Рішення № 115617188, 04.12.2023, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 грудня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/683/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

за участі секретаря судового засідання Саловська О.А.

розглянув справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СТОК", (вул. Чумацька, будинок1, офіс 408а, м. Тернопіль, 46009)

про стягнення 930 000 грн. заборгованості

За участю від:

Позивача: Сухорук Анна Миколаївна, адвокат

Відповідача: не з`явився

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СТОК" про стягнення 930 000,00 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати вартості отриманих нафтопродуктів за договором поставки нафтопродуктів №285/2/2118 від 01.04.2021.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 10.10.2023, головуючим суддею для розгляду справи № 921/683/23 визначено суддю Чопка Ю.О.

Позиція відповідача

Відповідач участі представника в судовому засіданні 04.12.2023 не забезпечив, водночас у поданому відзиві №46 від 27.10.2023 позовні вимоги заперечив. Просить суд врахувати, що відповідач не розрахувався за поставлений Товар, оскільки строк оплати не настав. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що згідно п.4.2. Договору підставою для перерахування оплати за Товар є рахунок Постачальника. Посилання позивача на рахунок №90842764 від 30.11.2021 направлений на адресу відповідача 07.04.2023 вважає недоречним, оскільки сам рахунок містить не актуальну інформацію, адже Товариство ще 06.07.2022 змінило юридичну адресу. Також звертає увагу суду на те, що позивач направив 07.04.2023 рахунок який датований 30.11.2021. З огляду на це вважає, що рахунок повинен виписуватися датою його складення, а не минулим числом. Також відсутність у рахунку підпису відповідальної за здійснення господарської операції особи викликає сумнів у його достовірності.

Також зазначив, що п.6.1. укладеного між сторонами Договору передбачено, що жодна із сторін не буде нести відповідальності за повне чи часткове невиконання зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання викликане обставинами форс-мажору. При цьому посилається на те, що війна є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), що підтверджено повідомленням Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1. від 28.02.2022.

Просить суд в позові відмовити.

Позиція позивача викладена у відповіді на відзив

У відповіді на відзив від 09.11.2023 позивач доводи відповідача заперечив, посилаючись на те, що згідно п.4.2. укладеного між сторонами договору, оплата може бути здійснення Покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки Товару. В останньому випадку плата повинна бути здійснена Покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі Постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 календарних днів від дати поставки Товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Зазначив, що до матеріалів справи долучені акти приймання-передачі нафтопродуктів, які отримані відповідачем та повинні бути оплачені.

Щодо посилання відповідача на відкритий лист ТПП України, позивач зазначив, що відповідачем не надано доказів засвідчення форс-мажорних обставин регіональної ТПП в межах укладеного сторонами Договору поставки нафтопродуктів №285/2/2118 від 01.04.2021.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 13.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/683/23 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання у даній справі призначено на 08.11.2023.

Ухвалою від 08.11.2023, за усним клопотанням представника позивача, відкладено підготовче засідання на 20.11.2023.

Надалі, ухвалою суду від 20.11.2023 закрито підготовче провадження по справі №921/683/23 та призначено її до розгляду по суті на 04.12.2023.

У судовому засіданні 04.12.2023, суд після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

01.04.2021 між Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СТОК" (далі Покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №385/2/2118.

За умовами п.1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцю нафтопродукти (далі - Товар), а Покупець зобов`язується їх прийняти і оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими Сторонами в Додатках (Специфікаціях) до даного Договору.

Одиниця виміру Товару тонна (п.1.2. Договору).

Поставка Товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних Сторонами. Зобов`язання Постачальника по поставці Товару вважаються виконаними, право власності на Товар та ризики по його втраті (псуванню) переходять від Постачальника до Покупця з моменту підписання акту приймання - передачі нафтопродуктів (п.3.2. Договору).

Ціна Товару за одну метричну тонну вказується Сторонами у відповідних Додатках (Специфікаціях) до даного Договору (п.4.1. Договору).

Оплата Товару може бути здійснена Покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки Товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена Покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі Постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки Товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата Товару може здійснюватись частинами. Підставою для перерахування оплати за Товар є рахунок Постачальника. В рахунку Постачальник вказує вартість Товару, виходячи з ціни Товару, зазначеної у відповідному Додатку до даного Договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, який вказаний в рахунку. Оплата Товару, що постачається, здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника із зазначенням в платіжному документі номера і дати цього Договору, номера і дати виписки рахунку на оплату, найменування Покупця, його коду ЄДРПОУ та найменування Товару, що підлягає оплаті (п.4.2. Договору).

Жодна із Сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо таке невиконання викликане обставинами форс-мажору, включаючи, але не обмежуючись такими: повінню, пожежею, землетрусом, війною або військовими діями або іншими, що не залежать від Сторін обставинами, що виникли після укладення Договору і перешкоджають належному виконанню зобов`язань Сторін. Якщо будь-яка з таких обставин безпосередньо спричинила невиконання зобов`язань в строки, встановлені цим Договором то ці строки пропорційно подовжуються на час дії відповідних обставин.

Якщо ці обставини триватимуть більше одного місяця, то кожна зі Сторін буде мати право відмовитися від подальшого виконання зобов`язань за Договором та/або розірвати Договір в односторонньому порядку, і, в цьому випадку, жодна зі Сторін не матиме право на відшкодування іншою Стороною можливих збитків. Однак, виникнення зазначених обставин не є підставою для відмови Покупця оплатити фактично поставлений Постачальником Товар.

Сторона, яка не виконала зобов`язання за цим Договором, повинна негайно сповістити іншу Сторону. Доказом настання та/або припинення дії обставин форс-мажору є документ, виданий регіональною Торгово-промисловою палатою (їі відділенням) або уповноваженим державним органом.

