Ухвала суду № 115620424, 04.12.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/44/22

Провадження по справі № 1-кп/752/1932/23

У Х В А Л А

"04" грудня 2023 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

провівши підготовче засідання у кримінальному провадженні №12020100010005204, дані про яке 22.12.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 197-1 КК України, -

за участі сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченої - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

представників потерпілих - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

встановив:

27.07.2023 до Голосіївського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадження стосовно ОСОБА_3 . Даний акт був складений 25.07.2023 після виконання вимог ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 21.11.2022 про повернення обвинувального акту прокурору.

Під час проведення підготовчого судового засідання прокурор просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту від 25.07.2023, вважаючи його таким, що відповідає вимогам ст. 291 КПК України, провадження - підсудним Голосіївському районному суді м. Києва. Підстав для закриття провадження прокурор не вбачає. Вимоги клопотання захисника про закриття кримінального провадження з підстав порушення строків досудового розслідування та повернення обвинувального акту з підстав його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України вважає необґрунтованими та просила відмовити у її задоволення.

Захисник ОСОБА_6 заявила клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України. В обґрунтування вимог зазначила, що повідомлення про підозру її підзахисній не було вручено особисто, я того вимагають вимоги ч.1 ст. 278 КПК України, а з невідомих причини направлено у поштовому відправленні, між тим, як на її думку підстав для такого вручення не було, оскільки сторона захисту не отримувала викликів до слідчого та/або прокурора для вручення підозри. За таких обставин вважає, що подальше досудове розслідування проводилося безпідставно, оскільки ОСОБА_3 не набула статусу підозрюваної.

Також захисник ОСОБА_6 заперечувала проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Зокрема посилалася на неповноту викладу фактичних обставин, яка на її думку полягає у не зазначені у акті ідентифікуючих ознак земельної ділянки (кадастрового номеру, площі, меж тощо), самовільне зайняття якої ставиться у провину її підзахисній. У доведення позиції надала ряд документів. Окрім того зазначила, що Голосіївським районним судом м. Києва здійснюється розгляд позовної заяви керівника Голосіївської окружної прокуратури і інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації, Київської місткої ради до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та ТОВ «Ремін» про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельними ділянками природно-заповідного фонду та землями транспорту, під час розгляду якого були встановлені обставини незатвердження технічної документації із землеустрою невірного визначення конфігурації відповідних земельних ділянок, зокрема подала відповідні копії документів.

Також вважає, що у акті відсутнє формулювання об`єктивної сторони злочину, зокрема не визначено у чому полягало самовільне зайняття земельної ділянки. Також посилалася на те, що формулювання обвинувачення за формою та змістом повністю дублює виклад фактичних обставин та кваліфікацію дінь, що на її думку суперечить вимогам ст.291 КПК України.

Окрім того зазначила, що пред`явлене ОСОБА_12 обвинувачення містить твердження на вчинення злочину у співучасті із ОСОБА_10 , яка не є обвинуваченою у даному провадження. Відомості про те, що ОСОБА_10 є особою, яка визнана винуватою у вчинені злочину, не у акті відсутні. Вважає, що такий виклад обвинувачення є неприпустимими та порушує принцип невинуватості.

Також під час судового засідання захисник зазначила, що прокурор ОСОБА_13 , яка 25.07.2023 затвердила обвинувальний акт, відсутні повноваження, враховуючи, що постановою першого заступника керівника Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_14 від 18.05.2022, змінений склад групи прокурорів у даному провадженні та прокурор ОСОБА_13 у групі прокурорів відсутня, а інші постанови про зміну складу групи прокурорів у даному провадженні не приймалися, то на її думку це свідчить про порушення належної правової процедури.

Представник потерпілого - Національного природного парку «Голосіївський» адвокат ОСОБА_7 заперечувала проти задоволення клопотання про закриття, вважаючи вимоги сторони захисту про порушення порядку вручення підозри необґрунтованими. Окрім того зазначила, що вимоги про закриття провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, який регламентує підстави для закриття, що пов`язані із закінченням строків досудового розслідування стосовно осіб, яким вручена підозра, не узгоджуються з доводами захисника щодо ненабуття ОСОБА_3 статусу підозрюваної. Також у запереченнях на клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту, представник потерпілого вказала певні дані щодо правого статуту земельної ділянки тощо. Просила у клопотаннях відмовити.

