Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
13.12.2023Справа № 910/15526/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (пров. Музейний, 12, 01001, м. Київ; ідентифікаційний код 37536010)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гріненерго-Карт Україна» (вул. Солом`янська, буд. 11, м. Київ, 03110; ідентифікаційний код 32489155)
про стягнення 65 496, 16 грн,
без виклику представників учасників справи,
РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулось Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (далі за текстом - Держенергоефективність, Позивач, Покупець) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гріненерго-Карт Україна» (далі за текстом - ТОВ «Гріненерго-Карт Україна», Постачальник) про стягнення заборгованості - 61 888, 80 грн, інфляційних втрат - 1 989,77 грн, 3 % річних - 1 617, 59 грн у зв`язку із неналежним виконання Відповідачем договору про закупівлю бензину А-95 від 15.11.2021 № 73 (далі за текстом - Договір).
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору здійснено оплату товару - бензин А-95, який Відповідач зобов`язався передати на АЗС з використанням талонів.
Однак, Позивач стверджує, що починаючи з 24.02.2022 Відповідач припинив відпуск товару за АЗС за отриманими Позивачем талонами, що свідчить про неналежне виконання Відповідачем умов Договору та наявність підстав для повернення невикористаної суми попередньої оплати.
2. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Суд зазначає, що ухвала від 13.10.2023 надсилалась Відповідачу на офіційну адресу місцезнаходження поштовим повідомленням № 0600053037167, однак конверт повернувся на адресу суду не врученим із зазначенням причин: «За закінченням терміну зберігання».
Приписами статті 10 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Приписами пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) закріплено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 13.10.2023 у справі № 910/15526/23 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.
Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
15.11.2021 між Позивачем та Відповідачем (в подальшому змінено найменування на ТОВ «Гріненерго - Карт укладено Договір відповідно до пункту 1.1 якого Покупець зобов`язується відповідно до умов, зазначених в Договорі, передати Замовнику Товар: бензин автомобільний А-95 - Євро5-Е5 на АЗС Учасника (з використанням скретч-карток/талонів), а Замовник зобов`язується приймати у власність Товар та повністю оплачувати його вартість (ціну) в порядку та на умовах визначених в цьому Договорі.
Пунктом 1.2 встановлено, що найменування, номенклатура, асортимент та ціна Товару наведені в специфікації Товару (додаток №1 до даного Договору). Код Товару за ДК 021:2015 09130000-9 нафта та дистиляти.
Загальна ціна Договору становить 69 408 грн (пункт 4.1 Договору).
Розрахунки здійснюються між сторонами відповідно до видаткової накладної та рахунку - фактури наданого Учасником шляхом оплати вартості Товару згідно специфікації протягом 10 робочих днів після його отримання (пункт 5.2 Договору).
Відповідно до пункту 6.1 Договору учасник поставляє Замовнику товар на таких умовах: адреса АЗС (згідно додатку № 2), відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс в редакції 2020. Сторони погоджують, що при застосування вказаного базису поставки завантаження Товару (заливання в автотранспорт) здійснюється силами Постачальника.
Поставка за Договором здійснюється Учасником цілодобово по скретч-картці/талону з АЗС Учасника, перелік яких міститься в Додатку № 2 до Договору. Скретч-картка/талон не е засобом розрахунків/платежів між Сторонами. Скретч-картка/талон містить інформацію про вид об`єм нафтопродуктів, якими буде заправлений автотранспорт Замовника при наданні таких Бланків на АЗС протягом терміну дії такого бланку (пункт 6.2 Договору).
Відповідно до пункту 6.3 Договору строк передачі товару: протягом 7 (семи) робочих днів з дати підписання Договору.
Відповідно до пункту 6.4 Договору строк передачі скретч-карток/талонів протягом 7 (семи) робочих днів з дати підписання договору.
Відповідно до пункту 6.5. Договору строк дії скретч-карток/талонів становить не менше 12 місяців з дня їх видачі.
Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021, а в частині взятих на себе зобов`язань - до їх повного виконання (пункт 11.1. Договору).
Додатком № 1 до Договору закріплено специфікацію товару - бензин А-95-Євро 5-Е5 в кількості 2 400 літрів на суму 69 408 грн (з ПДВ).
Додаток № 2 до Договору закріплено перелік автозаправних станцій (АЗМ).
Згідно видаткової накладної № Т-14206 від 19.11.2021 Відповідачем за Договором передано Позивачу, а Позивачем прийнято 2 400 л бензину в талонах на загальну суму 69 408 грн, а саме:
- бензин А-95 - Євро5-Е5 10 л у кількості 140 штук;
- бензин А-95 - Євро5-Е5 20 л у кількості 50 штук.
Суд вказує, що вказана видаткова накладна підписана представниками сторін, що відповідно підтверджує обставини передачі Відповідачем Позивачу товару (в талонах).
