Рішення № 115589513, 12.12.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7356/23

12 грудня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 192350007794 від 20.10.2023 про відмову у призначенні пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 для обчислення стажу для призначення пенсії за віком до страхового стажу період навчання з 01.09.1978 по 27.07.1982 в Дніпропетровському сільськогосподарському інституті та трудову діяльність з 15.08.1982 по 01.06.1985 у колгоспі «Перше Травня»; з 18.06.1985 по 24.11.1989 на Збаразькому заводі госплиття, який 02.01.1989 перейменовано на завод «Метеор»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 14.11.2023.

В обґрунтування позову вказує, що за місяць до досягнення 63 років звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про призначення пенсії за віком, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №192350007794 від 20.10.2023 їй відмовлено в призначені пенсії за віком через незарахування до страхового стажу окремих періодів навчання та роботи.

Позивач не погоджується з таким рішенням суб`єкта владних повноважень та стверджує, що їй протиправно не враховано період навчання та роботи через невідповідність у написанні по батькові російською мовою « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_3 ». Такі недоліки допущені у заповненні її трудової книжки, довідці на підтвердження трудового стажу та дипломі про освіту. Вказує, що не може нести відповідальність за заповнення трудової книжки, оскільки записи у її трудову книжку вносилися відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, недоліки її заповнення, а так само недоліки в дипломі про освіту не є підставою вважати про відсутність страхового стажу позивача за спірні періоди. Невідповідності мають місце, але мова йде про одну і ту ж особу. Наявність розбіжностей у написанні по батькові ніяким чином не впливає на можливість зарахувати спірні періоди до страхового стажу.

Окрім того, зазначає, що у 2020 році я зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо призначення мені пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Цим відповідачем було запропоновано звернутися повторно після досягнення 63 років. Відповідно до довідки про наявний страховий стаж від 17.08.2020 № 47 їй підтверджено 24 роки страхового стажу.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

27.11.2023 від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до суду надійшов відзив, у якому, зокрема, вказано, що позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, рішенням якого №192350007794 від 20.10.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком.

Відповідно до норм статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком для осіб, які досягнули віку 63 роки, з 01.01.2023 по 31.12.2023 становить від 20 до 30 років.

Страховий стаж особи становить 12 років 11 місяців 03 дні. До страхового стажу позивача не зараховано: періоди роботи згідно записів трудових книжок №385 від 11.01.1983 та НОМЕР_1 , оскільки по батькові особи зазначене на титульних сторінках книжок не відповідає паспортним даним позивача; періоди роботи з 1982 по 1985, та з 18.06.1985 по 24.11.1989 в колгоспі згідно довідки № 04-01/Ш-12 від 23.01.2020 та виписок з наказів по Збаразькому заводі гостоплива, оскільки по батькові позивача зазначене в даних довідках не відповідає паспортним даним особи; період навчання з 01.09.1978 по 27.07.1982 згідно диплому НОМЕР_2 , оскільки даний диплом видано на дівоче прізвище, а в наданому свідоцтві про шлюб зазначене по батькові особи не відповідає паспортним даним позивача.

Відповідач посилається на пункт 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, відповідно до якого якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

З огляду на вказане Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вважає, що позивачу було правомірно відмовлено у призначені пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, просить відмовити у задоволенні позову повністю (а.с.33-35).

06.12.2023 у суді зареєстрований відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якому відповідач 2 проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні з таких підстав.

ОСОБА_1 16.10.2023 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, проте оскаржуваним рішенням їй відмовлено у призначенні пенсії через недостатність стажу.

Відповідач 2 наводить підстави для прийняття оскаржуваного рішення, ті ж самі, на які вказав відповідач 1 та стосуються невідповідностей у написанні по батькові особи зазначене на титульних сторінках трудової книжки, довідці від 23.01.2020 та дипломі про освіту.

Підтверджений страховий стаж позивача становить 12 років 11 місяців 3 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вважає, що діяло правомірно, своїми діями права та законні інтереси позивача не порушило, просить відмовити у позові у повному обсязі (а.с.52-54).

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), 16.10.2023 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про призначення пенсії за віком, до якої додала документи згідно з переліком, наведеним у розписці-повідомленні (а.с.40).

За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №192350007794 від 20.10.2023 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

У рішенні вказано, що вік заявниці на дату звернення складає 62 роки 11 місяців.

Необхідний страховий стаж, визначений частиною другою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для осіб, які досягли віку 63 роки, з 01.01.2023 по 31.12.2023 становить від 20 до 30 років.