Представник потерпілого Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України ОСОБА_8 підтримав позицію прокурора та представник Національного природного парку «Голосіївський» адвокат ОСОБА_7 .

Заслухавши думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду, ознайомившись з обвинувальним актом та додатками до нього, суд дійшов до наступного.

Щодо клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження. Так за змістом клопотання захисник вважає, що ОСОБА_3 не набула статусу підозрюваної, оскільки слідчий та/або прокурор не вручили їй особисто повідомлення про підозру.

Відповідно до приписів п.10 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закивається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Відповідно до вимог ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. При цьому строк досудового розслідування може бути продовжений у визначеному порядку.

Під час підготовчого судового засідання було встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 було направлено 30.07.2021 у спосіб, передбачений КПК, для вручення повідомлень, а саме поштовим відправленням. Як зазначила прокурор, підставою для такого способу повідомлення, була неможливість вручення повідомлення, через неявку сторони захисту на виклик. Альтернативний спосіб вручення повідомлення про підозру, передбачений ч.1 ст.278 КПК України. Законність та обґрунтованість такої процесуальної дії, могли бути предметом оскарження під час досудового розслідування, в порядку ст. 276-278 КПК України. Між тим таким правом сторона захисту не скористалася. На стадії підготовчого судового засідання суд не вирішує питання щодо належності процесуального порядку вручення повідомлення про підозру та/або необґрунтованість підозри.

За наведених обставин, враховуючи, що строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжувався до 30.10.2021, було завершено 24.01.2022, а також період, коли сторона захисту ознайомлювалася з матеріалами досудового розслідування та визначення судом граничного строку на ознайомлення 06.01.2022, та дату надходження до суду даного обвинувального акту - 10.01.2022, суд вважає, що відсутні підстави вважати, що були порушені процесуальні строки. Окрім того, такі доводи сторони захисту були предметом судового розгляду, під час проведення підготовчого судового засідання, за наслідками якого Голосіївський районний суд с. Києва 21.11.2022 постановив ухвалу.

За наведених обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволені клопотання захисника про закриття кримінального провадження.

Щодо доводів захисника ОСОБА_6 про невідповідність обвинувального акту положенням ст.291 КПК України, зокрема в частині викладу обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, формулювання обвинувачення тощо, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.3 ст.314 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам ст. 291 КПК України і повернення обвинувального акту може мати місце, коли обвинувальний акт не відповідає вимогам вказаної статті. Самі обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акту є предметом розгляду під час судового розгляду.

Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки дані питання підлягають доказуванню на стадії судового розгляду справи та надання оцінки зібраним доказам по справі. Кваліфікації дій на стадії підготовчого провадження є недопустимою і суперечить положенням глави 27 КПК України.

Згідно вимог закону, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за правильне прокурор.

На підготовчому засіданні суд першої інстанції не вправі перевіряти правильність обраної кваліфікації, наявність усіх елементів складу кримінального правопорушення, яке інкримінується особі (їх повноту), оскільки законодавець не наділяє суд на цьому етапі повноваженнями оцінювати процесуальне рішення прокурора про закінчення досудового розслідування в частині достатності доказів та повноти формулювання офіційної версії обвинувачення. Здійснення у ході підготовчого судового засідання перевірки відповідності обвинувального акта вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачає формальне з`ясування наявності в такому рішенні прокурора відповідних обов`язкових реквізитів.

Ознайомившись з обвинувальним актом, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Доводи щодо належності земельної ділянки, її розмірів, кадастрових номерів тощо можуть бути предметом судового розгляду під час розгляду обвинувального акту по суті.

Щодо доводів захисника в частині зазначення в обвинувальному акті тверджень, які порушують права інших осіб.

Так, дійсно, згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у самовільному будівництві на самовільно зайнятій земельній ділянці, яка відноситься до особливо цінних земель, вчиненому за передньою змовою з ОСОБА_10 . Між тим, ОСОБА_10 не є обвинуваченою у справі. Акт не містить даних про те, що винуватість ОСОБА_10 встановлена вироком суду.

Положеннями ст. 291 КПК України прямо передбачена можливість зазначення у обвинувальному акті анкетних даних обвинувачених, потерпілих і викривачів. Можливість обвинувачення інших осіб, які не мають статусу обвинувачених, не передбачена ст.291 КПК України, та/або іншими нормами КПК України

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 40 КПК України за результатами попереднього слідчий має право складати обвинувальний акт, який за своїм змістом має відповідати положенням ст. 291 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 КПК України обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 КПК України.

