Рішення № 115616448, 07.12.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.12.2023Справа № 910/8363/23За позовом Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго"

до 1) Міністерства освіти і науки України

2) Держави України в особі Верховної Ради України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-1 - Мукачівський державний університет

про витребування майна, визнання протиправним рішення, припинення права власності

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Літовка М.В.

Представники учасників справи

від позивача: Пеняк І.В.

від відповідача-1: не з`явились

від відповідача-2: Осядла М.В.

від третьої особи: не з`явились

У судовому засіданні 07.12.2023 в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до двох відповідачів: 1) Міністерства освіти і науки України, 2) Держави в особі Верховної Ради України про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, припинення права власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником нерухомого майна (будівля ТП-152, що знаходиться за адресою: м. Мукачево, вул. Коменського Яна Амоса, 59), проте право власності на вказане майно зареєстровано за державою в особі Верховної Ради України (орган управління: Міністерство освіти і науки України).

Ухвалою суду від 05.06.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

14.06.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 05.06.2023.

Ухвалою суду від 07.07.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.07.2023. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-1 - Мукачівський державний університет .

26.07.2023 від відповідача-2 до суду надійшов відзив, в якому зазначено, що він є неналежним відповідачем, оскільки, згідно чинного законодавства право власності від імені держави здійснює Кабінет Міністрів України через уповноважені органи. Відповідач-2 просив у позові відмовити повністю.

27.07.2023 від третьої особи надійшли пояснення на позовну заяву, в яких вона проти позову заперечує, вказуючи, що позивачем не доведено право власності на спірне майно, натомість саме третя особа є його власником.

27.07.2023 від відповідача-1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, оскільки, позивачем не доведено право власності на спірне майно. У відзиві також вказано, що оригінали документів на спірну будівлю знаходяться у закладі освіти. "Трансформаторна В" входить до цілісного майнового комплексу переданого третій особі для обслуговування навчальної бази. Крім того, позивачем не доведено обставин, що нерухоме майно, власником якого вважає себе позивач і зареєстроване за відповідачами нерухоме майно є одним і тим же майном.

27.07.2023 від третьої особи надійшли пояснення.

В підготовчому засіданні, що відбулось 27.07.2023, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 17.08.2023 року.

15.08.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позовні вимоги у повному обсязі.

16.08.2023 від представника позивача надійшла відповідь на письмові пояснення третьої особи та клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача.

17.08.2023 від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

В підготовче засідання 17.08.2023 представники сторін не з`явились, судом відкладено підготовче засідання на 12.10.2023, про що учасників справи повідомлено відповідною ухвалою.

18.08.2023 від позивача надійшла відповідь на пояснення третьої особи.

22.09.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2.

Ухвалою суду від 12.10.2023 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 16.11.2023.

В судовому засіданні 16.11.2023 оголошено перерву до 07.12.2023.

В судове засідання 07.12.2023 представники відповідача-1 та третьої особи не з`явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Неявка відповідача-1 та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 07.12.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Представник відповідача-2 проти позову заперечував з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача-2 просив позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.1995 Наказом Міністерства енергетики та електрифікації України № 123 "Про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Закарпаттяобленерго" був затверджений акт оцінки цілісного майнового комплексу Закарпатського обласного підприємства електричних мереж; засновано на базі Закарпатського обласного підприємства електричних мереж ДАЕК "Закарпаттяобленерго" та затверджено його статут.

Відповідно до пункту 1.2 Статуту ПрАТ "Закарпаттяобленерго" (нова редакція), затвердженого загальними зборами акціонерів (рішення єдиного акціонера від 03.01.2020), ПрАТ "Закарпаттяобленерго" є новим найменуванням ПАТ "Закарпаттяобленерго". ПАТ "Закарпаттяобленерго" є зміненим найменуванням ВАТ "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго", у зв`язку з набранням чинності Законом України від 17.09.2008 "Про акціонерні товариства". ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго" було створене шляхом перетворення ДАЕК "Закарпаттяобленерго" у ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго" та є правонаступником ДАЕК "Закарпаттяобленерго". В свою чергу ДАЕК "Закарпаттяобленерго" заснована відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 14.07.1995 № 123 шляхом перетворення Закарпатського обласного підприємства електричних мереж у ДАЕК "Закарпаттяобленерго" відповідно до Указу Президента України від 04.04.1995 "Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України", та є правонаступником Закарпатського обласного підприємства електричних мереж.