Страховий стаж особи становить 12 років 11 місяців 3 дні.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано:

періоди роботи згідно записів трудових книжок №385 від 11.01.1983 та НОМЕР_3 , оскільки по батькові особи зазначене на титульних сторінках даних книжок (Акимовна рос. мов.) не відповідає паспортним даним заявниці (Якимовна рос. мовою);

період роботи в колгоспі згідно наданої довідки №04-01/Ш-12 від 23.01.2020 з 1982 року по 1985 рік та виписок з наказів по Збаразькому заводі госплитва з 18.06.1985 по 24.11.1989, оскільки по батькові особи зазначене в даних довідках не відповідає паспортним даним заявниці;

час навчання з 01.09.1978 по 27.07.1982 згідно диплома НОМЕР_4 , оскільки даний диплом видано на дівоче прізвище, а в наданому свідоцтві про шлюб зазначене по батькові особи (Акимовна рос. мов.), що не відповідає паспортним даним заявниці (Якимовна рос. мовою).

Зарахування до трудового стажу періоду роботи згідно довідки про нараховану заробітну плату №222 від 26.02.2020 можливо після перевірки первинних документів.

Рішення містить посилання на пункт 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993.

Позивач не погоджується з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, вважає його протиправним та таким, що порушує її право на соціальний захист, а тому звернулася до суду із цим позовом.

Рішення, дії відповідачів як суб`єктів владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-ІV).

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також:

д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Отже, законодавець, крім роботи, виконуваної на підставі трудового договору на підприємствах, передбачив можливість зарахування до страхового стажу періоду навчання і визначив для цього певні умови та порядок.

За змістом положень статті 62 Закону України № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання (пункт 8 Порядку №637).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а період навчання підтверджується виданими навчальним закладом дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Відповідно до пункту 1.7 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правлінняПенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) (далі - Порядок №22-1) звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

За приписами підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Згідно з пунктом 4.2 розділу IV в редакції Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, серед іншого, уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

Позивачем на підтвердження періоду навчання до заяви про призначення пенсії додано копію диплому серії НОМЕР_4 , виданого на російській мові «Шпилевой Лидии Акимовне» 29.07.1982 про закінчення навчання в Дніпропетровському сільськогосподарському інституті, період навчання тривав з 01.09.1978 по 27.07.1982 (а.с.16).

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого 25.02.1984, змінено дівоче прізвище на прізвище чоловіка « ОСОБА_4 », відомості про наречену зазначені на російській мові « ОСОБА_5 », дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво видане російською мовою (а.с.19). У повторно виданому 30.04.2021 свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_6 (свідоцтво видане українською мовою), відомості про наречену (позивача) вказані ОСОБА_6 (а.с.20).

У свідоцтві про народження, виданому 30.11.1960 (на російській мові) зазначено відомості про позивача: « ОСОБА_5 », народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Ольгопіль Чечельницький район Вінницька область, батько « ОСОБА_7 » (рос.мовою) (а.с.17). У свідоцтві про народження, виданому повторно 18.02.2014, на українській мові зазначено: ОСОБА_6 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Ольгопіль Чечельницький район Вінницька область, батько ОСОБА_8 (а.с.18).

У паспорті громадянина України серії НОМЕР_7 , виданому Збаразьким РВ УМВС України в Тернопільській області, зазначено: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Ольгопіль Чечельницький район Вінницька область, відомості про особу російською мовою: « ОСОБА_9 » (а.с.9-10).

Отже, у дипломі про навчання позивача дійсно вказано по батькові на російській мові « ОСОБА_2 », що не відповідає по батькові, яке вказано на російській мові у паспорті - « ОСОБА_3 ». Разом з тим, в інших документах, які видані в часі пізніше, по батькові зазначено українською мовою « ОСОБА_10 », а у документах, виданих у часі раніше російською - « ОСОБА_2 ».

У спірному випадку судом достеменно встановлено, що мова йде про одну і ту ж особу, але має місце різне написання по батькові в окремих документах, виданих ОСОБА_11 . Разом з тим, на переконання суду, допущення іншого написання російською мовою по батькові в дипломі про навчання та паспорті не можуть бути підставою для незарахування періоду навчання до страхового стажу позивача.

Аналогічні неузгодженості у написані по батькові мають місце і в трудових книжках позивача.

Судом досліджено копію трудової книжки колгоспника № НОМЕР_8 , яка оформлена на « ОСОБА_5 » (російською мовою), ІНФОРМАЦІЯ_1 . Написання прізвища, імені та по батькові російською мовою відповідають прізвищу, імені та по батькові російською мовою у свідоцтві про народження та свідоцтві про шлюб (а.с.13).

Розділ Відомості про роботу цієї трудової книжки позивача містить записи щодо її трудової діяльності у колгоспі «Перше Травня» на посаді бухгалтера з 15.08.1982 по 01.06.1985 з зазначенням встановленого мінімуму трудоднів та кількості відпрацьованих трудоднів. Записи завірені підписом голови колгоспу та скріплені печаткою.

Також судом досліджено копію трудової книжки серії НОМЕР_3 , яка оформлена на « ОСОБА_12 » (російською мовою), ІНФОРМАЦІЯ_1 . Написання прізвища, імені та по батькові російською мовою відповідають прізвищу, імені та по батькові російською мовою у свідоцтві про шлюб, а по батькові - у свідоцтві про народження (а.с.14). Відомості про роботу містять записи про трудову діяльність з 18.06.1985 по 24.11.1989 в Збаразькому заводі госплиття, який 02.01.1989 перейменовано на завод «Метеор».

