Справа № 2-5520/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2010 року м. Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі
головуючого судді Перекупка І.Г.,
при секретарі Трифонової І.О.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Морозової Н.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (далі ДП ВК „Краснолиманська”) про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування вимог за позовом зазначила, що вона є матір'ю загиблого ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про його народження.
ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з державним підприємством «Вугільна компанія «Краснолиманська» в період з березня 2004 року до ІНФОРМАЦІЯ_1, і працював гірничим робітником очисного забою. ІНФОРМАЦІЯ_1 у результаті нещасного випадку на ДП «ВК «Краснолиманська» її син загинув під час виконання трудових обов'язків, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Відповідно до акту про нещасний випадок від 29 липня 2004 року, смерть сина настала в результаті вибуху метано-повітряної суміші.
Позивачка вважає, що загибеллю сина їй спричинена моральна шкода, яка полягає у наступному. Насамперед моральна шкода спричинена через несподівану смерть сина, оскільки на час смерті йому виповнилося лише 37 років, він був ще молодою людиною. Син не хворів і міг би ще довго жити. Він був їй опорою у житті, а зараз їй його дуже не вистачає. Поховання сина, як і інших працівників підприємства було дуже жахливим через велику кількість людей, які, як і вона страждали, що ще більше посилювало її горе.
Окрім того, це був масовий смертельний випадок на підприємстві, ІНФОРМАЦІЯ_1 загинуло ще 35 чоловік. Немає слів, щоб передати увесь той біль, який вона відчувала з того моменту, як дізналася про нещасний випадок на підприємстві. Потім було жахливий момент упізнання тіла сина. Упізнавала вона його у морзі лікарні ім. Калініна у м. Донецьку, під чаї упізнання вона втратила свідомість. Волосся на його голові обгоріло, тіло було зневічене, від чого поховання відбувалося у закритій труні, що посилювало її горе, оскільки вона не мала змоги як слід попрощатися зі своїм сином.
В її загиблого сина ОСОБА_4 залишилася донька ОСОБА_2 - 1992 рок народження. Дитина залишена без уваги й турботи батька, через що дуже страждає, що додає їй моральних страждань
Вона є вдовою. Її чоловік помер у 2000 році від раку легенів. Зараз її дуже не вистачає її дитини. Вона мріяла про спокійну безтурботну старість, а натомість отримала багато горя. Вона залишилася зовсім одна, з жахом уявляю собі подальше життя, якщо стан її здоров'я не дозволить їй піклуватися самій про себе. Вона втратила усякий сенс у житті, тому і немає ніякого бажання жити.
Також її страждання посилюються ще й через стан її здоров'я, який і до загибелі сина не був міцним, а потім на фоні стресу стало погіршуватися дуже швидко. Вона постій вимушена лікуватися, перебувати на стаціонарному лікуванні у лікарнях. Вона страждає на остеохондроз хребта, ІБС, атерослеротичний кардіосклероз. У червні-липні 2010 року вона звернулась до лікаря психотерапевта Димитровської ЦМЛ через те, що в неї постійно був підвищений тиск, страждала на головний біль, безсоння, знаходилася в пригніченому стані. Вона пройшла курс лікування. Її психічний стан декілька поліпшився, але до кінця вона не може звільнитися від моральних страждань, які позначаються на її здоров'ї та психічному стані.
Таким чином, з вини відповідача вона не тільки втратила свою дитину, але придбала багато хвороб, самотність і страждання від цього, які не залишають її до теперішнього часу. вимушена лікуватися, перебувати на стаціонарному лікуванні у лікарнях. Вона страждає на остеохондроз хребта, ІБС, атерослеротичний кардіосклероз.
У червні-липні 2010 року вона звернулась до лікаря психотерапевта Димитровської ЦМЛ через те, що в неї постійно був підвищений тиск, страждала на головний біль, безсоння, знаходилася в пригніченому стані. Вона пройшла курс лікування. Її психічний стан декілька поліпшився, але до кінця вона не можу звільнитися від моральних страждань, які позначаються на її здоров'ї та психічному стані.
Таким чином, з вини відповідача вона не тільки втратила свою дитину, але придбала багато хвороб, самотність і страждання від цього, які не залишають її до теперішнього часу. Моральну шкоду, яка була її завдана загибеллю сина під час виконання трудових обов'язків вона оцінює в 150 000 грн.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, просила їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав в повному обсязі.
Представник третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ Донецької області просило винести рішення на розсуд суду.
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі з березня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.
За висновками акту № 24 нещасного випадку на виробництві ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 у результаті нещасного випадку на ДП «ВК «Краснолиманська» в результаті вибуху метано-повітряної суміші. (а. с. ).
Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2, причиною смерті ОСОБА_4 став відкритий травматичний перелом основи черепу. (а. с. ).
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_3), батьками являються ОСОБА_6 та ОСОБА_1 (а. с. )
Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України позивачка ОСОБА_1. є особою, яка має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Пунктом 2 частини 2 вказаної статті передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв2язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім”ї чи близьких родичів.