Положення цього розділу не застосовуються, якщо обставини форс-мажору наступили протягом строку прострочення виконання зобов`язань Стороною, яка на них посилається. (п.п. 6.1. 6.4. Договору).

Строк дії Договору: з моменту підписання Сторонами по 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного їх здійснення (п. 7.1 Договору).

Специфікаціями на поставку товару від 01.04.2021, 01.05.2021, 01.06.2021, 01.07.2021, 01.08.2021, 01.09.2021, 01.10.2021, 01.11.2021, що є додатками до Договору, сторони погодили найменування, кількість, ціну та загальну вартість Товару.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв Товар згідно Актів приймання-передачі нафтопродуктів №1/04 від 30.04.2021на суму 5 570 143,91 грн; №1/05 від 31.05.2021 на суму 3 016 875,69 грн; №1/06 від 30.06.2021 на суму 1 942 681,68 грн; №1/07 віл 31.07.2021 на суму 1 533 674,65 грн; №1/08 від 31.08.2021 на суму 1 033 110,65 грн; №1/09 від 30.09.2021 на суму 4 233 905,17 грн; №1/10 від 31.10.2021 на суму 2 105 455,14 грн та №1/11 від 30.11.2021 на суму 5013156,40 грн, а всього на загальну суму 24 449 003,29 грн.

Як стверджує позивач, для проведення оплати було виставлено рахунки-фактури.

За твердженням позивача, відповідачем здійснено оплату Товару частково, на загальну суму 23 519 003,29, і станом на день звернення до суду заборгованість складає 930 000,00 грн.

07.04.2023 позивачем повторно направлено відповідачу рахунок-фактуру №90842764 від 30.11.2021 по якій рахується заборгованість, який залишений останнім без реагування.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань і стали підставою даного позову.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Нормами ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне положення містить ст.265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Приписами ст.655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України на покупця покладається обов`язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; при цьому, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Частина 2 статті 9 вищевказаного Закону зазначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отримання продукції за договором поставки нафтопродуктів №285/2/2118 від 01.04.2021 підтверджується вищезгаданими первинними документами: копіями актів приймання-передачі нафтопродуктів, що містяться в матеріалах справи.

Судом з`ясовано, що в порушення умов договору поставки №285/2/2118 від 01.04.2021 відповідач здійснив оплату вартості отриманої продукції здійснив частково і станом на день розгляду спору за ним рахується заборгованість в сумі 930000,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Ч.ч. 1-3 ст.13, ч.1 ст.73 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст.74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.76 ГПК України).

Ст.79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені позивачем докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" підлягають до задоволення, шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СТОК" 930 000,00 грн заборгованості.

Доводи відповідача щодо настання форс-мажорних обставин, зумовлених військовою агресією російської федерації проти України, суд відхиляє з огляду на таке.

За змістом ч.1 ст.263 ЦК України непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

Відповідно до ч.2 ст.218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема: збройний конфлікт, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами у відповідності до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" шляхом видачі сертифіката.

Настання форс-мажорних обставин, в кожному окремому випадку, засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, шляхом видачі сертифікату про такі обставини.

Статтями 4.1, 4.2, 4.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44 (5), Торгово-промислова палата України відповідно до статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.

ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов`язань за:

- умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;

- умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;

- умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

У випадку настання тимчасової неможливості виконання регіональною ТПП своєї функції із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема, через відсутність уповноваженої особи, окупацію території, настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) тощо дану функцію виконує ТПП України або інша регіональна торгово-промислова палата, найближча за розташуванням, якщо це не суперечить умовам договору, контракту, угоди тощо між сторонами, або за письмовою угодою сторін.

Відкритий лист ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, на який посилається відповідач, адресований всім кого це стосується. Це означає, що кожному, кого це стосується, слід доводити причинний зв`язок між війною і неможливістю виконати свої (в т.ч. й грошові) зобов`язання. Адже обставини для суб`єктів господарювання суттєво різняться в залежності від того де знаходиться їх виробництво: на лінії фронту, на тимчасово окупованих територіях, чи в тилу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №922/2394/21 (постанова від 14.06.2022) вказав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується і Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21.

Суд зазначає, що розв`язання повномасштабної збройної агресії та введення воєнного стану є виключними важкими обставинами, які у рівній мірі впливають на обидві сторони. У даному випадку відповідачем не доведено прямого причино-наслідкового зв`язку між неоплатою отриманого товару та війною в Україні.

Крім того, доказів повідомлення позивача, у відповідності до п.6.3. Договору, про настання у відповідача форс-мажорних обставин суду не надано.

Суд також критично оцінює пояснення відповідача щодо строків оплати поставленого товару. Так, пунктом 4.2. Договору передбачено, що оплата Товару може бути здійснена Покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки Товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена Покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі Постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки Товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Крім того, у долучених позивачем до матеріалів справи копіях платіжних інструкцій підставою здійснення платежів за отримання нафтопродуктів зазначено саме Договір, а не рахунок.

Крім того, обов`язок оплатити вартість поставленого товару виникає в силу закону, а ненадання рахунку-фактури не звільняє покупця від обов`язку з оплати поставленого товару.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір в сумі 11 160,00 грн покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сток", місто Тернопіль, вул. Чумацька, будинок 1, офіс 408а (код 43949412) на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Свіштовська, 3 (код 00152307) 930 000 (дев`ятсот тридцять тисяч) грн. заборгованості і 11 160 (одинадцять тисяч сто шістдесят) грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено 13 грудня 2023 року.

СуддяЮ.О. Чопко