Ухвала суду № 115601202, 11.12.2023, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/320/21

Провадження № 1-кп/162/3/2023

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року смт Любешів.

Любешівський районний суд Волинської області в складі судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_5 ,

захисника обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12020030140000196 про продовження обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, обвинуваченому за частиною третьою статті 186, частиною першою статті 263, частиною третьою статті 28 частиною першою статті 246, частиною третьою статті 28 частиною другою статті 246, частиною третьою статті 28 частиною третьою статті 246, частиною третьою статті 28 частиною четвертою статті 246 Кримінального кодексу України

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю села Привітівка Вараського району Рівненської області, жителю АДРЕСА_1 ,

встановив:

Прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, строком на два місяці.

Клопотання умотивовано тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується в умисному вчиненні кількох епізодів незаконних порубок дерев у лісах, у захисних лісових насадженнях, на об`єктах природно-заповідного фонду, у перевезенні та збуті незаконно зрубаних дерев, вчиненими у складі організованої групи, що заподіяло істотну шкоду та спричинило тяжкі наслідки; у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому; у придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Один з інкримінованих ОСОБА_5 злочинів віднесено до категорії тяжких. Тиск тягаря можливого відбуття покарання свідчить про наявність ризику переховування обвинуваченого від суду. Отже, станом на дату подання клопотання підстава для продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання продовжує існувати.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.

Потерпілий ОСОБА_4 клопотання прокурора підтримав.

Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора заперечив, вважає його необґрунтованим та надуманим. Звернув увагу суду, що обвинувачений зразково виконує свої процесуальні обов`язки.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив проти клопотання.

Вирішуючи це клопотання, суд виходить з наступного.

Це кримінальне провадження перебуває на розгляді Любешівського районного суду Волинської області з 31 травня 2021 року. Справа перебуває на стадії судового розгляду.

З матеріалів кримінального провадження слідує, що неявку обвинуваченого ОСОБА_5 у судове засідання 12 липня 2023 року визнано неповажною. У судове засідання 26 вересня 2023 року обвинувачений ОСОБА_5 не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив. У зв`язку з наведеним, ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 13 жовтня 2023 року клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу задоволено частково. Застосовано до ОСОБА_5 особисте зобов`язання строком на два місяці, до 13 грудня 2023 року, з покладенням обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України. З цього часу ОСОБА_5 з`являється у судові засідання, відомостей про недотримання ним обов`язків, зазначених в ухвалі від 13 жовтня 2023 року, суду не надано.

Згідно зчастиною сьомоюстатті 42Кримінального процесуальногокодексу України(далі КПК)обвинувачений зобов`язаний: 1)прибути завикликом дослідчого,прокурора,слідчого судді,суду,а вразі неможливостіприбути завикликом упризначений строк-заздалегідь повідомитипро цезазначених осіб; 2)виконувати обов`язки,покладені нанього рішеннямпро застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; 3)підкорятися законнимвимогам тарозпорядженням слідчого,прокурора,слідчого судді,суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 176 КПК запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно із статтею 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до частини першої статті 179 КПК особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбаченістаттею 194цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Отже, на момент розгляду клопотання немає підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК. Тяжкість і об`єм пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення, розмір заподіяної шкоди самі по собі не є достатніми підставами для продовження запобіжного заходу.

Керуючись статтями 176-179, 183, 194, 196, 331 КПК суд

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1