Отже, ДАЕК "Закарпаттяобленерго", правонаступником якої є позивач (ПрАТ "Закарпаттяобленерго"), було засновано на базі Закарпатського обласного підприємства електричних мереж.

На виконання Наказу "Про створення ДАЕК "Закарпаттяобленерго" № 123 від 14.07.1995 Фондом державного майна України був розроблений Перелік майна, переданого до статутного фонду ДАЕК "Закарпаттяобленерго" (правонаступник ПАТ "Закарпаттяобленерго") від 09.06.2016 (далі - Перелік нерухомого майна), у якому під порядковим номером 4785 значиться передача до статутного фонду ДАЕК "Закарпаттяобленерго" будівлі ТП-152, вул. ХХ з`їзда КПРС, місцезнаходження: вул. А. Камінського (інвентарний номер об`єкта - 603, вартість 56683162,00 куп. крб).

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.12.2022 № 319026797 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Бангрова О.В., Мукачівського міськрайонного управління юстиції, Закарпатської області, індексний номер 16534003 від 16.10.2014, прийнятого на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та № САВ № 017481 від 06.05.2009 за державою в особі Верховної Ради України (орган управління Міністерство освіти і науки України, балансоутримувач Мукачівський державний університет зареєстровано право власності на комплекс, розташований за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, м. Мукачево, вулиця Коменського Яна Амоса, будинок 59, загальною площею 13216,70 кв м, що складається з учбового корпусу літера А - 4341,90 кв м, учбового корпусу літера Д - 599,70 кв м, учбового корпусу літера Е-е - 2022,60 кв м, котельні літера Б - 82,60 кв м, гуртожитку літера Г - 6169,90 кв м, трансформаторна літера В, сарай літера К, споруди 1-9, замощення І-ІІ-ІУ, резервуар ІІІ. Реєтраційний номер об`єкта нерухомого майна 478651921104, номер запису про право власності 7360224.

Звертаючись до суду з даним позовом, ПрАТ "Закарпаттяобленерго" вказує, що саме він є власником будівлі ТП-152 з 1995 року, а тому реєстрація права власності на вказане нерухоме майно за відповідачами під іншим найменуванням ("трансформаторна, В") свідчить про те, що вказане майно вибуло з володіння позивача всупереч його волі та є порушенням його права власності.

Перевіряючи такі доводи позивача та вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 було затверджено Державну програму приватизації майна державних підприємств (далі - Програма приватизації), якою одним з етапів приватизації підприємств-монополістів визначено їх корпоратизацію, що є перетворенням у відкриті акціонерні товариства, сто відсотків акцій яких належить державі (п. 2.13, 2.14 Програми приватизації).

Відповідно до п. 2 Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 засновниками відкритих акціонерних товариств, що створюються відповідно до цього Указу на базі загальнодержавної власності, з боку держави є органи, уповноважені управляти цим майном: центральні органи державної виконавчої влади, інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи та обласні державні адміністрації.

Пунктом 4 Указу Президента України від 04.04.1995 "Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України" (в редакції, чинній станом на 14.07.1995) передбачено, що Фонд державного майна України передає Міністерству енергетики і електрифікації України управління частками (паями, акціями) майна державних акціонерних компаній, що створюються відповідно до цього Указу, на період реформування електроенергетичної галузі та становлення ринку енергії.

Згідно з пунктами 15, 16 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 508 від 05.07.1993 (в редакції, чинній станом на 14.07.1995) (далі - Положення № 508 від 05.07.1993), з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства. Розмір статутного фонду відкритих акціонерних товариств, створених відповідно до цього Положення, визначається за діючою Методикою оцінки вартості об`єктів приватизації та оренди.

Відповідно до п. 9 розділу ІІ Методики оцінки вартості об`єктів приватизації, затвердженої постановою Кабміну № 36 від 18.01.1995 (далі - Методика оцінки вартості), розмір статутного фонду акціонерного товариства, що створюється в процесі приватизації чи корпоратизації, визначається як вартість цілісного майнового комплексу відповідно до розділу III та з дотриманням вимог розділу VI цієї Методики.

Згідно з п. 11 розділу ІІІ Методики оцінки вартості цілісний майновий комплекс - це господарський об`єкт із закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг). Оцінка вартості цього комплексу здійснюється на підставі балансу підприємства.

Відповідно до п. 28 розділу IV Методики вартість основних засобів визначається за даними бухгалтерського обліку (інвентарних карток) і відповідно до Порядку індексації вартості окремих видів майна або за результатами експертної оцінки, якщо приватизація здійснюється на неконкурентних засадах.

Згідно наказу Міністерства енергетики та електрифікації України "Про склад комісії з корпоратизації державних підприємств і виробничих енергетичних об`єднань" № 106 від 15.06.1995 (далі - наказ № 106 від 15.06.1995) вирішено: створити та очолити комісію з інвентаризації майна (п. 1.2); провести інвентаризацію майна державних підприємств і об`єднань відповідно до Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (п. 1.3).

Додатком № 7 до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України № 106 від 15.06.1995 був визначений склад комісії з корпоратизації Закарпатського обласного підприємства електричних мереж.

На виконання наказу №106, Закарпатським обласним підприємством електричних мереж був виданий наказ "Про склад комісії з інвентаризації майна підприємства" № 122 від 21.06.1995, пунктом 1 якого вирішено провести інвентаризацію майна підприємства відповідно до Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого Постановою Кабміну № 158 від 02.03.1998 станом на 01.06.1995 (далі - Положення № 158).

Відповідно до п. 4 Положення № 158 (в чинній на момент виникнення правовідносин редакції) головною метою інвентаризації є визначення фактичної наявності й стану майна об`єкта інвентаризації, перевірка фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку, врегулювання інвентаризаційних різниць та відображення результатів інвентаризації у передаточному балансі.

За результатом проведення інвентаризації майна Закарпатського обласного підприємства електричних мереж станом на 01.06.1995 комісією були складені інвентаризаційні відомості основних засобів підприємства, згідно яких у складі основних засобів перебував об`єкт "будівля ТП-152 вул. ХХ з`їзда КПРС"

Відповідно до п. 12 розділу ІІІ Методики оцінки вартості, завершальним етапом послідовності оцінки майна цілісних майнових комплексів є складання акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу.

Із матеріалів справи вбачається, що акт оцінки цілісного майнового комплексу Закарпатського обласного підприємства електричних мереж, складений 29.06.1995, був затверджений наказом Міністерства енергетики та електрифікації України "Про створення ДАЕК "Закарпаттяобленерго"" № 123 від 14.07.1995.

З вищезазначеного та матеріалів справи вбачається:

1) на момент прийняття наказу Міненерго № 123 від 14.07.1995 існував цілісний майновий комплекс Закарпатського обласного підприємства електричних мереж;

2) з метою оцінки вартості цілісного майнового комплексу Закарпатського обласного підприємства електричних мереж було проведено інвентаризацію майна, за результатами якої складено інвентаризацію основних засобів станом на 01.06.1995, до якого була включена будівля ТП-152, м. Мукачево, вулиця Коменського Яна Амоса, будинок 59 (колишнє найменування вул. ХХ з`їзда КПРС);

3) вказаний цілісний майновий комплекс був оцінений згідно відомостей про баланс Закарпатського обласного підприємства електричних мереж відображених у інвентаризації основних засобів станом на 01.06.1995, про що на виконання вимог Методики оцінки вартості, був складений відповідний акт оцінки цілісного майнового комплексу від 29.06.1995;

4) вказаний акт оцінки від 29.06.1995 був затверджений наказом Міненерго № 123 від 14.07.1995, яким фактично держава в особі Міністерства енергетики та електрифікації України засвідчила факт перебування об`єктів майна (у тому числі будівлі ТП-152) у складі майнового комплексу Закарпатського обласного підприємства електричних мереж та розмір статутного фонду акціонерного товариства, що утворювалось в процесі корпоратизації;

5) вказаним наказом Міненерго № 123 від 14.07.1995 на базі Закарпатського обласного підприємства електричних мереж було утворено ДАЕК "Закарпаттяобленерго", що є правонаступником Закарпатського обласного підприємства електричних мереж.