Обидві трудові книжки містять належні записи про прийняття на роботу та звільнення з роботи, записи оформлені належним чином, у разі необхідності засвідчені підписами та скріплені печатками підприємств.

У цьому випадку, як і в попередньому, суд вважає, що наявність розбіжностей у написанні по батькові ніяким чином не впливає на можливість зарахувати спірні періоди до страхового стажу, бо мова йде про одну й ту ж особу, а формальні неточності в документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Додатково суд зауважує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.

Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п`ятої статті 242 КАС України.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Таким чином, враховуючи, що помилка в написанні по батькові позивача в документі про освіту та трудових книжках не може нівелювати відомості про навчання й освіту особи, а також трудову діяльність, та позбавляти її права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею стажу, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 192350007794 від 20.10.2023 в частині відмови зарахувати спірні періоди ОСОБА_1 до страхового стажу, таке належить скасувати.

За встановлених у цій справі обставин наявні достатні та обґрунтовані підстави для зобов`язання відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 спірні періоди навчання з 01.09.1978 по 27.07.1982 в Дніпропетровському сільськогосподарському інституті, трудову діяльність з 15.08.1982 по 01.06.1985 у колгоспі «Перше Травня» та з 18.06.1985 по 24.11.1989 на Збаразькому заводі госплиття, який 02.01.1989 перейменовано на завод «Метеор».

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання призначити позивачу пенсію за віком з 14.11.2023, то суд зазначає таке.

За нормами частини другої статті 26 Закону № 1058-ІV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнула віку 63 років ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто набула право на призначення пенсії за віком відповідно до частини другої статті 26 Закону № 1058-ІV при наявності необхідного страхового стажу.

Як слідує з розрахунку зарахованого відповідачами страхового стажу позивача, на час звернення за призначенням пенсії загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 12 років 11 місяців 03 дні (а.с.38), про що також вказано в оскаржуваному рішенні (а.с.15). Додатково до зарахування до страхового стажу підлягають спірні періоди.

Разом з тим, щодо наявності у позивача страхового стажу від 20 до 30 років, то у суду відсутній розрахунок такого стажу, і такі повноваження щодо обчислення страхового стажу при призначенні пенсії належать до виключних повноважень органів пенсійного фонду, а тому суд не може підміняти собою такий орган і проводити відповідні обчислення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком.

Отже, оскільки у суду відсутні належні і достатні докази для висновку, що страховий стаж позивача, що враховується для призначення пенсії, після зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів трудової діяльності, зазначених у трудових книжках, та навчання, становитиме від 20 до 30 років (враховуючи інші періоди), тому відповідно до частини другої статті 9 КАС України (якою передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень) наявні підстави для виходу за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав позивача та прийняття рішення про зобов`язання відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72608654), яка зводиться до того, що суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання ПФУ призначити пенсію позивачу.

Згідно з пунктом 1 частини першої Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З аналізу наведеної норми Закону №1058-ІV вбачається, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося до спливу трьох місяців з дня виникнення права на призначення такої пенсії.

У разі наявності у ОСОБА_1 достатнього страхового стажу для призначення пенсії (при повторному розгляді заяви), таку необхідно призначити з 14.11.2023, з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, зважаючи на те, що позивач звернулася за пенсією 16.10.2023, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення нею пенсійного віку.

При цьому при визначенні відповідного територіального органу Пенсійного фонду України, який має зарахувати страховий стаж та розглянути питання про призначення пенсії позивачу, суд враховує, що 30.03.2021 набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.03.2021 за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1), якою внесені зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови від 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846.

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Аналізуючи вищезазначені норми Порядку №22-1, суд зазначає, що:

- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (пункт 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у спірних правовідносинах є Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для задоволення щодо нього позовних вимог.

Відтак з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача слід зобов`язати саме Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати спірні періоди навчання та роботи позивача до страхового стажу та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.

Аналогічні висновки зроблені Восьмим апеляційним адміністративним судом у постановах від 06.04.2023 по справ №500/4180/22 від 16.05.2023 по справі № 500/4234/22, від 05.06.2023 № 500/644/23.

Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб`єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі не дотримані, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області діяло не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, недобросовісно.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 536,80 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції №43 від 31.10.2023 (а.с.24).

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, 3, місто Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вулиця Хмельницьке шосе, 7, місто Вінниця, 21101, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 192350007794 від 20.10.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 при обчисленні стажу для призначення пенсії за віком період навчання з 01.09.1978 по 27.07.1982 в Дніпропетровському сільськогосподарському інституті, а також трудову діяльність з 15.08.1982 по 01.06.1985 у колгоспі «Перше Травня» та з 18.06.1985 по 24.11.1989 на Збаразькому заводі госплиття, який 02.01.1989 перейменовано на завод «Метеор».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.10.2023 про призначення їй пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 14.11.2023 з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений та підписаний 12 грудня 2023 року.

СуддяЧепенюк О.В.