Згідно платіжного доручення № 575 від 19.11.2021 Позивачем сплачено на користь Відповідача суму 69 408 грн. за Договором у якості оплати бензину.
Згідно доводів Позивача, які не спростовані Відповідачем днем видачі талонів Позивачу є день підписання видаткової накладної від 19.11.2021 № Т-14206, а саме - 19.11.2021, а тому строк дії талонів становив до 19.11.2022 включно.
Згідно доводів Позивача, Відповідач з 24.02.2022 - дати введення воєнного стану у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану України» припинив відпуск товару за отриманими Позивачем талонами, які є підставами для відвантаження бензину з усього переліку автозаправних станцій Відповідача.
Як вбачається з позовної заяви, станом на 02.10.2023 Позивачем фактично використано талонів на 260 літрів на суму 7 519, 20 грн. у зв`язку з чим залишаються невикористаними талони на 2 140 літрів автомобільного бензину А-95-Євро-Е5 номіналом 10 л - 136 штук та номіналом 20 л - 39 талонів на загальну суму 61 888, 80 грн.
Зазначені вище обставини Відповідачем не заперечуються, а матеріали справи не містять доказів надання Відповідачем бензину через АЗС Позивачу на суму 61 888, 80 грн.
Також суд вказує, що матеріали справи не містять доказів на спростування заявлених вимог або ж доказів невиконання умов Договору з поважних причин та існування обставин звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов`язання.
Так, Позивач просить суд стягнути з Відповідача вартість фактично не поставленого товару (вартість невикористаних талонів) на суму 61 888, 80 грн.
Крім того, на обґрунтування позовних вимог Позивачем додано Акти про відмову відпуску пального від 21.07.2022 та 09.08.2022 на АЗС Відповідача в місті Києві по вул. Братиславській 7Б, вул. Харківське Шосе, 210 А, складені за підписами начальника відділу господарської діяльності Департаменту фінансової діяльності та матеріально-технічного забезпечення та водієм Позивача.
З метою досудового врегулювання спору, Позивач у відповідності до положень статті 530 ЦК України звертався до Відповідача із претензією від 18.04.2023 № 157-02/10/4-23 про повернення коштів у 7-ми денний строк, яку Відповідачем згідно рекомендованого повідомлення про вручення отримано 02.05.2023, однак залишено без відповіді.
У якості доказів залишку невикористаних талонів на пальне на 2 140 літри на суму 61 888, 80 грн Позивачем надано довідку № 2 від 02.10.2023 за підписом Департаменту фінансової діяльності та матеріально-технічного забезпечення - головного бухгалтера.
Окрім суми на, яку не здійснено відпуск палива Позивачем здійснено нарахування 3 % річних та інфляційні втрати.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою від є договором поставки.
Як вбачається зі змісту частини 1 статті 265 ГК України та частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
З урахуванням встановленого судом, суд дійшов висновку, що Позивачем належним чином оплачено товар (бензин) у кількості 2 400 літрів, з яких ним отримано лише 260 літрів вартістю 7 519, 20 грн. у зв`язку з чим вимоги Позивача про повернення суми попередньої оплати в розмірі 61 888, 80 грн є правомірними та обґрунтованими.
Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи положення частини 3 статті 693 ЦК України, а також строк дії талонів за Договором суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено договірне зобов`язання, а відтак визначений Позивачем період нарахування інфляційних втрат з 01.12.2022 по 31.08.2023 є правомірним, проте нарахування 3 % річний має бути за період з 20.11.2022 (на наступний день після закінчення строку дії талонів на бензин) по 02.10.2023.
Відтак, за підрахунками суду арифметично вірними сумами нарахування 3 % річних є 1 612, 50 грн та інфляційні втрати відповідно 1 989, 77 грн., що відповідно свідчить про часткове задоволення даних вимог.
Частинами 1-2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини за сукупністю наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині постачання (відпуску) Позивачу бензину, а відтак вимоги Позивача є правомірними у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гріненерго-Карт Україна» (вул. Солом`янська, буд. 11, м. Київ, 03110; ідентифікаційний код 32489155) на користь Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (пров. Музейний, 12, 01001, м. Київ; ідентифікаційний код 37536010) заборгованість - 61 888 (шістдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім) грн 80 коп, інфляційні втрати - 1 989 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дев`ять) грн 77 коп, 3 % річних - 1 612 (одна тисяча шістсот дванадцять) грн 50 коп та витрати по сплаті судового збору - 2 683 (дві тисячі шістсот вісімдесят три) грн 80 коп.
3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 13.12.2023.
Суддя Антон ПУКАС
Судове рішення № 115616401, Господарський суд м. Києва було прийнято 13.12.2023. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/15526/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: