Рішення № 115594628, 12.12.2023, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1766/23

Номер провадження 2/350/514/2023

Р ІШ ЕН НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 грудня 2023 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді Бейка А.М.,

секретаря судового засідання Маєвської С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій сторін:

позивачка ОСОБА_1 звернулася до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою, у якій просила збільшити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_2 , в її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 3500 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

В основу своїх позовних вимог позивачка зіслалася на те, що згідно з рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 16.01.2018 з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 у розмірі 1100 гривень щомісячно до досягнення нею повноліття, які на даний час є занадто малими для забезпечення необхідності фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку дитини. Також зчасу винесеннярішення значнозросли витратина комунальніпослуги,продукти харчування,одяг,взуття,шкільне приладдя,засоби особистоїгігієни,ліки таінше.Відповідач є фізично здоровою особою працездатного віку, а тому може сплачувати аліменти в більшому розмірі, а саме по 3500 гривень щомісячно. Крім того присуджений раніше розмір аліментів на утримання дитини є незначним, значно меншим за прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, тому вона змушена звернутися до суду із вказаним позовом.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не прибула, направила до суду заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутності, а також зазначила, що позов підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не прибув, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 17.10.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив відкрите судове засідання з повідомленням учасників справи.

26.10.2023 до Рожнятівського районногосуду Івано-Франківськоїобласті відпозивачки ОСОБА_1 поступила заявапро розглядсправи уїї відсутності,у якійвона такожзазначила,щопозов підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.13).

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 12.12.2023 суд постановив провести заочний розгляд цієї цивільної справи.

Відповідач відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обгрунтувань позивача суду не надав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

З копії рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 16.01.2018 (а.с.8) вбачається, що суд ухвалив збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , і.п.н. НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1100 гривень щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття

Копією свідоцтва про народження (а.с.5) підтверджено, що у сторін по справі є неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копією акту обстеження матеріально-побутових умов №3/16-09 від 03.01.2023 (а.с.4) підтверджено, що ОСОБА_1 проживає разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у будинку по АДРЕСА_2 . Будинок дерев`яний в задовільному стані проте потребує ремонту.

Отже, у зв`язку зі зміною матеріального становища позивачки, збільшенням розміру витрат на дитину, виникла необхідність у зміні розміру аліментів, визначених за рішенням суду.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:

проаналізувавши доводи позивачки, викладені в позовній заяві, вивчивши матеріалицивільної справи,дослідивши таоцінивши всудовому засіданніписьмові доказив їхсукупності,встановивши такимчином фактичніобставини справи,суд прийшовдо висновку,що позов підлягає до задоволення частково, враховуючи таке.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яка ратифікована Постановою ВерховноїРади України№ 789-ХІІвід 27лютого 1991року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8Закону України"Проохорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оцінюючи положення статті 180 СК України щодо обов`язку батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття в контексті згаданого законодавства, суд визнає, що забезпечення права дитини на рівень життя, необхідний для її гармонійного розвитку, є спільним обов`язком батьків, тобто матері та батька.

В силу частини 3 статті 181, частини 1 статті 183 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною 1 статті 182СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

За змістом статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне роз`яснення міститься у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року.

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, пов`язаних з обов`язком батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Наведений висновок підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 682/3112/18 від 04 березня 2020 року.

При вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан, як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»).

Суд вважає доведеними доводи позивачки про те, що з часу постановлення судом 16.01.2018 рішення про зміну розміру аліментів в сумі 1100,00 грн. на дитину її матеріальне становище є недостатнім для забезпечення дитини всім необхідним. Окрім цього, розмір утримання, якого потребує дитина зріс, суми аліментів, яку сплачує відповідач на цей час не вистачає для того, щоб забезпечити нормальні умови її життя, розвитку та харчування.

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що дитина сторін проживає із позивачкою, окремо від батька, у житловому будинку, який перебуває у задовільному стані проте потребує капітального ремонту. Тобто матеріальне становище позивачки є недостатньо задовільним, щоб забезпечувати своїй дитині всебічний та повноцінний розвиток.

Даючи оцінку викладеному, суд бере до уваги також те, що відповідач є фізично здоровою особою працездатного віку, законом встановлено його обов`язок надавати матеріальну допомогу дитині, яка росте і потребує більшого забезпечення, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги батька, а обставин, які б свідчили про відсутність взагалі можливостей надавати таку допомогу, відповідачем не надано.

Водночас аліменти, які сплачує відповідач на користь позивачки на утримання їхньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі по 1100,00 грн. щомісячно, з урахуванням постійного зростання цін на продукти харчування, ліки та речі першої необхідності не відповідають інтересам та потребам дитини.

Разом з тим, на думку суду, у відповідача відсутні виключні обставини, які б свідчили про те, що він спроможний надавати допомогу дитині лише на мінімальному рівні.

Враховуючи, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, виходячи із засад справедливості та розумності, захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини, враховуючи її вік, підвищення цінта рістрівня мінімальнихсоціальних гарантій,потребина навчаннята матеріальнеутримання,фізичний ідуховний розвиток, які зі зростанням дитини значно збільшуються, враховуючи розмір встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, матеріальний стан позивачки, суд вважає вимогу позивачки про збільшення розміру аліментів підставною, однак у меншому розмірі ніж нею заявлено, оскільки останньою переконливих доказів про те, що доходи відповідача дають підстави стягувати з нього по 3500 грн. на дитину щомісячно не надано.

V. Розподіл судових витрат:

беручи до уваги, що згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, тому судовий збір в розмірі 1073,60 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, ст.ст. 3, 27 Конвенції про права дитини, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 280, 282, 289, 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміруаліментів задоволити.

Збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , згідно з рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 16.01.2018 (цивільна справа №350/1825/17, провадження №2/350/101/2018) та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі по 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист по справі №350/1825/17, провадження №2/350/101/2018 виданий Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області відкликати, після його фактичного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок судового збору (отримувач коштів: ГУК в Івано-Франківській області/ТГ Рожнятів/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37951998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: (МФО) 899998, рахунок отримувача: UA788999980313191206000009658; код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.М. Бейко