За вказаних обставин суд вважає, що ДАЕК "Закарпаттяобленерго" набуло права власності на об`єкти, що перебували у складі цілісного майнового комплексу Закарпатського обласного підприємства електричних мереж (у тому числі будівлю ТП-152), наявність яких відображена у затвердженому наказом № 123 від 14.07.1995 акті оцінки цього майнового комплексу від 29.06.1995.

Факт внесення будівлі ТП-152 до статутного фонду ДАЕК "Закарпаттяобленерго" згідно з наказом Міненерго № 123 від 14.07.1995 підтверджуються також Переліком майна, виданим Фондом державного майна України від 09.06.2016.

Так, відповідно до ст. 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України у сфері приватизації державного майна підтверджує факт передачі державного майна до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації) у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з п. 5.1 Положення про впорядкування передачі об`єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого наказом ФДМ України № 2097 від 25.11.2003 (в редакції, чинній станом на 09.06.2016), державний орган приватизації готує підтвердження права власності на окремі будівлі, споруди та нежитлові приміщення, які передані до статутного фонду господарського товариства або у власність покупцю на письмовий запит заявника.

З метою реалізації наявного у ПрАТ "Закарпаттяобленерго" права отримати підтвердження права власності на майно, передане до статутного фонду ДАЕК "Закарпаттяобленерго" (правонаступником якого є позивач) у процесі корпоратизації, ПрАТ "Закарпаттяобленерго" звернулось до ФДМ України з листом № 116-25/2732 від 04.05.2016, яким просило, відповідно до переліку документів, визначених у п. 2.3 Положення, підтвердити розмір цілісного майнового комплексу Закарпатського обласного підприємства електричних мереж та розмір статутного фонду ДАЕК "Закарпаттяобленерго" станом на момент проведення корпоратизації Закарпатського обласного підприємства електричних мереж.

У свою чергу ФДМ України здійснило перевірку наданих ПрАТ "Закарпаттяобленерго" документів та склало Перелік майна, переданий до статутного фонду ДАЕК "Закарпаттяобленерго" (правонаступником якого є ПрАТ "Закарпаттяобленерго") від 09.06.2016, у якому за № 4785 зазначило об`єкт нерухомого майна "будівля ТП-152, вул. ХХ з`їзда КПРС", місцезнаходження: вул. А. Камінського (інвентарний номер об`єкта - 603)

Отже, ФДМ України у Переліку майна від 09.06.2016 підтвердило включення будівлі ТП-152 до статутного фонду ДАЕК "Закарпаттяобленерго" станом на 14.07.1995.

Поряд з цим відповідно до п. 15 Положення № 508 від 05.07.1993 (в редакції, чинній станом на 14.07.1995) лише з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства.

ДАЕК Закарпаттяобленерго" у формі ВАТ було зареєстроване 31.08.2015, про що було видане свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності № 00131529 від 31.08.1995.

Отже, оскільки датою державної реєстрації ДАЕК "Закарпаттяобленерго" є 31.08.1995, то згідно з п. 15 Положення про порядок корпоратизації право власності на майно Закарпатського обласного підприємства електричних мереж, що перебувало у складі цілісного майнового комплексу, у тому числі на будівлю ТП-152, виникло у позивача (ПрАТ "Закарпаттяобленерго") саме з 31.08.1995, з моменту державної реєстрації юридичної особи, правонаступником якої він є.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про власність" (в редакції, чинній станом на 14.07.1995) право колективної власності виникає на підставі, зокрема, перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства.

Статтею 12 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній станом на 14.07.1995) передбачено, що товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Як зазначив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 по справі № 914/1898/18 (зі спору, що виник з подібних правовідносин), правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється реєстрація права власності на нерухоме майно, передане державою до статутного фонду (капіталу) акціонерного товариства у результаті корпоратизації державного підприємства, є рішення засновника відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі корпоратизації, акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації. Внаслідок корпоратизації товариства все майно, включене до статутного фонду останнього, стає власністю новостворюваного товариства, яке утворюється внаслідок корпоратизації.

Також суд враховує, що Положення про впорядкування передачі об`єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затверджене наказом Фонду державного майна України № 2097 від 25.11.2003 р., згідно з п.4.1. якого було визначено, що при створенні холдингової компанії, державної акціонерної компанії невід`ємним додатком до рішення про створення компанії є акт приймання-передавання нерухомого майна, набрало чинності у 2003, тобто через вісім років з моменту видачі наказу № 123 від 14.07.1995.

Водночас чинне станом на 14.07.1995 законодавство не передбачало складання акту приймання-передачі майна та переліку нерухомого майна, переданого до статутного фонду корпоратизованого товариства, як додатків до наказів про створення корпоратизованих товариств, а відтак наказ Міненерго № 123 від 14.07.1995 не міг містити додатків у вигляді акту приймання-передачі майна або переліку нерухомого майна, переданого засновниками у власність ДАЕК "Закарпаттяобленерго".

Отже, з урахуванням ч. 1 ст. 21 Закону України "Про власність", ст. 12 Закону України "Про господарські товариства", п. 15 Положення про порядок корпоратизації, суд дійшов висновку, що внаслідок корпоратизації Закарпатського обласного підприємства електричних мереж та перетворення його у ДАЕК "Закарпаттяобленерго" (правонаступником якої є позивач) все майно, включене до статутного фонду даного товариства, в тому числі й будівля ТП-152, стало власністю ДАЕК "Закарпаттяобленерго". Дата виникнення права власності ДАЕК "Закарпаттяобленерго" щодо такого майна - 31.08.1995 (з дати реєстрації ДАЕК "Закарпаттяобленерго").

Проте, як вже встановлено судом, зазначене нерухоме майно 15.10.2014 було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Державною в особі Верховної Ради України (орган управління Міністерство освіти і науки України) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та № САВ № 017481 від 06.05.2009, під найменуванням "трансформаторна, В" у складі об`єкта нерухомого майна: реєстраційний номер об`єкта: 478651921104, "комплекс ", адреса: Закарпатська область, Мукачівський район, м. Мукачево, вулиця Коменського Яна Амоса, будинок 59; номер номер запису про право власності: 7360224.

При цьому судом встановлено, що "трансформаторна, В" та будівля ТП-152 є одним і тим самим нерухомим майном, виходячи з наступного.

До матеріалів справи позивачем надані копії: генерального плану (схеми) присадибної ділянки № 53 по вул. ХХ з`їзда КПРС (схеми земельної ділянки, вул. ХХ з`їзда КПРС, буд. 53 від 12.1978), витягу з рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 19.06.1991 № 104 "Про найменування нових та старих вулиць" вулицю ХХ з`їзду перейменовано на вулицю Яна Амоса Каменського; відповіді КП Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки № 14/8/15-52 від 26.01.2023 про зміну поштової адреси майнового комплексу по вул.. Коменського Яна Амоса з № 53 на № 59; технічного паспорту на будівлю ТП-152 (реєстраційний № ТІ01:3402-0968-8110-8531) від 15.11.2022 зі схемою розташування будівель та споруд; наказу управління міського господарства Мукачівської міської ради № 287/0/24-22 від 19.12.2022 про присвоєння адреси ТП-152 - вул. Коменського Яна Амоса, 59-1 , м. Мукачево; витягу з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння поштових адрес ЄДЕССБ від 20.12.2022; видруку з сервісу "Google maps" з відомостями про місцезнаходження будівлі ТП-152 вул. ХХ з`їзда КПРС; довідки ПрАТ "Закарпаттяобленерго" № 154-25/5367 від 18.05.2023 щодо унікального номеру ТП-152 (№ 4827651322425120 із координатами: 48.451809236302, 22.714222669601444).

Крім того, до матеріалів справи позивач надав висновок судової будівельно-технічної експертизи № 597/01-23 від 10.03.2023, на вирішення якої було постановлене питання: чи є будівля ТП-152 та будівля "трансформаторна, В" одним і тим самим об`єктом нерухомого майна (тотожною). Так, за результатами проведеного експертного дослідження судовим експертом Колчар В. Д. був зроблений висновок про те, що будівля ТП-152 вул. ХХ з`їзда КПРС (будівля ЗТП № 152) інв. № 66220, передана до статутного фонду ДАЕК "Закарпаттяобленерго" (правонаступником якої є ПрАТ "Закарпаттяобленерго"), на підставі наказу Міненерго № 123 від 14.07.1995, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, вулиця Коменського Яна Амоса, будинок 59-1, загальною площею 40,2 кв м та будівля, право власності на яке зареєстровано за державою в особі Верховної Ради України (орган управління: Міністерство освіти і науки України, балансоутримувач Мукачівський державний університет) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 16534003 від 16.10.2014, а саме будівля трансформаторна літера В, загальною площею 53,7 кв м, що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна "комплекс", який знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, вулиця Коменського Яна Амоса, будинок 59 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 478651921104), номер запису про право власності 7360224, є однією і тією самою будівлею (тотожною).

