Рішення № 115622263, 12.12.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3499/21

Провадження № 2-а/761/45/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Сіромашенко Н.В.,

при секретарі - Дем`янчук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Київській області про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3684808 від 19.01.2021, винесену інспектором батальйону патрульної поліції в с. Чайки УПП в Київській області, лейтенантом поліції Овсієнко Вадимом Анатолійовичем відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 статті 122 КУпАП з мотивів порушення вимог п.11.5 ПДР, як безпідставну, закривши провадження у справі за відсутності в його діях складу правопорушення.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що інспектором батальйону патрульної поліції в с. Чайки УПП в Київській області лейтенантом поліції Овсієнко Вадимом Анатолійовичем, щодо нього винесено постанову серії ЕАН № 3684808 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Вказує, що його було звинувачено в тому, що він 19.01.2021 близько 22 год. 49 хв. на 19 км автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп у напрямку міста Житомир, керуючи ТЗ, рухався в крайній лівій смузі при вільній правій смузі, чим порушив п.11.5 ПДР (Порушення виїзду на крайню ліву смугу при наявності двох і більше смуг для руху в одному напрямку), за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Посилається, що він, дійсно, 19.01.2021 рухався по автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп в напрямку міста Житомир в крайній лівій смузі, оскільки відповідно до п.10.4 ПДР завчасно зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині та збирався здійснити поворот ліворуч для розвороту у напрямку с. Білогородка Київської області. У разі несвоєчасного зайняття відповідного положення на проїзній частині та подальшого перелаштування в іншу смугу створювало б дискомфорт та небезпеку для нього та інших учасників дорожнього руху.

Стверджує, що всупереч доводам працівника патрульної поліції ним не порушено п.11.5 ПДР, оскільки в ньому відсутня пряма заборона на вчинення будь-яких дій, а сам пункт має рекомендаційний, а не забороняючий характер та містить обставину, за якої можливі певні дії, тоді коли пунктом 10.4 ПДР чітко встановлено обов`язок його, як водія, завчасно здійснити конкретні дії для подальшого маневру. Тобто він мав достатньо підстав рухатися саме у лівій смузі для подальшого повороту ліворуч та розвороту.

Таким чином, позивач вважає, що ним не порушено п. 11.5 Правил дорожнього руху, оскільки він завчасно зайняв, у відповідності до п.10.4 ПДР, крайню ліву смугу автодороги для розвороту на с. Білогородку Київської області..

Окрім цього позивач стверджує, що відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, вищезазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому працівником поліції всупереч нормам чинного законодавства не надано та не досліджено жодних доказів щодо здійснення ним адміністративного порушення. Крім того, не було з`ясовано і доведено обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки правопорушення, за яке передбачено адміністративну відповідальність. У постанові не міститься будь-яких посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено фото- чи відеозапис.

У зв`язку з вищевикладеним, просив суд задовольнити позов в повному обсязі та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

01.12.2021 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано до провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.02.2021 справу було прийнято до провадження суду та призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем було направлено відзив до суду, з якого вбачається, що твердження позивача не відповідають дійсності, вимоги є безпідставними та необгрунтованими, а позовна заява задоволенню не підлягає.

Суд, вислухавши сторони, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Судом встановлено, що інспектором батальйону патрульної поліції в с. Чайки УПП в Київській області, лейтенантом поліції, Овсієнко Вадимом Анатолійовичем 19.01.2021 відносно позивача було складено постанову серії ЕАН №3684808, якою накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП у зв`язку із порушенням ним п. 11.5 Правил дорожнього руху.

Із змісту вищевказаної постанови вбачається, що 19.01.2021 о 22 год 49 хв ОСОБА_1 керував транспортним засобом у крайній лівій смузі по автодорозі, що має дві і більше смуги для руху в одному напрямку, які були вільні, чим порушив п.11.5 ПДР, а саме: порушення виїзду на крайню ліву смугу при наявності двох і більше смуг для руху в одному напрямку.

Позивач у позовній заяві стверджує, що ним здійснено рух у крайній лівій смузі автодороги у відповідності до п.10.4 ПДР, оскільки він мав здійснити розворот у напрямку с. Білогородку Київської області.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам,

Пунктом 11.5 ПДР визначено, що на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Відповідно до 10.4 ПДР перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Згідно зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення ПДР, зокрема правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Таким чином, встановлено, що водій транспортного засобу повинен завчасно перед розворотом зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку.

Наданий відповідачем відеозапис події 19.01.2021 не спростовує доводи позивача в даній справі та не слугує доказом щодо наявності його вини у скоєнні адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (правовий висновок, викладений у постанові Верховного суду від 20 травня 2020 року у справі № 524/5741/16-а).

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду доказів, які спростовували викладені позивачем у позовній заяві обставини у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, суд вважає за можливе скасувати постанову серії ЕАО № 5087694 від 29.11.2021, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Враховуючи викладене вище, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області на користь позивача понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн.

Керуючись статтями 8, 9, 14-2, 122, 222, 258, 279-1 - 279-4, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про Національну поліцію», статтями 2, 3, 5, 47, 72-78, 132, 139, 192, 193, 194, 229, 241- 244, 246, 250, 257, 263, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №3684808 від19.01.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області (ЄДРПОУ 40108616, місцезнаходження: вул. Володимирська, буд.15, м. Київ, 01601) судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Н.В. Сіромашенко