Як наслідок, у даному випадку моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинила порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Судом встановлено, що у звзку зі смертю ОСОБА_4 внаслідок вибуху метано повітряної суміші, завдано моральну шкоду позивачці, ОСОБА_1, яка полягає у душевних, психічних стражданнях, яких вона зазнала, характер яких полягає в тому, що їх неможливо відновити.
П ричиною смерті ОСОБА_4 став відкритий травматичний перелом основи черепу і при цьому мала місце протиправність дій відповідача, повязаних з порушенням Закону України „Про охорону праці”, Гірничого Закону України, „Правил безпеки у вугільних підприємствах”, що стало причиною смерті ОСОБА_4 (а.с.14-15).
Між протиправними діями відповідача та настанням негативних наслідків, тобто смертю потерпілого і заподіянням моральної шкоди його близьким, є прямих причинний звязок, а також є вина відповідача у настанні вказаних негативних наслідків, що є підставою для відшкодування моральної шкоди.
Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім”єю.
В результаті смерті ОСОБА_4, яка настала внаслідок вибуху метано-повітряної суміші позивачці ОСОБА_1. було спричинено моральну шкоду, а саме:
Позивачку шокувала несподівана смерть сина, оскільки на час смерті йому виповнилося лише 37 років, він був ще молодою людиною. Син не хворів і міг би ще довго жити. Він був їй опорою у житті, а зараз їй його дуже не вистачає. Поховання сина, як і інших працівників підприємства було дуже жахливим через велику кількість людей, які, як і вона страждали, що ще більше посилювало її горе. Жахливим був момент упізнання тіла сина. Упізнавала вона його у морзі лікарні ім. Калініна у м. Донецьку, під чаї упізнання вона втратила свідомість. Волосся на його голові обгоріло, тіло було зневічене, від чого поховання відбувалося у закритій труні, що посилювало її горе, оскільки вона не мала змоги як слід попрощатися зі своїм сином.
В її загиблого сина ОСОБА_4 залишилася донька ОСОБА_2 - 1992 рок народження. Дитина залишена без уваги й турботи батька, через що дуже страждає, що додає їй моральних страждань. Вона є вдовою. Її чоловік помер у 2000 році від раку легенів. Зараз її дуже не вистачає її дитини. Вона мріяла про спокійну безтурботну старість, а натомість отримала багато горя. Вона залишилася зовсім одна, з жахом уявляє собі подальше життя, якщо стан її здоров'я не дозволить їй піклуватися самій про себе. Вона втратила усякий сенс у житті, тому і немає ніякого бажання жити.
Також її страждання посилюються ще й через стан її здоров'я, який і до загибелі сина не був міцним, а потім на фоні стресу стало погіршуватися дуже швидко. Вона постій вимушена лікуватися, перебувати на стаціонарному лікуванні у лікарнях. Вона страждає на остеохондроз хребта, ІБС, атерослеротичний кардіосклероз. У червні-липні 2010 року вона звернулась до лікаря психотерапевта Димитровської ЦМЛ через те, що в неї постійно був підвищений тиск, страждала на головний біль, безсоння, знаходилася в пригніченому стані. Вона пройшла курс лікування. Її психічний стан декілька поліпшився, але до кінця вона не може звільнитися від моральних страждань, які позначаються на її здоров'ї та психічному стані.
Таким чином, з вини відповідача вона не тільки втратила свою дитину, але придбала багато хвороб, самотність і страждання від цього, які не залишають її до теперішнього часу. вимушена лікуватися, перебувати на стаціонарному лікуванні у лікарнях. Вона страждає на остеохондроз хребта, ІБС, атерослеротичний кардіосклероз.
У червні-липні 2010 року вона звернулась до лікаря психотерапевта Димитровської ЦМЛ через те, що в неї постійно був підвищений тиск, страждала на головний біль, безсоння, знаходилася в пригніченому стані. Вона пройшла курс лікування. Її психічний стан декілька поліпшився, але до кінця вона не можу звільнитися від моральних страждань, які позначаються на її здоров'ї та психічному стані.
При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує глибину фізичних і душевних страждань позивачки, те, що ці страждання у неї довічні, ступень вини відповідача, а також виходить з засад розумності, виваженості та справедливості, що узгоджується з розясненнями, що містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31 березня 1995 року № 4 ( зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5), де вказано, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягнувши на користь позивачки по 60 000 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.23, 31, 1167, 1168 ЦК України, ст.ст.212-215, 218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди задовільнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» р/р 26003301241 в Філії Красноармійського відділення № 2863 ВАТ «Державний Ощадний банк України» м. Красноармійська, МФО394233 код ЄДРПОУ 31599557 на користь ОСОБА_1 60 000 (шістдесят тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» » р/р 26003301241 в Філії Красноармійського відділення № 2863 ВАТ «Державний Ощадний банк України» м. Красноармійська, МФО394233 код ЄДРПОУ 31599557 на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37,00 грн.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі і не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Судове рішення № 11560549, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області) було прийнято 22.09.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-5520/10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: