно ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від (дата) по справі №.., внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).

На підставі ч. 5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 на строк - до 24.12.2023, такі обов`язки:

- прибувати за першою вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

- не відлучатися з м.Одеси без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива , прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати уповноваженому органу у сфері паспортного контролю на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.

Підозрюваному ОСОБА_4 письмово під розпис повідомити покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1