За правилами ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Тобто не може бути переданим до суду обвинувальний акт відносно осіб, яким у встановленому порядку не висунуте обвинувачення.

Незважаючи на те, що обвинувальний акт складений щодо ОСОБА_3 , його зміст також містить обвинувачення у скоєнні того ж самого кримінального правопорушення ОСОБА_10

Принцип презумпції невинуватості, закріплений у пункті 2 статті 6 Конвенції, є одним з аспектів права на справедливий судовий розгляд кримінальної справи, гарантованого пунктом 1 статті 6. Зокрема цей принцип забороняє навіть передчасне висловлення щодо винуватості особі «яку обвинувачено у вчиненні злочину». З урахуванням наведеного принципу, зазначення у акті твердження (які по своїй суті є обвинуваченням), що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення спільно із ОСОБА_10 , яка не є учасником провадження, та не має статусу обвинуваченої у даному провадженні, свідчить про порушення презумпції невинуватості ОСОБА_10 .

Вказане є суттєвим порушенням, як правових гарантій, передбачених національним законодавством, так і міжнародних стандартів у галузі судочинства, які послідовно стверджують про неприпустимість нехтування презумпцією невинуватості та правом на справедливий судовий розгляд.

Так, відповідно до ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частини 2 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст.11 Загальної декларації прав людини, кожен, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його винуватість не буде доведено в законному порядку.

Наведена позиція послідовно відображена у практиці Верховного Суду (зокрема у постановах від 3 травня 2018 року у справі № 522/116/14-к , від 19 червня 2018 року у справі № 757/26602/15-к), у тому числі з прямим посиланням на конкретну практику ЕСПЛ з вказаного питання («Клуві проти Франції», п. 42 - 54, «Хужин та інші проти Росії».

Суд вважає такі порушення суттєвими, та такими, що не можуть бути усунені під час судового розгляду, тому вважає за доцільне повернути обвинувальний акт прокурору, як такий, що не відповідає вимогам п.5 ч.1 ст. 291 КПК України.

Доводи захисника про необґрунтоване затягування строків складання нового обвинувального акту, після його повернення прокурору, а також щодо відсутності повноважень у прокурора ОСОБА_13 , суд зазначає наступне. Так, дійсно ухвала Київського апеляційного суду, якою залишена без змін ухвала Голосіївського районного суду м. Києва, якою обвинувальний акт повернуто прокурору, постановлена 06.04.2023, а акт у новій редакції складено та затверджено 25.07.2023. Суд погоджується з доводами сторони захисту, що дані строк є тривалим. Пояснення прокурора, що провадження надійшло до Голосіївської окружної прокуратури лише 17.07.2023, суд вважає такими, що не узгоджуються з обов`язком вчиняти процесуальні дії в розумні строки, як того вимагає ч.1 ст. 28 КПК України. Між тим, норми КПК України не визначають таке порушення як окрему підставу для повернення обвинувального акту.

Доводи щодо відсутності повноважень у прокурора ОСОБА_15 суд також вважає обґрунтованими, враховуючи, що 18.05.2022 був змінений склад групи прокурорів (а.с. 41, т.1) та прокурор ОСОБА_15 не була включена до складу групи, а згідно доданого до обвинувального акту реєстру матеріалів досудового розслідування (а.с. 184-188, т.1) відомості про зміну групу прокурорів після 25.01.2021 взагалі відсутні. Між тим, складання обвинувального акту неповноважним прокурором також не є підставою для повернення обвинувального акту.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Враховуючи викладене, з метою недопущення порушень прав особи ОСОБА_10 , обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 слід повернути прокурору для усунення виявлених недоліків.

Керуючись статтями 291, 314 КПК, суд

постановив:

Захиснику ОСОБА_6 у задоволені клопотання про закриття кримінального провадження відмовити.

Клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту задовольнити.

Обвинувальний акту у кримінальному провадженні №12020100010005204, дані про яке 22.12.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 197-1 КК України, повернути до Голосіївської окружної прокуратури для усунення виявлених недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухали виготовлено та оголошено 08.12.2022.

Суддя ОСОБА_1