Також у висновку зазначено, що місцерозташування цієї будівлі в натурі на місцевості, незважаючи на різні найменування та адреси, які зазначені у відповідних документах ПрАТ "Закарпаттяобленерго" з одного боку та Міністерства освіти і науки України і Мукачівського державного університету, з іншого боку, є одним і тим самим.

Отже, зазначений висновок експерта № 597/01-23 від 10.030.2023, що підтверджує тотожність будівель ТП-152 та "трансформаторна, В", суд вважає допустимим, належним та вірогідним доказом, який узгоджується зі встановленими фактичними обставинами у справі у сукупності з вищенаведеними доказами, наданими позивачем.

Водночас суд відхиляє доводи відповідача про те, що саме Держава в особі Міністерства освіти та науки України є власником "трансформаторної, В" (включена у "комплекс"), на підтвердження чого він надав свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САВ № 017481 від 06.05.2009, видане на підставі рішення виконкому Мукачівської міської ради № 99 від 28.04.2009, яким балансоутримувачем спірного майна визначено Мукачівський державний університет, орган управління Міністерство освіти та науки України. В свою чергу в підтвердження права власності територіальної громади суду надано копію свідоцтва про право власності серії САА № 334716 від 23.01.2004, згідно якого "комплекс" за адресою Закарпатська область, Мукачівський район, м. Мукачево, вулиця Коменського Яна Амоса, будинок 59, власник територіальна громада селищ, міст Закарпатської області, орган управління Закарпатська обласна державна адміністрація.

Так, у матеріалах справи немає належних доказів виникнення у територіальної громади права власності на нерухоме майно "комплекс", до складу якого ввійшла "трансформаторна літера В", яке вона в подальшому передала державі в особі Верховної Ради України (орган управління Міністерство освіти і науки України). Крім того, матеріали справи не містять документів, які можуть бути підставою для включення будівлі "трансформаторна, В" до складу "комплексу" за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, м. Мукачево, вулиця Коменського Яна Амоса, будинок 59.

Відповідачами та третьою особою суду не було надано жодних доказів в підтвердження виникнення права власності на спірне майно до 31.08.1995 (дати виникнення права власності у позивача).

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно у позовах про витребування майна не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна з чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 1 та 15 жовтня 2019 року у справах № 911/2034/16 та № 911/3749/17, від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17.

У даній справі позивач посилається на незаконність включення будівлі "трансформаторна, В" (ТП-152) до складу майнового комплексу "комплекс" внаслідок прийняття рішення виконкому Мукачівської міської ради № 99 від 28.04.2009.

Тож, враховуючи встановлення факту набуття ДАЕК "Закарпаттяобленерго" (правонаступником якої є позивач) права власності на будівлю ТП-152 з 1995, яке продовжує існувати на час розгляду даної справи, суд вважає, що прийняття будь-якого акту про оформлення права власності на вказану будівлю за іншим суб`єктом є неправомірним та таким, що порушує право власності позивача на зазначену будівлю.

Зі свого боку, відповідач жодним чином не спростував обставин неправомірного включення будівлі "трансформаторна, В" до складу майнового "комплексу", а також не довів правомірності прийняття рішення виконкому Мукачівської міської ради № 99 від 28.04.2009 і видачі свідоцтва про право власності серії САВ № 017481 від 06.05.2009 на користь відповідачів.

Водночас, саме у зв`язку з прийняттям рішення виконкому Мукачівської міської ради № 99 від 28.04.2009 та подальшою видачею на його підставі свідоцтва про право власності серії САВ № 017481 від 06.05.2009 було протиправно зареєстровано право власності відповідача на будівлю "трансформаторна, В" (будівлю ТП-152), внаслідок чого належна позивачу будівля ТП-152 опинилась у незаконному володінні відповідачів.

