Ухвала суду № 115589567, 11.12.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

11 грудня 2023 року Справа № 520/34779/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши клопотання представника позивача про поновлення строку звернення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо неприсвоєння Позивачу шостого рангу посадової особи органу місцевого самоврядування.

2. Зобов`язати Відповідача внести зміни у розпорядження голови Харківської обласної ради від 19 листопада 2020 року № 235-ос та присвоїти Позивачу четвертий ранг посадової особи органу місцевого самоврядування із здійсненням перерахунку та виплатити надбавку за четвертий ранг посадової особи органу місцевого самоврядування з 23.11.2020, з урахуванням раніше виплачених коштів.

Ухвалою від 05 грудня 2023 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, зазначені у поданій позовній заяві. Позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк - десять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків, шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення з позовом.

На виконання вимог ухвали суду представником позивача надана заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Представник позивача просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду посилаючись на те, що всі органи державної влади та місцевого самоврядування під час чинних на той момент карантинних заходів працювали в дистанційному режимі. Діяли т.з. "ковідні" обмеження, що унеможливлювало отримання позивачем відомостей про її порушене право.

Також зазначає, що з 24.02.2023 й до цього часу Харківська обласна рада не працює, а її будівля є зруйнованою. Тому отримати інформацію (документи), що могли б свідчити про порушеність прав позивача не вбачалося за можливе.

Вказує, що порушення прав позивача є триваючим. У постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 вказано: Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону".

Тому порушення прав позивача відбувається постійно, щоденно, у т.ч. й у момент нарахування йому заробітної плати без урахування того рангу, який позивач повинен мати.

Вирішуючи питання щодо наявності поважних підстав для поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАСУ).

Як убачається з позовної заяви та доданих до неї документів розпорядженням голови Харківської обласної ради від 19 листопада 2020 року № 235-ос ОСОБА_1 з 23.11.2020 призначено на посаду головного спеціаліста відділу та присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

До суду з позовом про внесення змін у розпорядження голови Харківської обласної ради від 19 листопада 2020 року № 235-ос та присвоєння четвертого рангу посадової особи органу місцевого самоврядування, позивачка звернулась лише 01.12.2023 р.,

Початок перебігу місячного строку у процесуальному законі визначено як день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Отже, днем коли позивач дізналася про порушення своїх прав, свобод та інтересів є 19.11.2020. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Щодо посилання позивача як на підставу для поновлення строку звернення до суду на запроваджений карантин та на частину 3 розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, суд зазначає таке.

Законом України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення."

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Отже, пункт 3 розділ VI "Прикінцеві положення" в редакції Закону України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ визначає право суду продовжити процесуальний строк, встановлений судом, лише у випадку, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

За приписами цієї норми введення карантину не є безумовною підставою для поновлення судом пропущеного процесуального строку. Такий строк може бути поновлений лише у разі, якщо особа об`єктивно була обмежена вчинити процесуальну дію у зв`язку із карантином. У такому випадку позивач повинен аргументувати те, які карантинні заходи та в який саме спосіб завадили звернутися до суду з позовною заявою протягом строку, визначеного законом, а суд, в свою чергу, має надати безпосередню оцінку поважності цих причин. Проте позивач не надав доказів того, що впровадження в країні карантину призвело до неможливості звернення до суду.

Позивачем не надано до матеріалів справи доказів неможливості звернення до відповідача для отримання відповідної інформації, зокрема, засобами поштового зв`язку. Також не надано доказів встановлення будь яких обмежень, що унеможливлювало отримання позивачем відомостей про її порушене право, а саме наказів, розпоряджень тощо.

Також позивачем жодним чином не обґрунтовано, вплив переведення працівників на дистанційний режим роботи на можливість звернення до суду з даним позовом, адже в даному випадку це є лише зміною режиму роботи та до Харківського окружного адміністративного суду можливо звертатись також через сервіс Електронний суд (тобто дистанційно). Також позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що усіх працівників було переведено на дистанційний режим роботи.

Отже, в даному випадку, в сукупності встановлених вище судом обставин, це не може вважатись непереборною обставиною.

Також позивачем не обґрунтовано та не надано жодних доказів того, що карантинні заходи заважали саме позивачу звернутись до суду з даним адміністративним позовом, оскільки представником позивача наведено лише загальні відомості, які не дають можливості встановити зв`язок введення карантинних заходів з пропуском строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Щодо посилання позивача на руйнування будівлі Харківської обласної ради, суд зазначає таке.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону У країни Пpo правовий режим венного стану в Україні введено воєнний стан з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Станом на час розгляду заяви військовий стан триває.

Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.2022 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв`язок.

Суд зазначає, що тривалість періоду починаючи з дати коли позивач повинна була дізнатися про порушене право (19.11.2020), тобто ще задовго до руйнування будівлі Харківської обласної ради (01.03.2022) та становить більше одного року.

Ті факти про які, представник позивача вказує у заяві про поновлення строку, не є непереборними обставинами з підстав яких позивач не міг звернутись до суду в межах встановленого строку КАС України.

Інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом позивачем не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано, тому суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку на звернення з позовом до суду.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.

Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об`єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.

Зазначена позиція суду також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").

Крім того, кажучи про принцип рівності сторін, Європейський Суд з прав людини зазначає, що кожній стороні мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, якій не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" від 26.05.2009 року). Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому, й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов`язано з їх реалізацією.

У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Посилання представника позивача на те, що оскаржувані дії відповідача носять триваючий характер також не можна вважати обставинами, що перешкоджали позивачу вчасно звернутися до суду, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України та іншими нормативно-правовими актами не передбачено будь-яких виключень в частині обчислення початку строку звернення до суду.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися чи з інших не об`єктивних причин не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Отже, суд зазначає, що жодних належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом із зазначеними позовними вимогами, із змісту заяви на усунення недоліків позовної заяви не вбачається, позивачем не зазначено, а судом не встановлено.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу на підставі частини другої статті 123 КАС України.

Керуючись статтями122,123,169,248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволені клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської обласної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повна ухвала складена 11.12.2023 року.

Суддя Бадюков Ю.В.