Вказане свідчить про те, що рішення виконкому Мукачівської міської ради № 99 від 28.04.2009 та свідоцтво про право власності серії САВ № 017481 від 06.05.2009 (в частині оформлення права власності відповідачів) є недійсними з моменту їх видачі та не тягнуть правових наслідків, оскільки прийняті та видані в порушення вимог закону, зокрема, в порушення діючого права власності позивача.

Суд також наголошує, що згідно ст. 32 Закону України "Про власність" суб`єктом права загальнодержавної (республіканської) власності є держава в особі Верховної Ради України.

Закону України "Про власність втратив чинність на підставі Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Цивільного кодексу України" від 27 квітня 2007.

Згідно ст.. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Згідно ст. 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" (в редакції чинній станом на 28.04.2009) суб`єктами управління об`єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об`єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Тобто, уже станом на дату прийняття рішення № 99 від 28.04.2009, Верховна Рада України (за якою зареєстровано спірне майно) не була органом, який здійснює управління об`єктами державної власності, що додатково свідчить про суперечність рішення виконкому Мукачівської міської ради чинному законодавству.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Правовий аналіз положень ст. 387 ЦК України дає підстави для висновку, що у ній йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення (витребування) цього майна в натурі.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей. Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Отже, згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а стаття 388 цього Кодексу встановлює правила реалізації власником його права на витребування майна від добросовісного набувача.

Правила частини 1 статті 388 ЦК України стосуються випадків, коли набувач за відплатним договором придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач).

У частині 3 цієї статті наведено самостійне правило: якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача в усіх випадках.

Володілець визнається добросовісним, якщо здобуваючи річ, він не знав і не повинен був знати про те, що відчужувач речі не має права на її відчуження. У випадку, якщо володілець речі знав чи повинен був знати, що здобуває річ в особи, яка не мала права на її відчуження, він вважається недобросовісним. Для визнання набувача недобросовісним необхідно встановити намір чи грубу необережність, що встановлюється, виходячи із презумпції добросовісності набувача.

При цьому слід звернути увагу на те, що предметом доказування у справах за віндикаційними позовами, становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то: факти, що підтверджують право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та інше. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

У даному випадку суд враховує, що відбулось юридичне вибуття будівлі ТП-152 (під зміненим найменуванням "трансформаторна, В") з володіння позивача, про що свідчить державна реєстрація права власності відповідача на будівлю "трансформаторна, В" у складі об`єкту нерухомого майна "комплекс", який знаходиться за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, м. Мукачево, вулиця Коменського Яна Амоса, будинок 59.

Обставини щодо державної реєстрації за відповідачами об`єкту нерухомого майна у складі якого перебуває будівля "Трансформаторна, В" (ТП-152) підтверджуються, зокрема, наданою позивачем разом з позовною заявою у даній справі Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.12.2022 № 319026797 з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де наявний запис про право власності відповідачів № 7360224.

Суд вважає, що саме з моменту проведення державної реєстрації права власності за відповідачем на об`єкт нерухомого майна "комплекс" (у складі якого перебуває будівля "трансформаторна, В"), будівля ТП-152 (під зміненим найменуванням "трансформаторна, В") є такою, що вибула з володіння позивача з обставин, що не залежали від його волі.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовна вимога ПрАТ "Закарпаттяобленерго" про витребування з незаконного володіння Верховної Ради України та Міністерства освіти і науки України будівлі "трансформаторна, В", що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна "комплекс " і знаходиться за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, м. Мукачево, вулиця Коменського Яна Амоса, будинок 59 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 478651921104), на користь ПрАТ "Закарпаттяобленерго" підлягає задоволенню.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам).

Рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем.

Отже, судове рішення про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно виключно у разі, якщо право власності на це майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Позивач також просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора № 16534003 від 16.10.2014 в частині реєстрації за відповідачами права власності на будівлю "трансформаторна літера В".

Оскільки, як було встановлено вище власником нерухомого майна " трансформаторна літера В" (ТП-152) за адресою: м. Мукачево, вулиця Коменського Яна Амоса, будинок 59, є саме позивач, то рішення державного реєстратора в частині реєстрації за відповідачами зазначеного майна є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. А позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямовані на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження".

Згідно з ч. 8 ст. 18 вказаного Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно (ст. 27 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

З огляду на викладене, враховуючи задоволення вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права власності відповідачів на спірне майно, похідна позовна вимога про припинення права власності Держави в особі Верховної Ради України (01008, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 5) (орган управління: Міністерство освіти і науки України (01135, м. Київ, просп.. Берестейський, 10, ідентифікаційний код 38621185)) на будівлю "трансформаторна, В", що перебуває у складі об`єкта нерухомого майна "комплекс", що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Коменського Яна Амоса, буд. 59 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 478651921104), номер запису про право власності: 7360224, також підлягає задоволенню.

Заперечення відповідачів були спростовані долученими до матеріалів справи доказами.

Щодо заперечень відповідача-2, що він не є належним відповідачем, вони не приймаються судом до уваги, оскільки, згідно Закону України "Про власність" до 2007 року Верховна Рада України була суб`єктом права державної власності. Крім того, в реєстрі міститься запис про реєстрацію права власності саме за державою в особі Верховної Ради України, який був внесений на підставі рішення виконкому Мукачівської міської ради № 99 від 28.04.2009, яким визначено відповідача-2, як суб`єкта права власності. Отже, при прийнятті рішення від 28.04.2009 № 99 про передачу нерухомого майна державі в особі Верховної Ради України виконком Мукачівської міської ради керувався не чинним на той час Законом України "Про власність".

Крім того, Верховна Рада України є державним органом, а відповідно до ст. 4 ГПК України Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Отже, Верховна Рада України, як державний орган, може бути стороною у господарському процесі.

Вказані обставини підтверджують, що відповідач-2 є належним відповідачем у справі.

За таких обставин позов ПрАТ "Закарпаттяобленерго" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (ст. 86 ГПК України).

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів порівну, підстав для солідарного стягнення судового збору з відповідачів законодавством не передбачено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Витребувати на користь Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" (89412, Закарпатська обл., с. Оноківці, вул. Головна, 57, ідентифікаційний код 00131529) з незаконного володіння Держави в особі Верховної Ради України (01008, м. Київ, вул.. Грушевського Михайла, 5) (орган управління: Міністерство освіти і науки України (01135, м. Київ, просп. Берестейський, 10, ідентифікаційний код 38621185)) будівлю "трансформаторна, В", що перебуває у складі об`єкта нерухомого майна "комплекс", що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Коменського Яна Амоса, буд. 59 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 478651921104).

3.Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 16534003 від 16.10.2014 в частині державної реєстрації права власності Держави в особі Верховної Ради України (01008, м. Київ, вул.. Грушевського Михайла, 5) (орган управління: Міністерство освіти і науки України (01135, м. Київ, просп.. Берестейський, 10, ідентифікаційний код 38621185)) на будівлю "трансформаторна, В", що перебуває у складі об`єкта нерухомого майна "комплекс", що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Коменського Яна Амоса, буд. 59 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 478651921104).

4. Припинити право власності Держави в особі Верховної Ради України (01008, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 5) (орган управління: Міністерство освіти і науки України (01135, м. Київ, просп.. Берестейський, 10, ідентифікаційний код 38621185)) на будівлю "трансформаторна, В", що перебуває у складі об`єкта нерухомого майна "комплекс", що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Коменського Яна Амоса, буд. 59 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 478651921104), номер запису про право власності: 7360224.

5. Стягнути з Держави в особі Верховної Ради України (01008, м. Київ, вул.. Грушевського Михайла, 5) на користь Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" (89412, Закарпатська обл., с. Оноківці, вул. Головна, 57, ідентифікаційний код 00131529) судовий збір у сумі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. 00 коп.

6. Стягнути з Міністерство освіти і науки України (01135, м. Київ, просп.. Берестейський, 10, ідентифікаційний код 38621185) на користь Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" (89412, Закарпатська обл., с. Оноківці, вул. Головна, 57, ідентифікаційний код 00131529) судовий збір у сумі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. 00 коп.

7. Після набрання рішенням законної сили, видати накази.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 13.12.2023

Суддя І.В.Усатенко